Що таке асортиментна політика?

Асортиментна політика – це політика, яка спрямована на формування оптимального товарного портфелю в умовах реальних ринків. КешСхожі

Скільки факторів потрібно враховувати при формуванні асортименту?

Формування асортименту товарів залежить від багатьох факторів: від попиту покупців, спеціалізації магазину, розміру торгової площі, сезонності, появи на ринку нових позицій тощо.

Для чого формують асортимент?

Формування асортименту - це визначення набору груп, видів і різновидів товарів, найбільш пріоритетним для обслуговується сегмента і забезпечує економічну ефективність діяльності підприємства.

Маркетинг (2004)

Асортимент виробів — важлива складова товарної політики.

Що саме мається на увазі, коли йдеться про асортиментну політику? Це:

визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок);

оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій;

встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.

Серед завдань асортиментної політики: задоволення попиту та завоювання нових покупців, оптимізація фінансових результатів фірми та використання її технологічного досвіду.

За часів "лихоманки" перших років ринкової економіки перед багатьма підприємствами постало завдання визначитись на які саме види продукції зорієнтувати своє виробництво. В найгострішій формі це питання постало перед підприємствами, які пішли шляхом конверсії.

Що ж таке вид продукції> Це кінцевий продукт виробництва. Наприклад, в асортименті електронної техніки фірми Grundig — телевізори та відеомагнітофони, плейєри та радіо-магнітоли, радіогодинники та музичні центри.

Друге запитання: які підвиди за функціональними особливостями, рівнем якості, ціною, призначені для певних категорій споживачів, складатимуть асортимент товарів?

Так парк спецавтомобілів ГАЗ налічує більше десяти машин: "вахта", фургони промислові, ізотермічні, аварійні, для ремонтних бригад; бортові з гідрокраном; сміттєвози, молоковози, вантажні таксі з тентом, вакуумні машини тощо.

І, нарешті, модифікації або марки, на які поділяються підвиди продукції, відповідають запитам конкретних сегментів. Прикладом можуть бути індивідуальна комплектація та колір автомобілів "Мерседес" чи "Форд"; парфуми та косметичні вироби тощо.

Скільки видів чи марок продукції слід випускати миколаївським "Алым парусам" чи їх землячці — миколаївській взуттєвій фабриці?

Мабуть, відповідь на це питання буде такою: стільки, щоб забезпечити реалізацію загальнофірмових та маркетингових цілей. Знову ж таки ми повертаємось до МВО ("Управління за цілями").

На жаль, немає якихось універсальних методик визначення раціональної кількості видів, підвидів та модифікацій продукції. Але спостереження за поведінкою споживачів, вивчення їх психології, мотивів здійснення покупок можуть стати у нагоді маркетологам. Якщо ж додати до цього знання особливостей товарних груп, результати аналізу торгової статистики, ситуація виглядатиме не такою вже безнадійною.

Наведемо приклад з легкої промисловості. Йдеться про методику визначення розміру серій швейних виробів, запропоновану німецькими фахівцями, яка може бути використана для розрахунків раціональної кількості моделей продукції, що виготовляється.

Відомо, що чим менша кількість виготовлених виробів, тим вищою є виробнича собівартість одного виробу.

Максимальний розмір серії буде при високому попиті на продукцію. В той же час максимальний розмір серії якого-небудь виробу може привести до того, що дві жінки, одягнені однаково, несподівано зустрінуться. Не треба спеціальних досліджень психології споживача, щоб стверджувати: ситуація здатна зіпсувати настрій будь-якій жінці.

Отже, завдання маркетологів полягає в тому, щоб запобігти цій випадковості ще на стадії формування асортименту товарів.

Ця проблема вирішується за допомогою біноміальної функції розподілу випадкової перемінної.

Якщо А — швейний виріб, який є в групі, де проводиться дослідження, В — швейний виріб, якого немає в групі, де проводиться дослідження, тоді для даної групи із десяти осіб (п = 10), отримуємо представлені нижче імовірності.

Подія xt- характеризується залежностями:

Отримане значення є імовірністю, з якою за певних обставин можуть зустрітися дві жінки, одягнені в однакові швейні вироби. Ця імовірність дорівнює 20%, тобто кожна п'ята із 10 жінок, що зустрічаються одночасно. Як показує значення р(хз), можливі зустрічі і трьох жінок, одягнених у швейний виріб однієї моделі.

Нагадавши теоретичні посилання, перейдемо до розгляду демонстраційної задачі.

Встановлено, що інтереси 60% дівчат та жінок віком від 18 до 35 років у моді співпадають. Чисельність сегмента споживачів одягу, що сприймають моду активно, серед жінок Києва цієї вікової категорії становить близько 200000 осіб.

Швейна фабрика, що спеціалізується на виготовленні жіночого одягу, має визначитись — яку кількість моделей суконь чи костюмів треба запропонувати ринку, щоб запобігти випадковій зустрічі двох чи більше жінок, вдягнених однаково.

Алгоритм вирішення задачі такий.

По-перше, зробимо підрахунки імовірності того, що дві жінки, одягнені однаково, зустрінуться (х). Для різних значень q співвідношення кількості проданих виробів та кількості жінок, які можуть бути одягнені в даний виріб:

Як бачимо, коли чисельність сегмента менше кількості проданих виробів в 70 разів, зустріч однаково одягнених жінок неможлива (р = 0).

Отже, для групи із 10 осіб необхідно, щоб виконувалась умова:

Кількість штук кожного виробу 1

Ця умова виконується, якщо кількість виробів, виготовлених по кожній моделі, не перевищує 3 тис штук:

Якщо обсяги виробництва невеликого підприємства дорівнюють 50000 штук, слід розробляти близько 16 моделей (50000 : 3000 = 16).

Значні обсяги виробництва потребують і більшої кількості моделей. Наприклад, для підприємства, що спеціалізується на одному з видів продукції потужністю 5 млн.шт. на рік, кількість моделей має бути значно більшою: 5000000 : 3000 = 1600 моделей.

Проте, розробка такої великої кількості моделей в економічному ракурсі не завжди є доречною. Вихід з цього становища для великого підприємства — у пошуку нових ринків, що дало б змогу збільшити партії виробів, зменшуючи при цьому виробничу собівартість продукції.

Нагадаємо, що всі розрахунки робились для групи людей чисельністю 10 осіб (п « 10). Проте, інколи слід узяти до уваги групу чисельністю 100 осіб (спільне святкування урочистих подій в колективах), або навіть 1000 осіб, якщо йдеться про відвідування театру. Ви легко зможете зробити розрахунки самостійно для кожної ситуації.

Що ж до залежності асортименту від стадії життєвого циклу виробу, практика свідчить: основна група товарів, що приносять основний прибуток підприємству і знаходяться на стадії зростання, складає 73-85% усіх товарів підприємства.

Але не можна допускати, щоб асортимент товарів складали лише "дійні корови". В арсеналі фірми обов'язково мають знаходитись також товари стратегічної групи, що забезпечуватимуть прибутки.

Асортиментна стратегія може розроблятись в таких напрямах:

Зміст асортиментних стратегій детально розглядався у параграфі 3.4 "Види маркетингових стратегій". Додамо лише, що на асортимент продукції впливають численні фактори:

наукові розробки в галузі;

оновлення товарного асортименту фірмами-конкурентами;

зміни у попиті на продукцію;

розвиток торгівлі за соціальними замовленнями;

суто виробничі потреби (бажання уникнути незавантаженості потужностей, використати побічні продукти для підвищення ефективності виробництва).

Асортиментна політика та комерційна діяльність підприємства. Реферат

Асортимент товарів - це сукупність їх видів, різноманітності і сортів, які об'єднані конкретною ознакою.

Формування асортименту товарів в фірмі є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами являються тип і розмір магазинів фірми, умови товаропостачання, чисельність і склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших торгових підприємств в зоні діяльності даної фірми.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне задоволення попиту населення і разом з цим - на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту і споживчий попит в своєму розвитку взаємозв'язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продовольчих товарів, враховуються деякі особливості попиту на продукти харчування. Попиту на продовольчі товари, в порівнянні з попитом на непродовольчі товари, притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках - консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні в фірмі асортименту продовольчих товарів, враховується фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну. Крім цього на продовольчі товари попит є комплексним, тобто при здійсненні покупки покупець купляє, доповнюючи один до одного товари.

На попит також впливають фактори соціального та економічного характеру країни:

• розміри грошових доходів населення, його чисельність, соціальний, професійний і віковий склад;
• рівень роздрібних цін і їх співвідношення;
• діяльність підприємств громадського харчування;
• об'єм завозу продуктів тваринництва і рослинництва з інших регіонів;
• географічні і кліматичні особливості проживання населення;
• національні і історичні особливості праці та побуту населення.

На формування асортименту впливає також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний і імпульсивний.

Суттєвим фактором формування асортименту являється ціна товару. Покупець обов'язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту товарів в магазині є забезпечення співставлення товарів з різною ціною.

Формування асортименту товарів в фірмі дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.

Від складу і своєчасного оновлення асортименту товарів в фірмі, в значній мірі, залежить степінь задоволення попиту, витрати потреб населення, які пов'язані з покупкою товарів, кількісні та якісні показники господарської діяльності фірми "Дистен".

Відсутність в фірмі окремих товарів, їх вузький, не стабільний або не відповідаючий запитам покупців асортимент, породжують незадоволений попит, збільшуючи витрати часу населення на пошук необхідних товарів, негативно відбивається на її економічній ефективності. Тому при формуванні асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту покупців при мінімальних витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи фірми.

Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з 3-х етапів:

• На першому етапі фірма встановлює груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього визначені місце та роль фірми в загальній системі торгового обслуговування населення району та міста.
• На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі фірми, його розміщення та інших факторів.
• На третьому - заключному етапі визначається внутрішньогруповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів товарів в границях кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут асортимент товарів, залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

На кінцевому етапі робота по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попиті населення, а також виходячи із наявних торгових і складських площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту обслуговуючих покупців та інших факторів.

Формування асортименту залежить від асортиментного переліку товарів фірми.

Отже, розробка кожним конкретним магазином фірми асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування покупців цільового ринку і створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продажі товарів, які передбачені асортиментом, фірма повинна приймати міри по їх завозу в магазин.

Наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але і систематично контролювати його повноту і стабільність.

Повнота і стійкість асортименту фірми "Дистен" визначена з допомогою загальновідомих показників: коефіцієнти повноти і стійкості товарного асортимент. Коефіцієнт повноти товарного асортименту становить 0,6. Отже, фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт вплинули різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, які не врахували реальний попит населення; а також загальновідомі процеси, пов'язані з економічною кризою промислових підприємств.

Щодо стійкості, то коефіцієнт становить 0,7. В момент проведення перевірок, по формуванню асортиментна товарів і його відповідність асортиментному переліку, бачимо що в жодному разі асортимент не був повним. А звідси випливають недовиконання плану динаміки показників обсягу та асортиментної структури роздрібного товарообороту, які аналізуються далі.

Асортимент формується на ТВП "Дистен" відповідно до спеціалізації магазинів. Це роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Ширина асортименту, як для неспеціалізованого магазину є невеликою. А щодо глибини асортименту, він не є повним і запропонований малою кількістю видів товарів у кожній підгрупі. Це стосується в більшості непродовольчого асортименту. Щодо продуктів харчування, то асортимент у кожній підгрупі є оптимальний.

В більшості, асортимент представлений всіма виробами виробників-постачальників. Це стосується хлібобулочних виробів і молочної продукції. Щодо кондитерських виробів, то тут асортимент дуже обмежений: наявні тільки добре розрекламовані вироби торгових марок "Світоч", "Корона" та "АВК". Це пояснюється конкуренцією неподалік розміщеного фірмового магазину фірми "Світоч", де постачання є безпосереднім від виробника. Тому ціни в цьому магазині на вище згадану продукцію нижчі, чим у "Дистен".

Асортимент м'ясної та рибної продукції сформований на досвіді багатьох років і вивченні попиту населення. В асортименті представлені недорогі ковбаси, сосиски (молочні і курячі), а також дорогі копчені ковбаси "Черкаська" і "Львівська". Риба в невеликому асортименті представлена Бурштинським рибним господарством - це жива і копчена риба.

Тютюнові, і вино-горілчані вироби запропоновані в асортименті, від найнижчих і до високих цін, відомих торгових марок, які ведуть активну рекламну кампанію.

Щодо бакалійних виробів, тут асортимент обмежується безалкогольними напоями: газованими водами компаній "Кока-Кола" та "ПепсіКо", а також соками "Смак" в асортименті.

На відміну від продовольчих товарів, де асортимент є відносно широким та глибоким, непродовольчі товари в дуже обмеженому асортименті. Це пояснюється наявністю в Коломиї великої кількості спеціалізованих магазинів "Посуд", "Все для дому", "Господарські товари" та інші. Проте асортимент побутової хімії є досить широким - це засоби особистої гігієни, порошки для прання, для миття вікон та посуду, а також лакофарбові товари.

На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в фірмі значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників магазинів і комерційних служб, які повинні володіти широкою інформацією про попит покупців, джерел можливого поступлення товарів, ціни на товари тощо.

Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють - як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.

Фірма "Дистен" реалізує товари, які перебувають на стадіях росту чи зрілості. Саме на цих етапах, витрати на впровадження зменшуються, а прибутки від реалізації ростуть. Фірма не продає товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу і значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується. Надходження повинно бути невеликими партіями і від відомих постачальників, які завжди відрізнялися добросовісністю і готовністю до співробітництва. На стадії росту товар пропонують багато постачальників, тому потрібно:

• забезпечувати магазини великими партіями товару різних видів;
• шукати нових постачальників, щоб забезпечити непереривний завіз товару в магазини;
• організовувати швидкий завіз через короткі інтервали;
• встановити надійний контроль за всіма джерелами постачання;
• створити достатні запаси нового товару, щоб постійно він був у наявності.

У випадку коли купляються товари, які перебувають на стадії зрілості, спеціалістам відповідальним за формування асортименту, потрібно:

• вимагати у постачальників зниження оптових цін;
• вибирати з поміж великої кількості постачальників, декілька - з найкращими умовами постачання;
• звести об'єм товарних запасів до оптимального.

На останній стадії, товар приносить низький рівень прибутку (збиток). Тому фірмі потрібно розпродати залишки запасів і проаналізувати всю "торгову біографію" товару на протязі життєвого циклу.

На мій погляд, при оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на жителів якої місцевості розрахований магазин. При дослідженні цієї проблеми, я звернув увагу на формування товарного асортименту продуктами харчування у сільській місцевості. Об'єктами дослідження є магазин "Дистен" (що знаходиться у м. Коломия) та магазин "Мальви" (с. Воскресінці, Коломийського району). Матеріалами для дослідження є дані про реалізацію. Якщо враховувати, що магазин "Дистен" розрахований для обслуговування 2 тис. населення, а магазин "Мальви" на 4 тис., тому реалізація в останньому повинна бути вдвічі більшою.

Організація проведення і стимулювання збуту товарів

Фірма "Дистен" реалізує товари безпосередньо населенню, застосовуючи специфічні способи та методи роздрібної торгівлі. Торгове обслуговування населення проводиться в спеціально обладнаних і влаштованих торгових приміщеннях, що призначені для найкращого обслуговування населення, формування асортименту і можливості його оперативної заміни у відповідності з змінами попиту населення, постійного вивчення запитів покупців, вміння запропонувати і продати товар кожному конкретному покупцеві.

Важливим елементом комерційної роботи по збуту являється формування оптимального асортименту товарів в магазинах. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. При цьому важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації приватизованих торгових підприємств, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.

В ринкових умовах роздрібна торгівля в Україні орієнтується на розвиток торгівлі у країнах з процвітаючою ринковою економікою, де задіяні великі людські ресурси, залучаються значні фінансові засоби, широко застосовуються результати науково-технічного прогресу.

Доля торгівлі в цих країнах в загальному числі зайнятих перевищує 20% загальної кількості працюючого населення. По кількості торгових працівників, кількості магазинів та інших показників, які характеризують рівень розвитку торгівлі, країни СНД і України значно поступаються країнам Західної Європи.

Для країн заходу характерним є постійний приплив робочої сили в торгівлю при і так вже значних досягненнях в її застосуванні. Створюються спеціальні служби по вивченню та прогнозуванню споживчого попиту, по контролю за діяльністю магазинів, по аналізу та вивченню ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі, по впровадженню стандартизації та маркування, по інформуванню покупців про споживчі якості нових товарів тощо.

Розширюється і покращується післяпродажне обслуговування. На цей вид послуг припадає до 5% обігу торгової фірми. В торгівлі цих країн спостерігається процес створення великих магазинів, які створюються на нових місцях, так і за рахунок малоефективних торгових лавок.

Торгівля здійснюється методом самообслуговування. Торговий процес повністю механізований. З переходом на самообслуговування змінюється склад зайнятих в роздрібній торгівлі. Широко застосовується в торгівлі праця архітекторів, дизайнерів, художників.

В ринкових умовах ні одне торгове підприємство не може успішно реалізовувати товари без використання реклами. Відомий лозунг "Реклама - двигун торгівлі" правдиво відображає глибоку істину реклами - стимулювати збут товарів, рухати торгівлю.

Будь-який продукт - це набір цінностей, що залежать тільки від конкретних потреб та бажань покупця. Інформувати споживача про вигоди, ознаки, якість товарів і послуг покликана реклама. Часто для прийняття рекламних рішень недостатньо самої інтуїції і досконалого знання товару. Не дослідивши конкретного об'єкта неможливо визначити на яких саме властивостях акцентувати увагу потенційного покупця.

Ще один бік рекламної медалі: поширена помилкова думка про те, що реклама повинна бути спрямована на найширшу аудиторію. Насправді інформація про товар може викликати позитивні емоції в однієї групи споживачів і дуже негативні в іншої.

Тільки під час маркетингових досліджень можна визначити на яку саме цільову групу спрямувати рекламні звернення. Більш того, зовсім не потрібно втрачати зайві кошти на розміщення реклами в тих засобах масової інформації, які ця група не читає, не дивиться і не слухає.

Сьогодні реклама стала невід'ємною частиною ринкового життя. Кожен, хто бажає продати товар спочатку шукатиме різні способи рекламування, оцінка рекламної продукції, вибір рекламоносія - найчастіше за все робиться за принципом "подобається - не подобається" "першій" особі в компанії.

Накреслимо основу ефективної рекламної кампанії. Перш за все необхідно чітко уявити основні складові частини. В рекламі їх три: що рекламуємо, для кого і за допомогою чого рекламуємо. Далі кожна з цих складових може бути описана з усіма подробицями, більш-менш правильне знання яких дозволяє "не викидати гроші на вітер" і отримувати більшу віддачу від тих серйозних сум, які змушені сьогодні витрачати підприємці на проведення рекламних кампаній.

Розглянемо цікаве дослідження щодо споживання рекламної інформації українським споживачем, проведене службою дослідження ринку і громадської думки "SOCIS": громадяни України цікавляться марками товарів, найвідомішими є марки товарів вітчизняного виробництва, які є звичайними для споживача, або зарубіжні марки, що дуже широко рекламувалися.

Величезна кількість марок, поданих на ринок України не тільки не приваблюють нашого споживача, але навіть залишаються для нього невідомими. Реклама цих товарів не виконує навіть інформаційної функції, не кажучи вже про спонукальну.

При перегляді реклами, споживача найбільше вражає: красиво зроблена реклама, гумористичний елемент, популярність актора зайнятого в рекламному ролику, незвичайний, таємничий сюжет. Тому замовникам реклами є над чим задуматися перш ніж замовляти рекламу, а рекламним агентствам її виробляти. Адже думка споживача є важливою, бо на нього спрямована рекламна інформація.

Завершальним етапом роботи в роздрібних торгових підприємствах є організація роздрібного продажу товарів у магазинах. Ефективно організований продаж товарів сприяє росту товарообігу магазину, кращому задоволенню попиту населення і забезпечує рентабельну роботу підприємств.

Одним із найбільш масових і дійових засобів торгової реклами являється вітрина. Вуличні вітрини магазинів знайомлять покупців з асортиментом товарів, які є в продажі з товарами-новинками, нагадують про свята, що наближаються, зміну сезону і, як наслідок - зробити необхідну покупку.

Вітрину по праву називають візитною карточкою магазину, бо по її оформленню та складу покупці роблять висновки не тільки про переваги товарів, що рекламуються, але й про методи продажу, якість обслуговування. Таким чином, вітрина одночасно являється рекламою товарів і самого торгового підприємства. Поряд із засобами живописно-графічної і світлової реклами, вітрини послуговують також цілям оформлення сучасного міста. Вулиці стають живими, красивими, святковими. Особливо привабливо виглядають сильно освічені вітрини вечорами.

Щоб підвищити збут товарів, привернути увагу покупця до нового, досі невідомого йому товару і таким чином посприяти здійсненню незапланованої покупки - необхідно вдатися до мерчандайзингу. Тобто організувати спеціальне викладення та оформлення товару, встановити дисплеї на POS-матеріали, проводити у торгових пунктах промоушн-акції, дегустації та семплінги.

Одним із важливих елементів мерчандайзингу є так звані POS-матеріали. До них належать плакати різних форматів, наклейки, стенди, прапори, гірлянди. Більшість фірм у виборі POS-матеріалів віддають перевагу дисплеям. Між іншим, якісно оформлені дисплеї спонукують до додаткових покупок.

Для реклами будь-якої продукції найкраще встановити дисплей біля входу до крамниці. При цьому важливо правильно розмістити товар. Так, предмет, розміри якого не перевищують 40 см. буде непомітним в оточенні інших. Написи з інформацією про товар мають легко читатися з відстані не менше ніж 3 метри. Фахівці вважають, що найкращим місцем є центральна частина полички. Вироби розставляють на рівні очей.

Найчастіше імпульсивне рішення щось придбати виникає біля касового апарату. Наприклад, майже 89% відвідувачів крамниць перед виходом з магазину купують жуйку або солодощі. Тому, стверджують фахівці, якщо дисплей з жувальними гумками розмістити біля каси, ефективність продажу становитиме 100%.

Щоб активізувати збут, насамперед необхідно створити умови, за яких споживач міг би легко і швидко знайти рекламовану продукцію. Дуже ефективними є написи на поличці з товаром. Від змісту напису залежать обсяги продажу. Так, якщо напис містить опис товару, продаж зростає на 18%, назву товару та ціну - 124%, повну інформацію про товар - 33%, рекламні гасла - на 5%, повідомлення про розміри знижки - 25%. А якщо до того ж є і спеціальний виклад, продаж збільшується у 6-7 разів. До речі, спеціальний виклад значно збільшує продаж навіть нерекламованого товару.

У магазинах також варто використовувати різного роду рекламні транспоранти, які допомагають підняти рівень продажу майже у півтора раза. Непогані можливості надає і принцип спільного розміщення продуктів, що доповнюють один одного. Як показали дослідження обсяги продажу зростають у 1,7 раза.

Активної рекламної кампанії ТВП "Дистен" не веде. В більшості вони продають вже розрекламовану продукцію товаровиробниками. "Дистен" рекламують товар і свої торгові об'єкти за допомогою вивісок та вітрин. Вивіски зроблені приватним підприємством "Реклама-центр" (м. Івано-Франківськ).

Сучасний дизайн, світлові вивіски ще не є гарантом успіху кафе-бару "Дистен". Для збільшення відвідувачів та активізації збуту їхньої продукції потрібно провести велику роботу. Слід врахувати той фактор, що біля кафе-бару розміщена велика кількість державних установ: Районна Державна адміністрація, Центр зайнятості, Податкова Адміністрація та інші. Крім цього на даній території немає закладів громадського харчування.

Тому потрібно розрекламувати асортимент та ціни. Комплексний обід за ціною в межах 1,5 гривень є реальністю. На час обіду слід залучити додаткові трудові ресурси, оперативно обслуговувати відвідувачів. Тільки за цих умов підприємство буде рентабельним, а його прибутки - максимальними.

Список використаної літератури

1. Про підприємництво:Закон України //Урядовий кур'єр. -1991. -7 лютого.

2. Про підприємства в Україні:Закон України //Голос України. -1991. -27 березня.

3. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення:Постанова Кабінету Міністрів України //Урядовий кур'єр. -1995. -21 лютого.

4. Баркан Д. І. Управление фирмой в условиях рынка. -Л.:Аквилон. 1991.

5. Власова В. М. Основы предпринимательской деятельности. -М.:Финансы и статистика. -1994.

6. Економіка торгівлі:підручник для вузів. -М.:Економіка. -1990.

7. Коваленко В. В. Повышение эфективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций. -К.:Вища школа. -1990.

8. Маркетинг /под ред. А. Н. Романова. /. -М.:Банки і біржі. -1995.

9. Омельянович Л. Стан і проблеми торгівлі України //Економіка України. -1995. -7 липня.

10. Осипова Л. В. Синяева И. М. Основы комерческой деятельности:Учебник для вузов. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. -1997.

11. Панкратов Ф. Г. Серегина Т. К. Комерційна діяльність:Підручник для вузів. -М.:Маркетинг. -1996.

12. Прауде В. Р. Білий О. Б. Маркетинг. -К.:Вища школа. -1994.

13. Ушакова Н. М. Кукурудза Л. А. Управління прибутком торговельного підприємства. Конспект лекцій. -К.:КТЕІ. 1993.

14. Ушакова Н. М. Кукурудза Л. А. Головачук Т. І. Олейник С. І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової економіки. -К.:КТЕІ. -1993.