Що означає біорізноманіття?

Біорізноманіття – це різноманітність усіх видів живих організмів включаючи тварин, рослин, водних жителів, птахів, водоростей, грибів і т. д.,які взаємодіючи між собою утворюють різноманітність екосистем. Кеш

Навіщо охороняти біорізноманіття?

Проте головна причина збереження біорізноманіття полягає в тому, що біорізноманіття виконує провідну роль у забезпечені стабільності екосистем та біосфери в цілому (поглинання забруднення, стабілізація клімату, забезпечення придатних для життя умов).

Як людина впливає на біорізноманіття?

Головними факторами впливу людини на біорізномаінття є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля. Відповідно до інформації, яку опублікували у звіті ООН, за наступні 10 років під загрозою зникнення опинеться мільйон видів тварин і рослин! Кеш

Презентація " Основи еволюційної філогенії та систематики."

Тема: Основи еволюційної філогенії та систематики. Вчитель біологіїЗЗСО № 33 м. Чернігова Рагуліної Н. Г.

Скільки видів живих істот живе на Землі?Згідно досліджень 2016 р. на Землі існує приблизно - 1 трильйон видів,з яких вивчено лише 0‚001%На сьогодні описано близько 1,5-1,75 млн. видів . За підрахунками науковців, усього видів може бути від 3 до 117 млн. Більшість схиляється до кількості 13-20 млн.

Поняття біорізноманіття застосовується з 1988р. Коли відомий американський біолог Е. Вілсон видав книгу « Біорізноманіття»

Біорізноманіття - це різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає у себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем. Конвенція про охорону біорізноманіття

Основні типи біорізноманіття1. Генетичне 2. Видове3. Екосистемне

Генетичне біорізноманіття – це різноманітність генів усіх організмів. Характеристика біорізноманіття, що описує загальне число генетичних характеристик, які трапляються у популяції або видів.

Видове біорізноманіття – це різноманітність видів клітинних організмів.

Видове різноманіття складається з двох основних компонентів - видового багатства і вирівняності. Видове багатство визначається кількістю видів у певному угрупованні, екосистемі чи географічній області. Інколи його виражають відношенням кількості видів до одиниці площі. Вирівняність показує співвідношення розподілу особин між видами в угрупованні. Вирівняність характеризує міру структурної різноманітності системи, яка поступово зростає в процесі сукцесійного розвитку угруповання і сягає максимуму в стабільних (зрілих) клімаксових угрупованнях.

Екосистемне біорізноманіття – це різноманітність біоценозів (лісів,степів,річок,водойм) у різних ділянках Землі.

Приклади екосистем– Тундра – Озеро – Болото– Степ– Пустеля– Водно-болотні угіддя – Бореальні хвойні ліси– Листопадні ліси– Тропічні ліси

Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою. Сюди входять: - Збалансоване використання земельних ресурсів ; - Невиснажливе використання природних екосистем ; - Зниження рівня техногенних забруднень природних компонентів; - Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.

Основні чинники,що загрожують біорізноманіттю1. Скорочення ареалів2. Надмірна експлуатація біоресурсів3. Забруднення середовища

Біорізноманіття сучасного органічного світу результат історичного розвитку упродовж 3‚3 – 4‚2 млрд. років

Біосистематика- наука про різноманітність організмів. Термін запропонував К. Лінней. Основна мета біосистематики – є побудова системи органічного світу. Назви виду даються латинською мовою згідно бінарної номенклатури. Перше слово – це назва роду, друге – видовий епітет. Карл Лінней

Для визначення місця виду в системі органічного світу використовуються систематичні(таксономічні)категорії: Домен(Надцарство прокаріоти,еукаріоти)Царство. Тип. Відділ. Клас. Ряд. Порядок. Родина. Рід. Вид - основна одиниця

Що таке біорізноманіття і чому воно під загрозою?

Біорізноманіття – це різноманітність усіх видів живих організмів включаючи тварин, рослин, водних жителів, птахів, водоростей, грибів і т.д.,які взаємодіючи між собою утворюють різноманітність екосистем.
Людська діяльність особливо гостро впливає на природні ресурси – підвищення температури повітря, забруднення пластиком вод Світового океану, суші; вирубування лісів для сільськогосподарських цілей, будівництва доріг; вилучення водних ресурсів для промисловості, забруднення шкідливими викидами повітря, інтенсивне вирощування сг культур, військово-воєнні дії. Будь-яка людська діяльність так чи інакше шкодить природним ареалам життя тварин, птахів, рослин та морських організмів. Вже в минулому столітті поставало питання про збереження біорізноманіття та його захист.
Основою у сфері збереження біорізноманіття стала Конвенція про біологічне різноманіття, яку започаткували в 1992 році під час Всесвітньої конференції глав держав та міністрів довкілля, яка передбачає стале, невиснажливе використання компонентів біологічного різноманіття таким чином і такими темпами, які не приводять у довгостроковій перспективі до вичерпання біологічного різноманіття, тим самим зберігаючи її властивість задовольнити потреби теперішнього і майбутнього поколінь і відповідати її сподіванням.
Згідно даних Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) з 1970 року планета втратила понад 60% популяцій ссавців, птахів, риби, рептилій і земноводних. Не менше як 300 видів ссавців повністю зникли через полювання, а в річках та озерах популяції диких видів скоротилися на 83% через використання прісної води в сільському господарстві та будівництві дамб. А відповідно до інформації, яку опублікували у звіті ООН, за наступні 10 років під загрозою зникнення 1 млн видів тварин та рослин!
За даними науковців, для того нормального функціонування біосфери Землі та можливості її відновлення, необхідно від 10-15% природоохоронної території. Для збереження природних комплексів та їх відтворення землі “заповідають” тобто вилучають з певної сфери господарювання для виключення антропогенного впливу, а для регулювання та збереження цих територій укладаються міжнародні природоохоронні конвенції та угоди. Природоохоронні конвенції та угоди містять статті, які спрямовані на визначення заходів задля збереження групи певних видів тварин та рослин чи окремих типів природного середовища.

Чинні для України природоохоронні конвенції:

1. Конвенція про біологічне різноманіття, 1992 р,м. Ріо-де-Жанейро ;
2. Конвенція про водно-болотні угіддя, 1971 р, м. Рамсар, Іран;
3. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, 1979 р, м.Бонн;
4. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, 1995 р;
5. Угоди про збереження кажанів в Європі, 1991 р;
6. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, CITES, Вашингтон, 1979 р;
7. Конвенція про охорону всесвітньою культурної і природної спадщини,1972 р Париж;
8. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ в Європі, 1976 р;
9. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, 1995 р.

Україна також ратифікувала інші конвенції, які стосуються територій та об’єктів природно-заповідних фондів:

1. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату;
2. Віденська конвенція про охорону озонового шару;
3. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини;
4. Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер;
5. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті;
6. Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади;
7. Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай;
8. Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням;
9. Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення;
10. Європейська ландшафтна конвенція;
11. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля;
12. Угоди між Міністерством довкілля та планування території Республіки Молдова, Міністерством вод, лісів та охорони довкілля Румунії і Міністерством екології та природних ресурсів України про співробітництво в зоні природоохоронних територій в дельті Дунаю та пониззі р. Прут;
13. Декларації про співробітництво у створенні Нижньодунайська зеленого коридору;
14. Європейський червоний перелік видів тварин і рослин, що перебувають під глобальною загрозою зникнення;
15. Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики.

Як бачимо, в Україні ратифіковано багато важливих конвенцій задля збереження біорізноманіття. Однак кожен з нас особисто може долучитися до збереження та відновлення природних комплексів. Як саме? Читайте в наших наступних публікаціях.