айстра яка

айстра яка

Айстра яка

Як і коли сіяти айстри?

Сіють айстри у грунт вже на початку квітня, милуватись їх цвітінням зможете у липні. Для більш раннього цвітіння посіяти слід у парниках чи на підвіконня - кінець лютого - початок березня. Сіяти насіння на глибину до 2 сантиметрів. Кеш

Скільки часу сходить айстра?

Сходи з'являться через тиждень або трохи пізніше, стекло тоді знімають, ящик переставляють якнайближче до світла. На 10-11 день рослини пікірують уже в теплий парничок або розсадник - з живильною дерновою або перегнійною землею, з додаванням невеликої кількості піску.

Як правильно Айстра чи Астра?

А́йстра (Aster) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (або складноцвіті) (Asteraceae).

Айстра — Вікіпедія А́йстра ( Aster ) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (або складноцвіті) (Asteraceae). Зміст 1 Назва 2 Загальна біоморфологічна характеристика 3 Поширення 4 Історія 5 В культурі 6 Див. також 7 Примітки 8 Література 9 Посилання Назва See more

Айстра

А́йстра (Aster) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (або складноцвіті) (Asteraceae).

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Назва айстра — запозичення з німецької мови, яке походить від дав.-гр. ἀστήρ — «зірка»; квітку названо за формою, подібною до зірки [1] . Основні українські синонімічні назви: гайстра [2] [3] , глядка [4] .

Загальна біоморфологічна характеристика [ ред. | ред. код ]

Багаторічні (рідкісно дворічні чи однорічні) трав'янисті рослини чи напівкущі чи кущі 3–300 см заввишки. Переважно мають довгі чи короткі кореневища, рідкісно каудекс. Стебла переважно прямовисні чи висхідні, рідкісно лежачі. Листки чергові, рідкісно супротивні. Дрібні квітки в поодиноких або зібраних у волоть кошиках з черепичастою обгорткою. Крайові квітки язичкові, блакитні або лілові, плідні; серединні — трубчасті, звичайно жовті. Всі айстри мають схожі на зірки квітки з жовтими (іноді червонуватими) серединками і зовнішніми променями (не пелюстками) різної форми, білого, рожевого, пурпурного, синього чи фіолетового забарвлення, самого різного розміру. Плід — сім'янка з чубчиком із волосків. x = 9.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Відомо ≈ 200 видів, поширених у північно-західній Африці, Євразії, Канаді й США. В Україні росте 2 дикорослі рослини з роду айстра. Вони поширені в Степу, Лісостепу (айстра волове око Aster amellus) та на вапнякових схилах Карпат (айстра альпійська Aster alpinus). Багато видів культивують як садові квіти.

Історія [ ред. | ред. код ]

Айстри, які розводили у великій кількості в Китаї, потрапили в Європу тільки в 1728 році [5] . Насіння їх надіслав відомому французькому ботаніку Антуану де Жюссьє місіонер, який жив у Пекіні [5] . Квіти, виведені з насіння айстр, виявилися великими, яскравих кольорів, але з жовтою серединкою і їх у Франції назвали «Царицею маргариток», а згодом, у 1750 році з'явилися махрові квіти, які отримали нову назву: Aster — «зірка, світило» [5] .

Айстрами називають і представників Callistephus (див. китайська айстра).

В культурі [ ред. | ред. код ]

Угорська революція 31 жовтня 1918 стала відома як «революція айстр» завдяки тому, що протестувальники в Будапешті чіпляли на свою одежу квітки айстр. [6]

У Миколи Лисенка є відомий романс — «айстри» на вірші Олександра Олеся

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 54.
  2. ↑ Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Держ. вид-во України, 1928. — 313 с.
  3. ↑ Москаленко Л.А. Ботаническая лексика украинских степных говоров Николаевской области: Дис. … канд. филол. наук. — К., 1992. — 465 с.
  4. ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів: НТШ, 1896. — 150 с.
  5. абв (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  6. ↑ Hajdu, Tibor (1990). Revolution, Counterrevolution, Consolidation. У Peter F. Sugar. A History of Hungary (вид. [New printing].). Bloomington: Indiana University Press. с. 297. ISBN0253355788.
  7. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література [ ред. | ред. код ]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.

Посилання [ ред. | ред. код ]


Подібні статті

  • айстра посадка
  • післясходовий гербіцид для картоплі моркви буряках
  • Як називається порода хом'яка з червоними очима
  • Вирощування буряка столового у відкритому ґрунті
  • сік буряка в ніс
  • Як визначити яка речовина знаходиться в надлишку
  • У якому разі всяка перешкода для руху
  • яка мінімальна швидкість руху встановлена на автомагістралі
  • Останні статті

  • Який найвищий водоспад у Південній Америці
  • водоемульсійний лак
  • Який раціон має бути у вівчарки
  • Паливний насос високого тиску будова
  • скільки часу линяють качки
  • У чому плюс німецької вівчарки
  • гриби рядовки як приготувати
  • кімнатні рослини які не люблять світла
  • Категорії