Наказ Мінпраці РФ від 02.12.2020 N 849Н

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

НАКАЗ
від 2 грудня 2020 р. N 849н

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ фарбових робіт

Відповідно до статті 209 Трудового кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2002, N 1, ст. 3; 2013, N 52, ст. 6986) та підпунктом 5.2.28 Положення про Міністерство праці та соціального захисту Російської Федерації, затвердженого постановою Уряди Російської Федерації від 19 червня 2012 р. N 610 (Збори законодавства Російської Федерації, 2012, N 26, ст.

1. Затвердити Правила з охорони праці під час виконання фарбувальних робіт згідно з додатком.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціального захисту Російської Федерації від 7 березня 2018 р. N 127н "Про затвердження Правил з охорони праці при виконанні фарбувальних робіт" (зареєстрований Міністерством юстиції Російської Федерації 7 червня 2018 р., реєстраційний N 51323).

3. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2021 року та діє до 31 грудня 2025 року.

Додаток
до наказу Міністерства праці
та соціального захисту Російської Федерації
від 2 грудня 2020 р. N 849н

ПРАВИЛА З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ фарбових робіт

I. Загальні положення

1.Правила з охорони праці при виконанні фарбувальних робіт (далі - Правила) встановлюють державні нормативні вимоги охорони праці при організації та проведенні основних виробничих процесів та виконанні робіт з підготовки фарбувальних матеріалів та поверхонь під фарбування, нанесення лакофарбових матеріалів та порошкових полімерних фарб, сушінню та обробці поверхонь лакофарбових покриттів (далі - фарбувальні роботи).

Вимоги Правил є обов'язковими для виконання роботодавцями - юридичними особами незалежно від їх організаційно-правових форм та фізичними особами (за винятком роботодавців - фізичних осіб, які не є індивідуальними підприємцями) (далі - роботодавець), при організації та здійсненні фарбувальних робіт.

2. На основі Правил та вимог технічної (експлуатаційної) документації організації-виробника технологічного обладнання, що застосовується при виконанні фарбувальних робіт (далі - організація-виробник), роботодавцем розробляються інструкції з охорони праці для професій та (або) видів робіт, що затверджуються локальним нормативним актом роботодавця з урахуванням думки відповідного профспілкового органу чи іншого уповноваженого працівниками, виконують фарбувальні роботи (далі - працівники), представницького органу (за наявності).

3. У разі застосування матеріалів, технологічного оснащення та технологічного обладнання, виконання робіт, вимоги до безпечного застосування та виконання яких не регламентовані Правилами, слід керуватись вимогами відповідних нормативних правових актів, що містять державні нормативні вимоги охорони праці.

4.Роботодавець зобов'язаний забезпечити:

1) безпека фарбувальних робіт, утримання технологічного обладнання у справному стані та його експлуатацію відповідно до вимог Правил та технічної (експлуатаційної) документації організації-виробника;

2) навчання працівників з охорони праці та перевірку знань вимог охорони праці;

3) контролю над дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

5. При виконанні фарбувальних робіт на працівників можливий вплив шкідливих та (або) небезпечних виробничих факторів, у тому числі:

1) рухомих машин та механізмів;

2) незахищених рухомих частин фарбувального обладнання;

3) виробів, що пересуваються;

4) підвищеної запиленості та загазованості повітря робочої зони;

5) підвищеної температури лакофарбових матеріалів (далі - ЛКМ), миючих та знежирювальних рідин, парів та газів, поверхні обладнання та виробів;

6) підвищеної чи зниженої температури повітря робочої зони;

7) підвищених рівнів шуму, вібрації та ультразвуку при підготовці поверхні виробів до фарбування та при роботі вентиляторів фарбувальних установок;

8) підвищених рівнів ультрафіолетового, інфрачервоного, гамма- та рентгенівського випромінювань, що виникають при роботі сушильного обладнання;

9) незахищених струмопровідних частин установок підготовки поверхні, електроосадження, фарбування в електростатичному полі та сушильних установок;

10) підвищеної іонізації повітря на ділянках фарбування в електростатичному полі;

11) підвищеної напруженості електричного поля та підвищеного рівня статичної електрики, що виникають при фарбуванні виробів в електростатичному полі, а також при переміщенні трубопроводами, перемішуванні, переливанні (пересипанні) та розпиленні рідких та сипких матеріалів;

12) струменя ЛКМ, що виникають при порушенні герметичності фарбувальної апаратури, що працює під тиском;

13) шкідливих речовин (у тому числі в ЛКМ), що діють на працівників через дихальні шляхи, травну систему, шкірний покрив та слизові оболонки органів зору та нюху;

14) замикання електричних кіл через тіло працівника;

15) недостатню освітленість робочої зони;

16) розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги).

6. При організації виконання робіт, пов'язаних із впливом на працівників шкідливих та (або) небезпечних виробничих факторів, роботодавець зобов'язаний вживати заходів щодо їх виключення або зниження до рівнів допустимого впливу.

При неможливості виконання цих умов застосовуються засоби індивідуального захисту.

7. Роботодавець в залежності від специфіки своєї діяльності та виходячи з оцінки рівня професійного ризику вправі:

1) встановлювати додаткові вимоги безпеки, які не суперечать Правилам. Вимоги охорони праці мають утримуватися у відповідних інструкціях з охорони праці, доводитися до працівника у вигляді розпоряджень, вказівок, інструктажу;

2) з метою контролю за безпечним виконанням робіт застосовувати прилади, пристрої, обладнання та (або) комплекс (систему) приладів, пристроїв, обладнання, що забезпечують дистанційну відео-, аудіо або іншу фіксацію процесів виконання робіт.

8.Допускається можливість ведення документообігу в галузі охорони праці в електронному вигляді з використанням електронного підпису або іншого способу, що дозволяє ідентифікувати особу працівника, відповідно до законодавства Російської Федерації.

ІІ. Вимоги охорони праці під час організації виконання фарбувальних робіт

9. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися відповідно до наряду-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою (далі - наряд-допуск), що оформляється уповноваженими роботодавцем посадовими особами (рекомендований зразок передбачений додатком до Правил).

Нарядом-допуском визначаються утримання, місце, час та умови виконання робіт з підвищеною небезпекою, необхідні заходи безпеки (у тому числі засоби індивідуального захисту, що видаються), склад бригади та працівники, відповідальні за організацію та безпечне проведення робіт.

Наряд-допуск видається термін, необхідний виконання заданого обсягу робіт, але з більш як 15 календарних днів із дня початку виконання робіт. Строк дії наряду-допуску може бути продовжений (одноразово) посадовою особою, яка видала наряд-допуск, не більше ніж на 15 календарних днів. Після закінчення зазначеного терміну має видаватися новий наряд-допуск.

У разі виникнення в процесі виконання робіт та (або) підготовки робочого місця шкідливих та (або) небезпечних виробничих факторів, не передбачених нарядом-допуском, роботи мають бути припинені, наряд-допуск анульований. Роботи поновлюються після видачі нового вбрання-допуску.

При спільному провадженні кількох видів робіт, за якими потрібно оформлення наряду-допуску, допускається оформлення єдиного наряду-допуску з включенням до нього вимог щодо безпечного виконання кожного з видів робіт.

Порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою, оформлення наряду-допуску та обов'язків уповноважених роботодавцем посадових осіб, відповідальних за організацію та безпечне проведення робіт, встановлюються локальним нормативним актом роботодавця.

10. До робіт з підвищеною небезпекою, що виконуються з оформленням наряду-допуску, належать:

1) фарбувальні роботи великогабаритних виробів поза фарбувальними камерами;

2) фарбувальні роботи на висоті, що виконуються на робочих місцях робочих місцях з територіально змінними робочими зонами;

3) фарбувальні роботи дахів будівель за відсутності огорож за їх периметром;

4) фарбувальні роботи, що виконуються в замкнутих обсягах, в обмежених просторах;

5) фарбувальні роботи вантажопідіймальних кранів;

6) роботи з очищення ємностей для ЛКМ, розчинників та розріджувачів за необхідності знаходження працівників усередині ємностей;

7) фарбувальні роботи в місцях, небезпечних щодо загазованості, вибухонебезпечності та ураження електричним струмом.

11. Перелік робіт, що виконуються за нарядами-допусками, затверджується роботодавцем і може бути ним доповнено, виходячи зі специфіки своєї діяльності.

12. Оформлені та видані наряди-допуски обліковуються в журналі, в якому відображаються такі відомості:

1) назву підрозділу;

2) номер наряду-допуску;

3) дата видачі наряду-допуску;

4) короткий опис робіт з наряду-допуску;

5) термін, на який видано наряд-допуск;

6) прізвища та ініціали посадових осіб, які видали та отримали наряд-допуск, завірені їх підписами, із зазначенням дати підписання;

7) прізвище та ініціали посадової особи, яка отримала закрите по виконанню робіт наряд-допуск, завірені його підписом, із зазначенням дати отримання.

Закриті після завершення робіт наряди-допуски зберігаються 1 рік. Якщо під час виконання робіт з нарядів-допусків мали місце нещасні випадки з виробництва, ці наряди-допуски повинні зберігатися разом із матеріалами розслідування зазначених нещасних випадків.

Строк зберігання журналу обліку видачі нарядів-допусків на проведення робіт з підвищеною небезпекою – 6 місяців після внесення останнього запису.

13. Роботи з підвищеною небезпекою, що проводяться на постійній основі та виконуються в аналогічних умовах постійним складом працівників, допускається виконувати без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт з підвищеною небезпекою інструкціям з охорони праці.

Перелік робіт із підвищеною небезпекою, які допускається проводити без оформлення наряду-допуску, затверджується роботодавцем.

ІІІ. Вимоги охорони праці до виробничих приміщень

14. Поверхня нагрівальних приладів та пристроїв опалення у приміщеннях для роботи з ЛКМ має бути гладкою. Нагрівальні прилади та пристрої опалення повинні бути обладнані знімними вогнетривкими гратчастими огорожами.

Встановлення нагрівальних приладів та пристроїв опалення у нішах забороняється.

15. У приміщеннях та на майданчиках для роботи з ЛКМ, у місцях зберігання небезпечних та (або) шкідливих речовин повинні бути вивішені знаки безпеки з написами, що пояснюють.

16.Фарбувальні роботи повинні виконуватися на спеціальних установках, камерах або на майданчиках, обладнаних загальнообмінною припливно-витяжною та місцевою (локальною) витяжною вентиляцією.

17. При застосуванні рідких ЛКМ (робочих складів) допускається розміщувати фарбувальні ділянки та майданчики у загальних виробничих приміщеннях пожежо- та вибухобезпечних виробництв (відповідно до проектної документації), якщо вони розміщуються по технологічному потоку.

18. Системи місцевої (локальної) витяжної вентиляції слід застосовувати за таких видів робіт:

1) приготування робочих складів ЛКМ та розведення їх розчинниками у фарбозаготівельних відділеннях (приміщеннях) або спеціально відведених для цього виду робіт місцях;

2) фарбування внутрішніх та зовнішніх поверхонь;

3) фарбування методами безповітряного або електророзпилення на робочих місцях;

4) забарвлення ручними відцентровими електростатичними розпилювачами у фарбувальних камерах;

5) фарбування в камерах та на постах фарбування (напилення порошкових фарб);

6) сушіння пофарбованих виробів;

7) сухе шліфування покриттів;

8) очищення та миття порожньої тари, робочих ємностей, фарбувального інструменту та обладнання у спеціально відведених місцях.

19. Забарвлювальні камери, в яких працівник знаходиться в процесі фарбування, повинні обладнатися місцевою (локальною) вентиляцією з подачею зверху повітря припливу.

20. У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове надходження у повітря робочої зони шкідливих речовин у кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації, повинна передбачатися аварійна вентиляція.

IV. Вимоги охорони праці до розміщення технологічного обладнання та організації робочих місць

21.Розміщення технологічного обладнання повинно забезпечувати безпеку виробничих процесів під час його експлуатації, технічного обслуговування та ремонту.

22. Охорона праці при організації робочих місць має забезпечуватися:

1) захистом працівників від впливу шкідливих та (або) небезпечних виробничих факторів;

2) раціональним розміщенням технологічного обладнання у виробничих підрозділах та поза ними: забезпеченням безпечної відстані між обладнанням, обладнанням та стінами приміщень, колонами, безпечною шириною проходів та проїздів;

3) зручним та безпечним поводженням з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами та готовою продукцією;

4) регулярним технічним обслуговуванням та ремонтом технологічного обладнання, інструменту та пристроїв;

5) захистом працівників від несприятливих метеорологічних чинників.

23. Розриви між робочими місцями, на яких виконуються шліфувальні роботи сухим способом, та прорізами фарбувальних камер або ваннами занурення повинні бути не менше ніж 5 м.

24. Відстань між робочими місцями має бути не менше 5 м. Вироби, що фарбуються, необхідно розташовувати на відстані не більше 0,6 м від працівника і на висоті над рівнем підлоги 0,65 - 1,5 м.

25. При фарбуванні виробів висотою понад 1,5 м робоче місце слід обладнати підйомником, що забезпечує пряме і вільне положення корпусу тіла з нахилом вперед не більше ніж на 15°, при цьому слід застосовувати фарбувальні стенди, що дозволяють змінювати положення виробів, що фарбуються.

26.При використанні автоматизованого та механізованого обладнання для фарбування робочим місцем слід вважати всі приміщення, в яких розташовується обладнання, включаючи пульт управління.

27. Пульт керування обладнанням для фарбування необхідно розташовувати не ближче 5 м від відкритих прорізів фарбувальних установок і ділянок приготування робочого складу ЛКМ.

28. Для працівників, зайнятих на фарбувальних лініях електроосадження наважкою та зніманням електродів, повинні бути передбачені місця для сидіння.

V. Загальні вимоги охорони праці під час здійснення виробничих процесів та експлуатації технологічного обладнання

29. Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих речовин, необхідно проводити безперервним замкнутим циклом за технологічних параметрів, що обмежують виділення шкідливих речовин, а також використовуючи засоби автоматизації. У разі неможливості виконання цих умов повинні застосовуватися засоби індивідуального та колективного захисту.

При встановленні (застосуванні) засобів колективного захисту слід керуватися вимогами до забезпечення колективного захисту працівників, які містяться в правилах з охорони праці при розміщенні, монтажі, технічному обслуговуванні та ремонті технологічного обладнання, що затверджуються Мінпрацею України відповідно до підпункту 5.2.28 Положення про Міністерство праці та соціального захисту Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 19 червня 2012 року N 610 (Збори законодавства Російської Федерації, 2012, N 26, ст. 3528).

30.Виробничі процеси, при яких застосовуються або утворюються речовини першого та другого класів небезпеки (надзвичайно небезпечні та високонебезпечні речовини), повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях та кабінах з керуванням цими процесами з пультів або з операторських зон.

31. При виконанні фарбувальних робіт роботодавець, виходячи зі специфіки своєї діяльності та характеристики об'єкта, за результатами проведеної оцінки професійних ризиків реалізує заходи, що запобігають створенню умов для виникнення вибухів та пожеж, а також заходи щодо захисту працівників від дії небезпечних та (або) шкідливих виробничих факторів з наступних:

1) заміна вибухонебезпечних та пожежонебезпечних ЛКМ на вибухо- та пожежобезпечні;

2) застосування найменш шкідливих (найменш токсичних) ЛКМ;

3) застосування прогресивної технології (автоматизація виробничих процесів, механізація трудомістких робіт; зміна технологічних режимів);

4) попередження виникнення та накопичення зарядів статичної електрики на поверхні обладнання, ЛКМ, а також на тілі працівників шляхом застосування засобів індивідуального та колективного захисту (індивідуальні заземлюючі браслети та кільця, заземлюючі пристрої, нейтралізатори, антиелектростатичні речовини, екрануючі пристрої);

5) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту органів дихання.

32. Під час виконання фарбувальних робіт на всіх етапах виробничого процесу роботодавцем повинні бути визначені норми та порядок зберігання ЛКМ, а також встановлено порядок проведення вогневих робіт у приміщеннях та на відкритих майданчиках.

33.У приміщеннях, в яких виготовляються, використовуються або зберігаються матеріали, що виділяють пожежо- та вибухонебезпечні пари, забороняється виконання робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню або супроводжуються іскроутворенням.

34. Під час підготовки поверхонь під фарбування необхідно дотримуватися таких вимог:

1) працювати тільки справним ручним чи механізованим інструментом;

2) видалення розігрітої або розчиненої хімічним способом старої плівки забарвлення виробляти шпателем (скребком) з довгою рукояткою;

3) при очищенні поверхонь від іржі, окалини, старої фарби, при шліфуванні поверхні, що очищається, користуватися засобами індивідуального захисту рук, органів зору та дихання;

4) проводити випалювання старої олійної фарби паяльними лампами всередині приміщення при безперервному наскрізному провітрюванні (вентилюванні) або на відкритому повітрі.

35. Миття та знежирення деталей та виробів перед забарвленням слід проводити негорючими складами: лужними розчинами, кислотними складами, органо-лужними емульсіями, синтетичними миючими засобами, органічними важкогорючими та негорючими розчинниками.

Забороняється застосовувати бензол, піробензол для знежирення деталей та виробів, а також як розчинники та розріджувачі для ЛКМ.

36. На робочих місцях роботи щодо знежирення поверхонь органічними розчинниками допускається проводити при включеній вентиляції.

37. Металеві поверхні, покриті фарбами, що містять свинець, перед очищенням повинні змочуватись водою.

38. При приготуванні складів для знежирення або травлення необхідно дотримуватися таких вимог:

1) перемішувати кислоти, луги та інші розчини необхідно в ємності з використанням пристроїв;

2) при приготуванні кислотного розчину спочатку наливати воду, а потім вливати кислоту;

3) при приготуванні складного розчину кислот, останню в ємність наливати сірчану кислоту.

39. Процеси приготування свинцево-сурикових ґрунтовок, свинцевих білил, а також пересипання, перемішування та перетирання сухих свинцевих пігментів повинні бути повністю герметизовані.

40. Перемішування, розведення та розлив ЛКМ у дрібну тару необхідно проводити у місцях, обладнаних місцевою (локальною) витяжною вентиляцією, на піддонах з бортами висотою не менше 50 мм, виготовлених з неіскроутворювального матеріалу.

41. При перемішуванні, розведенні або переливанні ЛКМ та розчинників необхідно використовувати засоби індивідуального захисту очей та органів дихання.

42. Перелив ЛКМ та розчинників з бочок, бідонів та іншої тари вагою понад 10 кг має бути механізованим.

Для виключення забруднення підлоги та обладнання фарбами перелив або розлив з однієї тари в іншу повинен проводитись на піддонах з бортами заввишки не менше 50 мм.

Пролиті на поверхню підлоги ЛКМ слід негайно прибирати із застосуванням тирси, піску або сорбуючих матеріалів і протерти ганчіркою, змоченою відповідним ЛКМ розчинником. Після цього очищену поверхню необхідно обробити водою з миючим засобом.

43. Для запобігання шкірі рук від впливу ЛКМ залежно від складу ЛКМ слід користуватися дерматологічними засобами індивідуального захисту гідрофільної, гідрофобної або універсальної дії.Застосування зазначених засобів здійснюється шляхом їх нанесення на відкриті ділянки шкіри рук на початок роботи.

Для очищення шкіри рук від ЛКМ необхідно застосовувати пасти, креми, гелі, що очищають, призначені для використання при роботах, пов'язаних з важкозмивними, стійкими забрудненнями.

Не допускається заміна спеціальних очищаючих засобів агресивними для шкіри рук засобами (органічними розчинниками, абразивними речовинами (пісок, порошки для чищення), каустичною содою).

Після закінчення робіт з ЛКМ необхідно нанести на шкіру рук регенеруючі (відновлюючі) креми (емульсії).

44. Усі операції з приготування епоксидних ЛКМ із затверджувачем та розведення їх розчинниками повинні виконуватися у витяжній шафі.

45. До робочого місця ЛКМ необхідно доставляти готовими до використання у закритій тарі.

Приготування ЛКМ на робочих місцях забороняється.

46. ​​Фарбувальні роботи повинні виконуватися у камерах для забарвлення або на ділянках, обладнаних витяжною вентиляцією.

47. При фарбуванні виробу в фарбувальній камері з постійним робочим місцем працівник повинен розташовуватися поза камерою біля відкритого отвору таким чином, щоб при бічному відсмоктуванні факел ЛКМ був направлений у бік отвору повітря.

У випадках, коли працівник у процесі фарбування повинен знаходитися всередині камери для забарвлення, переміщаючись по всій її площі, повинен здійснюватися верхній приплив повітря.

48. Забарвлення великогабаритних виробів заввишки до 2 м, для яких неможливо передбачити постійні пости фарбування, може проводитися на відкритих ділянках (без камер), обладнаних витяжною вентиляцією.

При безкамерному фарбуванні виробів висотою понад 2 м на ділянках, обладнаних витяжними ґратами в підлозі, ділянки повинні огорожуватися вогнетривкими перегородками полегшеного типу, встановленими на 0,5 м вище виробу.

VI. Вимоги охорони праці при пневматичному (ручному) розпиленні

49. При пневматичному (ручному) розпиленні необхідно дотримуватись вимог Правил з охорони праці при роботі з інструментом та пристроями, що затверджуються Мінпрацею України відповідно до підпункту 5.2.28 Положення про Міністерство праці та соціального захисту Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 19 червня 2012 р. N 610 (Збори законодавства Російської Федерації, 2012, N 26, ст.

50. Під час роботи з пневмоінструментом необхідно постійно контролювати:

1) величину тиску стисненого повітря або робочого розчину ЛКМ за показаннями манометрів;

2) відсутність витоку повітря у місцях приєднання шлангів, і навіть стан шлангів;

3) стан робочого органу, цілісність деталей корпусу, ручки, захисного огородження;

4) поява шуму, стукоту, вібрації.

51. При перерві в роботі, виявленні обриву шлангів та інших несправностей слід негайно припинити подачу стисненого повітря до пневматичного інструменту, закривши запірну арматуру.

52. При використанні пневмоінструменту забороняється:

1) працювати пневматичним інструментом з невідрегульованими клапанами, з несправним різьбленням на штуцері;

2) регулювати та змінювати робочу частину інструменту під час роботи за наявності в шлангу стисненого повітря;

3) залишати без нагляду пневмоінструмент, приєднаний до повітряної магістралі;

4) передавати пневмоінструмент особам, які не мають права користуватися ним;

5) припиняти подачу повітря до інструменту переламуванням шлангів або зав'язуванням їх вузлом;

6) підвищувати тиск у фарбонагнітальному бачку вище робітника. Червонокогнітальні бачки повинні встановлюватися поза фарбувальними камерами;

7) переносити пневмоінструмент за шланг або робочу частину. При перенесенні пневмоінстумента його слід тримати за ручку, а шланг згортати в бухту;

8) прочищати або розбирати форсунку розпилювача при відкритому крані на лінії подачі фарбувального складу.

VII. Вимоги охорони праці при безповітряному (гідравлічному) розпиленні

53. У камерах для забарвлення повинна забезпечуватися подача зверху припливного повітря.

54. Перед проведенням очищення та ремонтних робіт фарбопульп повинен бути від'єднаний від джерела стисненого повітря.

55. Щоб уникнути утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші під час очищення фарбопульта із застосуванням очищувача забороняється розпилення всередину контейнера, що має лише один отвір.

56. Перед кожним пуском фарбопульта (після очищення та ремонту) необхідно перевіряти герметичність з'єднань та шлангів, міцність та надійність різьбових з'єднань, болтів та гайок. Несправні деталі мають бути відремонтовані чи замінені.

Проводити ремонт обладнання на робочому місці забороняється.

57. При перервах у роботі або при заміні наконечника необхідно натиснути тиск, виключивши можливість несанкціонованого включення фарбопульта.

1) направляти фарбопульти на працівників;

2) наближати руки до струменя, що розпилюється.

VIII. Вимоги охорони праці під час електростатичного розпилення ЛКМ

59.При фарбуванні способом електростатичного розпилення ЛКМ робочі місця повинні бути обладнані поза фарбувальними камерами.

60. Електроустановки слід встановлювати на відстані не менше 5 м від місць забарвлення і розташовувати таким чином, щоб до них був вільний доступ і унеможливлювалася механічне пошкодження кабелю, що підводить до розпилювача напругу.

Установки, вироби, що фарбуються, а також обладнання, що знаходиться на відстані менше 5 м від електророзпилювача, повинні бути заземлені.

При виявленні несправності робота на електроустановці має бути негайно припинена.

61. Ручний електророзпилювач слід тримати перпендикулярно і на безпечній (відповідно до технологічного регламенту) відстані від поверхні виробу, що фарбується, щоб уникнути впливу ЛКМ.

62. Перед початком виконання фарбувальних робіт установку безповітряного розпилення необхідно оглянути та перевірити:

1) надійність кріплення рукавів високого тиску до насоса та фарборозпилювача;

3) наявність мастила;

4) заповнення гідросистеми рідиною;

5) справність запірної системи та пістолета-фарборозпилювача.

63. Фарбування ручними відцентровими електростатичними розпилювачами повинно проводитись у фарбувальних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.

IX. Вимоги охорони праці під час проведення фарбувальних робіт у фарбувальних ваннах

64. При фарбуванні виробів методом занурення у ванни для фарбування повинні застосовуватися пристосування, що виключають забруднення рук (у тому числі щипці, гачки, підвіски, кошики).

При фарбуванні великих виробів їх занурення у ванни для фарбування і підйом повинні бути механізовані.

65.Забарвлювальні ванни повинні мати блокувальний пристрій, який зупиняє конвеєр (при конвеєрному способі фарбування) у разі припинення роботи вентиляційної системи.

X. Вимоги охорони праці при ручному фарбуванні пензлем або валиком, а також при виконанні фарбувальних робіт на висоті

66. Забарвлення внутрішніх поверхонь приміщень повинне проводитися пензлем або валиком при діючій загальнообмінній припливно-витяжній вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту.

У разі відсутності у приміщенні вентиляції фарбувальні роботи повинні проводитися у приміщенні, що провітрюється, із застосуванням засобів індивідуального захисту.

67. Фарбувальні роботи всередині приміщень, починаючи з висоти 1,8 м від рівня підлоги або перекриття, повинні проводитися із застосуванням засобів підмащування або із застосуванням систем канатного доступу.

На сходових маршах фарбувальні роботи повинні проводитися зі спеціальних засобів підмащування, ніжки яких мають різну довжину для забезпечення горизонтального положення робочого настилу.

68. Фарбувати металоконструкції необхідно зі спеціальних риштовання, майданчиків, навісних колисок та інших засобів підмащування.

69. Для проходу (переходу) на робоче місце повинні використовуватися обладнані системи доступу (перехідні містки, трапи із захисними огорожами).

Забороняється застосовувати як засоби підмащування випадкові предмети, а також влаштовувати переходи з одного робочого місця до іншого, з'єднуючи робочі місця дошками.

70. При фарбуванні труб, радіаторів, печей та теплових панелей має бути забезпечене вентилювання робочої зони шляхом застосування примусової вентиляції або наскрізного провітрювання із застосуванням засобів індивідуального захисту.

XI.Вимоги охорони праці під час фарбування методом електроосадження

71. Перед початком фарбування необхідно перевірити:

1) справність блокування дверей огорожі джерел напруги та розпилювачів, світлової сигналізації, пускових пристроїв конвеєра;

2) справність пристроїв для підвіски виробів;

3) правильність встановлення розпилювачів;

4) наявність діелектричних килимків у пульта управління;

5) справність дії місцевих відсмоктувачів, наявність та справність заземлювальних пристроїв, іскрогасного пристрою та встановлення хімічного пожежогасіння.

72. Подача високої напруги в електрофарбувальні камери повинна супроводжуватися одночасним автоматичним включенням світлових попереджувальних сигналів-табло: "Висока напруга", "Небезпечне для життя", які розміщують біля вхідних дверей камери та кабіни з високовольтним обладнанням.

73. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери та конвеєра повинні бути встановлені аварійні кнопки "Стоп", розташовані поза пультом поблизу камери.

74. Забороняється проводити фарбувальні роботи в електроустановках на неогороджених робочих місцях, що розташовані на висоті понад 1 м над рівнем підлоги (перекриття), а також у неосвітлених місцях.

75. Перед початком фарбування необхідно переконатися, що відстань від коронувальних кромок розпилювачів до виробів, що фарбуються, не більше 250 - 300 мм.

76. Перед увімкненням установки та закриттям блокувальних дверей необхідно переконатися у відсутності в електрофарбувальній камері працівників.

77. Робоча напруга повинна бути в межах, встановлених технологічним режимом.

78. При появі підвісок без виробів, а також у разі падіння виробів із підвісок слід негайно вимкнути напругу.

79.При вході в електрофарбувальну камеру після вимкнення високої напруги необхідно зняти залишкові заряди з розпилювачів за допомогою ручної ізолюючої штанги (накидного заземленого розрядника). Довжина ручок штанги при номінальній напрузі від 35 до 110 кВ має бути не менше ніж 0,9 м.

Забороняється входити в електрофарбувальну камеру через отвір, призначений для проходження виробів, що фарбуються.

XII. Вимоги охорони праці під час виконання робіт на роботизованому фарбувальній ділянці

80. Перед початком роботи фарбувального роботокомплексу (робота маніпулятора та пристрої управління) повинен бути здійснений пробний цикл роботи на холостому ході.

Оператор або наладчик фарбувального роботокомплекса повинен переконатися у справному стані основного та допоміжного технологічного обладнання та засобів захисту та усунути виявлені неполадки.

81. Робоче місце оператора фарбувального роботокомплекса має бути оснащене:

1) контрольно-інформаційним пристроєм для спостереження за функціонуванням фарбувального роботокомплексу;

2) системою аварійного відключення фарбувального роботокомплексу;

3) системою зв'язку з допоміжними (ремонтними) службами.

82. Під час навчання та налагодження фарбувального роботокомплексу, що вимагають знаходження обслуговуючого персоналу в зоні його робочого простору, швидкість переміщення (руху) виконавчих пристроїв не повинна перевищувати 0,3 м/с.

83. Робоче місце оператора, що управляє фарбувальним роботокомплексом з пульта, повинне розміщуватись у місці, що забезпечує безпечне спостереження за працюючим обладнанням.

84.При розміщенні постів керування фарбувальним роботокомплексом у закритій кабіні мінімальні внутрішні розміри кабіни повинні бути не меншими:

ширина дверного отвору – 0,6 м.

85. При виконанні робіт у робочому просторі фарборобного роботокомплекса в місці включення живлення повинен бути вивішений заборонний знак з пояснювальним написом: "Не включати! Працюють люди".

86. Крани, вентилі, контрольно-вимірювальні прилади фарбувального роботокомплексу повинні бути доступні для ручного регулювання та розташовуватися на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги (робочого майданчика).

Крани, вентилі, розташовані на висоті понад 1,5 м від рівня підлоги (робочого майданчика), повинні забезпечуватись відповідними пристроями для керування ними безпосередньо з підлоги (робочого майданчика).

Контрольно-вимірювальні прилади та оглядові вікна фарборобного роботокомплекса повинні бути доступні для безпечного спостереження.

87. На приводах фарбувального роботокомплексу і механізмах, що наводяться ними в рух, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрям обертання двигунів і руху механізмів.

88. При фарбуванні великогабаритних виробів повинні передбачатися відповідні пристрої (пересувні підмостки, візки велосипедного типу, візки з платформою).

89. При зберіганні матеріалів, що використовуються при виконанні фарбувальних робіт, повинні бути виключені ризики виникнення загоряння та виділення шкідливих речовин від ЛКМ.

Додаток
до Правил з охорони праці
при виконанні фарбувальних робіт,
затвердженим наказом Міністерства праці та
соціального захисту
Російської Федерації
від 2 грудня 2020 р. N 849н

НАРЯД-ДОПУСК НА ВИРОБНИЦТВО РОБОТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ