Де розмістити вигрібну яму?

Вигрібна яма повинна розміщуватися нижче схилу ділянки. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з дотриманням правил добросусідства.

На скільки метрів септик має бути від будинку?

На якій відстані можна встановити септик? Від основи житлового будинку має бути не менше 5 м, але краще взяти із запасом, якщо дозволяє територія, наприклад, 7-8 м. Від фундаменту господарських споруд до каналізаційної установки повинно бути не менше метра.

Яка відстань вигрібної ями?

Якщо у вас або у ваших сусідів є індивідуальна криниця або каптаж джерела, то вигрібна яма повинна бути на відстані теж не менше 20 м, але якщо на горизонті є громадська криниця або каптаж джерела, то відстань від ями має бути не менше 50 м. Кеш

Прибудинкова вигрібна яма – санітарні норми та безпечне її в…

Вигрібна яма: санітарні норми

Дуже часто при будівництві заміських будинків для виведення стічних вод облаштовуються вигрібні ями, що представляють собою герметичні резервуари, в яких накопичуються стоки. У даній статті будуть розглянуті різні вимоги, яким повинна відповідати вигрібна яма - санітарні норми і правила, які не повинні порушуватися при будівництві.

Санітарні норми і вимоги до выгребным ямах регламентуються Федеральним Законом№52-ФЗ від 30.03.1999 «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення».

Громадяни, які не виконують ці вимоги, можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до статті 57 цього закону, тому краще знати і виконувати всі правила влаштування вигрібних ям у приватному будинку.

Перш, ніж починати облаштування автономної каналізації на заміській ділянці, слід ознайомитися також з Санітарними правилами утримання територій населених місць №4690-88(скорочено СанПиН 42-128-4690-88), затвердженими 5 серпня 1988 року.

Так, наприклад, пункт 3.9 даного документа пред'являє наступні норми: вигрібні ями категорично забороняється обладнувати фільтраційними ємностями без дна, якщо скидання стоків за добу становить більше 1 кубічного метра.

Пристрій вигрібної ями у відповідності з правилами і нормами

У разі проживання в будинку 2-4 чоловік і використання в будинку побутової техніки та водонагрівальної апаратури вимоги до вигрібній ямі передбачають обов'язкову наявність у неї дна.

Мінімальна відстань від житлового будинку до вигрібної ями повинна складати у відповідності з вимогами не менш як 15 метрів, це пов'язано з виділенням різних газів, небезпечних для здоров'я людини, в процесі біологічної переробки відходів.

З таких газів варто виділити два вибухонебезпечних газу: метан, який не володіє запахом і сірчаний газ, запах якого аналогічний запахом тухлих яєць.

Шкідливий вплив вигрібної ями проявляється також в зараженні прилеглих до неї ґрунтів ґрунтових вод.

Тим не менш, у певних випадках існує можливість домогтися дозволу Санітарно-епідеміологічного нагляду на облаштування вигрібної ями на меншій відстані від дому, для чого необхідно оформити відповідні документи в Росспоживнагляді і Управлінні Водоканалу.

Вимоги до выгребным ямах невеликого розміру

Септик, виготовлений з цегли

У будинках, обладнаних тільки умивальником і кабіною для душу, які не передбачають постійного проживання людей та використання побутових і водонагрівальних приладів, таких як посудомийні і пральні машини, бойлери і т.д., облаштовуються вигрібні ями мінімальної ефективності, розраховані на прийом не більше 1 кубічного метра стічних вод на добу.

У таких випадках санітарні норми дозволяють облаштовувати герметичний септик на відстані 5 метрів від будинку, в разі ж, якщо його добова продуктивність становить до 8 кубічних метрів, мінімальна відстань від будинку до септика зростає до 8 метрів.

При обладнанні герметичного септика невеликих розмірів до водозабору пред'являються наступні вимоги:

• При продуктивності автономної каналізації, що не перевищує в добу 3 кубічних метрів, трубопровід до ґрунтових вод, що постачає воду для питних і господарських потреб, повинен розташовуватися вниз за течією ґрунтових вод на відстані 40-50 метрів від вигрібної ями;
• Мінімальна відстань від трубопроводу до ґрунтових вод до вигрібної ями вгору за течією грунтових вод становить 25 метрів;
• Мінімальна відстань у разі розташування вигрібної ями по перпендикулярній осі щодо перебігу ґрунтових вод становить від 25 до 30 метрів;
• Вигрібні ями та інші джерела забруднення повинні перебувати на відстані понад 20 метрів від артезіанських свердловин і колодязів.

Вигрібну яму краще всього розміщувати вниз за течією ґрунтових вод, а водозабірні споруди найбільш переважно розміщувати вгору за течією.

Корисна інформація: у випадку, коли при будівництві не вдається виконати всі санітарні норми - вигрібна яма в будь-якому випадку порушує якісь з них, досвідчені фахівці радять вдаватися до наступного способу.

Для кількох будинків, розташованих вздовж однієї вулиці по сусідству, на території ділянки провадиться обладнання колодязів, каптажів або свердловин, після чого облаштовується спеціальний майданчик з твердим покриттям, ухил якої не перевищує 5%.

Мінімальні розміри майданчика складають 3х2,5 метрів, при цьому повинен дотримуватися відступ від червоної лінії, який становить від 2,5 до 5 метрів.

Основні положення Санпін 42-128-4690-88

Вигрібна яма, розташована вниз за течією ґрунтових вод

Документ Санпін - Вигрібні ями регламентує основні положення влаштування вигрібних ям, головні з яких перераховані нижче:

• У разі відсутності централізованої системи каналізації в домоволодіннях допускається обладнання дворових вбиралень, в обов'язковому порядку обладнаних водонепроникним выгребом.
  Наземна частина такої вигрібної ями повинна бути обладнана кришкою і спеціальною решіткою з передбаченим відсіком для твердого сміття.
  Передня стінка вигрібної ями робиться знімною або відкривається з для підвищення зручності очищення вигрібної ями.
  Кілька дворових вбиралень можуть спільно використовувати одну вигрібну яму.
• Дворові вбиральні повинні бути віддалені на відстань від 20 до 100 метрів від житлових будівель, різних дитячих і громадських установ, а також спортивних і дитячих майданчиків.
  У разі приватного домоволодіння може бути значно зменшено до 8-10 метрів відстань від житлових будинків та інших будівель до вигрібних ям.
• У разі, якщо обладнання вигрібної ями викликає конфлікти і суперечки між сусідами рішення про місце розташування вигрібної ями приймають комісія місцевих адміністративних Рад та представники громадськості.
  При цьому незалежно від ситуації діє загальне для всіх правило, згідно з яким відстань, що відділяє каптажі колодязів та джерел від вигрібної ями, не повинно бути менше 50 метрів.
• Крім вигрібної ями дворова вбиральня повинна бути обладнана надземною частиною у вигляді єдиної споруди, виготовлених з різних будівельних матеріалів, таких як блоки, дошки, цеглу і т.д.
  Матеріали в готовому будові повинні щільно прилягати один до одного, щоб уникнути проникнення в наземну частину вигрібної ями різних гризунів і комах.
  Крім того, обов'язковою вимогою є герметичність (водонепроникність) вигрібної ями.
  Необхідний обсяг вигрібної ями розраховується кваліфікованими фахівцями з урахуванням кількості людей, що проживають в даному будинку і користуються вигрібною ямою.
  В залежності від рівня грунтових вод глибина вигрібної ями може становити до 3 метрів, при цьому ні в якому разі не допускається її наповнення стоками менше 35 сантиметрів від рівня землі.
  Очищення вигрібної ями слід проводити не менше двох разів на рік в залежності від швидкості її заповнення.
• Власники дворових вбиралень зобов'язані утримувати їх у частоті і проводити щоденне прибирання.
  Крім того, раз на тиждень проводиться промивання дворової вбиральні гарячою водою зі спеціальними розчинами, призначеними для дезінфекції вигрібних ям та дворових вбиралень.
  До таких розчинів відносять нафтализол 10%, хлорне вапно 10%, гіпохлорид натрію 3-5%, креолін 5%, метасиликат натрію 10%.
  Ні в якому разі не дозволяється використовувати сухе хлорне вапно для дезинфекції вигрібних ям та дворових вбиралень.

Основні норми та вимоги, що пред'являються до комунікацій вигрібних ям

Один із способів влаштування вигрібної ями

При облаштуванні каналізації в заміському будинку слід не тільки дотримуватися правил, яким підпорядковуються вигрібні ями - норми і вимоги існують також для водопровідних і каналізаційних комунікацій.

Недотримання цих вимог і норм може спричинити за собою різні надзвичайні ситуації, трапляються навіть людські жертви.

Щоб уникнути аварій і поломок на автономної каналізації слід строго дотримувати всі правила, що регламентують обладнання комунікацій вигрібних ям.

При самостійному облаштуванні водонепроникного септика або вигрібної ями слід дотримуватися необхідні відстані від місця вигребу до питного і господарського водопостачання, а також до центральної каналізації:

• У разі використання залізобетонних або азбестоцементних труб при прокладанні водопроводу відстань між ним і вигрібною ямою повинно бути не менше 5 метрів.
• Якщо водопровід прокладений з використанням чавунних труб діаметром менше 200 мм, відстань до вигрібної ями може бути значно менше - 1,5 метра, якщо ж діаметр чавунних труб перевищує 200 мм, відстань від водопроводу до вигрібної ями повинна становити не менше 3 метрів.
• Газові труби рекомендується розташовувати на відстані не менше 5 метрів від вигрібної ями.
  Розташування газових труб на меншій відстані може призвести до пошкодження газової труби в процесі обладнання вигрібної ями або в результаті просадки ґрунту під час експлуатації вигрібної ями.
  При обладнанні вигрібної ями також необхідно враховувати тип грунту і спосіб прокладання газової труби: вона прокладена під землею або над землею.

Важливо: слід пам'ятати, що мінімальна відстань від вигрібної ями до межі ділянки становить 1,5 метра.

• При достатньо глибокому заляганні підземних вод і рівній поверхні ділянки обладнання вигрібної ями є досить простою процедурою.
  При наявності ухилу ділянки дана задача трохи ускладнюється.
• Вигрібну яму також небажано розташовувати вниз за течією грунтових вод, оскільки при цьому з'являється ймовірність попадання стоків через грунтові води в артезіанські свердловини і колодязі у разі їх наявності.

Правила розміщення вигрібної ями (вигребу)

Вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів (Державні санітарні норми).

Куди звернутися

Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із заявою (зверненням) до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення, в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Рішення приймається в межах строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян".

Розміщення вигрібної ями (вигребу)

Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.

Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу):

1. повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м;
2. місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства;
3. в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м, а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм);
4. об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
5. роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
6. вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.

При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

Особливості

Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу)

При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок.

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню (частина четверта статті 103 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 12 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов'язані здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Судова практика

Корисні посилання

Див. також