Как сделать автоматический полив самому?

Гидрогель или гранулированная глина.

1. выбираете вместительный горшок;
2. на дно кладете гидрогель или гранулы;
3. сверху помещаете цветок с землей;
4. оставшиеся промежутки также заполняете влагоудерживающим материалом;
5. растение поливаете водой, а поверхность горшка накрываете пленкой.

Что нужно для автоматического полива?

Что нужно купить для автополива газона?

1. Виды систем Существует два основных типа — надземные и подземные. ...
2. Спринклеры (оросители, дождеватели) ...
3. Трубопровод ...
4. Электромагнитные клапаны ...
5. Контроллер (пульт или блок управления) ...
6. Датчики ...
7. Капельный полив ...
8. Что еще нужно купить?

Какой насос нужен для автоматического полива?

Наиболее подходящим для систем полива являются центробежные поверхностные насосы. Это обусловлено их способностью обеспечить высокую производительность при высоком давлении, низком весе, компактных размерах, низком шуме и способности кратковременной работы на закрытую задвижку.

Как сделать автополив газона и насаждений своими руками?

Покупка дачного участка позволяет реализовать мечту о собственном огороде или саде, который можно разместить на приусадебной территории. В то же время каждый покупатель сталкивается с такой проблемой, как организация эффективного и экономически выгодного полива. Если регулярное орошение отсутствует, то это приведет к самым негативным результатам, поскольку растения будут формироваться ослабленными и не дадут обильных плодов. Не менее важно организовать автополив своими руками для газона, в противном случае лужайка покроется желтыми пятнами, что лишит ее шарма и привлекательности.

Особенности организации полива дачного участка

На сегодняшний день существует большое количество различных систем полива, у каждой из которых есть свои достоинства. Одним из наиболее современных решений для приусадебного участка является автоматический полив. Подобную систему можно организовать на участке с различными источниками водоснабжения. Если отдельная скважина отсутствует, то получить достаточно воды можно из колодца или системы централизованного водоснабжения. Обеспечить регулярность полива удается благодаря применению специальных резервуаров для хранения воды.

Если требуется организовать систему на территории 5-6 соток, что является стандартным размером приусадебного участка, то для этого потребуется минимальный бюджет. Установка системы под ключ потребует дополнительной оплаты, но взамен покупатель получит несколько важных преимуществ:

• грамотный монтаж обеспечит длительную эксплуатацию;
• проектирование с учетом современных требований;
• применение только качественных компонентов;
• правильная настройка системы перед запуском и тестирование работоспособности.

Так как на рынке есть большое количество форсунок, насосного оборудования и других необходимых материалов, то организовать полив можно на участках любых размеров и даже со сложным рельефом. Автоматический полив газона своими руками представляет собой альтернативный вариант для тех, кто не желает платить дополнительно за работу специалистов. Действительно, организовать систему полива самостоятельно вполне возможно, если внимательно отнестись к каждому важному аспекту. Снижение стоимости достигается и за счет частичной автоматизации. Например, полив происходит автоматически, но включение и выключение системы осуществляется пользователем.

Предварительные расчеты системы автоматического полива

Как сделать полив газона? Все зависит от поставленных целей и установленного бюджета. Например, можно дополнить систему не только автоматикой, которая активирует полив даже при отсутствии владельца дачи на участке, но и снабдить ее датчиками, которые прекратят полив во время дождя или сразу после его окончания.

Чтобы организовать полив грамотно, необходимо иметь точное представление об участке. В первую очередь нужно определиться с размерами территории, которую нужно поливать. На одной и той же территории могут произрастать различные культуры, требующие разного режима полива и объема воды (влаголюбивые растения и культуры, цветущие в засушливом климате). Во время просчета системы полива важно исключить орошение участков, которые в этом не нуждаются. В противном случае это создаст дополнительную статью расходов, которая не будет оправдана экономически.

Автополив своими руками начинается с подготовки чертежа в требуемом масштабе, который должен включать в себя:

• точные границы участка для полива;
• разницу в высоте разных участков приусадебной территории;
• оптимальное давление в системе (диаметр труб и протяженность водопровода).

Для разных участков приусадебной территории может потребоваться труба различного диаметра. Собрав всю необходимую информацию об участке, можно будет получить исходные данные для покупки оборудования. Этот момент особенно актуален для садоводов, которые желают организовать автоматический полив с использованием насосной техники. Чтобы приобрести оборудование требуемой мощности, необходимо знать особенности полива, разницу в высоте на участке и диаметр труб для системы орошения.

Какое оборудование требуется для системы автоматического полива?

Одним из важных требований при организации системы полива остается использование оборудования, которое будет работать максимально качественно и стабильно, обеспечивая равномерное увлажнение почвы. Все участки, которые предполагается поливать, должны перекрываться друг другом. Система полива для газона своими руками проектируется на основе дождевателей, которые бывают роторными и статическими.

Роторные модели дождевателей хорошо зарекомендовали себя на крупных участках. Их отличительная особенность заключается в большом радиусе работы, так как они вращаются вокруг оси во время полива. Их цена значительно выше, чем у статических моделей, но и эффективность будет максимальной. Статические спринклеры обычно применяются в том случае, когда нужно поливать сравнительно небольшую территорию. Длина увлажняемой зоны составляет до 5 метров. Стоимость такого оборудования остается минимальной, так как для его производства используется пластик. Оборудование по своему функционалу напоминает фонтан, из которого бьет поток воды и тем самым орошает заданную территорию.

Как сделать систему полива более экономичной?

Организовать полив газона своими руками можно даже при небольшом бюджете. Для этого обычно пользуются статическими дождевателями, но для большого участка данный вариант будет не самым эффективным. Также площадь поливаемого участка будет влиять на то, какие трубы должны применяться для организации процесса увлажнения территории. Среди экономически целесообразных решений можно выделить комбинированный метод полива. В данном случае систему комплектуют устройствами различных типов. На одной линии полива следует устанавливать однотипные системы.

При организации качественного полива следует обращать внимание на такой момент, как давление в системе. Оно может оказаться недостаточным для эффективной работы системы, особенно в случае, когда источником воды является централизованная система водоснабжения. В ряде случаев требуется обязательная установка насоса, что позволяет увеличить давление.

Дождеватели способны доставлять жидкость растениям посредством кругового вращения. Устройства также можно установить под определенным углом, чтобы определить эффективный радиус полива. Он должен в полной мере соответствовать размерам территории посадки растений. Области установки дождевателей определяются индивидуально для каждого участка. Во время их очерчивания необходимо также учитывать разницу в высоте различных частей придомовой территории. Разметка на плане обычно осуществляется с помощью обычного циркуля. Окружности полива должны отчасти перекрывать друг друга, что исключит появление «сухих зон» на территории сада, огорода или зеленой лужайки.

Система полива может включать в себя различное оборудование:

• Фильтрующие элементы. Подобные элементы позволяют обеспечить максимальную очистку воды перед подачей на дождеватели. Учитывая небольшой диаметр отверстий, через которые вода под давлением выбрасывается на участок, дополнительная очистка становится особенно важной, в противном случае придется регулярно чистить забитые отверстия.
• Приборы для регуляции давления. Подобное оборудование приобретают в случае соответствующей надобности. Оборудование становится особенно важным, если система полива является комбинированной.
• Дождеватели. Выбор между существующими видами спринклеров осуществляется в зависимости от размеров и особенностей географии участка. При выборе производителя лучше отдавать предпочтение известным брендам, которые представлены на рынке не первый год.
• Элементы контроля и управления. Потребность в них возникает в том случае, если планируется организовать полностью автоматическую систему управления. Элементы контроля позволяют запрограммировать программу полива для разных частей приусадебной территории в зависимости от времени года.

Выбирая оборудование, которое позволит обеспечить полноценный полив территории, стоит определиться с тем, какие трубы лучше всего применить на участке. Обычно речь идет о гибких соединительных элементах, которые позволяют прокладывать трубопровод даже на площади с резкими перепадами высоты. Металлопластиковые трубы отличаются повышенной прочностью, поэтому прослужат значительно дольше.

Практические советы при организации системы полива

При правильном подходе к организации системы полива она не выглядит чем-то сложным и невыполнимым. Необходимо подобрать подходящие дождеватели, насосное оборудование и объединить элементы с помощью труб, по которым и будет циркулировать вода. Соединительные элементы представлены всевозможными переходниками и тройниками, поэтому монтаж можно выполнить даже без дополнительного опыта в работе с пластиковыми трубами.

Если речь идет о большом участке, то необходимо подумать о том, чтобы организовать на нем полностью автоматическую систему полива. Для этого также стоит уделить внимание подбору элементов управления и их последующей настройке. Для человека, знакомого с современными электронными устройствами, в этом нет ничего сложного. Если речь идет о даче, на которой владелец бывает регулярно, то можно смело воспользоваться полуавтоматической системой. Она позволит сэкономить значительные суммы, а в задачи пользователя будет входить только запуск системы и остановка подачи воды после орошения. Максимально эффективную и надежную систему полива можно получить, если заказать ее под ключ у специалистов, которые выполнят все работы оперативно и грамотно.

Інструкція по монтажу системи поливу своїми руками

Інструкція по монтажу системи поливу своїми руками

Монтаж системи поливу своїми руками. Як зробити систему поливу самостійно, своїми силами?

Дуже часто виникає питання про те, як зробити систему поливу. Які етапи. Які правила і норми. Звертаємо вашу увагу на те, що невиконання правил монтажу може спричинити за собою некоректну і неефективну роботу системи поливу.

ТИПОВА СХЕМА ЗБІРКИ СИСТЕМИ АВТОПОЛИВУ

(натисніть на картинку для збільшення)

Основними елементами автоматичної системи поливу є:

• Автоматика і датчики поливу
• Підземні або переносні зрошувачі
• Електроклапани
• Труби
• Компресійні фітинги
• Кабельні траси
• Фільтри
• Шарові крани
• Насосне обладнання
• Ємності для води
• Садові гідранти (водорозетки)

МОНТАЖ КОМПЛЕКТУЮЧИХ АВТОПОЛИВУ

1. Початковий етап. Земельно-підготовчі роботи.

1.1 Спочатку необхідно зробити розмітку ділянки згідно зі схемою, для зручності використовуйте сигнальні прапорці на місцях майбутніх зрошувачів.

1.2 Під час прокопів необхідно бути уважним і обережним. На ділянці можуть бути заздалегідь прокладені газові, водні, каналізаційні, електричні комунікації;

1.3 Основними правилами розмітки є:

• Точки поливу повинні розташовуватися таким чином, щоб зрошувачі добивали до сусідньої точки поливу і перекривали радіус, зрошувач повинен виконувати свій радіус поливу при цьому перекривати сектор поливу протилежних точок поливу, а також тих, що знаходяться в одній лінії зліва та справа;
• Для правильного розташування слід розміщувати форсунки рівномірно, для цього необхідно заміряти загальну відстань і розділити його на рівні відрізки відповідно до кількості точок, але це тільки в тих випадках, коли зона має рівномірний периметр, але починати потрібно з крайньої форсунки з урахуванням правильного відступу від бордюру, стіни, огорожі і т. д. Параметри відступів форсунок дивіться нижче;
• Сума витрати води зрошувачів в межах однієї зони не повинна перевищувати робочу точку тиску на даній ділянці;

1.4 Ширина траншеї повинна бути не менше 25 см (штик лопати), глибина 40см (півтора багнета);

1.5 Земельні роботи повинні проводитися так, щоб не було забруднення стін, парканів, доріжок. У випадках, коли немає місця для скидання землі, можна використовувати доріжки або інші бетонні майданчики, але з покриттям поліетиленової плівки;

1.6 Під час прокопки необхідно дотримуватися порядок накладання шарів різних видів грунту. Чорнозем скидаємо окремо, глину окремо і т. д. Це робиться для того, щоб при засипці не порушувати послідовність ґрунтових нашарувань.

2. Підготовка траншеї на газоні. (Для випадків, коли на ділянці вже є газон)

2.1 Перед підготовкою траншей потрібно акуратно зняти дерен, прорізавши його ножем або лопатою шматками не менше 25 см в ширину і 1 м в довжину.

2.2 Товщина знятого дерну повинна бути не менше 10см;

2.3 Не рекомендується тримати знятий дерен на поверхні тривалий період часу;

2.4 В жарку погоду небезпечно тримати газон під плівкою більше двох годин, так як є ризик висихання знятого дерну;

2.5 Знятий газон і викопана земля окремо вирішиться на попередньо постелену поліетиленову плівку;

2.6 Знятий і свіжопостелений газон необхідно утримувати у вологому середовищі, тобто добре проливати з шлангу або іншим способом;

2.7 Під час прокладання газону необхідно провести ретельне трамбування ґрунту;

2.8 При трамбування газону важливо дотримуватися існуючий рівень землі.

3. Прокладка трубопроводу і кабелю.

3.1 При прокладці труб дотримується порядність, естетичність і практичність. Коли в траншеї кілька труб, то їх слід укладати одну за одною горизонтально, а не вертикально;

3.2 Перед укладанням труби слід звільнити траншею від великих часток, які можуть зашкодити її в майбутньому, прибираємо камені, уламки бетону, металу, скла тощо;

3.3 Прокладка і з'єднання труб муфтами, трійниками, колінами проводиться згідно зі схемою і таким чином, щоб виключити будь-які перегини на всіх ділянках трубопроводу;

3.4 Під час встановлення будь-якої муфти необхідно стежити за дотриманням правил монтажу та переконатися в надійності з'єднання;

3.5 Кабельна продукція повинна мати захисну оболонку. Для землі це технічна труба, для зовнішньої прокладки або в приміщенні використовуємо футляр ПВХ, гофровану трубу, короб;

3.6 Після прокладки труб і кабелів необхідно провести щільне трамбування землі під ними і над ними;

3.7 Для якісної трамбування настійно рекомендується поступово утрамбувати землю шарами. Для того щоб земля під газоном з часом не просіла, необхідно якомога щільніше трамбувати грунт;

3.8 При укладанні кабелю, необхідно стежити за цілісністю оболонки ізоляції. Якщо виявиться розрив, то потрібно здійснити ремонт за допомогою клейової термоусадочної трубки.

4. Встановлення клапанного боксу і електромагнітного клапана.

4.1 Клапан повинен бути розташованим в спеціальному пластиковому боксі, який встановлюється так, щоб верхня кришка боксу була в рівень землі.

4.2 Перед встановленням клапанного боксу слід підготувати, прокопати місце так, щоб нічого не заважало для вільного і комфортного монтажу клапанного вузла;

4.3 Необхідно з'єднати магістральну і зональну труби, дотримуючи правильний напрямок, який зазначається на самому клапані у вигляді стрілочки, магістраль від початку напряму і зональна протилежно, тобто, за напрямом води;

4.4 Для підключення клапана до трубопроводу використовуються муфти з дюймової зовнішньої або внутрішньої різьби, в залежності від типу клапана;

4.5 Для розміщення декількох клапанів використовується гребінка;

4.6 При підключенні проводів до електромагнітного клапану, потрібно пам'ятати закономірність: нульова жила одна загальна для всіх клапанів, фаза у кожного клапана окремо своя. При цьому порядок підключення двох проводів на самому клапані не має значення. В якості нульового проводу використовується жила проводу синього кольору, а для фазного – жила будь-якого іншого кольору;

4.7 Для ізоляції скрутки або спайки використовується тільки водонепроникні коннектора з гелем;

4.8 Перед монтажем електромагнітного клапана підстава місця установки необхідно засипати дрібним щебнем. Під шар щебню бажано стелити геотекстиль, що допоможе запобігти росту бур'янів та освіта насипів від різних комах. Шар щебню повинен бути не менше 15 см;

4.9 Після монтажу даного сайту встановлюється клапанний бокс, попередньо перевіривши горизонтальний і вертикальний рівень. Місце встановлення необхідно ретельно запресувати.

5. Встановлення точок поливу.

5.1 При встановленні зрошувача, необхідно дотримуватися схему підключення:

Сідловий хомут або Коліно з внутрішньою різьбою ½ > Штуцерне коліно ½ » > Гнучкий шланг > Штуцерне коліно ½ > Зрошувач > Сопло;

5.2 Встановлювати корпус зрошувача необхідно строго за рівнем дерну існуючого або майбутнього газону. Низький рівень установки з часом призведе до забруднення штанги зрошувачів, а сильно піднятий зрошувач легко зашкодить газонокосарка;

5.3 Важливо, уважно стежити за тим, щоб не було перегинів на гнучкому шлангу;

5.4 Правильне встановлення зрошувачів:

• Корпус зрошувача зі спреєвими насадками встановлюється з відступом 10 см від бордюру, краю доріжки, бетонної площадки до центру насадки, і 15 см від стіни, огорожі до центру зрошувача;
• Зрошувачі з ротаторними насадками і ротори встановлюються з відступом в 15 см від бордюру і 25 см від стіни;

5.5 Під час встановлення хомута, штуцерних колін, муфт, кранів потрібно уважно стежити за рівнем ущільнення різьбових з'єднань і використовувати для цього необхідні кошти, а саме:

• Фум стрічка для ущільнення пластикових різьбових з'єднань;
• Ущільнювальні гумові кільця для хомутів, муфт;
• Пакля сантехнічна і паста для ущільнення металевих різьбових з'єднань;

5.6 Після закінчення земляних робіт необхідно запустити систему і промити її через промивні сопла, які йдуть в комплекті зрошувачів за замовчуванням і тільки після цього міняти їх на потрібні сопла.

6. Встановлення гідранту

6.1 Садовий гідрант зроблений з міцного пластику і його конструкція розрахована так, щоб встановлювати в землю.

6.2 Гідрант також можна розташувати в спеціальному міні-боксі, який засипається щебнем, не доходячи 3 см до верхнього рівня гідранту. (Але також може бути міні-бокс з вбудованим краном);

6.3 Гідрант це водопровідна точка швидкого доступу, який можна використовувати як додаткове джерело поливу, для зрошення городів, теплиць, клумб, квітників. А також для будь-яких інших цілей де потрібна технічна вода. Наприклад для миття автомобіля, мийки доріжок, огорож і т. д. Особливо, рекомендується планувати гідранти ближче до паркувальної зони, щоб можна було з легкої доступністю промити автомобіль або в жарку погоду зволожити пилові доріжки, бетонні покриття;

6.4 У комплекті з гідрантом йде пластиковий ключ, до якого можна приєднати садовий шланг через перехідник або кран на 3/4;

6.5 Рекомендується для стійкості і надійності експлуатації кріпити гідрант до убитої в землю арматурі;

6.6 Для зручності монтажу гідранта, труба, на який він буде встановлений, повинна знаходитися в горизонтальній площині.

7.1 Під час прокладання крапельної труби необхідно враховувати рівномірність поливу по всій крапельній зоні;

7.2 Не рекомендується прокладати крапельну трубу з емітером під землею. Для цього існує крапельна труба для підземного зрошення;

7.3 Якщо дендроплан передбачає геотекстиль на клумбі, то труба прокладається під ним;

7.4 Щоб зберегти естетичний вигляд і рівномірність поливу крапельної системи використовуються різні аксесуари 16ого діаметра: коліна, трійники, перехідники, заглушки;

7.5 Крапельна труба фіксується спеціальними пластиковими фіксаторами;

7.6 Для встановлення крапельного поливу за допомогою окремих крапельниць, використовується сліпа труба ПНД 16ого діаметра. Потрібно проробити отвори з допомогою діркопробивача, вставити перехідник, який йде в комплекті з крапельницею, відміряти потрібний відрізок мікротрубки, і приєднати його до крапельниці. Крапельниця встановлюється під рослиною, з невеликим відступом від стовбура;

7.7 При встановленні стійок з крапельницями необхідно враховувати особливість росту цієї рослини, робіть невеликий відступ від заснування при необхідності.

8. Встановлення контролеру і датчика дощу.

8.1 При встановленні контролеру потрібно враховувати зручність його подальшого використання, тому рекомендується встановлювати контролер на рівні очей;

8.2 Також важливо дотримуватися надійність кріплення, будь то стінка, паркан або бетонний стовп;

8.3 Датчик дощу необхідно закріпити на кут даху будівлі або на будь-яку іншу височину, так щоб над ним не було перешкод, які будуть перекривати попадання дощу, а згодом призведуть до неправильної роботи датчику, як зазначено на схемі;

8.4 Для встановлення контролера і датчика використовується тільки надійні засоби кріплення - саморізи, дюбелі при необхідності, монтажну стрічку для кріплення до бетонного стовпа, для гіпсокартонних стін використовується спеціальні дюбелі;

8.5 Для підключення зон поливу існують пронумеровані клеми на самому контролері, куди підключаються фази, також є клема живлення «24VAC», клема «SEN» для підключення датчика і загальна для всіх зон клема «C» нульових жил.

9. Встановлення і обв'язка насосного обладнання.

9.1 Рекомендована схема підключення системи поливу до насосу виглядає наступним чином:

Насос > Автоматика > Кран > Фільтр > Кран > Врізаний кран зі штуцером під компресор > Манометр > Магістральна труба поливу (за схемою);

9.2 Обв'язку насосного обладнання потрібно робити, зберігаючи зручність пересування під час сервісного обслуговування в даному приміщенні або приямку;

9.3 При обв'язці слід вести труби по стіні, фіксуючи їх оцинкованими хомутами;

9.4 Не рекомендується звужувати діаметр магістралі, наприклад якщо труба 32мм, то переходи і різьбові з'єднання не повинні бути менше одного дюйма;

9.5 При заборі води з водойми необхідно забезпечити належну фільтрацію води, для цього використовуються сітчасті фільтри і фільтри грубого очищення;

9.6 На початку всмоктуючої магістралі встановлюється зворотній клапан;

9.7 Перед першим запуском поверхневого насосу необхідно заповнити його водою і стравити повітря з насосу, а також всмоктуючої труби.

10. Встановлення накопичувального резервуару

10.1 Перед встановленням накопичувальної бочки необхідно заміряти її і підготувати місце для монтажу;

10.2 Ємність встановлюється на фундамент, висота якого повинна бути не менше 5 см від рівня грунту. Товщина фундаменту – 15 див.;

10.3 Після розмітки місця розміщення прокопується котлован глибиною до 15см;

10.4 По периметру котловану встановлюється опалубка з дерев'яних дошок;

10.5 Далі готується і трамбується подушка з щебню товщиною до 5 см;

10.6 Підготовлене місце необхідно залити цементним розчином у даному співвідношенні: на 1 кг цементу використовувати 3 кг піску і 4 кг щебню. Воду доливати таким чином, щоб вийшов розчин середньої консистенції. Готовий розчин не повинен стікати з лопати занадто швидко і легко;

10.7 Залитому фундаменту потрібно дати підсохнути 2 дні для його подальшої експлуатації.

11. Запуск поливу і налаштування форсунок.

11.1 Під час стартового запуску необхідно відстежити роботу насосу і при необхідності налаштувати реле тиску так, щоб забезпечити стабільну роботу насосу і виключити часте включення і виключення;

11.2 Для налаштування тиску регулюється дві пружини на самому механічному реле тиску. Велика пружина відповідає за верхній поріг відключення насосу, маленька пружина за відрізок між включенням і виключенням. Налаштування реле краще проводити при роботі і повній ізоляції системи поливу від будь-яких інших водозаборів.

11.3 Також потрібно підтримувати правильний рівень тиску повітря в гідроакумуляторі (гідробак), якщо він підключений до системи поливу і при необхідності підкачати. Принципова норма для коректної роботи гідробаку, це / – 0.2/ ділення від нижнього рівня включення насосу. Наприклад, якщо насос включається при 2.0 бар, то тиск повітря в баку має бути 1.8 бар. Підкачку потрібно проводити при порожньому баку. (Без води);

11.4 Далі слід налаштувати форсунки кожної зони поливу по черзі, відрегулювати дальність і сектор поливу;

11.5 Не бажано, щоб вода потрапляла на стіни, паркан і т. д. так як це може призвести до розмивання матеріалу або його «фарбування», особливо якщо у воді є залізо, мул і т. д.;

11.6 Сектор дії зрошувачів повинен відповідати сектору поливу на схемі перекриття;

11.7 Для налаштування дальності спреєвих насадок використовується маленька шліцева викрутка, для регулювання МП Ротаторів використовується спеціальний ключ MP Tool, сектор дії регулюється вручну, обертанням верхньої кільцевої частини насадки;

11.8 Для регулювання Роторів використовується роторний ключ.

Дана інструкція є загальною для всіх видів систем поливу. Однак деякі моменти можуть змінюватися в залежності від індивідуальних монтажних вимог вибраного обладнання, які позначені в безпосередній інструкції того чи іншого обладнання. Це залежить від особливості водозабору, потенціалу потужності насосного обладнання, типу контролера (Wi Fi, Автономне живлення, Радіо модуль і т. д.), обраного і необхідного датчика (Датчик сонячної активності, Датчик грунту, Датчик потоку, Метеостанція і т. д.)

На сайті є спеціальна пропозиція для тих, хто збирається монтувати систему поливу самостійно - посилання: https://poliv-service.kiev.ua/cp69100-proektirovanie-sistemy-poliva.html

Рекомендуємо почитати по темі: