Що таке брусника на українській мові?

Брусни́ця (Vaccinium vitis-idaea L.) — рослина роду вакциніум (Vaccinium) родини вересових (Ericaceae).

Як ще називають брусницю?

Це – брусниця… У народі її називають кам'янка, борівка, бруслина. Ця ягода, каже пані Василина, і мертвого на ноги поставить, адже має неймовірні лікувальні властивості. Народні знахарі називають її ягодою безсмертя, бо здатна вилікувати від багатьох хвороб. Кеш

Що лікує брусниця?

Настій, відвар плодів, що має проносну, діуретичну, антисептичну, антигельмінтну дію, використовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, гіпоацидних гастритах, гіпертонії, артритах; зовні - при хворобах очей, захворюваннях шкіри. Сік плодів вживають при авітамінозах С, А та простудних захворюваннях.

Брусниця — Вікіпедія Українське «брусниця» походить від прасл. *brusьnika/*brusьnica (з давнішого *brusinika ). Споріднене з рос. брусника, пол. bruśnica, brusznica, чеськ. brusnice. See more

Брусниця

Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.

Зміст

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БРУСНИ́ЦЯ, і, жін. 1. бот. (Vaccinium vitis-idaea, L.). Напівкущова вічнозелена рослина. 2. збірн. Ягоди цієї рослини. Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Олесь Донченко, III, 1956, 52). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 242.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник

брусни́ця (зменшене — брусни́чка) — напівкущова лісова вічнозе­лена рослина, а також ягоди цієї рослини; росте в Поліссі, Карпа­тах, у хвойних лісах Лісостепу України; використовується у на­родній медицині. Так запишалася густа брусниця, Що в ній заплу­тавсь навіть сонця слід (О. Ющен­ко).

Іноземні словники

Переклад на англійської: lingonberry (noun ) x140px

Цікаві факти

Брусниця - корисні властивості, рецепти

Брусниця - це невеликий за розміром ягідний і вічнозелений чагарник, що росте переважно в північних широтах. Стебла цієї рослини мають пряму і гіллясту форму, а його кореневище розташовується в землі горизонтально. Листя брусниці не опадають. Зовні вони пофарбовані в темно -зелений колір, а їх внутрішня сторона світло- зеленого відтінку з бурими крапками. Брусниця, корисні властивості якої відомі всьому світу, є як прекрасним ласощами, так і цілющим рослиною. Лікувальна сила цієї ягоди обумовлюється речовинами, що входять до її складу: вітамінами, органічними кислотами, ефірними маслами і т.д. Не дарма наші предки називали її ягодою безсмертя і складали про неї легенди.

Цвітіння брусниці відбувається в травні-червні. У цей період часу на гілках рослини з'являються блідо -рожеві квіти. Плоди з'являються трохи пізніше в серпні- вересні, вони мають кулясту форму і яскраво -червоний колір. На смак вони кисло -солодкі з гірким присмаком. Збирають їх неодноразово, у міру дозрівання.

Листя брусниці: корисні властивості У медицині і в косметології знаходять застосування не тільки ягоди брусниці, а й листя цієї чагарнику, оскільки в них містяться дубильні сполуки, органічні кислоти, вітаміни, флавоноїди, антиоксиданти, а також таніни - в'язкі речовини. Завдяки компонентам, присутнім в листках, вони надають бактерицидну і протизапальну дію на організм людини.

Настій, приготований з листя цієї чагарнику, використовується, як ефективний дезінфікуючий, сечогінний і жовчогінний засіб. Більш того, листя брусниці застосовуються для комплексного лікування. Вони ефективні при лікуванні набряків, пієлонефриту, простатиту, гастриту, бронхіту, пневмонії, захворювань суглобів, порожнини рота і т.д. В якості додаткового лікування листя цієї вічнозеленого чагарнику (як і березовий гриб чага) використовуються навіть при онкологічних захворюваннях. Більше читайте тут: [1]

Ілюстрації

style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |- valign="top" |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"|

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА — Vaccіnіum vіtіs-іdaea L. або Rhodococcum vіtіs-іdaea (L.) Avror. (лат. baccіnіum, ііn — ягідний кущ + vіtіs іdaea — ідський виноград: Іда — гора на о. Крит; rhodococcum від грец. rhodon — троянда і kokkos — ягода) — з родини вересових (Erіcaceae); рос. назва: брусника обыкновенная; нар. назви: бруслина, кам’янка. Широко розповсюджена у лісовій і тундровій зонах, у Північній та Центральній Європі, Азії, Північній Америці. В Україні росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка на півночі лісостепу, переважно у хвойних та змішаних лісах.

Вічнозелений кущик до 15 см завв. з довгим, повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, короткочерешкові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні, на верхівці притуплені або маловиїмчасті, з цільними або зазубреними, загнутими донизу краями, 5–30 мм завд., зверху темно-зелені, блискучі, зісподу — зелені, матові з темно-брунатими крапками (залозками). Квітки правильні, з біло-рожевим дзвоникуватим віночком, зібрані в короткі пониклі китиці. Плід — багатонасіннєва куляста блискуча яскраво-червона ягода, до 8 мм у діаметрі, гіркувата на смак. Цвіте у травні, плоди достигають у серпні–вересні. Живе до 300 років.

Офіцинальними видами сировини є листки Б.з. — Folіa Vіtіs іdaeae та пагони — Cormi Vіtіs іdaeae. Заготовляють сировину навесні після танення снігу і до цвітіння, поки пуп’янки ще зелені, а також восени після дозрівання плодів. Листки, зібрані під час цвітіння, при висушуванні чорніють. Листки обривають вручну, пагони — зрізають. Сушать сировину при температурі 35–40 °С, можливе сушіння в тіні.

Основними діючими речовинами листків та пагонів Б.з. є фенологлікозиди: арбутин — 6–9%, метиларбутин — 3%, пірозид, кофеїларбутин; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: хлорогенова, кавова, ізохлорогенова, неохлорогенова, ферулова, о-пірокатехова; катехіни: (+)-катехін, (-)-епікатехін, (+)-галокатехіни; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, гіперозид, 3-D-глюкозил-L-рамнозид кверцетину, ізокверцитрин, рутин, 3-L-рамнозид кемпферолу, 3-D-глюкозид кемпферолу, авікулярин, гіперин, 3-О-β-D-глюкопіранозид лютеоліну; дубильні речовини, переважно конденсовані, до 15%; тритерпеноїди: урсолова та олеанолова кислоти; вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 32 мг%; воски 0,15–0,26%; мікро- та макроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Co, Zn, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, J, B, Ag.

У плодах містяться вуглеводи: фруктоза, глюкоза, сахароза, пектин; органічні кислоти: лимонна, яблучна, бензойна, хінна, винна, саліцилова, оцтова, щавлева, піровиноградна, оксипіровиноградна; вітаміни: С — 15–30 мг%, каротин — 0,1%, нікотинова кислота (вітамін РР); ефірна олія, у складі якої аліфатичні спирти: 1-бутанол, 1-пентанол, 2-пентанол, 5-пентанол, 1-гексанол, 1-октанол, 1-нонанол, 2-метил-1-бутанол, 2-метил-3-бутен-2-ол, 3-метил-3-бутен-2-ол, цис-3-гексен-1-ол, 1-октен-3-ол; аліфатичні альдегіди: пентаналь, гексаналь, гептаналь, октаналь, нонаналь, деканаль, транс-2-гексеналь, транс-2-гептеналь, транс-2-октеналь, транс-2-ноненаль, транс-2-деценаль, транс-, цис-2,4-гептадієналь, цис-, транс-2,4-гектадієналь, транс-, цис-2,4-декадієналь, транс-, транс-2,4-декадієналь, 2,6-нонадієналь; терпеноїди: мірцен, лимонен, γ-терпінен, α-пінен, β-пінен, ∆ 3 -карен, камфен, вербенол, 1-n-ментен-9-аль, камфора, ліналоол, терпінен-4-ол, α-терпінеол, периловий спирт, борнеол, 1,8-цинеол, логіфолен, α-муролен, σ-кадінен, купарен, ізопімарадієн, пімарадієн, маноїлоксид; ароматичні сполуки: бензен, толуєн, триметилбензен, n-цимол, нафталін, бензальдегід, анісовий альдегід, ацетофенон, бензиловий спирт, 2-бензил-етанол, карвакрол, тимол, п-цимен-8-ол, фенол, етилфенол, О-гідроксидифеніл, бензойна кислота, метилбензоат, цис-3-гексенілбензоат, бензилбензоат, метилсаліцилат, діетилфталат, дибутилфталат; антоціани: 3,5-диглікозид мальвідину, глікозиди ціанідину, 3-глюкозид дельфінідину; протоантоціанідини; жирна олія — 30% (у насінні).

Відвар листків та пагонів Б.з. у медицині застосовують при сечокам’яній хворобі, пієліті, циститі. Замінник мучниці. Крім того, в народній медицині пагони Б.з. використовують як в’яжучий, гемостатичний, тонізуючий, ранозагоювальний, жарознижувальний, протицинготний, антигельмінтний, седативний препарат, при катарах ВДШ, ревматизмі, дизентерії, гіпоацидних гастритах, гепатохолециститах, пухлинах шлунка, діабеті, туберкульозі легень, гіпертонії, ентеритах. Листки застосовують у ветеринарії, плоди — у гомеопатії. Настій, відвар плодів має проносну, діуретичну, антисептичну, антигельмінтну дію, використовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, гіпоацидних гастритах, гіпертонії, виразках шлунка та дванадцятипалої кишки, діатезах, артритах; зовні — при хворобах очей, захворюваннях шкіри. Сік плодів вживають при авітамінозах С, А та простудних захворюваннях. Плоди їстівні у свіжому та переробленому вигляді; харчовий барвник. Медонос.

БСЭ. — М., 1971. — Т. 4; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств. Ч. 1. — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae. — CПб, 1996.