Як швидко росте Бирючина?

Живопліт з бирючини – це густа темно-зелена стіна з пагонів і листя рослини, яка може вирости буквально за пару років. Це один з чагарників, які зростають найшвидше. Швидкість росту 50-60 см за сезон. Кеш

Як розмножувати Бирючину?

Для живцювання вибирають літні живці, що укорінюються на 90-100 %. Нарізають їх наприкінці цвітіння, вибираючи тільки розвинені, зрілі пагони. Довжина живців – 10-12 см. Висаджують їх у дерновий субстрат, вкритий зверху великим вимитим піском, під кутом 45 º на глибину 5 см.

Коли садити Бірючину?

Посадка бирючини Посадку поодиноких кущів проводять навесні або восени у вересні-жовтні, а бирючину для живоплоту рекомендують висаджувати з кінця березня до літа.

Бирючина – сорти, умови посадки і догляду за чагарником

В епоху відродження в садах аристократії було дуже модно для розваги створювати лабіринти зі стриженого чагарнику, який досить швидко набував вигляд суцільної зеленої стіни.

В історії розвитку британських садів в середні століття можна знайти згадку про таку рослину, як Бирючина (Ligustrum) – напіввічнозелений або вічнозелений листопадний чагарник.

Вона служила обрамленням безлічі міських садочків англійців впродовж багатьох поколінь, переносячи при цьому задимленість повітря і тінь від щільної забудови.

На сьогоднішній день багато хто ставиться зі зневагою до неї, не знаходячи нічого красивого в її листі, квітках і плодах. І це не правильно, її переваг, а також видів і сортів набагато більше, ніж здається.

Основні види і популярні сорти

У перекладі з латинської «ligur» означає «в'язкий». Найпопулярнішим видом є Бирючина звичайна (L. vulgare), народна назва – «вовча ягода».

У молодому віці росте дуже швидко, досягає 3-5 м без обрізки. Прекрасно переносить морози до -30˚С, посухостійка, не вимоглива до грунтів, але ідеальною умовою буде зволожене і добре удобрене місце.

Чагарник має широку, розлогу крону. Зацвітає в червні маленькими білими квітками, які зібрані в щільні прямостоячі волоті. Потім утворюються синьо-чорні з глянцевим відливом плоди, які прикрашають рослину до середини зими. Вживати їх у їжу не можна, вони отруйні.

Можна розмножувати живцями, насінням, відводками в літньо-осінній період. Практично не пошкоджується шкідниками та хворобами, для їх попередження слід систематично оглядати і обприскувати кущ.

З сортів найбільший інтерес викликають «Aureum» з жовтим листям і «Xanthocarpum» з жовтими плодами. Причому перший варіант не цвіте, а восени листя стає з помаранчевим відтінком.

Сорт «Aureum» тільки в найсуворіші зими може скинути своє строкате листя. Невимогливий до грунту і вологи.

З невисоких сортів можна використовувати «Glaucum» – заввишки до 1 м з сизим листям, яке має білу облямівку. Не цвіте, вимагає укриття на зиму, а також сонячного місця в саду з родючим грунтом.

Наступним популярним видом виступає Бирючина овальнолиста (L. ovalifolium). Досягає 4 м у висоту, у неї більше листя і сильне розгалуження. Квітки білі, зібрані в волоті близько 10 см завдовжки, цвіте в липні.

Ще один барвистий сорт – «Argenteum». Його листя має по краю кремову смужку. У сорту «Aureovariegatum» листя з білими плямами або сріблястою облямівкою по краю, потрібно укриття на зиму.

Для того щоб зробити гарний бордюр підійде такий вид, як Бирючина японська (L. japonicum). Має гладкі гілки, компактну крону, зростає повільно, виносить затінення.

• Строката(f. Variegata) – листя з біло-рожевою облямівкою.
• Круглолиста(f. Rotundifolia) – кущ до 2 м заввишки, має короткі гілки і широкоовальне листя.

Теплолюбним видом виступає Бирючина блискуча (L. lucidum). Це великий чагарник або невелике деревце. Листя велике і блискуче, квіткові волоті досягають 18 см, білі, цвітуть близько трьох місяців.

Дуже декоративна восени за рахунок своїх темно-синіх плодів. Потребує родючі грунти, добре зволожені.

Застосування, вирощування і догляд

Бирючина є прекрасним чагарником для створення щільних живих огорож і невисоких бордюрів для оформлення доріжок, розмежування зон саду, окантовки великих квітників.

Її здатність добре зберігати форму дозволяє робити різні фігури. Штамбові різновиди прекрасно виглядають в алейних посадках. Використовується для імітації валунів в японському саду – стрижені подушки карікомі.

Для того щоб ваша рослина мала декоративний вигляд круглий рік необхідно знати як садити бирючину, доглядати за нею, які захисні заходи проводити.

Намагайтеся уникати повністю затінених ділянок. Садити краще в стороні від інших рослин. Визначившись з місцем, перекопують грунт на 15-30 см.

Саджанець з контейнера на годину опускаємо корінням в відро з водою. Викопуємо яму, яка повинна бути ширше і глибше клубка коренів на 60 см і 30 см відповідно. В огорожі відстань між окремими екземплярами 30 см, причому необхідно відступити 15-30 см від будівель, доріжок та інших стаціонарних об'єктів.

В яму заливаємо воду, і коли вона вбереться, викладаємо суміш з грунту і компосту (1:1). У лунку садимо рослину, розправивши коріння. Для вкорінення необхідно підтримувати грунт у вологому стані (3-4 тижні), потім поливають тільки в посуху. Пристовбурні кола мульчуємо шаром 5-7 см.

Живі огорожі стрижуть в травні і серпні, у окремо розташованих рослин навесні видаляють пошкоджені гілки, проріджують або обрізають на 1/3.

Популярні статті цієї рубрики:

Осика – це дерево-захист. Кожен сад повинен мати такого енергетичного санітара в своїх рядах. Та й людям, своєчасна віддача негативної енергетики обіцяє тільки довголіття та здоров'я.

Види вічнозелениx рослин, які прикрасять ваш сад, та велика добірка фото із ними. Ідеї для наcлідування та натxнення.

Осика або осикоподібна тополя – Poppulus tremulus, незвичайне дерево, відоме нам з дитячих казок, страшилок, легенд та сказань.

Топіарне мистецтво - фігурна стрижка дерев, чагарників і квітів, при якій рослинам надаються різні скульптурні форми: тварин, архітектурних споруд, людей, геометричних фігур і т.д.

Рекомендуємо компанії цього напряму:

Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг "Бізнес"

Бирючина звичайна / Ligustrum vulgare

Багаторічний листопадний чагарник з округлою густою кроною, досягає висоти 4 м та діаметру 1,5-2 м. Щорічний приріст 20-25 см.

Гілки дрібні та щільні, сильно розгалужені, молоді пагони зелені, кора на зрілих гілках жовтувато-сіра з численними бурими сочевичками.

Листя просте, еліптичне з загостреним кінчиком, блискуче, верхня листова пластина темно-зеленого забарвлення, знизу – трохи світліша. Восени листя на верхніх пагонах можуть ставати фіолетовими.

Квітки білі, невеликі, до 0,5 см в діаметрі, ароматні, зібрані в волотисті суцвіття. Цвітіння в червні-липні, триває 15-25 днів.

Плоди – блискучі, янголоподібні чорні кістянки, що дозрівають в серпні і залишаються на пагонах до весни.

Бирючина світлолюбна, тіневитривала, морозостійка, витримує міські умови, короткочасне затоплення та сильні вітри, віддає перевагу помірно зволоженим, добре дренованим ґрунтам.

Рекомендується для солітерних, рядових та групових посадок в міському озелененні, в парках, скверах, на приватних ділянках. З бирючини можна формувати різні геометричні форми (щільні шпалери) та живі огорожі.

На що звернути увагу:

Піддається стрижці і тримає після неї форму, має здатність добре гілкуватися. Характеризується швидким пробудженням сплячих нижніх бруньок після стрижки. Гілки в разі щільного прилягання до ґрунту добре вкорінюються.

Додаткова інформація