Як стати оператором Бпла в Зсу?

Для того щоб стати оператором БПЛА на професійному рівні, необхідно здобути якісну освіту в одному із профільних вищих або професійно-технічних навчальних закладів, а потім пройти спеціальну підготовку в одній зі спеціалізованих шкіл пілотів БПЛА.

Що робить оператор БПЛА?

Хто такий оператор безпілотника Оператор безпілотника - це спеціаліст, який керує безпілотним літальним апаратом (дрон, квадрокоптер). Найчастіше до обов'язків оператора входить аерозйомка місцевості, об'єктів, аеророзвідка, зйомка фільмів або відеокліпів.

Хто керує БПЛА?

Термін "БпЛА" Безпілотне повітряне судно — повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном. Докладніше цей термін роз'яснює Міністерство оборони України.

Які українські безпілотники ЗСУ використовують на полі бою

Публікації БізнесЦензор Промисловість

Дрони розвідують позиції ворога, коригують вогонь артилерії та завдають ударів по позиціям і складам ворожої армії. БЦ зібрав інформацію про українські БПЛА, які перебувають на озброєнні в українській армії.

Дрони і БПЛА входять в трійку найактуальніших потреб для української армії. Попри те що ЗСУ отримують тисячі дронів від волонтерів, міжнародних партнерів і держави, потреба у них обраховується десятками тисяч, адже вони постійно втрачаються, це розхідний матеріал.

Причини втрат різні. Це і знищення на полі бою, пошкодження через ненавченість персоналу і робота ворожих станцій радіо електронної боротьби, які глушать або перехоплюють управління БПЛА.

Наразі на фронтах українські захисники використовують десятки видів цивільних і військових БПЛА як виробництва інших країн, так і від вітчизняних виробників.

При цьому українські розробники, маючи можливість тестувати зразки під час інтенсивного бою і активної дії РЕБ, постійно працюють над збільшенням стійкості роботи дронів в умовах ворожої радіоелектронної боротьби та ППО (протиповітряної оборони).

Які безпілотники застосовує Україна?

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) можна умовно поділити на чотири класи. Усі під час цієї війни застосовують українські військові.

Перший клас — це мікродрони, апарати, що використовуються зазвичай у цивільних цілях. Основні моделі цього класу, що представлені в Україні та активно використовуються на фронті - це БПЛА китайської компанії DJI та американські Autel.

Вони компактні та прості у використанні. Людина, яка ніколи раніше не користувалася дронами, може навчитися базовим навичкам керування цими апаратами за кілька годин. У таких БПЛА обмежена дальність застосування та коротка тривалість автономної роботи - можуть безперервно перебувати у повітрі не більше пігодини.

Другий клас — безпілотники середнього класу, що застосовуються на тактичному рівні та виконують функції розвідки. Сюди можна віднести українські БПЛА "Лелека-100" та "Фурія". Апарати створені спеціально для військових цілей, можуть перебувати у повітрі три годин.

Третій клас — безпілотники оперативно-тактичного класу, що здатні безперервно працювати в небі до 10 годин, а також мають збільшений радіус дії, що дозволяє працювати у розвідці в тилу противника та використовується у плануванні воєнних операцій. До такого типу БПЛА належать багатоцільові дрони українського виробництва PD-2 та Raybird-3.

Четвертий клас – стратегічні ВПЛА, або бойові (ударні). До таких належить, наприклад, турецький бойовий дрон Bayraktar TB-2. Він здатен перебувати у повітрі до 24 години, вести розвідку та нести керовані бомби.

Які БПЛА виробляє Україна

БЦ відібрав українські військові БПЛА, які пройшли сертифікацію і мають серійне виробництво.

Більшість українських виробників безпілотників, які пройшли сертифікацію і співпрацюють з військовими, почали займатись виготовленням дронів на рубежі 2014-2015 рр, коли військові дії в Україні обмежувались територією Донбасу.

До відомих брендів на ринку БПЛА можна віднести продукти компаній "Атлон-Авіа", Skyeton, DeViRo, "Укрспецсістемс" та UA Dynamics.

Виробником безпілотного авіаційного комплексу "Фурія" є наукове-виробниче підприємство "Атлон-Авіа", що було зареєстровано у 2014 році. Комплекс "Фурія" є штатним засобом підрозділів артилерійської розвідки. Спочатку розроблявся за власною ініціативою виробника, почав брати участь у бойових діях ще в 2014 році.

Крім того "Атлон-Авіа" розробила баражуючий боєприпас "Грім".

Зараз як і багато інших виробників дронів "Атлон-Авіа" має величезне навантаження на виробництво. В попередні роки обсяги контрактів становили два-три десятка комплексів в рік. В цьому році підприємство має десятикратне збільшення виробництва, інколи відвантажує більше ніж 10 комплексів на місяць.

Підприємство співпрацює як з державним замовленням, так і з волонтерськими організаціями.

Ціна комплексу "Фурія" залежить від комплектації, в мінімальній – може коштувати $60 тис. В найбільш широкій комплектації комплекс коштував близько $160 тис.

Компанія Skyeton працює з 2006 року, починала як виробник пілотованих спортивних літаків. Крім того, займається виробництвом різноманітних роботів. В тому числі техніки, що може тривалий час знаходитись у повітрі і, за допомогою сенсорів, збирати інформацію.

Безпілотник Raybird може цілодобово збирати інформацію і передавати до наземної станції на відстані 100-150 км.

Кінцева вартість безпілотника залежить від сенсорів, що апарат носе на борту. Ціна на систему, що складається з кількох БПЛА та наземної станції може досягати мільйона доларів.

До повномасштабної війни компанія постачала 3-5 систем в різні країни. Зараз заявка становить більше ніж на 25-30 систем тільки для України.

PD-2 – український безпілотник оперативно-тактичного класу. Його виготовляє київська компанія UkrSpecSystems.

Компанія почала виготовляти БПЛА в 2014 році в співробітництві з волонтерським фондом "Народний проєкт".

Розробку першого комплексу оплатили спонсори, кошти на другий зібрали волонтери. Тому безпілотник і отримав назву People's Drone, або скорочено PD.

Сумарна протяжність маршруту польоту PD-2 (на одному баку) може сягати 1000 і більше кілометрів. При цьому радіус керування сягає 180 км.

Спершу апарати компанії злітали зі злітної смуги. Зараз для зльоту БПЛА PD використовують спеціальний пристрій, що дозволяє вертикально злітати в будь-яких умовах.

З початку війни виробники критично важливої продукції в Україні були піддані ракетним ударам. Одним з таких виробництв було підприємство UkrSpecSystems. Зараз для диверсифікації ризиків потужності компанії перенесли до різних регіонів, в тому числі за кордон.

Компанія з Дніпра DeViRo є виробником БПЛА "Лелека 100", що також є одним з наймасовіших вітчизняних безпілотників, який використовують ЗСУ.

У травні 2020 року співвласник компанії Денис Чередніченко повідомляв, що з 2015 року DeViRo передала військовим більше ніж 300 безпілотників, переважно саме "Лелек-100".

Комплекс розроблений для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об’єктів у режимі реального часу в умовах складної радіоелектронної обстановки.

Дрон здатний розвивати швидкість до 120 км/год та коригувати вогонь по ворожим цілям на глибину до 50 км. Максимальна висота польоту складає 1500 м, гарантована довжина маршруту — 100 км. У повітрі він може перебувати 2-2,5 години.

Окрім того, компанія виготовляє дрони-камікадзе RAM II UAV.

Саме на них українці за добу зібрали 352 млн грн після масованої ракетної атаки РФ на Україну.

Дрон-камікадзе RAM II UAV — це баражуючі боєприпаси, розроблені на основі розвідувального БПЛА "Лелека-100".

Радіус польоту - до 30 км, час польоту - до години, крейсерська швидкість - 70 км/год, максимальна висота - 1000 м. Вага дрона - 8 кг, в тому числі маса бойової частини - 3 кг.

Оснащується термобаричними, бронебійними та осколково-фугасними боєприпасами. RAM II UAV запускається з катапульти з землі або пікапа, час розгортання - 10 хвилин.

Використовується для знищення систем ППО, броньованої техніки та скупчень живої сили ворога.

Дрон може виконувати розвідувальну функцію адже оснащений камерою із 10 кратним зумом.

Punisher (Каратель)

Український ударно-розвідувальний безпілотний комплекс Punisher (Каратель) схвалено Міноборони для застосування підрозділами Сил спеціальних операцій (ССО).

Дрон розробили українські інженери-ветерани бойових дій на Донбасі, які об'єдналися в компанію UA Dynamics.

Punisher - це багаторазовий ударний дрон для нанесення високоточних ударів з повітря в тилу ворога. Пріоритетними цілями для безпілотника є командні пункти, засоби радіоелектронної боротьби, засоби ППО, склади боєприпасів і пального та механізована піхота.

Дальність польоту дрона - 45 км, швидкість - 190 км/год, висота - 100-400 метрів. В рух дрон приводить майже безшумний електричний двигун, який не залишає теплового сліду.

Punisher наносить високоточні удари бойовими снарядами в глибокому тилу ворога.

Завдяки вбудованому балістичному калькулятору в станцію наземного керування, дрон з висоти сотень метрів і на швидкості більше 100 км/год влучає в ціль розміром 4 на 2 метри.

На рахунку українського "Карателя" - знищені станції радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів та місця базування піхоти.

Дрони Punisher створюються за кошти волонтерів та донатів українців.

Ольга Прокопишина

Міноборони з лютого-2022 прийняло на озброєння 28 моделей українських дронів

Міністерство оборони в період з 22 лютого 2022 року прийняло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей БпЛА різних типів українського виробництва.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Серед цих БпЛА, у тому числі 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких три літакового типу, а також 6 моделей FPV-дронів.

Загальна кількість поставлених до Збройних сил України БпЛА і дронів в рамках закупівель Міноборони налічує тисячі одиниць, ідеться в повідомленні.

Розвиток українського виробництва озброєння та військової техніки, зокрема, розвідувальних, ударних дронів, дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів є пріоритетом для Міноборони, наголосили у МО та підкреслили, що тому оборонне відомство восени 2022 року суттєво спростило процедури для винахідників та виробників. Внаслідок цього термін прийняття в експлуатацію нового озброєння та техніки скоротився з приблизно 2 років до 3-5 тижнів.

Постачання БпЛА українського виробництва для потреб ЗСУ постійно зростає у геометричній прогресії. З низкою українських компаній укладено контракти на серійне виробництво 10 моделей БпЛА різних типів, найменування та обсяги не розкриваються з міркувань безпеки. Обсяги постачання визначені на підставі потреби, сформованої Генеральним штабом ЗСУ, зазначили в Міноборони.

Як заявили в міністерстві, згідно з бюджетними приписами, заборонено укладати контракти на неіснуючі серійні моделі. Закупівля може здійснюватися виключно на підставі потреби від Генштабу ЗСУ, яка формується тільки щодо реально існуючих засобів.

Окрім того, станом на 20 липня 2023 року до Міністерства оборони надійшло дві пропозиції від підприємств, які входили до складу колишнього концерну "Укроборонпром" (після реорганізації – АТ "Українська оборонна промисловість"). Зокрема, у 2023 році з підприємством концерну укладено державний контракт на закупівлю розвідувального дрона, ідеться в повідомленні.

Також на даний момент завершені випробування єдиного дрона-камікадзе, розробником якого є одне із підприємств АТ "Українська оборонна промисловість". Здійснюється процедура допуску до експлуатації. Після завершення процедури допуску до експлуатації та визначення Генеральним штабом потреби у зазначеному безпілотному авіаційному комплексі буде прийматись рішення щодо його закупівлі для ЗСУ, підкреслили у Міністерстві оборони.

Як повідомляв Укрінформ, Україна проведе перемовини з Туреччиною про співпрацю у сфері безпілотної авіації та авіаційної техніки високих технологій в рамках Міжнародної виставки оборонних технологій IDEF 2023 у Стамбулі.