Як сіяти Аквілегію в домашніх умовах?

Посів насіння аквілегії роблять розташовуючи насіння на поверхні грунту, злегка вдавлюють, не присипаючи землею. Після цього, зволожують посіви з пульверизатора, накривають плівкою. При температурі +20 °С сходи з'являться за 2 - 3 тижні. Після посіву аквілегії в домашніх умовах цвітіння настає за 30 - 40 тижнів. Кеш

Коли пересаджувати Аквілегію?

Її пікірують лише на стадії 2-3 справжніх листків, у садок пересаджують на дорощування на окремій грядці в червні, а на постійне місце — у вересні або навесні наступного року. Кеш

Як садити орлики?

Вирощування орликів з насіння Навесні, в березні, насіння промивають від землі, висівають у ящики з добре ущільненим і политим легким субстратом з перегною, піску та листової землі в рівних пропорціях. Зверху на розкладене насіння через дрібне сито насипають шар ґрунту в 3 мм і накривають ящик газетою або мішковиною.

Орлики звичайні

Орлики звичайні, аквіле́гія, водозбір (Aquilegia vulgaris) — вид квіткових рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae).

Зміст

Підвиди [ ред. | ред. код ]

• Aquilegia vulgaris subsp. ballii (Litard. & Maire) Dobignard
• Aquilegia vulgaris subsp. cossoniana (Maire & Sennen) Dobignard
• Aquilegia vulgaris subsp. dichroa (Freyn) T.E.Díaz
• Aquilegia vulgaris subsp. hispanica (Willk.) Heywood
• Aquilegia vulgaris subsp. nevadensis (Boiss. & Reut.) T.E.Díaz
• Aquilegia vulgaris subsp. paui (Font Quer) O.Bolòs & Vigo
• Aquilegia vulgaris subsp. vulgaris L.

Опис [ ред. | ред. код ]

Трав'яниста рослина висотою 30-70 см. та шириною 50 см. Листя складне, складається з трьох листочків. Квіти поодинокі або в цимозних суцвіттях, циклічні, актиноморфні, з подвійною оцвітиною. Формула квітки: ∗ K 5 C 5 A ∞ G 5 − 15 \;C_\;A_<\infty >\;G_> [1] .

Чашечка з п'яти довгастих, тупо загострених розпростертих чашолистків з відтягнутою верхівкою. Віночок з п'яти косолійковидних пелюсток — нектарників. Відгин пелюсток тупий або злегка виїмчастий, дещо коротший від тичинок; шпорка двічі коротша за відгин з гачкоподібно зігнутим кінчиком, що містить нектар, який захищений від дощових крапель та роси, оскільки квіти пониклі. Чашолистки і пелюстки рожеві, фіолетові, сині, червоні, рідше білі. Тичинок зазвичай 40, вони утворюють п'ятичленні кола, з довгими, трохи розширеними біля основи нитками. Між тичинками та маточками є десять (по п'ять у двох колах) плівчастих стаміноїдів зі складчастими краями. Маточок п'ять, рідко — більше, з довгими стиподіями і коротко опушеними зав'язями. Цвіте наприкінці травня - на початку червня. Плід — п'ятилистянка. Зрілі плодики з косими бічними жилками, голі або опушені, з майже прямими стилодіями. Насіння численне, чорне, блискуче.

Поширення та середовище існування [ ред. | ред. код ]

У природі росте у Західній, Південній Європі та Скандинавії. Вид завезений у Північну Америку. В Україні розводять як декоративну рослину, іноді дичавіють. Надає перевагу легким чи середнім вологим ґрунтам. Може рости як на відкритому сонці так і в тіні. [2]

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Вирощується як декоративна рослина. Популярні сорти:

• Flore Pleno Black — до 80 см заввишки, квітки махрові темно-червоні, майже чорні;
• 'Granny's Bonnet' — квітки рожево-фіолетові махрові; махровість створюється за рахунок збільшення числа пелюсток віночка;
• Nivea — квітки синьо-фіолетові з білими смугами;
• 'Peachy Woodside' — кущі до 75 см, квітки персиково-рожеві, листя жовтуваті;
• 'Pom Crimson' — квітки махрові, буруваті з білим центром;
• 'Silver Edge' — квітки рожево-лілові, листя з білим краєм або цілком білуваті;
• Aquilegia vulgaris var. stellata ('Green Apples') — квітки білувато-зелені;
• 'Woodside Double' — квітки махрові, пурпурно-блакитні.
• Аквилегия звичайна 'Вінкі' ( Aquilegia vulgaris 'Winky'). Використовується не тільки для вирощування у відкритому ґрунті, але і в вазонів. Кущ компактний, висотою 35-50 см. Над щільною «подушкою» листя на міцних прямостоячих квітконосах букетом підносяться численні темно-рожеві, біло-фіолетові квітки (4,5-5,5 см в діаметрі). Квітки спрямовані вгору. Відрізняється високою зимостійкістю.
• Aquilegia vulgaris plena 'Ruby Port'. Висота рослини 90-110 см. Квітки махрові, діаметром до 4,5 см, темно-червоні [3] .

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Екофлора України / Відпов. редактор Я.П. Дідух. — Київ : Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — 480 с. .
2. ↑ Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 52 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213
3. ↑Орлики звичайні в Енциклопедія декоративних садових рослин

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Вікідані: Q148929
• Віківиди: Aquilegia vulgaris
• APDB: 151841
• BioLib: 38316
• BOLD: 436079
• EoL: 595119
• EPPO: AQIVU
• FNA: 220001000
• GBIF: 3033191
• GRIN: 3767
• iNaturalist: 51807
• IPNI: 306409-2
• IRMNG: 11309995
• ITIS: 18749
• NBN: NBNSYS0000002742
• NCBI: 3451
• NZOR: 8a6cb93c-bd03-4f1a-a8ef-cf99c1c7a010
• PalDat: Aquilegia_vulgaris
• Plant List: kew-2645045
• PLANTS: AQVU
• POWO: urn:lsid:ipni.org:names:306409-2
• Tropicos: 27100059
• VASCAN: 8449

Аквілегія: 10 плюсів вирощування

Стрижена ялина, що прикрасила сад, спантеличила пошуком доповнюючих рослин. Але мочкувата коренева система ялини, корінням-щупальцями забирала всі життєві сили верхнього шару грунту, практично не залишала шансів. Норовливе дерево не бажало приймати сусідів.

Надивившись на наші і загублених квітів муки, сад сам підказав вихід – аквілегія. Вона з'явилася в цьому куточку саду сама – чари і не інакше. Звичайно, є й прозаїчна версія: зрізані квітконоси були тут складені, залишивши насіння, проте в відвітне чарівництво улюбленого саду вірити приємніше.

Ідеальний варіант – максимум декоративності при мінімальних запитах, був знайдений – аквілегія (відома також як водозбір).

1. Довговічна багаторічна рослина з розряду «посадив – і забув». Пересаджують аквілегію раз в 4-6 років (сучасні гібриди рідше), хоча це не обов'язкова процедура: квітка, що прижилася, схильна поширюватися самосівом – залишайте сходи в відповідних місцях і видаляйте зайві і старі рослини.

Посадка і розмноження аквілегіі практикується трьома способами, що мають свою специфіку:

Найпростіший і розповсюджений спосіб – вирощування аквілегіі з насіння. Як виростити аквілегію з насіння:

• особливості забарвлення і сорти гарантуються тільки насінням, зібраним з ізольованих рослин. Бажаючи отримати квітку певного забарвлення, вибирайте надійного виробника насінного матеріалу, або захистіть вподобаний екземпляр від перезапилення. Більшість садівників не надто педантичні в цьому питанні – незвичайно ніжні навіть у своїй яскравості кольору водозбору прекрасно поєднуються між собою;
• аквілегія схильна до активного самосіву, буває, садівники скаржаться на надмірне її поширення по ділянці. Попереджаючи подібне "самоуправство", своєчасно зрізайте квітконоси – безпосередньо після цвітіння. Навіть коли ви збираєтеся запастися власним посадковим матеріалом, вибравши вирощування аквілегіі з насіння, чекати до повного висихання не можна: по-перше, більша частина дрібних зерняток просто випаде, по-друге, насіння дозріває ще в зелених стручках. Стисніть плід-п’ятилистівку двома пальцями, легко розколюється – зрізайте. Не поспішайте витягати насіння з липких зелених стручків, покладіть їх підсохнути – насіння випаде саме;
• практикуючи вирощування аквілегіі з насіння, не забувайте про схожість – зберігається не більше року. Хоча аквілегія активно використовується в народній медицині, враховуйте легку отруйність, властиву сімейству жовтецевих. Особливо це стосується насіння, не можна допустити, щоб воно потрапило до дітей або тварин;
• коли сіяти аквілегію? Підходить практично будь-яка пора року – весна, літо (відразу після збору), осінь.

Краще восени: тоді посів проводиться прямо в грунт, навесні з'являться дружні сходи.

Запланувавши вирощування аквілегіі з насіння навесні, краще його змішати з землею і тримати в дуже холодному приміщенні або холодильнику. У березні посіяти на розсаду. Сходить аквілегія довго – до 30 днів. Їй потрібна постійна вологість, температура близько 18 °C і досить глибокий посуд, здатний вмістити розвинутий потужний корінь. У травні пересаджують у відкритий грунт, якщо перенесе пересадку («переїзди» аквілегія сприймає погано) – за сезон утворює невеликий кущик. Вибираючи весняний посів, ви потрапляєте в ситуацію, коли аквілегія догляд вимагатиме досить ретельний, а результат не гарантований. Цим обумовлюється оптимальність осіннього посіву.

Можливий варіант розмноження аквілегіі живцюванням, частіше він застосовується для рідкісних сортів. При живцюванні виламують молоді пагони, з листям, що недорозпустилося, обробляють їх будь-яким стимулятором і укорінюють. Згодом постійно підтримують вологість, оберігаючи посадку від прямих сонячних променів. Краще займатися живцюванням по весні, допустимо використовувати і влучки, що з'явилися в кінці літа.

Дорослий кущ (з четвертого року) можна омолодити і розмножити діленням, хоча гарантувати успіх такої операції складно.

Спосіб має ряд недоліків:

• процедура потребує від садівника ювелірної акуратності, адже коріння аквілегіі довге і тендітне,
• частинам поділеної рослини передаються хвороби материнського куща – борошниста роса, іржа та інш.

Якщо ж в силу якихось причин провести поділ куща таки доцільно, то роблять це або в квітні, до появи великої маси листя, або в серпні-вересні, що гірше – навряд чи встигне вкоренитися. Кущ, що розділяють, потрібно обережно викопати, змити землю з коріння і розрізати стрижневе стебло уздовж на 2-3 частини, щоб на кожній були бруньки відновлення і безліч корінців. Потім рослини укорінюють і регулярно поливають.

2. Висока декоративність рослини:

• в природі налічується більше 120 видів аквілегіі, в садівничій культурі використовуються десь 35;
• існують види аквілегіі практично будь-якої висоти – від 15 до 100 см – з'являються необмежені можливості використання рослини в композиціях;
• багатство фарб та відтінків аквілегіі не піддається обчисленню – білі, чорні, кольорові – на будь-який смак та потреби;
• тривале цвітіння – до 35 днів, в кінці весни-початку літа;
• ажурне листя вишуканої форми, двічі або тричі перисто-розсіченої, що росте на довгих черешках утворює прикореневу влучку – пишний розлогий кущ. Листя аквілегіі зберігає декоративність до осені, змінюючи колір від зеленого до багряного.

3. Аквілегія не вимоглива до типу та якості грунту, що підтверджується тим, що більшість аквілегій прекрасно себе почувають у пристовбурних кругах дерев, серед каміння. Аквілегія догляд сприймає найпростіший (прополка, полив, розпушування), хоча, попереджаючи здрібніння, варто раз на рік підсипати родючу землю та підживити розчином органіки і мінеральних добрив.

4. Посухостійка рослина обходиться досить помірним поливом, чому сприяє потужна стрижнева коренева система – квітка старше п'яти років може мати коріння на глибині понад півметра і шириною до 70 см. Оскільки аквілегія догляд в плані поливу потребує нескладний, підходить дачникам, які відвідують свою ділянку у вихідні, головне, рясний, просочуючий вологою всі корінці, полив.

5. Морозостійка рослина, в середній смузі Росії зимує без укриття, витримуючи температури до -35 °С, якщо ж зими дуже суворі – можна вкрити ялиновим гіллям. Деякі види аквілегіі, що походять з теплих районів Азії, вимерзають морозною і малосніжною зимою.

6. Аквілегія не ускладнює догляд за садом постійної стрижкою та обрізанням. Потрібно зрідка видаляти зів'ялі квіти, не чекаючи появи насіннєвого плоду, тоді радість цвітіння можливо розтягнути до осені. Варто відзначити, що тоді рослина виснажиться швидше – наступного року навряд чи можна чекати розкішного цвітіння. Відцвілі квітконосні стебла аквілегіі обрізають до прикореневого листя, в протилежному випадку можливе повторне цвітіння, що послаблює кущ.

7. Універсальна рослина як для сонячного, так і для тіньового саду. У напівтінистих місцях цвітіння аквілегіі довге і рясне, на відкритих сонячних ділянках аквілегія може сильно витягнутися й здрібніти, але цілком можливо не втратить декоративності. Чого варто уникати – глухої непровітрюваної абсолютно затіненої ділянки.

8. Невеликий ступінь схильності до хвороб та шкідників. Погубити аквілегіі можна відправивши у зовсім глуху тінь – тут їй загрожує, як правило, борошниста роса, можлива гниль або іржа. Якщо хочете зберегти кущ, можна спробувати акуратно пересадити, попередньо обробивши спеціальними препаратами. Надалі краще не «карати» аквілегіі занадто темними кутами – вона і без того досить невибаглива.

З шкідників буває докучають гусениці (особливо молодим рослинам), рідше – попелиця, павутинний кліщ. Боротися з ними нескладно стандартними методами, якщо регулярно оглядати рослини в саду, видаляючи пошкоджене листя, у разі необхідності використовуючи спеціальні препарати.

9. Величезні можливості застосування аквілегіі в ландшафтному дизайні.

Повітряні хмари витончених квітів аквілегіі роблять їх ідеальною рослиною для різних композицій. «Дружить» не надто помітна на вид рослина буквально з чим завгодно: з будь-якими квітами, зеленими кущами хост, баданів, папоротей, цікаво виглядає в компанії із злаковими. Садять аквілегіі групами, розміщуючи відповідно до висоти рослини.

Низькорослі сорти прикрашають альпінарії та рокарії, можуть використовуватися по краю бордюру або міксбордеру. Вирощують їх і в горщиках, іноді навіть для вигонки, наприклад, до 8 березня.

Середньо- та високорослі сорти висаджують як в квітники та міксбордери, так і на різних галявинах, під деревами, біля водойм, де виглядають вони незвичайно органічно. Не варто розміщувати аквілегію зовсім вже в глибині квітника – ніжна витончена рослина таки може загубитися.

10. Аквілегія займає центральне місце багатьох міфів та легенд, їй приписуються магічні властивості, і вона дійсно є лікарською рослиною.

У релігійній темі оно аквілегія служить символом Святого Духа, Діви Марії. З аквілегіі представляють і грецьку богиню ранкової зорі Еос, і верховну скандинавську богиню Фрейю. Божевільна Офелія, просячи брата зм'якшитися, підносить йому квітку аквілегіі. Легенд народів світу, що славлять магічні властивості аквілегіі, не злічити. Але не забувайте про те, що хоча в народній медицині використовуються буквально всі частини рослини, тут необхідні точні дозування і знання, адже аквілегія слабо отруйна рослина.

Популярні статті цієї рубрики:

Сукуленти і кактуси - прекрасні рослини, а міні-садки з них зараз дуже популярні. В нашій добірці - фото міні-садків з сукулентів і кактусів, які ви легко можете зробити самостійно.

Віддавна уявлення про лататті або водяних ліліях пов'язувалося із загадковим чином русалки. У казках часто йдеться, що кожна латаття має свого друга ельфа (маленького чоловічка), який разом з нею народжується, разом з нею і вмирає.

На планеті ростуть кілька дивовижних видів квітів, які нікого не можуть залишити байдужим. Їх досконалість незаперечна. Так які найкрасивіші квіти у світі?

Кожна країна має свою національну рослину і свою національну квітку. Вона частково відображає культуру і розповідає про історію держави, представляючи її навколишньому світу. Ось кілька "національних квіток".

Рекомендуємо компанії цього напряму:

Щоб Ваша компанія була тут розміщена, замовте пакет послуг "Бізнес"