Яка будова Коренеплода характерна для буряка?

За формою коренеплід буває округлий, плаский і циліндричний. Містить білка до 2 %, цукрів 14,5 %, солі калію, кальцію, магнію, фосфору. На відміну від моркви в буряку немає каротину, але більше аскорбінової кислоти.

Що містить цукровий буряк?

Його коренеплід, який досягає 500 г і більше ваги містить 11-19 % цукру. З цукрових буряків виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерин тощо. Гичку використовують як корми для свійських тварин.

Скільки цукру з 1 т буряка?

Норма вилучення цукру залежить від його вмісту в буряках під час їх надходження на переробку на цукровий завод. Як правило, цукровий буряк повинен мати вміст цукру 16%, що дасть можливість отримати 130 кг цукру з 1 т буряків, перероблених на цукровому заводі, а ідеальна ефективність — 82,5%.

Цукровий буряк — Вікіпедія Цукро́вий буря́к (Beta vulgaris saccharifera) — найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного. Його коренеплід, який досягає 500 г і більше ваги містить 11-19 % цукру. З цукрових буряків виробляють, крім цукру, патоку, з якої … See more

§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків

Цукрові буряки – це дворічні рослина родини маревих. До цього ви­ду відносяться кормовий, листовий і столовий буряки. В перший рік життя утворюється коренеплід (потовщений корінь) з розеткою прикореневого листя. На наступний рік висаджений коренеплід дає квіткові відростки й насіння.

Корені буряка досягають глибини 2,5 м і розходяться в сторони на 60-80 см. Його маса досягає від 300 до 600 г. У перший рік життя з появою другої пари листя головний ко­рінь буряка починає потовщуватися. У фазі трьох пар листя проходить скидання первинної кори кореня буряка і заміна її вторинною корою.

Коренеплід буряка потовщується за рахунок діяльності послідовно змінних камбінальних кілець. На поперечному розрізі коренеплоду нараховуються до 10-12 концентричних кілець судинно-волокнистих пучків.

Убудові коренеплоду цукрових буряків розрізняють: головку (вкороче­не стебло), шийку (гіпокотиль або підсім'ядольне коліно - частина коренеплоду, яка не дає листків і бокових корінців), і власний коренеплід, що має форму конуса, на якому утворюються бокові корінці.

Для інтенсивної технології велике значення мають габітус рос­лин і форма коренеплоду, особливо його головки, рівномірність заглиблення її у ґрунт. Найбільш «технологічними» є сорти і гібриди рослин з правильною конусоподібною формою коренеплоду, невеликою головкою, що рівномірно виступає над поверхнею ґрунту, з компактною розеткою прямостоячих листків.

Коренеплоди цукрових буряків є сховищем поживних речовин. Вони містять 25% сухих речовин, з них цукрози - 17,5%, "нецукрів" - 7,5%. Нецукри поділяються на нерозчинні - 5% і розчинні - 2,5%. До нерозчинних входять: клітковина, геміцелюлоза, пектинові речовини, білки, зола. До розчинних цукрів відносяться: фруктоза, глюкоза, безазотисті речовини, азотисті речовини, більшість мінеральних елементів золи.

Крім цукристості, якісним показником цукрового буряка, як сиро­вини для бурякоцукрового виробництва, є доброякісність соку, або % вміст цукрози в сухій речо­вині, а також вміст редукуючих цукрів і шкідливого азоту.

У буряковому соці, крім цукрози, є фруктоза, глюкоза, азотисті і безазотисті речовини, мінеральні елемен­ти, а також небілковий азот. У соці міститься клітковина та інші вуглеводи, 2-5% пектинових речовин, які знижують кристалізацію цукру і фільтрацію бурякового соку в процесі виробництва цукру.

Хімічний склад цукрових буряків змінюється залеж­но від сорту, кліматичних умов, методів обробки, складу і характеру грунту.

Значну частину маси коренеплоду складає вода - до 75%. 3 них 72% знаходиться безпосередньо у соці, а 3% - пов'язана з речовинами м'якоті буряка.

Сухі речовини корнеплоду складаються з цукрози, яка є найбільш цінною частиною, і нецукрів, про що свідчать дані табл.6.5.

Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків

Опис та характеристика рослини буряк столовий

Буряк (Beta) - одно- та дворічна, перехрестнозапильна трав'яниста рослина сімейства Марієвих, овочева, а також кормова і сахороностна культура. Коренева система буряків стрижнева, проникає у грунт на глибину 1,5—2 м. Вона складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного кореня.

Коренеплід умовно поділяють на три частини: головку, шийку і власне корінь, або кореневе тіло. Ці частини мають неоднакове походження і господарську цінність. Головка (верхня частина) коренеплоду являє собою вкорочене стебло й утворюється з надсім'ядоль-ного коліна (епікотилю). На ній розміщуються бруньки й листки. Бічні корені не утворюються. Вона повністю розміщується над поверхнею ґрунту. На головку припадає 10—15% довжини кореня. Це найбільш здерев'яніла частина коренеплоду, в якій міститься менша кількість цукру, ніж в інших частинах. У центрі головки міститься конус наростання, де утворюються молоді листки. Шийка розміщена між головкою і власне коренеплодом. На ній не ростуть ні листки, ні бічні корінці. Шийка — це коротка частина коренеплоду цукрових буряків (1—3 см), у кормових вона досягає 5—10 см. Шийка утворюється завдяки розростанню підсім'ядольного коліна (гшокотилю) зародка.

Більша частина її розміщується над поверхнею ґрунту. Вегетаційний період у залежності від сорту 60-120 днів. Кожна насінина більшості сортів дає початок декільком проросткам, тому культура вимагає своєчасного проріджування. Існує і сорт одноросткового буряка (Однопаростковий). Кореневе тіло (власне корінь) утворюється внаслідок розростання зародкового корінця. Це нижня, конічної форми частина коренеплоду, яка становить 65—70% довжини всього коренеплоду. Ця частина коренеплоду розвивається повністю в ґрунті й для неї характерна наявність бічних корінців. Бічні корінці у буряків розміщуються на двох протилежних боках кореня. Більш короткі ряди бічних корінців у кормових буряків з коротким кореневим тілом. Ряди бічних корінців знаходяться в одній площині з сім'ядольними листочками. У фазі двох пар справжніх листків вони досягають 8—10 см. У дорослих рослин ці корені розростаються в боки на відстань 100-120 см. Форма коренеплодів різноманітна: конічна, циліндрична, овальна та куляста.

До початку н.е. з'явилися культурні коренеплідні форми буряка звичайної (у 10-11 вв. вони були відомі в Київській Русі), у 16-17 вв. - столові і кормові форми, у 18 столітті з гібридних форм кормового буряка був відібрано цукровий буряк (у 1747 році німецький вчений-хімік Андреас Зиґмунд Маргграф у своїй лабораторії виділив з білої силезського кормового буряка кристалики цукру, аналогічного очеретяному, про що і доповів на засіданні Прусскої академії наук). З кінця 19 століття й у 20 столітті культура поширилося на всі континенти.

За формою коренеплід буває округлий, плоский і циліндричний. Містить білка до 2%, цукрів 14,5%, солі калію, кальцію, магнію, фосфору. На відміну від моркви в буряку немає каротину, але більше аскорбінової кислоти.

У їжу вживають коренеплоди і листя молодих рослин, готують салати, буряківники, борщі, оладки, ікру, маринують і т.д. При ранньому споживанні (пучкового буряка) використовують молоді листя і черешки у свіжому, вареному і тушкованому виді.

Рослина волого- і світлолюбна, досить холодо- і засухостійка. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні - у всіх землеробських районах, окрім Криму. Буряк більш вимогливий до тепла, чим морква. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16..+22°С. Пристосована до підвищенної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами.

Для споживання у свіжому вигляді у стравах та переробки

Можна виділити, як мінімум, вісім причин для включення червоного буряка в свій щоденний раціон харчування:

• Буряковий сік має лужну реакцію, запобігаючи ацидоз, джерело багатьох захворювань людини.
• Сік буряка стимулює регенерацію клітин печінки, очищає і захищає жовчні протоки, покращує роботу нирок, допомагаючи вилікувати подагру, діє як проносне, допомагаючи при запорах.
• Буряк очищає кров, стимулюючи утворення червоних кров'яних тілець. Так як дефіцит червоних кров'яних клітин з'являється при анемії, то щоденне вживання буряка допомагає при комплексному лікуванні анемії, лейкемії та інших видів раку. Для здорового організму будуть корисні протиракові властивості столового буряка.

Червоний буряк (коренеплід і бадилля) цінне джерело фолату. Фолат - це основа для утворення натуральної фолієвої кислоти. Фолієва кислота омолоджує тканини організму і стимулює утворення червоних кров'яних тілець. Особливо корисна фолієва кислота з буряка для вагітних жінок, набагато корисніше, ніж фолієва кислота отримана синтетично. Щоденне вживання буряка дозволяє виключити добавки фолієвої кислоти отриманої штучно.

Лютеїн і зеаксантин містяться в червоному буряку у великій кількості, допомагаючи загальмувати і навіть вилікувати макулярную дегенерацію і інші хвороби очей, допомагаючи людям похилого віку впоратися з проблемами із зором.

Буряк володіє сильними антиоксидантними, протизапальними властивостями. Овоч використовується для проведення детоксикації організму, завдяки наявності фитонутриентів.

Буряк корисний при гіпертонії - знижує кров'яний тиск на 7-10%, підтримує еластичність кровоносних судин, лікує варикозне розширення вен.

Червоний буряк містить калій, магній, кальцій, ніацин, залізо і біотин, багатий клітковиною.

Про цілющі властивості бурякового соку відомо давно. Він знижує артеріальний тиск, збагачує організм вітамінами С, А, В9, надає противосклеротичну дію і протидіє ожирінню печінки.

Експерименти виявили: буряковий сік має ефект енергетичного напою, збільшуючи витривалість людського організму на 16%.

Вживання чистого соку буряка, особливо в великих кількостях, може викликати нудоту або запаморочення. До звикання організму спочатку краще змішувати буряковий сік з морквяним, черносмородиновим або будь-яким іншим ягідним. Тоді і неприємних відчуттів не буде, і користь буде подвійна.

На другий рік вчервні-липні.