Броваллія

Рослина бровалія (Browallia) відноситься до сімейства Пасльонових і є безпосереднім родичем картоплі та томатів. Своєю назвою квітка увічнила пам'ять єпископа Д. Броваля (Швеція), друга К. Ліннея, всесвітньо відомого ботаніка, засновника класифікації рослин. Місця зростання – центральні та південні частини Америки. У Європу квітку завезли 1846 року з Колумбії.

Опис бровалії

Ця трав'яниста квіткова рослина в природі досягає метра у висоту і вважається напівчагарником. Садові форми вдвічі нижчі, кімнатні є кущиками з м'якими пагонами.

Стебла густо «усипані» пазушними одиночними квітками, що нагадують зірочки. Віночок квітки утворений п'ятьма наполовину зрощеними пелюстками лійкоподібної форми і пофарбований у різні тони: від білої до синьої та фіолетової. Квітки двостатеві, без запаху. Цвітіння триває з весни і до заморозків.

Плід – коробочка з кришечкою та стулками. У ній дозрівають дрібне темне насіння, що висипається через стулки. Насіння першого року має високу схожість.

Високорослі види бровалії вирощують у відкритому ґрунті в декоративних цілях та для зрізання. Низькорослі – для прикрашання лоджій та балконів, як кімнатні рослини. Для посилення декоративності садові сорти бровалії розміщують групою, при вирощуванні в горщиках – кілька кущиків висаджують разом в одну ємність.

Догляд за бровалією в домашніх умовах

Броваллія досить невибаглива у догляді, потребує лише видалення відцвілих бутонів, пожовклого листя і старих пагонів. Також необхідно регулярно проводити прищипування пагонів для посилення декоративності куща, обприскування та підживлення.Однак робити все це треба обережно. Як і деякі інші представники Пасльонових, наприклад беладонна та мандрагора, квітка отруйна. Вирощування бровалії в домашніх умовах небезпечне для дітей та домашніх тварин. Після догляду за рослиною рекомендується ретельно промити руки.

Освітлення

Броваллія любить світлі місця, але не переносить яскравого сонця. Літнього спекотного полудня її краще притінити. Для розміщення у приміщенні чудово підійдуть східні вікна.

Температура

Рослина не переносить спеку та реагує на неї зниженням кількості бутонів, пожовтінням та засиханням листя. Навесні та влітку оптимальною температурою для зростання бровалії буде 20 градусів. Восени та взимку рослину краще розмістити у приміщенні, з температурою повітря до не вище 15 градусів. У прохолоді рослина знижує темпи зростання, що продовжує термін її життя.

Полив

Земля в горщику не повинна повністю висихати. Але й надмірне перезволоження так само небажане. При занадто рясному поливанні бровалії, стебло може почати гнити, що призводить до загибелі рослини.

Вологість повітря

Броваллія «некомфортно» почувається в приміщеннях із сухим повітрям. Обприскування рослини ніколи не буде зайвим, бажано обприскувати щодня. При цвітінні обприскування потрібно проводити максимально акуратно - вода не повинна потрапляти на квіти, інакше на них можуть з'явитися коричневі плями.

Ґрунт

Броваллія добре розвивається в грунті, що складається з однакових частин перегною, піску, дернової та листової. Для посадки можна використовувати звичайний покупний ґрунт для квітучих кімнатних рослин.

Підживлення та добрива

Квітучі кімнатні види бровалії підгодовують двічі на місяць: з весни до кінця літа.Як добрива можна використовувати будь-які добрива для квітучих кімнатних рослин, зменшивши їхню концентрацію вдвічі рекомендованою виробником.

Пересадка

Будучи однорічником, бровалія не потребує пересадки. Вона живе один сезон, гине після визрівання плодів. Нові рослини, як правило, вирощують із насіння.

Розмноження бровалії

Розмножується бровалія звичайним посівом насіння в ґрунт. Термін посіву насіння визначається початком цвітіння: чим раніше його проведено, тим швидше рослина зацвіте.

Посів проводять у ящики, розміщуючи насіння по поверхні ґрунту, не присипаючи, а обприскуючи їх із пульверизатора. Скриньку вкривають плівкою або склом і розміщують на світлі при кімнатній температурі повітря. «Парничок» щодня провітрюють. Сходи з'являться приблизно за два тижні.

Насіння, посіяне відразу у відкритий грунт, дасть пізніше цвітіння. Однак якщо провести посів у парник, а потім зміцнілі рослини перевести на відкриті ділянки, цвітіння почнеться раніше, збільшиться його тривалість.

Прискорити початок цвітіння та його тривалості можна, попередньо замочивши насіння на два дні у теплій воді.

Хвороби та шкідники

Броваллія найчастіше уражається борошнистою росою і піддається нападу білокрилки, щитівки, павутинного кліща та борошнистого червця. Імовірність захворювань та ураження шкідниками значно зростає, якщо квітка міститься у приміщенні при зниженій вологості повітря.

Види та сорти бровалії з фото та назвами

Бровалія красива або чудова (Browallia speciosa)

У дикому стані зустрічається у південних та центральних частинах Америки. У Європу завезена з Колумбії та вирощується як домашня рослина.Зовні рослина схожа на петунію і є невисоким (до півметра) гіллястим кущиком, усипаним дрібними одиночними пазушними квітками, відтінок яких варіює від білого до фіолетового. Квітки кріпляться до пагонів за допомогою тонких і довгих квітконіжок. Рослини мають великі, до 6 см завдовжки, цілісні листки темних відтінків зеленого кольору.

Бровалія липка (Browallia viscosa)

Однорічник, який отримав свою назву через липкість стебел. Відрізняється невисокими, до 30 см, гіллястими стеблами. З листопада до лютого вона покривається дрібними одиночними квітками. Пелюстки квіток пофарбовані у відтінки білого або темно-блакитного кольору з білою плямою. Особливою ефектністю відрізняється сорт Sapphir (Сапфір). Його мініатюрний, до 25 см кущик, усипаний квітками гарного сапфірового відтінку.

Броваллія великоквіткова (Browallia grandiflora)

З декоративною метою вирощується з 1829 р. Цей однорічник є гіллястим, з широкою кроною кущик до півметра заввишки. Його квітки зібрані в пухкі суцвіття, що нагадують пензель. Пелюстки квіток пофарбовані в білий або блакитний кольори. Цвіте три місяці: листопад, грудень та січень.

Бровалія опушена або американська (Browallia demissa)

Рясно цвіте і має гіллястий високий (до 60 см) кущ. Її блакитні або фіолетові квітки більші, ніж у інших сортів.