Що можна будувати на землі сільськогосподарського призначення?

Селяни мають право будувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди для ведення особистого селянського господарства (ст. 6 Закону від 15.05.03 р. № 742-IV «Про особисте селянське господарство»).

Що таке землі сільськогосподарського призначення?

До земель сільськогосподарського призначення належать землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або які можуть використовуватись для цих цілей.

Скільки в Україні землі сільськогосподарського призначення?

Скільки землі в Україні? В Україні понад 60 млн га землі. Із них 42,7 млн га - понад 70% - це земля сільськогосподарського призначення.

Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Суб'єкти використання

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. (ч. 1 ст.37 1 ЗКУ).

Обмін земельними ділянками

Власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. (ч. 2 ст.37 1 ЗКУ).

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. (ч. 3 ст.37 1 ЗКУ).

Оренда земельних ділянок

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України "Про оренду землі". (ч. 4 ст.37 1 ЗКУ).

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. (ч. 5 ст.37 1 ЗКУ).

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Користування земельними ділянками під польовими дорогами та полезахисними лісовими смугами

Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. (ч. 6 ст.37 1 ЗКУ).

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. (ч. 7 ст.37 1 ЗКУ).

Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.

Зміна межі

Межі земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть бути змінені у процесі консолідації земель на умовах та в порядку, визначених законом. (ч. 8 ст.37 1 ЗКУ).

Дія статті 37 1 Земельного кодексу України поширюється на використання та розпорядження земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.

Надання земельної ділянки для городництва

Враховуючи те, що законодавством України не визначено поняття «городництво», на практиці фактично під городництвом розуміють вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур), не пов’язаної з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосінням та випасанням худоби.

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до стаття 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Способи набуття права на використання земельної ділянки для городництва

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до статті 36 Земельного кодексу громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Виходячи з того, що городництво здійснюється на ріллі, відповідно до частини другої статті 36 Земельного кодексу на ній забороняється спорудження капітальних будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень, одночасно частина третя статті 36 Земельного кодексу передбачає, що на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки побудовані тимчасові споруди зносяться їх власниками за їхній рахунок.

Хто, в яких розмірах і на які строки має право орендувати земельну ділянку для городництва

Згідно статтями 36 та 93 Земельного кодексу право на оренду земельної ділянки для городництва із земель комунальної або державної власності мають: громадяни України або їх об’єднання, юридичні особи України, іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання і організації, а також іноземні держави.

Колективні об’єднання городників діють на підставі статуту, яким визначаються права, обов’язки їхніх членів, а також компетенція органів їх самоврядування.

Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара відповідно до статті 36 Земельного кодексу України.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Отже, згідно з законодавством земельні ділянки для ведення городництва можуть надаватися відповідно до укладеного договору на обумовлений термін в оренду, а розпоряджаються зазначеними земельними ділянками місцеві ради або райдержадміністрації.

Оскільки земельні ділянки для ведення городництва є державною власністю, то продажу вони не підлягають ані головою об'єднання городників, ані членами цього об’єднання.

Порядок передачі земельних ділянок для городництва в оренду

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного кодексу.

Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою та третьою вищезазначеної статті Земельного кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу.

Щодо оподаткування таких земель, то воно залежить від багатьох факторів, зокрема: від категорій земель, їх цільового призначення, орендних відносин, від того, встановлено грошову оцінку земельних ділянок чи ні, тощо.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним і Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади, то орендар (колективне об’єднання городників), уклавши з ними договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом.

Покрокова процедура отримання в оренду земельної ділянки для городництва

1. Отримання дозволуоргану місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за договором із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права.

3. Подання проекту землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК).

4. Подання клопотання набувача права до органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва.

5. Виконання рішення про надання земельної ділянки в оренду, укладання договору оренди землі та державна реєстрація речового права.