Коли можна пити атоксіл гель?

Дорослим та дітям від 14 років 1 стік-пакет3 рази на добу. Використовувати за годину до або через годину після прийому їжі чи медикаментів. Перед вживанням суспензію зробити однорідною, шляхом розминання пакета.

Для чого використовують атоксіл гель?

Препарат рекомендований від 2-х років як ентеросорбент дієтичної добавки, при харчових і шлунково-кишкових розладах, що спровоковані неякісною чи несвіжою їжею, а також для нормалізації складу кишкової мікрофлори. Вміст пакету виливають у столову ложку або безпосередньо в ротову порожнину. Кеш

Коли пити атоксіл?

Приготовану водну суспензію препарату приймати всередину за 1 годину до їди або прийому лікарських засобів. При гострих кишкових захворюваннях дорослим і дітям віком від 7 років лікування доцільно розпочинати з максимальної разової дози − 7 г, препарат приймати 2 – 3 рази на добу.

Чи можна Атоксіл при вагітності?

Кількість лікарських засобів, допустимих під час вагітності, дуже обмежена. Однак саме в цей час у зв'язку з гормональною перебудовою організму з'являється токсикоз, різні алергічні реакції та непереносимості, що є причиною застосування сорбентів. До того ж, харчові отруєння та виниклі внаслідок цього токсини можуть дати знати про себе у час і згубно впливати на жінку у становищі. При великому виборі сорбентів, що застосовуються для полегшення дискомфортних відчуттів, вагітні стикаються з питанням, чи можна Атоксіл при вагітності.

Оскільки дані про застосування Атоксілу під час виношування дитини та грудного вигодовування відсутні, застосування цього сорбенту не рекомендується під час вагітності. Використання Атоксілу допускається у разі, коли користь для вагітної жінки вища, ніж шкода для плода.

Приймати Атоксіл дозволено лише відповідно до рекомендацій спеціаліста та згідно з показаннями до застосування. Оскільки Атоксіл не рекомендується застосовувати під час вагітності, запитайте у свого лікаря про сорбенти, показані під час виношування дитини.

Джерела

Атоксіл / Державний реєстр лікарських засобів України (укр.)

Опишіть симптоми або потрібний препарат — ми допоможемо підібрати його дозування чи аналог, оформимо замовлення з доставкою додому або просто проконсультуємо. Ми — це 28 фармацевтів і 0 ботів.

Так ми завжди будемо з вами на зв'язку і зможемо поспілкуватися в будь-який момент.

Опишіть симптоми або потрібний препарат — ми допоможемо підібрати його дозування чи аналог, оформимо замовлення з доставкою додому або просто проконсультуємо. Ми — це 28 фармацевтів і 0 ботів.

Так ми завжди будемо з вами на зв'язку і зможемо поспілкуватися в будь-який момент.

Атоксіл гель для вагітних

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.3(75):40-44; doi 10.15574/PP.2018.75.40

Огородник А. О., Лиманська А. Ю., Тарнавська А. О., Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — оцінити ефективність препарату Атоксіл гель у вагітних групи високого ризику з раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості.

Пацієнти та методи. Вивчено ефективність препарату Атоксіл гель (виробництва ТОВ «Орісіл-Фарм») у вагітних із раннім токсикозом легкого ступеня тяжкості. До досліджуваної групи увійшли 87 вагітних жінок із серцево-судинною патологією. За умовою, із дослідження виключено вагітних з екстрагенітальною патологією, яка могла б спричинити появу нудоти та блювання (патологія шлунково-кишкового тракту, серцева недостатність тяжкого ступеня, інфекційні захворювання тощо). Досліджено якість життя за спеціальним опитувальником Gastrointestinal Simptom Rating Scale (GSRS). Усі вагітні отримували препарат Атоксіл гель у стіках (1 стік-пакет 20 г гелю 3 рази на добу) протягом 10–14 днів.

Результати. Висока сорбційна ємність Атоксілу відносно мікроорганізмів і бактеріальних токсинів, можливість застосування помірних терапевтичних доз завдяки збільшеній площі активної поверхні, підвищена швидкість зв'язування бактерій та їх токсинів обумовлює швидкий терапевтичний ефект. Селективність сорбційної дії препарату відносно патологічних білків і білків-адгезинів на поверхні мембран патогенних мікроорганізмів, обумовлена структурою сорбенту та заснована на електрохімічній взаємодії часточок, надає додаткову перевагу в застосуванні. Відсутність ризику втрати корисних речовин (амінокислот, вітамінів та мінералів), що надходять до організму з їжею, робить цей препарат сорбентом першочергового вибору в клініці ведення вагітних. Застосування Атоксіл гелю не збільшує частоти закрепів, що дуже важливо в період вагітності.

Висновки. Неінвазивний характер використання Атоксілу, пероральний прийом, зручність у застосуванні, висока ефективність при ранньому токсикозі — все це сприяє поліпшенню якості життя та загального самопочуття вагітних. Високий профіль безпеки дає змогу рекомендувати вищезазначений препарат для лікування раннього токсикозу легкого ступеня тяжкості.

Ключові слова: вагітність, ранній токсикоз, ентеросорбент, Атоксіл.

1. Давыдова ЮВ, Волошина ТВ, Лиманская АЮ, Тудай ВН, Двулит МП, Баранова ВВ. (2014). Ранний токсикоз беременности: оценка рисков и тактика. Здоровье женщины. 6: 62—66.

2. Давыдова ЮВ, Лиманская АЮ, Бутенко ЛП, Огородник АА. (2016). Антиэметическая терапия раннего токсикоза у беременных с врожденными пороками сердца. Перинатология и педиатрия. 3: 35—37. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.43; https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.35

3. Медична хімія і клінічне застосування діоксиду кремнію. (2003). За ред. акад. А.А. Чуйко. Київ: Наукова Книга: 175—178.

4. American College of Obstetrics and Gynecology, authors. (2004). Practice Bulletin: nausea and vomiting of pregnancy. Obstet Gynecol. 103: 803—814. https://doi.org/10.1097/00006250-200404000-00045; PMid:15051578

5. Furneaux EC, Langley3Evans AJ, Langley3Evans SC. (2001). Nausea and vomiting'of pregnancy: endocrine basis and contribution to pregnancy outcome. Obstet. Gynecol. Surv. 56: 775—782. https://doi.org/10.1097/00006254-200112000-00004; PMid:11753180

6. Kocak I, Akcan Y, Ustun C. (2009). Helicobacter pylon seropositivity in patients with hyperemesis gravidarum. Int. J. Gynaecol. Obstet. 66: 251—254. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(99)00091-0

7. Koch KL, Stern RM, Vascy M. (2010). Gastric dysrhythmias and nausea of pregnancy. Dig Dis Sci. 35: 961—968. https://doi.org/10.1007/BF01537244

8. Sonkusare S. (2008). Hyperemesis gravidarum: a review. Med Journal Malaysia. 63: 272—276. PMid:19248711

9. Tan PC, Khine PP, Vallikkannu N, Zawiah SZ. (2010). Promethazine compared with metoclopramide for hyperemesis gravidarum: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 115: 975—981. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181d99290; PMid:20410771

10. Veenendaal MV, van Abeelen AF, Painter RC et al. (2011). Consequences of hyperemesis gravidarum for offspring: a systematic review and metaanalysis. BJOG. 118: 1302—1313. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03023.x; PMid:21749625

11. Еl3Younis CM, Abulafia O, Sh'erer DM. (2008). Rapid marked' response of severe hyperemesis gravidarum to oral erythromycin. Am. J. Perinatol. 15: 533—534.