Водопровідні труби: металеві, пластикові, металопластикові вироби та їх особливості

Водопровідні труби – це вироби, що використовуються для монтажу водопровідних конструкцій. Водопроводи транспортують питну воду споживачам. На сьогоднішній день існує безліч різновидів цих труб, які відрізняються за матеріалом та технічними характеристиками. Для вибору правильних елементів водопровідної комунікації необхідно ознайомитися з усіма їх видами та особливостями.

Труби для водопровідних систем виготовляються з металів чи полімерів і кожен тип має свої особливості

Види водопровідних труб

Усі водопровідні труби умовно можна розділити на три види за матеріалом виготовлення:

Корисна інформація! Металеві вироби сьогодні не такі популярні, оскільки розвиток сучасної промисловості призвело до появи нових матеріалів.

Особливості металевих деталей залежать від матеріалу, з якого вони виготовлені. Розглянемо ці матеріали:

Пластикові вироби виготовляються з різних полімерів і відрізняються простим монтажем і відносною дешевизною. Виготовляються вони з різних полімерів:

• полібутилен (ПБ);
• поліетилен (ПЕ);
• полівінілхлорид (ПВХ);
• поліпропілен (ПП).

Для виробництва пластикових труб використовуються поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен та інші види подібних матеріалів.

Металопластикові водяні труби поєднують у собі властивості пластмасових та металевих деталей та відрізняються великою популярністю при прокладанні водопровідних, а також опалювальних комунікацій.

Сталеві труби для водопроводу

Сталеві труби під воду відрізняються високими показниками міцності і вважаються дуже надійним варіантом для монтажу трубопроводу.У міських багатоповерхових будинках із сталевих деталей монтуються стояки. Основним мінусом використання виробів із цього матеріалу вважається низька стійкість до корозійних впливів. Згодом внутрішні стінки сталевих деталей забиваються, у результаті припиняється функціонування трубопроводу.

Для того, щоб впоратися з корозійними впливами на зовнішні та внутрішні стінки сталевих деталей, наносять захисний шар цинку. Такі деталі називаються оцинкованими і є надійнішим варіантом порівняно із звичайними виробами з цього матеріалу, не оснащеними захисним шаром. Серед інших особливостей таких виробів можна виділити високу теплопровідність, велику вагу та експлуатаційний термін, що дорівнює приблизно 30 рокам.

З'єднання окремих елементів трубопроводу зі сталі проводиться трьома основними способами:

• за допомогою спеціальних сполучних фітингів – муфт;
• за допомогою прес-фітингів.
• за допомогою зварювання.

Для магістральних трубопроводів, які відрізняються високим тиском, можна застосовувати тільки металеві труби.

Оцинковані деталі з'єднуються тільки двома першими способами, оскільки зварювання руйнує антикорозійний захисний шар.

Чавунні труби для водопроводу

Чавунні труби мають хорошу резистентність до корозійних впливів, проте відрізняються великою вагою. Монтаж таких виробів вимагає великих трудовитрат, тому такі вироби не дуже популярні і вважаються пережитком минулого.

Стіни чавунних виробів відрізняються шорсткою структурою, що впливає на пропускні показники не найкращим чином. На сьогоднішній день їх найчастіше експлуатують під час прокладання каналізаційних комунікацій.

Експлуатаційний термін таких виробів сягає 100 років. Зчленування окремих чавунних елементів трубопроводу між собою проводиться за допомогою спеціальних прокладок ущільнювачів і розтрубів. Залежно від маси, всі чавунні вироби поділяють на три основні типи:

Чавунні труби в наш час використовуються нечасто, але в деяких умовах вони незамінні

На ці вироби зазвичай наноситься спеціальний захисний шар, що оберігає їх від корозії. Вони відрізняються високими характеристиками міцності, резистентністю до температурних перепадів і мають низький коефіцієнт лінійного розширення.

Мідні труби для водопроводу

Вироби із мідного сплаву використовуються при прокладанні труб для питної води досить рідко. Це пов'язано з тим, що вони відрізняються високою вартістю та вважаються елітними. Однак монтаж водопровідної конструкції з такого матеріалу, як правило, виправдовує витрати.

Вони відрізняються високими технічними характеристиками. Експлуатаційний термін таких виробів становить щонайменше 70 років. Згодом мідні деталі водопроводу не зношуються, а також не втрачають своїх експлуатаційних якостей. Розглянемо інші переваги мідних елементів:

• вироби з цього пластичного сплаву мають бактерицидні властивості, що впливає на якість питної води. Мідна труба для води, поза всяким сумнівом, вважається одним із найкращих варіантів;
• мідний водопровід має презентабельний зовнішній вигляд і здатний стати прикрасою будь-якого інтер'єру;
• такі вироби є резистентними до впливу ультрафіолетового випромінювання;
• мідні деталі стійкі до атмосферних перепадів тиску;
• мають високу опірність до корозійних впливів;
• робочий діапазон температур для таких виробів становить від –200 до +500 °C.

Мідні труби — один із найдовговічніших і найпрактичніших матеріалів для монтажу водопроводу.

Важливо! Для з'єднання окремих деталей мідного трубопроводу необхідно використовувати фітинг з того ж матеріалу, щоб уникнути реакції окислення.

Мідні деталі однаково добре підходять як для холодного монтажу, так і для монтажу гарячого водопроводу. Вага таких виробів досить невелика, а монтаж відрізняється простотою завдяки пластичним якостям мідного матеріалу. Якщо потрібно зігнути мідну трубу, це можна зробити і без спецобладнання, а з'єднання можна виконати за допомогою високотемпературної пайки або фітингів.

Пластикові труби для водопроводу

Труби із пластику сьогодні є найбільш популярним варіантом для прокладання водопроводу. Це пов'язано з їх високими технічними характеристиками, малою вагою та демократичною ціною. Експлуатаційний термін полімерних деталей зазвичай становить близько 50 років при нормальному використанні. До основних недоліків таких виробів можна віднести: високий коефіцієнт температурного розширення та слабку резистентність до ультрафіолетового випромінювання.

Полібутиленові (ПБ). Такі елементи водопроводів виготовляються з дуже еластичного матеріалу, що відрізняється гарною теплопровідністю. Максимальна температура робочого середовища для полібутиленових виробів сягає +90 °C. Зчленовують такі вироби між собою за допомогою зварювальної апаратури. До основних недоліків полібутиленових трубопроводів можна віднести слабку пожежостійкість та непереносимість бензолу.Категорично не рекомендується фарбувати водопровідну конструкцію із цього матеріалу.

Поліетиленові труби рекомендується використовувати тільки для подачі холодної води.

Поліетиленові (ПЕ). Вироби з цього матеріалу відрізняються високим коефіцієнтом еластичності і мають достатні характеристики міцності. Водна труба з поліетилену якнайкраще підходить для організації водопроводу в приватному будинку. Пластичні характеристики цих труб дозволяють мати хорошу резистентність до низьких температур. Крім цього, вони мають гладкі внутрішні стінки і мають стійкість до згубного впливу корозії.

Розглянемо основні недоліки ПЕ труб:

• слабка стійкість до високих температур. Поліетиленові деталі бажано використовувати для монтажу комунікацій, що транспортують холодну воду;
• низька опірність до дії ультрафіолетового випромінювання, тому такі труби прокладаються траншейним способом.

Стикуються окремі елементи поліетиленового водопроводу за допомогою спеціальних фітингів або за допомогою обтиску. Поліетиленові труби поділяються на кілька видів залежно від технології виробництва. Найбільш популярними вважаються вироби зі зшитого ПЕ. Вони мають високу міцність і використовуються для монтажу водопровідних комунікацій та тепломереж. З'єднуються такі труби за допомогою прес-фітингів, що дуже зручно.

Полівінілхлорид (ПВХ). Ці вироби відрізняються найнижчою еластичністю з усіх полімерних труб. Мають високу стійкість до ультрафіолету, а також вважаються пожежостійкими, тому що практично не спалахують.Зчленування виробів із полівінілхлориду між собою виконується методом склеювання. Основним мінусом таких виробів вважається те, що при їх виробництві використовується хлор, тому такі труби не є екологічно чистими.

Поліпропіленові труби - найбільш підходящі вироби для монтажу водопроводу всередині будинків та квартир

Поліпропіленові (ПП). Поліпропіленові вироби є одними з найпопулярніших і використовуються для прокладання різних комунікацій:

• холодного водопроводу;
• гарячого водопроводу;
• тепломереж;
• каналізаційних трубопроводів.

Вони здатні витримувати високі температури, як і вироби зі зшитого ПЕ. Однак, на відміну від труб із зшитого ПЕ, вони відрізняються більш демократичною вартістю і простіше в установці. Зчленування окремих елементів поліпропіленового водопроводу здійснюється двома методами:

Металопластикові водопровідні труби

Металопластикові вироби, що використовуються у прокладанні комунікацій для питної води, є дуже популярними на сьогоднішній день. Як було зазначено вище, вони поєднують у собі властивості металевих і пластмасових труб. Складаються металопластикові деталі з трьох шарів:

• внутрішній полімерний шар;
• середній металевий шар;
• зовнішній полімерний шар.

Така структура дозволяє цим трубам бути досить міцними і в той же час мати високі пропускні показники завдяки внутрішній пластиковій стінці. Також металопластикова труба резистентна до корозії, досить еластична. Такі труби мають невелику масу, що сприяє зручному та оперативному монтажу водопровідної комунікації.

Пластикові труби, армовані металом, придатні для влаштування мереж, що транспортують дуже гарячу воду.

Корисна інформація! Металевий прошарок між двома полімерними шарами, як правило, представлений алюмінієм. З'єднувальні елементи таких труб бажано підбирати з такого ж матеріалу, щоб уникнути окислення або виключити можливість контакту алюмінієвого прошарку зі сполучними деталями інших матеріалів.

Максимальні температурні показники для таких виробів сягають +95 °C, а при короткочасному впливі — до +110 °C. Основним мінусом цих виробів вважається те, що при механічних впливах досить легко їх пошкодити.

Сортамент водопровідних труб

Сортамент металевих виробів, серед яких можна виділити сталеві та мідні труби, регламентується відповідною нормативною та технічною документацією. Пластмасові та металопластикові деталі нормуються аналогічно.

У ГОСТах зазначаються всі необхідні геометричні параметри для перерахованих вище труб. Сталеві водопровідні труби (ГОСТ 3262-75) мають 25 різновидів, що відрізняються один від одного типорозмірами. Показники перерізу сталевих деталей варіюють від 6 до 150 мм.

Сортамент мідних виробів, які використовуються для монтажу водопровідних комунікацій, регламентується ГОСТом 52318-2005. Мідні труби мають 26 різновидів, показники перерізу яких можуть бути від 6 до 267 мм. Товщина стінки таких виробів варіює від 15 до 3 мм.

ПЕ та ПП вироби регламентуються ГОСТом Р 52134-2003. Відповідно до сортаменту водопровідних труб з цих матеріалів, виділяються 34 основні різновиди виробів, що мають індивідуальні типорозміри. Однак лише 15 різновидів використовуються під час прокладання водопровідних конструкцій. Показники перерізу цих виробів варіюють від 10 до 160 мм.Металопластикові вироби для монтажу водопровідних конструкцій регламентуються ДСТУ Р 53630-2009. Відповідно до цього стандарту, можна виділити 11 основних різновидів, діапазон показників перерізу яких становить від 14 до 110 мм.

За відповідними ГОСТами можна зробити необхідні для монтажу комунікації підрахунки (наприклад, обчислити вагу труб із водою). Нормативна документація включає всі необхідні таблиці і формули.

Види водопровідних труб: від металевих до полімерних

Будівництво магістрального або побутового водопроводу – справа відповідальна, і від того, наскільки правильно підібрані деталі, залежить дуже багато. Враховуватись тут мають різні фактори: довжина трубопроводу, його призначення, кліматична зона та місце прокладки всередині або зовні будівлі. Ми розповімо вам, які види водопровідних труб сьогодні застосовуються в сантехніці, про їх властивості та особливості.

Металеві труби

Електрозварні сталеві труби для зовнішніх водо- та газопроводів виготовляють за ГОСТ 10704-63, розкид їх діаметрів великий – від 8 до 1620мм. За своїми механічними властивостями та хімічним складом вони поділяються на чотири групи, кожна з яких відповідає вимогам певних ГОСТів.

• - група А. Вироби з киплячої, спокійної та напівспокійної сталі (ГОСТ 380-710).
• - група Б. Використовуються такі ж види сталі, але в ширшому асортименті марок, що відповідають ГОСТ 1050-74.
• - Група В. Включає всі марки стали вищеназваних груп.
• - група Д. Механічний та хімічний склад не нормується, але підлягають обов'язковим гідравлічним випробуванням. Застосовуються у трубопроводах високого тиску.

Перелічені типи водопровідних труб випускають лише з гладкими кінцями, і з'єднуються між собою виключно методом зварювання. Сортамент водопровідних труб настільки великий, що можна підібрати варіанти на всі випадки життя.

У промисловому та цивільному будівництві рекомендується використовувати тонкостінні сталеві труби. Тут використовують усі способи з'єднань: і роз'ємні, і нероз'ємні. Сталь – метал міцний, що широко застосовується в будівництві. Але він має один недолік – він піддається корозії, а значить, термін служби сталевих деталей водопроводу обмежений.

Виробники вирішують цю проблему за допомогою електрохімічного напилення цинку на поверхні виробу. Труби оцинковані, водопровідні за ціною дорожчі за прості сталеві, але вони не іржавіють і можуть служити не менше 70 років.

У побутових водопроводах можна використовувати й інший вид сталевих труб, що не піддаються корозії – це нержавіюча сталь. Виробляють її шляхом додавання до чорної сталі різних присадок. Труба водопровідна нержавіюча монтується раз і назавжди, оскільки вона ще й дуже міцна. Випускається з готовим різьбленням на кінцях, оскільки нарізати її плашкою в домашніх умовах майже неможливо. Водопровідні труби з нержавіючої сталі є найдорожчим варіантом для водопроводу, але про це навряд чи можна шкодувати - крім практичних якостей, у них ще є естетичні.

Якщо говорити про терміни експлуатації, то мідні водопроводи поза конкуренцією. Сфери їхнього застосування виходять далеко за межі будівництва водопроводів. Завдяки унікальним природним якостям міді та її сплавів, вироби з них не бояться практично нічого: ні корозії, ні перепадів температур, ні впливу ультрафіолету.

Виробництво мідних труб для води та газу регламентується ГОСТ Р52318.Такий водопровід служитиме стільки, скільки простоїть будинок і цей факт виправдовує його відносну дорожнечу.

Цей сплав, що отримується з високовуглецевої сталі, здавна використовується для прокладання магістральних інженерних мереж водопроводу, каналізації та дренажних систем. Властивості чавуну унікальні – це міцний метал, який гарантує тривалий термін експлуатації трубопроводу.

У пристрої побутового водопроводу труби з чавуну не використовуються, у зв'язку з їх неабиякою вагою. Проте для підземних трубопроводів високого тиску – це ідеальний варіант.

Полімерні труби

Застосування полімерів у виготовленні деталей трубопроводів справило справжній переворот у будівництві. Стали з'являтися нові види водопровідних труб із пластику, який має кілька різновидів.

Життя таке, що визначальною умовою вибору того чи іншого виробу є його ціна. І тут труби поліетиленові напірні водопровідні є номером один. Відмінна якість, простота роз'ємних з'єднань, мала вага, термічна та антикорозійна стійкість – ось далеко не повний перелік їх переваг.

Водопровідні труби з поліпропілену мають свої особливості: вони з'єднуються тільки зварюванням і не гнуться, зате є найкращим варіантом при прихованій прокладці. Завдяки їх механічній міцності та герметичності з'єднань, труби ПП водопровідні застосовують для влаштування зовнішнього некапітального водопроводу (наприклад: на дачі або будмайданчику).

Поліхлорвінід - це один з декількох різновидів пластику. Він теж стійкий до корозії і застосовується не тільки для питного водопроводу, трубопроводи з ПВХ придатні навіть для транспортування хімічних речовин.

• - На відміну від поліпропілену, ПВХ-труби легко різати та гнути, що дозволяє створити складну конфігурацію. Для влаштування господарсько-питного водопроводу застосовують труби ПВХ водопровідні клейові.
• - Їх конструкція передбачає наявність спеціального розтруба під клейове з'єднання, яке є герметичним та позбавляє необхідності використання фітингів.

Широке застосування знайшли гофровані водопровідні труби (ПНД). Вони еластичні та надійні, за їх допомогою можна створювати з'єднання будь-якої конфігурації. ПНД не деформуються і добре витримують тиск у напірних водопроводах.

Ми коротко розповіли вам, які бувають водопровідні труби. Сподіваємось, що наша інформація допоможе вам зробити правильний вибір.

Водопровід це…

Водопровід є невід'ємною частиною проектів будівництва будинків, промислових підприємств та інших об'єктів. Організація системи виконується відповідно до будівельних норм і правил (СНіП). Вимога пред'являється до об'єктів будь-якого призначення.

Що таке водопровід

Водопровід — система безперервного водопостачання споживачів, призначена для проведення води для пиття та технічних цілей з одного місця (зазвичай водозабірних споруд) до іншого — до водокористувача (міські та заводські приміщення) переважно підземними трубами або каналами

Вікіпедія

Водопровідні мережі є системою, що складається з різних споруд та елементів, призначених для подачі води. Система включає насосні станції, фільтри, системи трубопроводів та каналів. По якому подається вода до роздавальних кранів та сантехнічних приладів.

Пристрій та призначення

Основне призначення водопроводу - забезпечення безперервної подачі води із свердловин, водойм та інших джерел.Правильний та безпечний монтаж водопроводу необхідний для впорядкування населених пунктів та об'єктів комерційного призначення.

Система складається з інженерних конструкцій, що виконують ряд функцій:

• забір води із свердловин, річок, озер та джерел;
• транспортування та зберігання;
• розподіл ресурсів між об'єктами;
• очищення води.

Прокладання водопроводу неможливе без створення системи водовідведення, призначеного для стоку рідин з будинків та будівель, очищення води та повернення в природне середовище.

Для виключення ризику зараження екосистеми використовується грамотна схема каналізації для збирання, освітлення та дезінфекції рідини.

Для забезпечення безперебійного водопостачання у комунікаціях передбачено резервні запаси. Це дозволяє забезпечувати житлові будинки та господарські об'єкти ресурсами у разі несправностей у системі.

У зв'язку з цим можна виділити головне завдання водопроводу - видобуток води з джерела, контроль її якості та транспортування до пунктів призначення.

Під час проектування комунікацій враховують джерело води. Для великих виробничих підприємств використовують централізовані джерела, а місцевого забору води встановлюють спеціальні резервуари. Постачання гарячою водою проводиться через закритий водозабір, в якому відбувається нагрівання та транспортування.

Залежно від призначення об'єкта водопровідна система може бути:

• пожежної;
• виробничою;
• оборотної;
• господарсько-питний;
• для постачання гарячої води.

Протипожежну систему можна поєднувати з іншими, включаючи господарсько-питну та виробничу.

Для нормального функціонування комунікацій встановлюють ряд споруд:

• водозабірні станції, необхідні для забору рідини із природного джерела;
• насосні станції, що використовуються для створення потрібного тиску при транспортуванні води та подальшому постачанні на певну висоту;
• пристрої для очищення рідини, що підвищують її якісні показники;
• водопровідні системи;
• резервні та регулюючі резервуари.

Види водопроводів

Залежно від розташування водопровід може бути загальним та локальним.

У першому випадку здійснюється подача води в населені пункти, на підприємства та інші великі об'єкти.

У другий випадок організовується індивідуальна система будинку чи господарського об'єкта.

Також систему можна поділити на 2 види:

• зовнішня – подача води до будівлі;
• внутрішня - розподіл ресурсів між кранами та сантехнікою.

Внутрішній водопровід

Внутрішній водопровід є мережею з труб, які проходять всередині будівлі і ведуть комунікації до точок водозабору. З огляду на те, що у зовнішній системі тиск може відрізнятися, внутрішню мережу організовують двома способами:

• Без насосів, що підвищують. В цьому випадку вода подається за рахунок тиску у зовнішньому водопроводі. Сама система складається з введення, водоміру, труб, стояка та підводки. Додаткові елементи не потрібні. Спосіб використовується для приватних будинків та багатоквартирних будинків.
• З періодичними та постійно діючими насосами. Система застосовується в тому випадку, якщо зовнішньої мережі немає необхідного тиску для транспортування рідини. Також вона потрібна для постачання води на віддалені та високі точки водозабору. Водопровід з насосом встановлюється у будинках висотою понад 50 метрів, готелях та виробничих будинках.

Водопровідні резервуари – один із головних елементів внутрішнього водопроводу. Їх обладнають спеціальними трубами та клапанами. Установка рекомендується в добре освітлюваному та вентильованому будинку.

Якщо проект включає організацію зонального постачання, то кожній ділянці закладають індивідуальні магістральні лінії. Зазвичай вони розташовуються на технічних поверхах.

Внутрішні мережі роблять відкритими із розведенням. Іноді труби монтують під стіни. Для цього необхідна арматура, що закріплює з'єднання, та якісна вентиляція.

Водопровід внутрішнього типу прокладають з ухилом 0.002-0.005, за рахунок чого забезпечується постачання води до труб та приладів. При облаштуванні комунікацій у нижніх ділянках монтують механізм спуску. Не менш важливе значення має арматура, яку встановлюють на підводках до сантехнічних приладів.

Зовнішній водопровід

Зовнішня мережа – один із основних елементів водопроводу. Вона відповідає за транспортування води від джерела споживача.

Центральну водопровідну систему прокладають на поверхні чи під землею. У першому випадку процес менш витратний і займає менше часу. Водопровід встановлюють на піднесеній опорі та покривають утеплювачем.

При організації магістрального перетину труби прокладають у тунелях чи траншеях.

Влаштування зовнішнього водопроводу

Зовнішній водопровід включає комплекс споруд, необхідних для очищення та зберігання води, а також забезпечення безперебійної роботи насосів. Вода фільтрується в самому паркані та у зовнішній мережі.

За призначенням води зовнішня мережа поділяється на три різновиди:

• Технічна. Використовується для експлуатації на виробничих об'єктах. Щоб заощадити, застосовують часткову фільтрацію та згодом знову використовують відпрацьовану рідину.
• Побутова. Призначена для очищення та транспортування питної води у житлові об'єкти.
• Пожежна. Застосовується в організацію систем пожежогасіння.Крім основних споруд система включає спецтехніку та гідранти. Пожежну мережу роблять тупиковою, щоб можна було поєднувати її з іншими водопроводами.

Водопровід - замкнута система, що складається з різних споруд, призначених для видобутку, очищення та транспортування води до споживача.

Система складається із зовнішніх та внутрішніх мереж. Залежно від призначення води використовують різні види водопроводів. При проектуванні водопроводу для подачі питної води використовують двоетапну систему очищення

. У виробничі об'єкти подають рідину, що пройшла часткову обробку, і її знову використовують.

Для побутових та виробничих цілей використовують індивідуальну систему. Пожежні споруди можна поєднувати з іншими.