Що таке зона кореня?

Коренева система – сукупність усіх коренів рослини. Зони кореня –ділянки кореня, на які він ділиться в залежності від функцій, які виконуються в цих ділянках.

Що являє собою кореневий волосок?

Кореневий волосок - це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10-20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше ніж у вологому.

Що таке Всисна зона?

Всисна зона (зона всмоктування, зона кореневих волоскiв). На цiй дiлянцi клiтини покривної тканини (епiблеми) утворюють одноклiтиннi вирости – кореневi волоски. Вони збiльшують поглинальну поверхню кореня та всмоктують воду з розчиненими в нiй мiнеральними речовинами. Довжина цiєї зони становить близько 1,5-2см. Кеш

Корінь. Будова і функції - Біологія. 6 клас. Остапченко Більшу частину кореня становить провідна зона (мал. 97, 5). У своїй верхній частині вона межує з основою стебла. Провідна зона - найтовща ділянка кореня. Тут корінь галузиться.

Корінь: поняття, види та функції, видозміни. Реферат

Корінь - вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Поява кореня в процесі еволюції рослин - важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціям формуються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові функції. Так, у деяких рослин у коренях відкладається запас поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів (морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржини, пшінка).

Корені епіфітних рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: орхідеї, мохи, лишайники) можуть нагромаджувати воду. У тропічних дерев, що живуть на ґрунтах, бідних на кисень, або на болотах, утворюються дихальні корені - пневматофори (мангрові), що ростуть угору; вони підіймаються над поверхнею субстрату і забезпечують дихання. Ходульні корені утворюються на надземних пагонах, закріплюються в ґрунті і міцно утримують рослину (фікусбаньян, кукурудза).

Деякі рослини паразити (повитиця) або напівпаразити (омела) утворюють корені присоски. У витких і лазячих рослин формуються чіпкі повітряні корені (плющ). У багатьох (близько 90%) квіткових рослин корені вступають у симбіоз з грибами, утворюючи мікоризу, або з бактеріями, утворюючи бактеріоризу. Мікроорганізми-симбіонти входять до складу ризосфери - ґрунтового шару завтовшки 2-3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці мікроорганізми.

Сукупність усіх цих коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату. Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіальне. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.

Морфологія коренів, глибина і ширина їх проникнення в ґрунт залежать від виду рослин, умов їх існування, методів штучного впливу на ріст рослин. За об'ємом кореневі системи рослин завжди більші, ніж їхні надземні частини.

Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшнику, пшениці та інших рослин.

На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову і в них можна виділити такі зони: зона росту з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

Зона росту займає верхівку кореня завдовжки 2-3 мм. Це зона клітин, які активно діляться, меристема кореня.

Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини. Зона росту вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування кореня в ґрунті. Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чохлик (його немає у водяних рослин).

У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають циліндричними. У них з'являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Цьому сприяють "якірні" властивості кореневих волосків наступної зони кореня. Ця зона також невелика, всього кілька міліметрів. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися, і в зоні всисання повністю перетворюються на судини, трахеїди та інші види клітин кореня.

Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до 1 - 6 см) характеризується наявністю кореневих волосків - видовжених на 0,2-1,0 см виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій кількості волосків (кілька сотень на 1 мм 2 ) у рослин всисна поверхня збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної частини в 130 разів і становити 100 000 м 2 на 1 га.

Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10-20 діб, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих волосків.

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому ґрунті вони розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому. Коли вологи багато, вони не розвиваються зовсім. У болотяних або водяних рослин кореневих волосків зазвичай не буває, проте вони утворюються, коли ці рослини переходять на ґрунтові умови зростання. У епіфітних рослин, які мають повітряні корені, кореневі волоски розвиваються тільки тоді, коли корінь стикається з твердим субстратом. У деяких рослин роль кореневих волосків виконують гіфи гриба, з яким вони вступають у симбіоз.

Провідна зона, або зона бічних коренів (зона галуження), становить більшу частину кореня, вона розміщена над кореневими волосками і досягає кореневої шийки (місця переходу кореня в стебло). У цій зоні утворюються провідні судини і бічні корені. Провідна зона - це посередник між всисною зоною кореня і надземною частиною рослин.

У кореня розрізняють первинну і вторинну будову. Первинну будову мають молоді корені. В одних рослин така будова зберігається упродовж усього життя (більшість однодольних і незначна частина дводольних), а в більшості рослин первинна будова кореня змінюється на вторинну. Первинну будову мають корені всіх рослин у зоні кореневих волосків. На поперечному розрізі добре помітні дві відокремлені частини: центральний циліндр, в якому є радіальний пучок, і периферична частина, що утворює кору кореня з кореневими волосками.

Кора кореня складається з ризодерми і первинної кори. Ризодерма (епіблема) - це первинна покривна тканина, клітини якої утворюють кореневі волоски. З ростом кореня клітини ризодерми відмирають, і покривною тканиною кореня стає екзодерма (за збереження первинної будови) або перидерма (за вторинної будови). Під ризодермою розміщена первинна кора кореня. Вона складається з паренхімних клітин, між якими е міжклітинники.

Зовнішній шар клітин (екзодерма), що розміщений під ризодермою, складається з великих живих клітин. У них відкладаються крохмаль та інші поживні речовини. Ці клітини виконують захисну функцію і здатні пропускати воду та мінеральні солі від кореневих волосків до центрального циліндра. Після відмирання клітин ризодерми екзодерма перетворюється на покривну тканину.

Від центрального циліндра кора кореня відокремлена одним шаром мертвих клітин ендодерми. Внутрішні стінки цих клітин потовщені, скорковілі, не пропускають води і газів. Між мертвими клітинами ендодерми розміщені живі пропускні клітини, вони тонкостінні, розташовані навпроти судин центрального циліндра і легко пропускають розчини речовин до центрального циліндра.

2. Причини надходження води і мінеральних солей в корінь

Поглинання води і розчинених у ній мінеральних речовин - найважливіша функція коренів, нерозривно пов'язана з усім комплексом процесів обміну речовин рослинного організму. Вода, що надійшла до кореневих волосків, проходить складний шлях по рослині, але, на жаль, фактори, які забезпечують як процес надходження води у кореневі волоски, так і її рух, вивчені ще недостатньо.

Є багато різних теорій, які пояснюють ці процеси. Згідно з гідростатичними законами, величина тургорного тиску у всіх частинах клітини однакова, тому всисна сила більша в тій частині, де вищий осмотичний тиск (S = Р - Т, де S - всисна сила; Р - осмотичний тиск; Т - тургорний тиск).

Поява кореня в процесі еволюції рослин - важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціям формуються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові функції.

Так, у деяких рослин у коренях відкладається запас поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів (морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржини, пшінка). Корені епіфітних рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: орхідеї, мохи, лишайники) можуть нагромаджувати воду. У тропічних дерев, що живуть на ґрунтах, бідних на кисень, або на болотах, утворюються дихальні корені - пневматофори (мангрові), що ростуть угору; вони підіймаються над поверхнею субстрату і забезпечують дихання.

Ходульні корені утворюються на надземних пагонах, закріплюються в ґрунті і міцно утримують рослину (фікусбаньян, кукурудза). Деякі рослини паразити (повитиця) або напівпаразити (омела) утворюють корені присоски. У витких і лазячих рослин формуються чіпкі повітряні корені (плющ). У багатьох (близько 90%) квіткових рослин корені вступають у симбіоз з грибами, утворюючи мікоризу, або з бактеріями, утворюючи бактеріоризу. Мікроорганізмисимбіонти входять до складу ризосфери - ґрунтового шару завтовшки 2-3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці мікроорганізми.

Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження. Паралельно з ростом на ньому з'являються бічні корені першого порядку, які, в свою чергу, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і т. д. Крім головного і бічних коренів у рослин утворюються й додаткові корені, які формуються на стеблах, листках, але не на корені.

Сукупність усіх цих коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату. Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіальне. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.

У механізмі поглинання поживних речовин коренем розрізняють два якісно відмінні процеси: метаболічний (активний) і неметаболічний (пасивний). Метаболічне поглинання поживних речовин пов'язують насамперед з диханням клітин. Дихання визначає існування активної поверхні цитоплазми, швидкість її оновлення, насиченість акцепторами, можливість взаємодії з ними мінеральних речовин.

Неметаболічний механізм поглинання речовин пов'язують з проникненням їх у клітину за градієнтом концентрації (відомо, що в клітинах кори кореня від периферії до центрального циліндра збільшується вміст цукру та органічних кислот). Цей процес не залежить від обміну речовин живої клітини. Основною рушійною силою його є дифузія та осмос.

Крізь кореневі волоски вода надходить у клітини основних тканин кореня, далі крізь пропускні клітини - в судини центрального циліндра, а потім у надземну частину рослини по судинах провідної зони. Судини кореня в надземній частині рослини стають судинами стебла. Місце переходу кореня в стебло дещо потовщене, його називають кореневою шийкою. Висхідний (від кореня до листків) рух води пояснюють кореневим тиском (нижній водяний насос) і присисною дією (транспірацією) листків (верхній водяний насос).

Ризосфера та мікориза

Поряд з цим корінь виконує видільну функцію. Крізь кореневі волоски виділяються органічні кислоти (оцтова, молочна, мурашина). Корені виділяють також ферменти та вітаміни, які беруть участь у перетворенні поживних речовин за участю мікрофлори (ризосфери) на доступні для рослин форми.

Ризосфера - ґрунтовий шар завтовшки 2-3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці мікроорганізми.

Корінь упродовж усього життя рослини не припиняє свого росту, має радіальну симетрію.

У багатьох (близько 90%) квіткових рослин корені вступають у симбіоз з грибами, утворюючи мікоризу, або з бактеріями, утворюючи бактеріоризу.

Взаємовигідне співжиття міцелію грибів з коренями вищих рослин утворює мікоризу (наприклад, підберезник з березою, підосичник з осикою тощо). Значна частина вищих рослин (дерева, тверда пшениця та ін.) не може нормально розвиватися без мікоризи. Гриби отримують від вищих рослин кисень, продукти виділення коріння та без-азотисті сполуки. Гриби "допомагають" вищим рослинам засвоювати важкодоступні речовини гумусу, активізують діяльність ферментів вищих рослин, своїми ферментами сприяють вуглеводному обміну, фіксують вільний азот і в сполуках передають його вищим рослинам разом з ростовими речовинами, вітамінами тощо.

Мінеральні солі, необхідні рослині. Рослинні організми складаються з органічних і неорганічних речовин, до складу яких входять різні хімічні елементи. Для нормального розвитку рослин корені мають приносити з ґрунту воду і мінеральні солі, які містять у певних кількостях макроелементи (Р, N, S, K, Ca, Mg, Fe) і мікроелементи (В, Cu, Mn, Zn, Mo). Обидві групи елементів важливі для рослини, оскільки вони є компонентами складних органічних і мінеральних сполук, що беруть участь у процесах життєдіяльності, формуванні тканин і органів тощо.

В разі нестачі або надлишку в ґрунті будь-якого мінерального елемента відбуваються різні порушення процесів життєдіяльності рослин. Так, у разі фосфорного голодування у рослин спостерігаються пригнічення синтезу і руйнування вже синтезованих білків.

За відсутності калію припиняється ріст рослин, оскільки порушується обмін білків і вуглеводів. Про нестачу заліза свідчить блідо-зелене або блідо-жовте забарвлення рослини, зумовлене недостатністю утворення хлорофілу.

1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
2. Енциклопедія з біології. – К., 1999.

Урок "Види коренів та їх видозміни"

Мета: сформувати поняття про види коренів та їх видозміни, з’ясувати чому утворюються видозміни коренів; розвивати логічне мислення, вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків, різні форми компетентності, вміння роботи з друкованими джерелами інформації; формувати пізнавальну активність до вивчення біології; виховувати бережне ставлення до навколишнього світу.

Тип уроку : урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: корінь, коренева система, головний, бічний, додатковий корені, коренеплоди, бульбо-корені, корені-причіпки, корені-присоски, повітряні корені.

Обладнання: підручник, інтелект-карта, презентація, відеоролик.

Хід уроку

Епіграф: В природи все буденне і святкове,

І дивне ,і незвичне , і просте.

Ось і все продзвенів дзвінок,

І у нас з вами розпочався урок.

Щоб тему нову з біології вивчати ,

Свої знання слід показати.

Отже вам потрібно

Не просто дивитись , а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Діти давайте посміхнемось один одному і побажаємо успіху

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Діти ми вже з вами знаємо, що всі живі організми побудовані з …(клітин) клітини, які виконують спільну функцію утворюють …(тканини), з тканин формуються …(органи0, а органи об’єднуються і утворюють…(організм).

Ідучи до школи ви бачили і спостерігали, що більшість дерев перебувають в стадії спокою: листя опало, фотосинтез не відбувається, обмін речовин пригальмувався. Але є органи, які не зважають на пори року, працюють постійно. А скажіть мені, а що ж це за органи? А зараз ми перевіримо чи ви знаєте про його будову та функції?

Робота з твердженнями «так – ні» за завданням :

1. Корінь забезпечує мінеральне живлення рослин. так

2. Клітини, що утворюють тканини кореня, подібні за своєю будовою. ні

3. Кореневий чохлик складається з мертвих клітин. ні 4. Зона поділу кореня утворена клітинами основної тканини. ні 5. Кореневі волоски розташовані у всисній зоні. так 6. У зоні кореневих волосків корінь галузиться. ні 7. Більшу частину кореня становить провідна зона. так 8. Судини і ситоподібні трубки провідні елементи кореня так 9. По судинах транспортуються органічні речовини, а по ситоподібних трубках - мінеральні. ні

Завдання 2 ( виконуємо письмово в зошитах)

Визначення відповідності між зонами кореня та їхніми характеристиками.

Зони кореня Характеристика зон

А кореневий чохлик 1. Забезпечує поглинання води і мінераль-

Б зона поділу 2. Складається з клітин твірної тканини, які постійно діляться;

В зона розтягування 3. Забезпечуй рух води і поживних речовин;

Г всисна зона 4. Вкриває верхівку кореня;

Д провідна зона 5. Клітини ростуть і перетворюються на клітини інших тканин.

А тепер погляньте на малюнок і скажіть мені що зображено на цьому малюнку – зони кореня

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Судячи з ваших відповідей, про корінь ви знаєте багато. Що саме знаєте пробуйте сформулювати одним реченням і запишіть на листочку. Для виконання цього завдання об’єднайтесь в групи по троє. Від групи – одне речення .

Інтерактивна методика

«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»

Ну що здавалося б корінь – звичайний орган .

(робота над епіграфом )

В природи все буденне і святкове,

І дивне ,і незвичне , і просте.

Саме ці рядки будуть епіграфом нашого уроку

Ми милуємося деревами, кущами, травами, зеленню їх листків, різноманітністю квітів. Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Але ця надземна краса не може існувати без підземних трудівників, які напувають і годують рослину. Які ж вони ці постійні трудівники? А ще діти, природа дозволила кореням незвичайні «відхилення від норми»: корені рослин можуть виконувати й інші, «громадські» доручення. Для цього, зрозуміло, потрібні зміни в будові кореня. І вони є, такі різні, такі несподівані і такі важливі для життя рослин. Деякі з них вам добре знайомі, а з іншими - невідомими, ознайомимося на уроці

Отже тема сьогоднішнього уроку :

Види коренів та їх видозміни

Записуємо число, класна робота та тема уроку.

Виходячи з теми уроку давайте заповнимо 2-гу колонку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Ми з вами знаємо що корінь – це вегетативний підземний орган.

За походженням корені поділяють на головний, додаткові та бічні

• Головний корінь- розвивається із зародкового корінця;
• Додаткові коренівідходять від стебла, листків,але не від головного;
• Бічні коренірозвиваються на будь-якому корені першого порядку як відгалуження (зазвичай на головному)

Сукупність усіх коренів утворюють кореневу систему

Кореневі системи розрізняють двох типів: стрижнева та мичкувата .

Погляньте на малюнки, чим відрізняються кореневі системи.

Записуємо ці відміни до своєї інтелект-карти.

СЛАЙД 10,11

У рослин, які живуть в різних місцях, корені розміщуються по-різному. Вони пристосовуються до умов існування, щоб краще виконувати свої фізіологічні функції. У лісі дерева ростуть густо, тому у більшості лісових велетнів корені йдуть углибину. А в гірських рослин вони проникають у тріщини скель, інколи навіть руйнуючи їх. Рослини також пристосувались до життя на піщаних ґрунтах. Наприклад, у куща джузгуна, який росте в пустелі Каракуми, корені тягнуться вздовж поверхні пісків на 15-20 метрів. Ні піщані бурі, ні летючі піски не можуть зрушити з місця цю рослину завдяки корінню.

Квіткові рослини заселяють різноманітні місця нашої планети. У процесі пристосування до умов існування корені багатьох рослин набули видозмін.

Видозміни – це зміна зовнішнього вигляду, у зв’язку з виконанням коренем додаткових функцій.

1. Види видозмін (розповідь вчителя з поясненням)

• Головного кореня:

• Коренеплід – частина кореня яка потовщується привідкладанні поживних речовин у основі пагона і головному корені ( морква, редька, буряк ).

• Додаткових або бічнихкоренів:

Бульбокорені або кореневі бульби – відкладання поживних речовин у бічних та додаткових кореня (жоржина, батат)

Дихальні корені – характерні для рослин, що зростають на болотах і надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню. Вони забезпечують постачання кисню безпосередньо з повітря до клітин кореневої системи для їхнього дихання (кипарис, мангрові дерева)

Опорні корені – є рослини які вимагають додаткової опори. У таких рослин можуть утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок.

Корені-підпірки відходять від крони дерева і у ґрунту сильно гілкуються. Прикладом може послужити тропічна рослина баньян, кукурудза.

Корені-причіпки або зачіпки (плющ, фікус),

Повітряні корені – додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони характерні для рослин тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи, тому вони притаманні тропічним рослинам – орхідеям.

Корені-присоски – притаманні рослинам-паразитам або напівпаразитам. Ці корені проникають у товщу стебел інших видів рослин та споживають їхні соки (повитиця, омела).

Презентація (видозміни кореня).

Давайте повернемося до епіграфу нашого уроку і пояснимо його зміст.

V. Узагальнення знань і вмінь учнів.

Яке значення видозмін коренів у житті рослини?

• Накопичення поживних речовин;
• Опора;
• Переживання несприятливих умов;
• Дихання;
• Пристосування до умов зростання.

Яке значення видозмін коренів у господарстві людини?

Вправа «Кошик видозмін» ( вибрати із запропонованого переліку видозмін цифри, що відповідають видозмінам головного або додаткових коренів:

1.Морква 2. Редиска 3.Кукурудза 4. Плющ 5. Буряк 6. Орхідея 7.Хрін

8.Жоржина 9.Селера 10. Баньян 11.Ріпа

1 варіант – головного кореня ( 1, 3, 6, 8, 10, 12 )

Взаємоперевірка

VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання

1 .Заповнення таблиці «Що дізналися ?»

• Опрацювати текст параграфа, виконати завдання в зошиті
• Знайти загадки про видозміни кореня

Загадка про видозміни коренів

І до столу подають. (Редиска)

Цукор відкладаю. (Буряк)

Сидить панна у світлиці молода, червонолиця.

Хто до неї завітає —вітамінами вгощає. (Морква)

Є сусідонька в морквиці, худорлява, блідолиця.

Добре знають борщ і юшка, що сусідку звуть (Петрушка).