Куди потрапляє пилок під час запилення?

Запилення — процес перенесення пилку з пиляків (у покритонасінних) чи мікростробіл (у голонасінних) на жіночу статеву структуру (приймочку маточки у покритонасінних та мегастробіл у голонасінних). Воно відбувається під час цвітіння рослин.

Яким рослинам притаманне самозапилення?

Самозапилення характерне для рослин з клейстогамними (закритими) квітками, до яких належать [[фіалка дивна і пшениця, рис, овес, ячмінь, горох тощо.

Що допомагає запилення рослин?

Для запилення необхідно, щоб пилок за допомогою комах, вітру чи води потрапив на приймочку маточки.

Запилення та запліднення - Біологія: рослини ... Під час самозапилення пилок на іншу квітку не переноситься. Штучне запилення здійснюється людиною. До самозапильних рослин належать горох, квасоля, …

Самозапилення

Самозапи́лення — процес перенесення пилку з пиляка на приймочку квітки. Вид запилення. У природних умовах це може бути, коли пилок розсіюється в період дозрівання маточки. Самозапилення характерне для рослин з клейстогамними (закритими) квітками, до яких належать [[фіалка дивна і пшениця, рис, овес, ячмінь, горох тощо.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Біологія. Володимирова С.В.

Пригадайте, що таке пилок. Яка будова маточки та пилкових зерен?

Запилення в насінних рослин - це перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки. Запилення відбувається успішно, коли пилок на приймочці маточки проростає. Розрізняють два типи запилення -самозапилення та перехресне запилення (мал. 145). Під час самозапилення пилкові зерна з пиляка тичинки потрапляють на приймочку маточки тієї самої квітки (мал. 145, 1). Таке запилення найчастіше відбувається всередині бутона, тобто ще до розкривання квітки. Самозапилення властиве багатьом культурним рослинам (наприклад, пшениці, гороху, рису, квасолі), а також деяким дикорослим (як-от фіалка дивна).

Перехресне запилення відбувається тоді, коли пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки цієї самої рослини або іншої рослини цього самого виду (мал. 145, 2). Таке запилення властиве більшості видів квіткових рослин.

Перехресне запилення забезпечує урізноманітнення спадкової інформації, унаслідок чого формуються більш стійкі нащадки. Під час перехресного запилення пилок здебільшого переносять вітер, комахи. У першому випадку рослини називають вітрозапильними, у другому - комахозапильними.

У деяких видів рослин запилення може відбуватися за допомогою кажанів, птахів, води тощо.

Які ознаки притаманні вітрозапильним та комахозапильним рослинам? Квітки вітрозапильних рослин зазвичай не мають яскраво забарвленої оцвітини, не мають вони і запаху. До вітрозапильних належать береза, дуб, вільха, ліщина, кропива, хміль, жито, пирій та багато інших. У таких рослин квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, завжди зібрані в суцвіття. Пилку утворюється дуже багато, він сухий, гладенький, дрібний і легкий. Тому такий пилок добре розлітається навіть від легкого подиху вітру і може переноситися на значні відстані (мал. 146).

Приймочки маточок квіток вітрозапильних рослин широкі або довгі, далеко висунені з квіток. Часто на них розташовані волоски, які допомагають краще вловлювати пилкові зерна. Буває, що особливі залозисті клітини приймочок виділяють клейку рідину, до якої і прилипає пилок. Багато вітрозапильних дерев квітнуть напровесні, до появи (ліщина) або водночас із появою (береза) листків. Усе це полегшує запилення. До вітрозапильних належить близько 20 % усіх видів квіткових рослин.

Більшість перехреснозапильних видів квіткових рослин (понад 80 %) запилюють комахи (мал. 147). У комахозапильних рослин є певні пристосування для приваблювання комах: яскрава оцвітина, приємний аромат, липкий пилок. їхні квітки зазвичай великі, якщо ж вони дрібні, то зібрані в суцвіття.

Цікаво знати, що завдяки запаху, який виробляє квітка, комаха-запилювач знаходить потрібну їй рослину на великій відстані. Наблизившись до неї, комахи знаходять квітку за забарвленням. Деякі види комах здатні розпізнати запах однієї-єдиної квітки на відстані декількох кілометрів. Квітки більшості рослин найпахучіші саме під час льоту тих комах, які їх запилюють. Наприклад, петунію, жимолость, тютюн запилюють нічні метелики, тому вдень їхні квітки пахнуть значно слабше, ніж уночі. Квітки рослин, які запилюють денні комахи, перестають пахнути із заходом сонця (наприклад, конюшина, яблуня, вишня, абрикос)

Не всі рослини пахнуть приємно. Деякі з них виробляють запахи, які нагадують органічну речовину, що розкладається. Ці рослини запилюють не бджоли, джмелі чи метелики, а мухи. До таких рослин належить, наприклад, рафлезія (мал. 148). Ця паразитична рослина не має стебла та коренів, але в неї найбільші у світі квітки - діаметром до 1 м.

Зрозуміло, бджоли, джмелі, метелики, жуки, мухи та інші комахи відвідують квітки не заради того, щоб їх запилювати. Насамперед до квітки комах приваблює поживний пилок. Бджоли та джмелі у величезній кількості збирають пилок для вигодовування потомства, інші комахи можуть самі вживати його в їжу. Майже всі комахозапильні квітки виробляють нектар - цукристу рідину, що утворюється в нектарниках. Це особливі залозисті утвори, розташовані переважно в глибині квітки. За кожної спроби добути солодкий нектар комахи сплачують рослині своєрідну данину: виносять з квітки або, навпаки, приносять до неї на своєму тілі пилок. Отже, у пошуках пилку та нектару комахи відвідують квітки, забезпечуючи водночас їхнє запилення. На тілі комах можуть бути спеціальні утвори, призначені для перенесення пилку. Якщо ви уважно роздивитесь задню пару кінцівок бджіл або джмелів, то побачите на них розширення. Там є ряди щетинок, якими ці комахи струшують пилок у спеціальний утвір - кошик (мал. 149). У цих кошиках комахи переносять пилок до свого гнізда.

Яке запилення називають штучним? Штучне запилення здійснює людина, яка переносить пилок з тичинок на приймочку маточки (мал. 150). Його широко застосовують у садівництві, квітникарстві, овочівництві, лісовому господарстві. Завдяки штучному запиленню створено багато високоврожайних сортів яблунь, груш, персиків, жита, пшениці та інших цінних сільськогосподарських рослин.

Мал. 149. Бджола переносить пилок на задніх кінцівках у кошиках (1)

Мал. 150. Штучне запилення квітки людиною

Узагальнимо знання

У природі поширені перехресне запилення та самозапилення. Під час перехресного запилення пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки цієї самої або іншої рослини того самого виду. Перехресне запилення може відбуватися за допомогою вітру, комах, птахів тощо.

У разі самозапилення покритонасінних рослин пилок з тичинки квітки потрапляє на приймочку маточки тієї самої квітки.

За потреби людина застосовує штучне запилення.

Поповніть свій біологічний словник: запилення, перехресне запилення, самозапилення, штучне запилення.

Дайте відповідь на запитання

1. Що таке запилення? Які є способи запилення?

2. Як відбувається самозапилення?

3. Як може здійснюватися перехресне запилення?

4. Які пристосування до запилення комахами та вітром є в рослин?