венерині черевички
Як виглядає зозулині черевички?
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 25–35 см. Стебло запушене, прямостояче, рівномірно облиснене. Листки великі, еліптичні, з дещо опущеними жилками. Квітка оригінальної форми, нагадує старовинний черевичок, губа світло-жовта, здута, оточена червонуватими листочками оцвітини.
Де ростуть зозулині черевички?
Зозулині черевички (Cypripedium) — рід рослин, які зростають у Євразії, Північній Америці, Алжирі. Рід містить понад 50 видів, які ростуть переважно в помірному поясі північної півкулі, однак на півночі сягаючи тундри, а на півдні Центральної Америки.
Яка рослина занесена до Червоної книги?
Такими є всі види підсніжників, шафрани (крокуси), проліски, цикламени, сон-трава, конвалії, зозулині черевички справжні, цибуля ведмежа (черемша), любка дволиста, білоцвіт весняний, рябчик шаховий, горицвіт весняний тощо.
Орхідея Венерин черевичок: види з фото, посадка і догляд в … Взагалі Венерині черевички — це загальна назва для п’яти різних родів, об’єднаних подібністю квітки: з великою нижньою губою, нагадує туфельку, і трьома пелюстками. Вид циприпедиум ...Зозулині черевички справжні




Євразійський переважно бореальний (бореально-неморальний) вид, в Україні на пд. межі ареалу. Єдиний представник підродини Cypripedioideae у флорі Україні.
Ареал виду та його поширення в Україні:
Європа (від Атлантичної Європи і Скандинавії на пд. до пн.-сх. Іспанії та пн. Італії, на сх. до Уралу), пд. Сибіру, пд. Далекого Сходу, Сх. Азія (Китай, Монголія). В Україні спорадично на Поліссі, у Лісостепу, Карпатах, Прикарпатті, Гірському Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Пл, Хр, Дц, Кр.
Чисельність та структура популяцій:
Популяції нечисленні, здебільшого з правобічним віковим спектром та незадовільним природним відновленням; трапляється невеликими групами. Найбільші популяції, очеподібно, не перевищують 500 особин.
Причини зміни чисельності:
Пряме знищення - збирання на букети, викопування рослин, витоптування; зміна місць існування: вирубування лісів, меліорація; можливо, зниження популяцій комах-запилювачів та грибів-симбіонтів. Відновлення природних популяцій утруднене через тривалий цикл розвитку та високу специфічність по відношенню до мікоризоутворюючих грибів-симбіонтів.
Розріджені листяні й мішані ліси, узлісся, лісові галявини та лісові луки, зарості чагарників, лісові схили, переважно на вапнякових ґрунтах. Зростає переважно в угрупованнях союзу Fagion sylvaticae, рідше - союзів Carpinion betuli та Luzulo-Fagion. Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Криптофіт. Багаторічна кореневищна трав'яна рослина до 35 см заввишки; кореневище горизонтальне, потовщене. Стебло прямостояче, опушене, рівномірно улиснене. Листки еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, жилки опушені. Квітка зигоморфна, велика; зовнішні та внутрішні листочки оцвітини (за винятком губи) червонуваті, губа жовта або світло-жовта, значно збільшена, за формою нагадує міхур або черевичок. Фертильних тичинок 2. Плід коробочка, насінини дуже дрібні. Цвіте у травні-червні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням та вегетативно (кореневищами).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Занесено до Додатку II CITES. Охороняється у Кримському, "Медобори" ПЗ, Шацькому, "Подільські Товтри", "Святі Гори" НПП, заказниках та пам'ятках природи. Необхідні моніторинг стану популяцій, створення нових об'єктів ПЗФ в усіх осередках виду, ширше впровадження у культуру, заходи з відновлення популяцій, репатріації та переселення рослин із загрожу-ваних оселищ. Заборонено збирання рослин, вирубування лісів, порушення умов зростання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощується у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України та в інших ботанічних садах України.
Господарське та комерційне значення:
Основні джерела інформації:
Флора УРСР, 1950; ЧКУ, 1996; Собко, 1989; Решетюк, 2003; Kull, 1999; Shefferson, Weiss, Kull, Taylor, 2005.
В.В. Протопопова, С.Л. Мосякін
О.А. Жигаленко; М.М. Перегрим, М.Б. Гапоненко