Як буде по українськи брехати?

Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Н. Кеш

Як можна замінити слово брехати?

Словник синонімів Полюги БРЕХАТИ - (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити. Кеш

Чому не можна брехати?

Брехунам ніхто не біде вірити. Тому, якщо ти збрешеш, тобі вже не захочуть вірити, виправдатися буде надзвичайно тяжко. Правду говорити легко і приємно. Тому краще не брехати, а якщо не можеш казати правду, треба просто змовчати.

брехати — Словник української мови ... брехати — (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити.

Словник української мови

ОБМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок. , ОБМАНУТИ, ману, манеш і розм. ОБМАНИТИ, маню, маниш, док. , перех.

1. Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати. Кадети обманюють не тільки лівих селян, а і правих (Ленін, 16, 1971, 338) ; Але обманути Дмитра було важко (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 67) ; [Дівчата:] Знаємо ми вас! Шкода, нас ви не обманите, До себе не переманите (Марко Кропивницький, II, 1958, 78) ; * Образно. Палив ліси я, сіяв каву, Вбивав я, крав і грабував, Я долю обманить лукаву Своєю впертістю жадав (Максим Рильський, III, 1961, 292) ;
// Говорити неправду; брехати. — Чому полк робітників і селян під керівництвом прапорщика розбив певну військову одиницю, очолювану сотнями офіцерів.. з вищою військовою освітою? — Ваш удар був надто несподіваним. — Ні. Не тому. Не обманюйте (Олександр Довженко, I, 1958, 163) ; — І де ти взявся? — Прямо з села поспішав, щоб тобі пособити! ..— Ніби ти бачив, як я йшла. Ой обманюєш, Романе! (Михайло Стельмах, I, 1962, 129) ;
// Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово. Партія есерів обманула селян: вона переповзла з свого земельного проекту на поміщицький, кадетський.. (Ленін, 26, 1951, 193) ; [Химка:] Гості ж, певно, не обманять — прийдуть (Панас Мирний, V, 1955, 219) .

2. Діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати. — На ярмарках людей обманюєш? — Людей, батюшко, ні, а баришників — є гріх (Михайло Стельмах, I, 1962, 189) ; У сумі мати жде синів, З людьми у гніві на байдужих, Які живуть, «як бог велів»: Вкрадуть, обманять — і не тужать (Микола Гірник, Стартують. 1963, 90) .

3. перен. Не справджувати чиїх-небудь надій, сподівань і т. ін. Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? (Максим Рильський, I, 1960, 124) .

4. Порушувати подружню вірність; зраджувати (у 2 знач.).

5. Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; спокушати, зводити. — Що ж? — каже, — хоч і обманув, та не посміявся. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 449) .

Брехати

Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: щовечора на улицю махаєш: Мил. 104. В живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном№ 6947. Преніе на всі заставки. Посл. Щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = Гавкати. Собака бреше, вітер несе. Ном.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БРЕХАТИ, брешу, брешеш, недок., розм.

1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Павло Чубинський, V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше. (Панас Мирний, II, 1954, 206); То нібито так: брехали старі люди, та й я за ними брешу (Іван Франко, IV, 1950, 63).

2. Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339); [Старшина:] Нехай собі чешуть язики! Собака бреше, а вітер несе (Карпенко-Карий, I,1960, 37); На селі було тихо. Тільки десь на далекому кутку сонно брехав собака (Олесь Донченко, III, 1956, 9).

Словник синонімів Полюги

БРЕХАТИ - (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити.

Орфографічний словник української мови

Бреха́ти - дієслово недоконаного виду розм.

Словник синонімів

БРЕХАТИ - (трохи) побріхувати, прибріхувати; обр. лити кулі, підпускати москаля, возити попа в решеті; (на кого) оббріхувати кого; (- пса) гавкати.

Українсько-російський словник

БРЕХАТИ - лгать, врать, разг. брехать; сплетничать; ябедничать

Словар українського сленгу

БРЕХАТИ син. - баки забивати, баланду запускати (ганяти), гнати (арапа, бодягу, платівку, фуфло), біса гнати, бузити, вісьмерити, грузити, заливати, крутити динамо, лапшати, ліпити горбатого, розводити, травити.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаві факти

Велика брехня. Велика брехня — пропагандистський прийом. Визначений Адольфом Гітлером у книзі «Моя боротьба» (нім. Mein Kampf, 1925 р.) як «брехня настільки велика, що ніхто не повірить у те, що хтось мав сміливість спотворити реальність так безсоромно».

Роман Джорджа Оруелла «1984» посилається на теорію Великої Брехні кілька разів. Наприклад: «Ключове слово тут - білочорний. Як і багато слів новомови, воно містить два протилежних значення. У застосуванні до опонента воно означає звичку безсоромно стверджувати, що чорне - це біле, всупереч очевидним фактам».

«Говорити явну брехню і одночасно в неї вірити, забути будь-який факт, що став незручним, і витягти його із забуття, як тільки він знову знадобився, заперечувати існування об'єктивної дійсності і враховувати дійсність, яку заперечуєш, - все це абсолютно необхідно».

Актор Річард Белцер визначає «Велику Брехню» у своїй книзі «НЛО, Кеннеді, і Елвіс: змови, щоб повірити в які, не обов'язково бути божевільним» так: «Якщо Ви говорите досить велику брехню, і говорите її досить часто, люди повірять, що Ви говорите правду, навіть якщо те, що Ви кажете — повна фігня.»

У грі Цивілізація IV, всі ідеології мають цитати, які роз'яснюють їх зміст. Цитата, що відноситься до фашизму - «Великі маси людей швидше повірять у велику брехню ніж в маленьку».