Яка вологість ріпаку?

Під час розміщення, транспортування і зберігання насіння ріпаку враховують стани вологості та засміченості. Винятково важливе значення для ріпаку має формування партій урожаю за категорією вологості насіння: сухе – з вологістю до 7%; середньої вологості – 7–8; вологе – 8–10; вогке – понад 10%. Кеш

Як очистити ріпак?

Очищення насіння ріпаку від домішок зазвичай здійснюють у два етапи. Під час першого відділяють великі та легкі домішки, а за другим – решту. Основна очистка насіння здійснюється на зерноочисних машинах, а первинну виконують за допомогою пневматичних, ситових та повітряно-ситових сепараторів.

Як збирають ріпак?

Збирання його обумовлене низьким зрізом стебла, яке ще є досить вологим, що також зменшує швидкість комбайна; Ураження посівів ріпаку хворобами, особливо сірою та білою гнилями. Запобігти такій ситуації можна, провівши обробки відповідними фунгіцидами в середині чи наприкінці цвітіння. Кеш

Як сушити ріпак, особливості сушіння ріпаку та … 1. Не зволікайте. Насіння ріпаку з понад 8% вологості не можна зберігати на токах понад одну добу. Поєднання підвищеної … See more

Базова вологість ріпаку

• Головна
  • Завдання та функції
  • Правові засади
  • Структура
  • Плани перевірок Головного управління
  • Публічні закупівлі
  • Енергетичний менеджмент
  • Повідом про корупцію
  • Очищення влади
  • Антикорупційна діяльність
  • Нормативно - правова база
  • Механізми повідомлення про порушення антикорупційного заонодавства
  • Алгоритм дій при виявленні та повідомленні про корупційне правопорушення.
  • Відділ реєстрації сільськогосподарської техніки
  • Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами
  • Управління безпечності харчових продуктів
  • Управління фітосанітарної безпеки
    • Сигналізаційні повідомлення про поширення шкідливих організмів
    • Інформативно-правова база
    • Зразки документів
    • Вакансії
    • Результати конкурсів
    • Графіки чергувань
    • Правова база
    • План діяльності
    • Головна
      • Завдання та функції
      • Правові засади
      • Структура
      • Плани перевірок Головного управління
      • Публічні закупівлі
      • Енергетичний менеджмент
      • Повідом про корупцію
      • Очищення влади
      • Антикорупційна діяльність
      • Нормативно - правова база
      • Механізми повідомлення про порушення антикорупційного заонодавства
      • Алгоритм дій при виявленні та повідомленні про корупційне правопорушення.
      • Відділ реєстрації сільськогосподарської техніки
      • Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами
      • Управління безпечності харчових продуктів
      • Управління фітосанітарної безпеки
        • Сигналізаційні повідомлення про поширення шкідливих організмів
        • Інформативно-правова база
        • Зразки документів
        • Вакансії
        • Результати конкурсів
        • Графіки чергувань
        • Правова база
        • План діяльності
        • Ви тут:
        • Головна
        • Громадянам
        • Управління фітосанітарної безпеки
        • Новини - управління фітосанітарної безпеки
        • Готуємося до приймання нового врожаю ріпаку

        Готуємося до приймання нового врожаю ріпаку

        

        Збирання ріпаку має свої особливості, оскільки його насіння дуже дрібне, має високу сипучість, а дозрілі стручки легко розтріскуються. Ріпак можна збирати як роздільним способом, так і прямим комбайнуванням.

        Більшість господарств віддає перевагу прямому комбайнуванню. Це дає можливість у стислі строки провести збиральну кампанію та зменшити ризики втрати врожаю. Оптимальна вологість насіння для обмолоту становить 10-13%. При вологості нижче 10% втрати насіння можуть сягати 50%. Для зниження втрат насіння при збиранні проводять десикацію посівів, що дає можливість підсушити рослини та зібрати насіння ріпаку за базової вологості (7%).

        Післязбиральна доробка насіння

        Насіння ріпаку, що заготовляють і постачають, залежно від масової частки ерукової кислоти та глюкозинолатів поділяють на три класи.

        Насіння ріпаку призначено: вищого класу – для харчових цілей; І класу – для харчових цілей у разі промислового переробляння; II класу – для технічних цілей.

        Насіння ріпаку, призначене для заготівлі та постачання, має бути не зігріте, у здоровому стані, мати колір і запах, притаманні нормальному насінню ріпаку (без затхлого, пліснявого та стороннього запахів). На зерноскладах весь технологічний процес вибудовують таким чином, щоб довести ріпак до обмежувальних норм, які регламентовані ДСТУ 4966:2008 «НАСІННЯ РІПАКУ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕРОБЛЯННЯ» при постачанні на промислову переробку, а саме:

        • во­логість, % – не більше ніж 8 - не менше ніж 6;
        • сміттєва домішка, %, – не більше ніж 3;
        • оліїста домішка, %, – не більше ніж 5;
        • кислотне число олії в насінні, мг КОН/г, – не більше ніж 5;
        • ураженість шкідниками – не дозволено, крім ураженості кліщем не вище ІІ ступеня.

        При організації післязбиральної доробки ріпаку слід врахувати, що він має велику«сипкість», так би мовити властивість «розтікатися» по поверхні при вантажно-розвантажувальних роботах і сушінні. За підвищеної вологості насіння або значного вмісту домішок насіння бур’янів відбувається швидке самозігрівання і його псування.

        Післязбиральну доробку насіння ріпаку проводять у стислі строки. Проводять обов’язково первинну очистку з використанням очисних машин. Після очищення насіння ріпаку просушують, використовуючи установки активного вентилювання, зерносушарки і тільки після цього закладають його на зберігання у зерносховища.

        Транспортування і розміщення ріпаку

        Транспортні засоби та зерносховища мають бути чисті, сухі, без стороннього запаху, не уражені шкідниками хлібних запасів. Партії насіння ріпаку вищого, I та II класів розміщують, транспортують і зберігають окремо в умовах, що унеможливлюють їхнє змішування. Під час розміщення, транспортування і зберігання насіння ріпаку враховують стани вологості та засміченості. Ви­нятково важ­ли­ве зна­чен­ня для ріпа­ку має фор­му­ван­ня партій уро­жаю за ка­те­горією во­ло­гості насіння: су­­хе – з во­логістю до 7%; се­ред­ньої вологості – 7–8; во­ло­ге – 8–10; вог­ке – по­­над 10%. Якщо насіння су­хе та се­ред­ньої су­хості, воно підля­гає зберіган­ню, во­ло­ге – сушінню чи тим­ча­со­во­му зберіган­ню із застосуванням ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня, вогке – обов’яз­ко­во­му сушін­ню у по­тоці.

        На тимчасове зберігання строком до 1 місяця в зерносховище треба закладати і зберігати насіння ріпаку з вологістю не більше ніж 8%, вмістом сміттєвої домішки не більше ніж 3% та оліїстої домішки не більше ніж 5%. Поєднання підвищеної вологості і температури у процесі зберігання може призвести до псування та самозігрівання.

        На тривале зберігання строком від 1 місяця в зерносховище треба закладати і зберігати насіння ріпаку з вологістю не більше ніж 7%, вмістом сміттєвої домішки не більше ніж 1% та оліїстої домішки не більше ніж 3%. Насіння ріпаку з вологістю понад 8% треба зберігати на токах не більше доби.

        Для обмеження втрат насіння ріпаку необхідно здійснити герметизацію башмаків норій, клапанів, головок норій, норійних труб на стиках, з’єднань самопливів. На стрічкових транспортерах слід застосовувати олійностійкі стрічки.

        Очищення ріпаку

        Фор­му­ють партії насіння ріпа­ку відповідно до вмісту домішок та ста­ну йо­го засміче­ності. Очи­щен­ню підля­гає насіння із вміс­том сміттєвої домішки по­над 3% та оліїстої – по­над 5%.

        Очищення насіння ріпаку від домішок зазвичай здійснюють у два етапи. Під час першого відділяють великі та легкі домішки, а за другим – решту домішок, а також надто дрібне насіння (діаметром менше 1 мм). Найкраще для цих цілей підійде очисна машина, що комбінує механічне просівання та очищення повітряним потоком. Особ­ли­ву ува­гу необхідно приділити ро­бо­ті аспіраційних си­с­тем зер­нових ­се­па­ра­торів щодо регулювання швидкості по­вітря­но­го по­то­ку в аспіраційних ка­на­лах.

        Сушіння ріпаку

        Сушити ріпак треба надзвичайно обережно, оскільки він містить великий відсоток олії (48-52 %) і білка (18-30% ), має високий ризик самозаймання. Крім того, сушити його треба з особливою обережністю, аби не денатурувався білок. Ріпак має невелику вагу, і, якщо не встановити на зерносушарку заслінку для регулювання ступеню розрідження повітря, він може видуватися за межі зерносушарки. Не можна перевищувати допустиму температуру сушіння. Чим нижчий вміст вологи, тим нижчою повинна бути температура сушіння. Після сушіння ріпак потрібно обов’язково охолодити до тем­пе­ра­ту­ри, яка не пе­ре­ви­щує зовнішню більше ніж на 5°С.

        Обов’язково слід за­гер­ме­ти­зу­ва­ти су­шар­ку в місцях ру­ху та мож­ли­во­го про­си­пан­ня ріпаку.

        Зберіган­ня ріпаку

        Труднощі в організації зберігання дрібнонасіннєвих культур зумовлюються їх фізіологічними та біохімічними властивостями. Під час зберігання ріпаку ре­гу­ляр­но кон­тро­лю­ють його тем­пе­ра­ту­ру та во­логість, а та­кож віднос­ну во­логість повітря у зер­но­с­ховищах. Слід наголосити, що таку культуру, як ріпак, що має високу олійність, краще не зберігати у силосах.

        Особ­ли­вої ува­ги по­тре­бує кон­троль ста­ну верхніх шарів на­си­пу ріпаку. Внаслідок підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри та ди­хан­ня зерна, на­сам­пе­ред, у верхніх ша­рах кон­ден­сується во­ло­га, можуть з’яв­итися осе­ред­ки са­мозігріван­ня. Для збереження ріпаку ефективними є заходи, спрямовані на охолодження зерна, зниження відносної вологості повітря, зменшення доступу кисню до зернової маси. Вологий і сирий ріпак необхідно негайно вентилювати, однак у зв'язку з великим опором насипу висоту його необхідно зменшувати. Активне вентилювання атмосферним повітрям є практично єдиним найбільш ефективним способом приведення такої дрібнонасіннєвої культури, як ріпак, до стійкого стану для подальшого тривалого зберігання і підвищення його якості.

        Під час зберігання ріпак швидко ущільнюється, тому через зернову масу погано проникає повітря. Таким чином, систему вентиляції сховища роблять більш потужною, аніж у складах для зберігання зерна інших культур (ріпак має низьку шпаруватість, тож потрібен більший потік повітря, щоб його провентилювати). Щити каналів активного вентилювання у зерносховищах повинні бути укладені дуже щільно, інакше ріпак «протече» у вентиляційні канали. Для зберігання ріпаку в силосах потрібні спеціальні аероднища – решітки з діаметром отворів 1,5 мм.

        З огляду на вищевикладене необхідно не тільки ретельно обирати способи післязбиральної обробки і подальшого закладання ріпаку на зберігання, а й здійснювати постійний контроль за станом партій ріпаку, що зберігається в зерносховищах.

        Звертаємо вашу увагу, що ці рекомендації не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.

        насінництві та розсадництві Оксана ПОПОВИЧ

        Збираємо ріпак!

        

        Найкращим строком для збору врожаю ріпаку буде вологість 12-13%. У зв’язку з тим, що для зберігання насіння повинно мати 8-9%, низька вологість його на момент збирання врожаю дасть можливість зекономити витрати на досушування до необхідного рівня. Орієнтуючись на високий і якісний урожай ріпаку, аграрій повинен здійснювати запобіжні та ефективні заходи, одним із яких є десикація.

        Десикація посівів ріпаку: яка користь?

        Для забезпечення рівномірного дозрівання може бути застосована десикація з метою зниження вологості рослинної маси. Завдяки їй можна спланувати достигання посівів на певну дату, що досить зручно під час напруженої збиральної кампанії. Навіть за складних погодних умов стає можливим зібрати врожай прямим комбайнуванням замість роздільного.

        Десикація є незамінним заходом під час збирання врожаю ріпаку ще й з тих причин, що культура нерівномірно дозріває через фізіологічні особливості: у той час як стручки у верхній частині рослини будуть дозрілими, у нижній вони будуть ще зеленими. Очікування природнього дозрівання призведе до того, що вже дозрілі стручки розтріскаються, насіння почне висипатися, і частина врожаю буде втрачена. Десикація забезпечить рівномірність дозрівання посіву культури.

        Вона також підвищує якість продукції. Під впливом препаратів м’які тканини рослин починають висихати, що стимулює відтік асимілянтів із листя у насіння. В результаті збільшується олійність, класність продукції зростає на одну-дві позиції. У вологих умовах ефективніше провести десикацію і підсушити культуру на корені, ніж потім сушити зерно на току, що за часом, трудомісткістю і витратами не так вигідно.

        Який препарат обрати?

        Рекомендуємо застосовувати препарати на основі діючої речовини дикват . Вони не тільки припинятимуть розвиток органів рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними, а ще й витягуватимуть вологу з рослини. Саме за рахунок зневоднення, механізму впливу діючої речовини вони відмиратимуть, відбувається ефект підсушування. Тому застосування препаратів на основі диквату забезпечує досягнення головної мети десикації — різкого зменшення вологості насіння.

        Десикацію проводять під час почорніння перших насінин і за умов, що насіння у середньому ярусі основного стебла має забарвлення від червоно-коричневого до темно-коричневого (всі стручки жовтуваті). Через 7-10 днів можна почати збирання (насіння достигає за цей проміжок часу).

        

        Десиканти на основі діючої речовини глюфосинат амонію під час впливу створюють ефект, у результаті якого оброблені рослини швидко накопичують вільний аміак до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання: відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. До того ж припинення утворення амінокислоти глютамін призводить до більш повільного, але тривалого ефекту. Токсичність аміаку, глютамінове виснаження і швидке пригнічення фотосинтезу забезпечує швидку й високоефективну дію глюфосинат амонію як десиканта і гербіциду суцільної дії. Залежно від погодних умов повна десикація культурних рослин відбувається через 10-14 днів після застосування препарату. Опади впливають на ефективність його під час перших 6 годин після застосування. Інтенсивність дощу позначається більше, ніж інтервал часу між внесенням глюфосинату амонію і випаданням опадів. Таким чином, препарати на основі глюфосинат амонію знижують вологість рослинної маси з одночасним прискоренням та вирівнюванням процесу дозрівання, покращують якість (схожість, силу росту, вагу 1000 зерен та натуру зерна), підвищують урожайність, знижують втрати насіння, полегшують і здешевлюють збирання врожаю.

        На площах, забур’янених пирієм повзучим, доцільно застосовувати гербіциди суцільної дії (похідні гліфосату) під час побуріння 70% стручків ріпаку або за два тижні до збирання врожаю. Препарати на основі діючої речовини гліфосат блокують рослинний фермент, який бере участь у синтезі ароматичних кислот. Гліфосати спричиняють поступове висихання вегетативних частин рослин і значно уповільнюють процес висихання генеративних органів. Одночасно висихають листя і стебла, обмежується шкідливість бур’янів, що загалом полегшує збирання врожаю. Ці препарати швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини. Хоча симптоми дії гліфосату можна візуалізувати лише через два тижні. Рослини ріпаку поступово жовтіють і висихають. Окрім знищення бур’янів і підсушування рослин, вони також знижують інтенсивність розвитку гнилей.

        Ефективність гліфосату є максимальною для контролю багаторічних бур’янів у посівах попередника, тому що в активно вегетуючих рослинах бур’янів цукор рухається рослиною вниз до коріння, завдяки чому гліфосат транспортується до нього й інших органів рослин. Тоді як післязбиральна обробка ним не забезпечить достатньої ефективності контролю багаторічних бур’янів через відсутність надземної частини рослин бур’янів, якою препарати могли б надходити до коріння й інших органів цих рослин. Це відбувається через те, що надземна частина рослин бур’янів знищується повністю або частково механічним способом під час збору врожаю, а їх кореневища, залишаючись у землі, будуть відростати пізніше після збору врожаю, створюючи конкурентні умови у посівах нової культури.

        Хоча десикація збільшує обсяг роботи і витрати на вирощування культури, результати, отримані після її застосування доводять ефективність та доцільність такого заходу. Навіть за сприятливих умов для природного дозрівання ріпаку здійснення десикації полегшить скошування культури за сильного підгону або за умов надмірного засмічення (наприклад, підмаренником чіпким або ромашкою).

        Десикація ріпаку — крок за кроком

        1. Кращим часом для обприскування є ранок, оскільки завдяки наявності роси стручки будуть еластичнішими, що знижуватиме втрати через пошкодження їх транспортними засобами.

        Варто зауважити: перед початком випадання опадів обприскування посівів не рекомендовано. В умовах жаркої, сонячної погоди десикація відбуватиметься швидше, але менш ефективно.

        2. Під час роботи з десикантами важливо дотримуватися терміну здійснення заходу.

        3. Інтенсивність десикації залежить від норми витрати препаратів, густоти стояння рослин, засміченості посівів, погодних умов під час обробки і після неї. На норму витрати засобів впливають розмір листкової поверхні культури (чим більша поверхня листків, тим більша норма), засміченість посівів, вологість, а також терміни збирання культури. Норма витрати робочого розчину повинна бути достатньою для рівномірного і повного змочування усієї листкової поверхні рослин ріпаку. Під час обприскування не допускається стікання робочого розчину з поверхні, обробленої препаратом. Норму витрати робочої рідини не доцільно знижувати, рекомендовано використовувати, як мінімум, 400 л/га, позаяк метою цього заходу є повне покриття препаратом усієї вегетуючої частини рослин. У разі недостатнього змочування десикація може мати негативні наслідки, зокрема, верхні стручки будуть оброблені і дозріють до збирання, а нижні стебла й стручки залишаться зеленими, відповідно, десикація буде неефективною, зберігатиметься нерівномірне дозрівання, і збирання врожаю залишиться ускладненим.

        4. Для обприскування потрібно використовувати тільки чисту нежорстку воду, тому що, наприклад, дикват швидко зв’язується із частинками грунту, які можуть бути у розчині, та інактивується, внаслідок чого ефективність препарату зменшується. Робочий розчин необхідно використати одразу після приготування, у крайньому разі не пізніше ніж через 24 години.

        Десикація не впливає на якість насіння, його схожість зберігається, а, відповідно, і біо­логічний потенціал урожайності.

        Дотримання рекомендацій під час десикації сприятиме зменшенню вологості насіння, полегшуватиме збирання врожаю, знижуватиме забур’яненість полів, дасть можливість зберегти врожай, а також зменшити витрати на доведення зібраного насіння до відповідних стандартів.

        Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук