Що входить до азотних добрив?

Поширеними прикладами азотних добрив є селітра (кальцієва, натрієва, аміачна), сульфат амонію, карбамід. Кеш

Коли вносять азотні добрива?

Азотні добрива можна вносити різними способами: основне (допосівне, передпосівне) – спосіб, при якому основна маса добрив вноситься у ґрунт до сівби. рядкове (припосівне) – у цьому випадку добрива вносяться саме під час сівби. підживлення – спосіб, при якому азотні добрива вносяться у період вегетації рослин. Кеш

Як використовувати азотні добрива?

Аміачну селітру краще вносити навесні під овочі, а карбамідом добре обприскувати гілки (позакореневе підживлення). Азотні добрива восени небажано застосовувати в саду, оскільки вони стимулюють рух соку у деревах і кущах. Внаслідок чого сад може вимерзнути взимку. Додавайте по 25 г на квадратний метр.

Азотні добрива

Азотні добрива — мінеральні добрива, які містять азот що вносяться в ґрунт.

Азотні добрива виробляють на основі синтетичного аміаку, який отримують з молекулярного азоту і водню. Азот отримують при пропусканні повітря через генератор при згоранні коксу. Джерелом водню є природний газ. Із суміші азоту і водню (у співвідношенні 1:3) при високій температурі і тиску в присутності каталізаторів отримують аміак.

Азотні добрива залежно від форм сполуки азоту поділяються на наступні форми:

• Амонійні, які містять катіон амонію (NН4), зв'язані з кислотним залишком. До них відносяться сульфат амонію (NН4)2SО4 містить 21% азоту і хлористий амоній NН4Сl 24-25 %;
• Нітратні, які містять азот в окисленій формі (NО3) їх представниками є кальцієва селітра Са(NО3)3*ЗН2О містить 13-15 % азоту і натрієва селітри NaNО3 містить 15-16 % азоту і 26 % натрію;
• Амідні, до складу яких входить амідна група (NH2). До них відносяться карбамід (сечовина) СО(NН2)2 – 46% N;
• Амонійно-нітратнімістять азот одночасно в амонійній (NН4 ) і нітратній (N03) формі. Представником є аміачна селітра NН4NО3 містить 34,5 %, Вапняно-аміачна селітра NН4NO3 + СаСОз містить 18-22 %;
• Аміачні (рідкі азотні добрива), в яких азот міститься у вигляді вільного аміаку (NH3). До них відноситься аміак рідкий NН3 (82,3 % N), аміак водний (аміачна вода) NН3 + 4NН4ОН + Н2О 20,5%.

Мінеральні азотні добрива при внесенні у грунт впливають на грунтову мікрофлору, активізують життєдіяльність мікроорганізмів (бактерії, водорості, гриби, актиноміцети) і мікрофауни (найпростіші, нематоди).

Частина азоту добрив (до 40%) використовується рослинами, частина втрачається з грунту внаслідок вимивання або звітрювання в результаті денітрифікації (до 30%), а також закріплюється в грунті в органічній формі (30%).

Головними видами азотних добрив на сьогодні є карбамід (сечовина), аміачна селітра, сульфат амонію, водний і безводний аміак.

За токсичністю (отруйністю) та іншими ознаками дії на людину всі азотні добрива можна умовно поділити на три групи.

До першої групи належать безводний аміак, аміачна вода, вуглеаміакати, амонію сульфат. Безводний аміак легко займається і може призвести до пожежі, а суміш аміаку з повітрям (15,5-27% аміаку) вибухонебезпечна. Випаровування аміаку при концентрації аміаку 0,1 мг/л повітря викликає подразнення слизових оболонок дихальних шляхів, у більших концентраціях викликають сильні напади кашлю, запаморочення. Концентрація аміаку 0,35-0,7 мг/л повітря небезпечна для життя людини і тварин. Тому працювати з безводним аміаком треба у протигазах, гумових чоботах і рукавицях. Сульфат амонію з вмістом роданіду амонію понад 1 % стає отруйним.

До другої групи азотних добрив належать сечовина, кальцієва і натрієва селітри. Ці добрива дуже гігроскопічні, потрапляючи на шкіру і особливо на слизові оболонки, вони викликають їх подразнення. Крім того, аміачна селітра пожежо- і вибухонебезпечна, її не можна зберігати разом з іншими мінеральними добривами, а також з органічними речовинами (вугіллям, папером, бавовною тощо).

До третьої групи належать решта азотних добрив: амоній хлорид, амоній карбонат і амоній бікарбонат. Вони є мало шкідливими для людини і тварин.