6 фільмів, за які Леонардо Ді Капріо номінували на «Оскар»

Протягом своєї кар'єри один із найуспішніших голлівудських акторів сучасності Леонардо Ді Капріо порадував глядачів неймовірною кількістю глибоких та різноманітних ролей. Його безумовний талант, працьовитість та багатогранність від проекту до проекту приносили йому визнання критиків, завдяки чому його багато разів номінували на найпрестижнішу нагороду у кіноіндустрії – «Оскар». У день народження актора, який 11 листопада відзначає 49-річчя, згадуємо кінострічки, за які критики готові були віддати йому головну кінонагороду світу, і одну за яку він її таки отримав.

«Що тягне Гілберта Грейпа» — номінація за «Кращу чоловічу роль другого плану»

Зворушлива драма, що знайомить глядачів з Гілбертом Грейпом (Джонні Депп), молодою людиною з маленького містечка в Айові, обтяженою величезною відповідальністю. Він проводить дні, дбаючи про свою матір Бонні (Дарлен Кейтс), яка страждає на ожиріння і не виходить з дому, і доглядаючи молодшого брата Арні (Леонардо Ді Капріо), що має вади розвитку. Нові фарби в життя хлопця раптово приносить Бекі (Джульєтт Льюїс) - вільнодумна дівчина, яка раптово з'явилася у місті.

За роль Арні Грейпа Леонардо Ді Капріо отримав схвальні відгуки критиків. Його переконлива гра принесла йому номінацію на премію «Оскар» за «Кращу чоловічу роль другого плану» у 1994 році, що стало поворотним моментом у його кар'єрі та дало старт його популярності у кіноіндустрії.

"Авіатор" - номінація за "Кращу чоловічу роль"

Біографічний фільм режисера Мартіна Скорсезе, який розповідає про життя Говарда Хьюза (Леонардо Ді Капріо) — плейбою, кінопродюсера, льотчика-випробувача, авіаконструктора та одного з найбагатших людей у ​​світі свого часу, який страждав на обсесивно-компульсивний розлад. Кінострічка розповідає про амбітні починання Хьюза в авіації, його пристрасне захоплення кінематографом та його стосунки, а також висвітлює вплив проблем із психічним здоров'ям на його особисте та професійне життя.

Роль Говарда Хьюза принесла Лео номінацію на премію «Оскар» за «Найкращу чоловічу роль» у 2005 році. Його гра майстерно передає ексцентричність та внутрішню боротьбу Х'юза, демонструючи всю складність цієї знакової постаті в історії.

«Кривавий алмаз» — номінація за «Кращу чоловічу роль»

Пригодницька драма, дія якої відбувається на тлі громадянської війни у ​​Сьєрра-Леоні. Контрабандист Дені Арчер (Леонардо Ді Капріо), рибалка Соломон Ванді (Джимон Гонсу), з яким головного героя доля зводить за ґратами в Ліберії, та американська журналістка Меді Боуен (Дженніфер Коннеллі) вирушають на пошуки каменю, який Ванді сховав на волі під час рабського праці у діамантовому руднику. Коштовність може змінити їхнє життя, проте вона має дуже специфічні властивості.

Перевтілення Леонардо Ді Капріо в Денні Арчера, що розривається між особистою вигодою та почуттям моралі, отримало схвальні відгуки критиків і принесло актору номінацію на премію «Оскар» за «Кращу чоловічу роль» у 2007 році.

"Вовк з Уолл-стріт" - номінація за "Кращу чоловічу роль"

Американська біографічна драма режисера Мартіна Скорсезе, заснована на реальній історії Джордана Белфорта (Леонардо Ді Капріо) — молодого та амбітного біржового брокера, який стрімко піднімається кар'єрними сходами на Уолл-стріт. Харизма і наполегливість швидко приводять його до успіху - чоловік відкриває власну фірму Stratton Oakmont, проте стрімке збагачення, засноване на шахрайстві та порушенні законодавства, а також розгульний спосіб життя Белфорту - гучні вечірки, сексуальні контакти з повіями, вживання наркотиків і не тільки - незабаром наводять до того, що він починає цікавитися ФБР.

Хоча Ді Капріо отримав численні нагороди за свою гру, включаючи «Золотий глобус» за «Найкращу чоловічу роль», перемога в номінації на «Оскар» за «Найкращу чоловічу роль» у 2014 році (так само як і номінація за «Найкращий фільм», яку Ді Капріо отримав як продюсер кінострічки) вислизнула від нього. Втім, роль у «Вовку з Уолл-стріт» часто називають однією з найпереконливіших і найдинамічніших у спадщині актора.

«Одного разу в Голлівуді» — номінація за «Кращу чоловічу роль»

Драматична історія, в яку режисер Квентін Тарантіно вклав усю свою любов до Голлівуду 1960-х років. Фільм розповідає про голлівудську телезірку Ріка Далтона (Леонардо Ді Капріо), чия кар'єра стрімко згасає, і його вірного охоронця-дублера Кліффа Бута (Бред Пітт). Вигадана історія двох друзів переплітається у кінострічці з реальними подіями тієї епохи, у тому числі із трагічними вбивствами родини Менсона. Завдяки цьому поєднанню вигадки та реальності Тарантіно створив фільм, що зобразив суть еволюції Голлівуду у 1960-х роках, зображуючи гламур, боротьбу та трансформацію світу розваг.

Леонардо Ді Капріо у ролі Ріка Далтона отримав схвальні відгуки критиків, але в цьому випадку номінація на «Оскар» за «Найкращу чоловічу роль» знову не переросла у перемогу. Втім, фільм отримав широке визнання за данину золотому віку Голлівуду, фірмовий стиль Тарантіно та відмінну гру акторів.

«Той, хто вижив» — перемога в номінації «Краща чоловіча роль»

Драматичний фільм-трилер Алехандро Гонсалеса Іньяріту про виживання, дія якого розгортається на початку 1800-х років, натхненний реальною історією колоніста Х'ю Гласса. Відданий і залишений вмирати членами своєї команди після нападу ведмедя під час еспедиції, мисливець Х'ю Гласс (Леонардо Ді Капріо) виживає всупереч усьому. Бажаючи помститися тим, хто зрадив його та його сина Хоука (Форест Гудлак), поранений Гласс вирушає у важкий шлях незвіданими землями американського Дикого Заходу.

Видовищний та напружений фільм нарешті приніс Леонардо Ді Капріо бажаний перший «Оскар». Перемога актора в номінації «Краща чоловіча роль» стала кульмінацією його таланту та черговою важливою віхою у його кар'єрі після того, як його неодноразово номінували на престижну кінопремію.

Якого року Ді Капріо дали Оскар

Леонардо Вільгельм Ді Капріо народився 11 листопада 1974 р. у Лос-Анджелесі (США). Батьки хлопчика розлучилися, коли йому був рік. Бабуся Ді Капріо по материнській лінії – російська емігрантка, яка проживала у Німеччині. Сам актор стверджував, що його дід, Вільгельм Інденбіркен, теж був російським. У 2010 р. на зустрічі з прем'єр-міністром РФ Володимиром Путіним у рамках міжнародного Тигриного саміту в Санкт-Петербурзі він зізнавався: «Прізвище моїх предків – Смирнови».

З раннього дитинства Ді Капріо любив зображати персонажів та пародіювати людей.Особливе задоволення майбутньому власнику «Оскара» приносила реакція глядачів. У 1998 р. актор розповів журналу People, що у п'ятирічному віці потрапив на дитячу телевізійну передачу Romper Room, але його вигнали звідти за порушення дисципліни. Цілеспрямовано будувати акторську кар'єру Ді Капріо почав наприкінці 1980-х, знімаючись у рекламних роликах та телешоу.

Однією з перших серйозних робіт майбутньої зірки стала роль 12-річного Мейсона Кепвелла в мильній опері Санта-Барбара. 1991 р. відбувся дебют Ді Капріо і на великому екрані: він зіграв хлопчика Джоша в комедійному хорорі Крістіна Петерсена «Зубастики 3», який згодом називав «одним із найгірших фільмів усіх часів». Тоді ж артист взяв участь у зйомках серіалу Батьки.

У 1990 р. Ді Капріо став постійним актором ситкому «Проблеми зростання», де грав бездомного хлопчика Люка Брауера. Незабаром його запросили знятися в екранізації напівавтобіографічної книги Тобіаса Вулфа Життя цього хлопця (1993). Компанію зі знімального майданчика Ді Капріо склали Роберт де Ніро та Еллен Баркін, що вивело кар'єру юнака на новий рівень. У тому ж році вийшла драма Лассе Халльстрема «Що тягне Гілберта Грейпа», за яку він отримав свої перші номінації на «Оскар» та «Золотий глобус» як найкращий актор другого плану.

У середині 90-х газета San Francisco Chronicle охрестила Леонардо Ді Капріо «актором, який подає великі надії». У цей час він відзначився в байопіку Скотта Калверта "Щоденник баскетболіста" (1995), еротичній драмі Агнешки Холланд "Повне затемнення" (1995) та романтичної трагедії База Лурмана "Ромео і Джульєтта" (1996). Останній фільм приніс актору "Срібного ведмедя" за найкращу чоловічу роль на Берлінському кінофестивалі.

Заради ролі у фільмі-катастрофі «Титанік» (1997) Ді Капріо відмовився від зйомок у драмі «Ніч у стилі бугі». Спочатку актор сумнівався, чи варто приймати пропозицію, але режисер Джеймс Кемерон умовив її приєднатися до проекту. Результат перевершив усі очікування: драма встановила рекорд із касових зборів ($1,8 млрд) і отримала 11 «Оскарів», а роль мандрівного художника Джека перетворила Ді Капріо на зірку світового масштабу. Щоправда, самого актора на золоту статуетку навіть не номінували. На знак протесту він відмовився відвідати церемонію.

Після оглушливого успіху «Титаніка» Ді Капріо знявся в історичному бойовику Рендалла Уоллеса «Людина в залізній масці» (1998) і пригодницькій драмі Денні Бойла «Пляж» (2000), які зібрали непогану касу, але не здобули одобрення: актора номінували на "Золоту малину". По-справжньому успішною йому стала історична драма Мартіна Скорсезе «Банди Нью-Йорка» (2002). І хоча заповітної статуетки Ді Капріо знову не отримав, картина започаткувала продуктивну співпрацю з легендарними режисером.

Актор виконав роль кінопродюсера Говарда Хьюза в байопіку «Авіатор» (2004), яка принесла йому перший «Золотий глобус» та першу номінацію на «Оскар», а також роль поліцейського Вільяма Костигана у кримінальній драмі «Відступники» (2006). Режисером обох стрічок виступив Мартін Скорсезе. У 2008 р. Ді Капріо знявся в бойовику Рідлі Скотта «Сукупність брехні», у 2010 – у трилері Скорсезе «Острів проклятих» та науково-фантастичному бойовику Крістофера Ноллана «Початок». Через рік актор попрацював із Клінтом Іствудом, який зрежисував байопік «Дж. Едгар», а у 2012 – з Квентіном Тарантіно, який зняв спагетті-вестерн «Джанго звільнений».

Ді Капріо вісім разів потрапляв у щорічні рейтинги найоплачуваніших акторів світу. З його участі у зйомках є запорукою успіху будь-якої картини. У 2013 році актор виконав головну роль в екранізації однойменного роману Френсіса Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі», яку зняв Баз Лурман, а також головну роль у чорній комедії Скорсезе «Вовк з Уолл-Стріт», за яку отримав другий «Золотий глобус».

Довгоочікуваний «Оскар» підкорився Ді Капріо після виходу вестерну «Той, хто вижив» (2015) Алехандро Гонсалеса Іньярріту, в якому він зіграв мисливця за хутром Х'ю Гласса, який пережив напад ведмедя. За цю роль актор отримав свій третій «Золотий глобус». Серед його останніх фільмів – комедії «Одного разу в Голлівуді» (2019) Квентіна Тарантіно та «Не дивіться нагору» (2021) Адама Маккея. У 2023 р. на екрани вийшов уже шостий за рахунком спільний проект Ді Капріо та Скорсезе – кримінальна драма «Вбивці квіткового місяця». "Радість від слави минає досить швидко, і ти розумієш, що головна нагорода не в тому, що тебе раптом почала пізнавати на вулиці кожна моль, а те, що твої фільми залишаться після твоєї смерті", - стверджує актор.

Леонардо Ді Капріо жодного разу не був одружений, хоча зустрічався з багатьма відомими актрисами та супермоделями, зокрема Наомі Кемпбелл, Жизель Бюндхен та Лів Тайлер. Актор широко відомий як борець за екологію: у 2013 році він пожертвував $3 млн на збереження популяції тигрів у Непалі, а в 2014 році став посланцем світу ООН з проблем клімату. Ді Капріо є прихильником демократичної партії і на всіх останніх виборах президента США виступав на підтримку її кандидатів – Хілларі Клінтон, Джо Байдена та Камали Харріс.