Довідник акваріуміста

Морська та Прісноводна акваріумістика. Наш Розплідник та Аквамагазин все на одному сайті!

Параметри та контроль якості води в морському акваріумі

• Додому
• Морський акваріум
• Параметри та контроль якості води в морському акваріумі

Солоність - це та кількість солі, яка залишиться при випаровуванні 1літра морської води. Солоність може вимірюватися в грамах на кілограм, але всесвітньо прийнята одиниця виміру солоності – проміле (‰), тобто одна тисячна частка.

Наприклад, солоність води становить 35 ‰, означає, що із загальної маси води 35 тисячних займають солі. Так, якщо взяти 1 кг кг води солоністю 35 ‰, то в такій воді буде 35 г солей.

Для рифового акваріума нормальний рівень солоності близько 35%. Не варто забувати про те, що за рахунок випаровування рівень води в акваріумі поступово знижується і при цьому солоність зростатиме. Найпростіше відзначити початковий рівень води в акваріумі та доливати отриману шляхом осмосу та профільтровану воду. При використанні САМПу рівень води слід підтримувати в зливній ємності. При внесенні прісної води необхідно здійснювати контроль за показниками солоності, не допускаючи зниження за допустимі межі. Крім того, частина солі втрачається разом з піною під час роботи піновідділювачів. Особливо важливо зберігати постійний рівень солоності в акваріумах із коралами. Корали погано переносять навіть незначні, 2-3%, коливання солоності.

2. Лужність та карбонатна жорсткість води.

Лужність – це здатність аніонів слабких кислот, що містяться у воді (карбонатів, гідрокарбонатів, силікатів, сульфітів, фосфатів та ін.) пов'язувати еквівалентну кількість сильних кислот. Розрізняють бікарбонатну, карбонатну та гідратну лужність. Але, зазвичай, лужність визначається аніонами вугільної кислоти (карбонатна лужність), оскільки концентрація інших аніонів незначна. Отже, лужність тісно пов'язана із показниками жорсткості води.

Таким чином, лужність у морському акваріумі має істотне значення, оскільки визначає здатність води не змінювати показник жорсткості рН при додаванні кислоти. Підтримка рН у стабільному стані – важливий крок на шляху до благополучного морського акваріуму зі здоровими мешканцями.

Одиниці виміру лужності - міліеквіваленти на літр (мекв/л). Оптимальний для морського акваріума діапазон показників лужності 2,5-3,5 мекв/л, що відповідає лужності морської води у природному середовищі. Однак, існують думки, що для рифового акваріума значення лужності може підвищуватись до 5 мекв/л.

Одиниці виміру карбонатної жорсткості – німецькі градуси жорсткості dKH.

Бажаний рівень карбонатної жорсткості води у морському акваріумі повинен становити від 12 до 18 dКН.

3. Кальцій.

Якщо акваріум заселений безхребетним вміст кальцію у воді є важливим параметром, тому що використовується ними для нарощування скелета.

Рівень кальцію має бути від 400 до 500 ppm, показник 360 ppm – нижня критична межа. Кальцій із води швидко витрачається, тому підтримання його кількості оптимальному рівні – одне з нагальних завдань при утриманні морського акваріума з коралами.

4. Магній

Вода для морського акваріума повинна містити магній, який виконує роль своєрідного стабілізатора. При осадженні карбонату кальцію (наприклад в результаті підвищення жорсткості), магній покриває поверхню кристалів, що утворюються, тим самим уповільнюючи процес осадження. Без магнію підтримувати показники кальцію та лужності на постійному рівні було б проблематично через випадання карбонату кальцію в осад. Таким чином магній впливає на баланс лужності та кальцію. Крім цього, магній використовується коралами у побудові скелетів. Рекомендована концентрація магнію у морському акваріумі 1250-1400.

Якщо вода в морському акваріумі містить надлишок фосфатів, це призводить до уповільнення кальцифікації у коралів, а також може викликати зростання водоростей. Бажана концентрація фосфатів у морському акваріумі не перевищує 0,03 ppm.

Необхідні тести для солоної води:

1. Аміак (NH₃)
2. Солоність (SG)
3. Температура (C)
4. Лужність (КН)

Якщо в акваріумі є корали, додаємо:

5. Кальцій (Ca)
6. магній (Mg)
7. фосфат (PO₄)
8. нітрат (NO₃)
9. нітрит (NO₂)
10. pH (для солоної води)

Рекомендовані параметри води

Як приготувати морську воду для акваріума?

Підготовка морської води для морського акваріума – невід'ємна частина роботи для морських акваріумістів. Як відбувається цей процес? Як правильно вибрати сіль? Як змішувати сіль із водою? У чому змішувати? Чим вимірювати солоність під час підготовки води для морського акваріума? Та й взагалі, що потрібно знати власнику морського акваріума про водопідготовку? До яких складнощів потрібно бути готовим під час приготування морської води?

З морською сіллю для акваріума – релігійне питання. Все залежить від того, що ви можете дістати/замовити у своєму регіоні, від ціни (а вона може відрізнятися майже в 3 рази), від типу акваріума (рибник або риф).

Залежить від обсягу підмін. Якщо ви міняєте 10-20 літрів, то можна просто замішати у відрі, причому для перемішування просто використовувати руки. :-): Для заміни в 100 літрів таке вже не прокотить. Нам знадобиться бочка, помпа для перемішування та помпа для перекачування підготовленої води в акваріум.

Для виміру солоності використовується рефрактометр. Вони різні (оптичні, поплавкові і т.д.), але суть у тому, що показують солоність.

aquahelper Та й взагалі, що необхідно знати власнику морського акваріума про водопідготовку? До яких складнощів потрібно бути готовим під час приготування морської води?

Важливо не тільки правильно підібрати сіль, а й використовувати хорошу воду для змішування. Зазвичай морські акваріумісти використовують осмос. Показник якості осмосу – TDS. Вимірюється тдс-метром. Значення повинне прагнути до 0. Чим вище цифра, тим більше домішок у вас у воді.

Підготовка води для акваріума виглядає так:
- готуємо осмос у відповідній заміні ємності
- чекаємо поки вода зігріється до кімнатної температури
- Вимірюємо необхідну кількість солі, зазвичай це 33 гр./літр. Але цифра може змінюватись в залежності від того, яке підсумкове значення вам потрібно. Іноді буває потрібно при підміні підняти солоність в акваріумі або опустити
- запускаємо помпу, що перемішує, повільно засипаємо сіль, чекаємо розчинення
- перевіряємо рефрактометром, чи відповідає солоність тій, яка нам потрібна. Якщо ні - додаємо сіль або доливаємо осмос.
- усі.