В Україні вимирають рідкісні види тварин, Червона книга постійно поповнюється - експерти WWF

Протягом останніх десятиліть в Україні є тенденція до зменшення чисельності видів тварин та середовища їх проживання. Люди почали будувати автобани із парканами, які мають подвійний ефект, також існує безліч інших прикладів, коли людина втручається в екосистеми. Екологи України організації повинні перешкоджати цим процесам, а не вибірково займатися якимись окремими, зручними для них темами.

Про це повідомляє у матеріалі "Української правди" керівник практики "Рідкісні види" Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) WWF України Богдан Вихр.

Якщо говорити про автобани, то вони ізолюють тварин, які позбавляються можливості вільно переміщатися та схрещуватися під час розмноження. Тому в країнах ЄС будують так звані віадуки – спеціальні мости, якими тварини з одного "острівця" чи лісу можуть переходити на інший, йдеться у матеріалі. В Україні ж такої практики немає, тварини страждають.

«Якщо говорити про риби, то колись осетри з Чорного моря могли допливати Дністром мало не до самої Львівщини. Внаслідок будівництва дамб Дністровського каскаду утворилися фізичні бар'єри для міграції риб, відповідно риби не мають можливості безперешкодно підніматися водою на свої нерестовища», - повідомляє експерт.

За даними вчених із Світового фонду дикої природи, Україні терміново необхідна національна стратегія збереження тварин.

«Має бути національна стратегія збереження біорізноманіття та довкілля видів.Ми не можемо зберігати рись, якщо ми не думаємо про ліс, у якому ця рись житиме», - йдеться у матеріалі.

В Україні має бути чітке бачення – що ми хочемо зробити, щоб зберегти у природі взаємозв'язки, і зробити так, щоб кількість рідкісних видів у Червоній книзі щороку зменшувалася, а не так, як зараз, коли маємо тенденцію до збільшення, резюмує автор.

Топ-10 рідкісних тварин в Україні, яким загрожує зникнення

Україна сьогодні разом з низкою інших країн відзначає Всесвітній день тварин (World Animal Day) – щорічне міжнародне свято, започатковане з метою не дати людству забути, що крім людей на планеті є ще життя і його також треба берегти, про нього також треба дбати.

Зокрема, в цей день проводяться масові акції та найрізноманітніші заходи із закликом відмовитися від споживчого та жорстокого звернення до «братів наших менших», починаючи з домашніх тварин і закінчуючи рідкісними та екзотичними представниками дикої природи, яких з кожним роком стає дедалі менше, пише 112. ua.

Якщо людство не буде піклуватися про природу та її мешканців, дуже скоро з лиця Землі можуть зникнути: риба-пилка, флоридська пума, лісовий ібіс, симпуна, суматранський носоріг, павук-птахоїд, хірола, батагур, загроський тритон… І цей список можна ще довго продовжувати.

Ми ж пропонуємо згадати: які тварини найбільше потребують захисту у нашій країні та яких з них ми більше не зможемо побачити у реальній среді.

Бурий медведь

У минулому ареал проживання бурих ведмедів в Україні охоплював лісову та частично степову зону.

Наразі вид зберігся тільки в регіоні Карпат, окремі особини можуть зустрічатися на Поліссі – Київська та Сумська області. Не більше ніж 300 особин.

Причини зміни чисельності: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів та велике рекреаційне навантаження на них, високий рівень фактора турбування, браконьєрський відстріл тварин.

Норка європейська

Раніше норка зустрічалася по всій території України, проте сьогодні важко не тільки відповісти, в яких регіонах її можна побачити, а й скільки залишилося особин.

Припускається, що в нашій країні досі проживає близько 200-300 європейських норок.

Причини зміни чисельності: інтенсивна трансформація водно-болотних угідь у процесі їх господарського та рекреаційного використання.

Також негативне вплив на популяції європейського вигляду створює більш конкурентноздатний вигляд – американська норка.

Кіт лісовий

Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, окремі райони Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.

Його чисельність можна оцінити у 400-500 особин, більшість тварин при цьому припадає на Закарпатську область.

Причини зміни чисельності: скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібрів; відстріл тварин під час здійснення регуляції чисельності бродячих свійських котів та під час полювань, загибель у браконьєрських самоловах та від охотничих собак; рекреаційне та господарське навантаження на лісові та плавневі ділянки.

Також серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.

Заєць-біляк

До останньої години вид вважався зниклим, або спорадично проникаючим з території Росії та Білорусі.

Зараз зайця-біляка можна побачити у Сумській, Чернігівській, Житомирській областях, зрідка – у Рівненській.

Орієнтовно в Україні проживає близько 200 особин.

Причини зміни чисельності: вирубки лісових масивів, браконьєрство, посилення хижацтва лисиці у зв'язку зі зростанням її чисельності.

Горностай

В Україні поширений скрізь, крім Криму та деяких степових районів.

На даний момент точна чисельність горностая невідома, проте на початку 2000-х налічувалося близько 300-400 особин.

Причини зміни чисельності: трансформація водно-болотних угідь.

Також істотно погіршила ситуацію депресія популяцій водяної полівки – основної жертви хижака.

Мешкає здебільшого у Карпатському регіоні – Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Черновецька області.

Також зустрічається на Поліссі – окремі райони Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей.

У Карпатах її чисельність оцінюється у 350-400 особин, на території Полісся – до 80-90 особин.

Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.

Їжак вухатий

Представники цього виду їжаків поширені у степу та напівпустелі Євразії.

В Україні їх можна зустріти у степах Луганської та Донецької областей.

Чисельність дуже невелика – не перевищує кілька десятків особин.

Причини зміни чисельності: деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосны, поширення їжака білобрюхого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).

Хохуля російська

Раніше вид зустрічався у лісовій та лісостеповій зонах по всій Україні, тепер найчастіше хохуля російську можна зустріти у Сумській області.

Чисельність виду становить близько 300-500 особин.

Причини зміни чисельності: браконьєрство, деградація місць перебування в результаті діяльності людини (гідробудівництво, вирубка лісів, оранка та осушення заплавних угідь, випас худоби, загрязнення водойм) та порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми.

Вечірниця гігантська

Вигляд раніше мешкав переважно у широколистяних лісах, рідше зустрічався у лісостеповій та степовій зонах України, проте зараз відомо, що вечірницю гігантську можна зустріти лише на території Чорнобильської зони відчуження.

Її чисельність критично низька – не більше 30 особин.

Причини зміни чисельності: зменшення площ зрілих та перестійних насаджень широколистяних лісів з достатньою кількістю дуплистих дерев, зниження чисельності насекомих певних екологічних та розмірних груп.

Фото з відкритих джерел
У минулому птиця гніздилася у Харківській, Полтавській, Львівській, Тернопільській та Вінницькій областях.

Наразі майже вся популяція сконцентрована на Поліссі, у долинах Дніпра, Десні та Прип'яті. Птахів зустрічають у Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та Черкаській областях.

Загальна кількість дупеля в Україні становить 500-700 пар.

Причини зміни чисельності: деградація місць проживання, осушувальна меліорація, створення водосховищ, браконьєрство, надмірне сінокосіння та випасання худоби.