Будова та види крабів

Ракоподібні є захоплюючим елементом природи, що веде прихований спосіб життя і вражає своєю неймовірною різноманітністю. Тут великі та дрібні, отруйні та придатні для харчування, корисні та шкідливі особини. Ці унікальні істоти мешкають практично в кожному куточку нашої планети, додаючи загадковості та різноманітності у світ природи.

Люди знайомі з цими істотами протягом багато часу. Краби - одні з найдавніших мешканців Землі. Скам'янілості, виявлені вченими, свідчать про їхнє існування ще в період Юрського часу, що йде далеко в минуле.

Хто такий краб

Краби - це десятиногі представники загону членистоногих, що належать до класу вищих раків. В даний час налічується 93 сімейства даних ракоподібних, що поділяються приблизно на 7 тисяч видів. Їх можна розводити і вирощувати в домашніх умовах, надаючи унікальну можливість занурення в цікавий світ цих дивовижних істот.

Будова краба

Зовнішній вигляд крабів відрізняється від виду раків у будові черевця, який невеликий і притиснутий до грудей. Ці ракоподібні мають десять кінцівок, з яких дві клешні призначені для захоплення їжі, а інші служать для пересування.

Майже всі вони мешкають у воді і використовують зябра для дихання. Чудовою особливістю є те, що на суші вони не дихають навколишнім повітрям, а тим, що заповнює порожнину зябер.

Панцир краба є зовнішню скелетну оболонку, що виконує не тільки захисну, але і підтримуючу функцію. У цих істот десять кінцівок та пара клешнів.

У сутичках із ворогами краб може втратити клешню, проте вона згодом відновлюється.Це пояснює факт, що у багатьох особин одна клешня стає більшою за іншу.

Тіло, що живе хітиновим панцирем, переходить у головогрудь.

У період линяння ці ракоподібні скидають панцир і стають тимчасово беззахисними.

Краби-самці виявляють високу агресивність одне до одного, особливо у період розмноження.

Незважаючи на сильний захист, що надається панцирем, у крабів у природі досить багато ворогів. Восьминоги, калани та деякі види риб полюють на них. законом.

Як захисний механізм багато ракоподібних використовують маскування, підлаштовуючи своє забарвлення під колір довкілля, чи то пісок, каміння і так далі.

Деякі краби знайшли свій спосіб оборони, залучаючи інших мешканців морського дна, таких як актинії.

Пересуваються вони переважно боком, виставляючи клешні вперед для захисту.

Тривалість життя

Як це часто буває у світі тварин, тривалість життя тісно пов'язана із розміром організму.Найдрібніший гороховий краб проживає 2-3 роки, тоді як величезний камчатський може пережити 15-20 років. Серед них визнаним довгожителем є краб-павук, який може досягати віку 50-70 років.

Де мешкають

Протягом багатьох мільйонів років, протягом яких цей різноманітний клас існує на нашій планеті, його представники успішно адаптувалися до різних умов проживання. Їхній проживання охоплює моря всіх океанів, різні кліматичні зони — від тропіків до Арктики та Антарктики, а також води з різною солоністю та температурою.

Більшість з цих ракоподібних населяє морські простори, проте є види, що адаптувалися до життя в прісних водах, такі як японські або китайські крах. Їхня випадкова поява в Європі сталася через баластові води, і вони успішно поширилися біля західних берегів. Цей вид крабів часто мешкає у річках Швеції, Німеччини та Франції.

Навіть на суші трапляються окремі види. До таких відноситься, наприклад, пальмовий злодій. У розвитку личинки перебувають у морі, а дорослі особини активно переміщаються на сушу, повертаючись у воду лише розмноження. Вони настільки успішно адаптувалися до суші, що майстерно піднімаються по стовбурах пальм у пошуках їжі.

Харчування та розмноження

Краби, як і багато інших представників ракоподібних, є всеїдними хижаками, основною складовою їхнього раціону є донні жителі, тому що їх легше захопити. У їхньому раціоні часто зустрічаються:

1. безхребетні, що у воді;
2. морські їжаки;
3. дрібні раки;
4. молюски;
5. невеликі риби;
6. морські зірки.

Навіть птахи можуть стати здобиччю для великих особин.Крім того, краби виконують важливу роль санітарів прибережної зони, тому що вони вживають не тільки живих, а й мертвих організмів.

Краби є роздільностатевими істотами, і їх розмноження, як правило, відбувається навесні. Розглянемо цей процес з прикладу камчатського краба. Для залучення самок самці демонструють свій танець, використовуючи клешні. Після цього вони приймають шлюбну стійку, розташовуючись навпроти один одного і взаємодіючи клешнями, що займає 3-7 діб.

Після цього самці допомагають самкам звільнитися від старого панцира та приступають до акту спарювання. Самець виділяє та прикріплює до ніг самки сперматофор – довгий мішечок у нерозчинній оболонці. Після цього краби розходяться. Далі самка виділяє ікринки, їхня кількість варіює від кількох десятків тисяч до 300 тисяч. Самка також виділяє спеціальну рідину для розчинення оболонки сперматофорів.

Одного акту спарювання може бути достатньо, щоб самка могла відкладати яйця протягом усього свого життя. Заплідні ікринки прикріплюються до ніг самки, інші знаходяться в яєчниках. Ікринки розвиваються у теплу пору року, а в холодний період розвиток зупиняється. У середньому самка носить ікринки 11,5 місяців, після чого їх скидає. Виживає лише 10% ікринок, решта стає видобутком риб.

Лищинки, що проклюнулися, мають подовжене тіло і зовсім не схожі на дорослих особин. Приблизно два місяці вони переміщаються протягом, проходячи чотири линяння за цей час. Потім вони осідають на дно і кожні двадцять днів відбувається линяння. З кожним наступним линянням молодь стає все більш схожою на краба.

Чим більший ракоподібний, тим більше часу потрібно личинці для трансформації в статевозрілу особину. Камчатські краби, наприклад, починають мігрувати у віці 5-6 років, а самки готові до розмноження 8 років, а самці 10.

Види крабів

На жаль, я не можу відкривати або переглядати посилання, у тому числі надані вами. Однак я готовий надати інформацію на основі вашого запиту. Якщо у вас є конкретні види крабів, які вас цікавлять, або якщо у вас є інші питання, не пов'язані з конкретним посиланням, дайте мені знати, і я постараюся допомогти.

Колючий

Мешкає у північно-східній частині Тихого океану. Виявляє перевагу до води зі зниженою солоністю, періодично зустрічаючись навіть у прісних водах, наприклад, при випадковому попаданні в мережі під час лову лосося. Основні місця проживання колючого краба – береги Камчатки, Курили та Сахалін. Цей вид ракоподібних вважає за краще вибирати місця з кам'янистим ґрунтом для обґрунтування. Переважно знаходиться на мілководді, що не перевищує 20-25 метрів, хоча були зафіксовані випадки зустрічі з цим різновидом на глибині до 340 метрів. Зазвичай колючий краб прихильний до осілого способу життя і чудово пристосований до сезонних змін температури води.

Панцирь цього ракоподібного увінчаний гострими шипами і може досягати ширину 12-15 см. Основним джерелом харчування для даного виду є дрібні молюски.

Морський

Основні різновиди включають:

1. Морський краб з мармуровим візерунком - має скромні розміри, до 5 см, з характерним візерунком на панцирі, що нагадує мармур, що чудово видно на фотографіях.

2.Бузковий краб, також відомий як водолюб - досягає розміру до 6 см і віддає перевагу водному середовищу, практично не виходячи на сушу.

3. Плавунець, що мешкає в піщаних місцях і здатний легко закопуватися в ґрунт.

4. Трав'яний краб, що вибирає мілководдя та трав'яні зарості, виділяється своєю рухливістю, переміщаючись зі швидкістю до 1 метра в секунду.

5. Кам'яний краб, що є найбільшим видом у Чорному морі. Його панцир може досягати розміру до 15 см і прикрашений шипами та наростами. Забарвлення варіює від червоного до коричневого. Має потужні клешні, здатні піднімати видобуток, що перевершує за розміром і вагою самого краба. Цей вид широко використовується в промислових цілях, яке м'ясо відрізняється чудовим смаком.

Королівський

Цей вид крабів відомий як синій королівський краб, який отримав свою повну назву завдяки своєму забарвленню – насичені сині плями на коричневому тлі. У цих тварин черевце має білий відтінок. Примірники цього виду мають значний розмір, причому самці досягають ваги від 4,5 до 5 кг. У той час як самки важать значно менше, близько півтора кілограма.

Тихоокеанський

Зазвичай під терміном «тихоокеанський краб» мається на увазі насамперед камчатський краб, який може мати кілька найменувань. Однак у Тихому океані поряд з ним можна зустріти кілька інших захоплюючих видів крабів:

1. Оксамитовий плаваючий.
2. Ксанто.
3. Великий сухопутний.
4. Китайський мохнаторукий.

Камчатський чи імператорський

Камчатського краба відносять до крабоїдів, підродини раків-пустельників. Цей вид займає визначне місце серед своїх побратимів за розмірами. Розміри дорослих особин досягають 25 сантиметрів завширшки тіла і півтора метри в розмаху ніг.Самці можуть досягати ваги до 7,5 кг, тоді як самки важать приблизно 4,5 кг. Тіло краба складається з головогрудей та черевця, а панцир у ділянці серця та шлунка прикрашений гострими шипами. Цей вид крабів має п'ять пар ніг, чотири з яких призначені для пересування, а одна – для чищення зябер. Клішні відрізняються за функціональністю: права призначена для розламування раковин, а ліва – для догляду за м'якою їжею.

Регулярно, щорічно, камчатський краб проходить процес линяння, скидаючи старий панцир. Цей процес зазвичай триває близько трьох днів, і в цей час уразливі самки під охороною самців. Під час линяння відбувається оновлення оболонок шлунка та серця, а також заміна сухожиль. Молоді особини линяють частіше - до 12 разів на перший рік життя, потім раз на два місяці на другий рік і далі - один раз на два роки.

Цей вид краба зустрічається в Японському, Охотському та Беринговому морях, а в 60-х роках XX століття був успішно введений у Баренцеве море. Незважаючи на невдалі спроби в 1951 році, в 1960 перші особини цього виду прижилися, хоча 90% ікри загинуло. У наступних спробах ввозили лише дорослих особин.

Нині населення камчатського краба швидко розширюється в Баренцевому морі, досягаючи берегів Норвегії. Ці краби мешкають на глибині від 5 метрів у теплі місяці до 250 метрів у холодну пору року, віддаючи перевагу рівному піщаному дну. Мігруючи постійно, вони йдуть за постійним маршрутом. Понад сто років цей краб залишається затребуваним об'єктом промислу.

Жабічий

За своїм зовнішнім виглядом ця істота нагадує жабу, володіючи великим панциром і маленькими клешнями, схожими на пасатижі, пофарбовані в помаранчевий або червоний колір.На відміну більшості своїх побратимів, воно здатне переміщатися як уперед, і назад. Вважає за краще жити в пустельних районах і на глибині до 100 метрів. Більшість свого часу ці істоти проводять, закопавшись у пісок, виходячи назовні лише для пошуку їжі. Їхня оселя знаходиться в Індійському океані.

Сніговий

Інше ім'я цієї істоти – опіліо або краб-стригун, що характеризується світлим відтінком. Його місце проживання – Баренцеве море та західна частина Атлантичного океану в Росії. У холодних водах він мешкає на глибині від 10 до 20 метрів, тоді як у тепліших регіонах його можна зустріти на глибині до 1200 метрів. Процес розмноження завжди відбувається на глибині, де є ці краби. Після акту спаровування ці створення гинуть, їхній життєвий цикл не перевищує 5-6 років. Останніми роками їх чисельність значно зменшилася через необдуманий вилов, і нині діє заборона вилов самок чи особин з панцирем довжиною менше 10 див.

Рівношипий

Переважно мешкає на глибині приблизно 500 метрів. Його спосіб життя характеризується статичністю, оскільки температура води в його місцях проживання майже не змінюється, і міграції тварини не відбуваються. Ця істота отримала свою назву через виступи на тілі – вони рівномірні за розміром і покривають панцир однаково. Забарвлення даного краба золотисто-жовте, а дорослий самець може досягати ваги 7 кг, тоді як самки вдвічі менше.

Найменший краб у світі

Горошинний краб заслужив своє ім'я завдяки своїм скромним розмірам – менше 2,5 сантиметрів. Його дрібний статус нерідко зводить їх у устричні раковини, іменовані інакше устричними. Така спілка забезпечує крабу захист від хижаків.Ще одним плюсом цього симбіозу є можливість гороховому крабу отримувати їжу, причому він не поїдає саму молюску, а її видобуток. Форма панцира нагадує невелику горошину. Самці залишаються коричневими, як на зображеннях, тоді як самки виділяються світло-рожевим забарвленням.

Застосування крабів

Крабі м'ясо є вишуканим продуктом, що становить 40% від загальної ваги краба. Річний обсяг їх вилову та вирощування наближається до 1,5 мільйонів тонн.

У несмаженому стані м'ясо краба нагадує холодець і має сіруватий відтінок. Зазвичай його вживають після варіння. У м'ясі містяться невід'ємні амінокислоти та глікоген, що надає приємного солодкуватого смаку. Крім того, м'ясо збагачене біологічно активним фосфором, сіркою та магнієм. Їстівними частинами тіла ракоподібного є кінцівки та живіт. Під панциром знаходиться червона плівка, яка при линянні перетворюється на новий панцир.

Крабове м'ясо корисне при недокрів'ї, погіршенні зору та захворюваннях серцево-судинної системи.

Завдяки низькому вмісту калорій, воно визнано дієтичним, адже в 100 г всього 73 кКал, 18,3 г білка і 0,6 г жиру.

Проте цей морепродукт несе в собі й ризики. Ракоподібні – не лише хижаки, а й падальники. Харчуючи залишками тварин, вони можуть бути заражені різноманітними інфекціями та паразитами. Споживання м'яса хворого краба може призвести до різних ускладнень, таких як отруєння, втрата зору та слуху, порушення нервової системи.

Людям з непереносимістю морепродуктів слід утримуватись від вживання крабячого м'яса.

Висновок

Безліч різновидів крабів виявляються на межі зникнення, і це явище пов'язане в першу чергу з їхньою високою харчовою цінністю. Вплив на популяцію крабів також надає глобальне потепління, яке призводить до руйнування коралових рифів - кращих місць проживання деяких видів. Для підтримки стійкості популяції цих ракоподібних дуже важливим є впровадження програм з вирощування.

Що таке устриці

Устриці – це вид молюсків, а точніше їхній підклас, що живе у двостулкових раковинах. Більшість видів цієї морської тварини вживається в їжу і визнаються не менш цінним делікатесом, ніж мідії, які належать до того ж класу та одним із головних ворогів устриць у живій природі.

Більше того, ці молюски давно визнані делікатесом і є частиною вишуканої гастрономії, тому інтерес до них з боку любителів морепродуктів зрозумілий. У цьому матеріалі – найголовніше, що варто знати про ці молюски перед тим, як їх вживати.

Опис виду з фото

Як було сказано вище, устриця – це безхребетна морська тварина, молюсок. Вони живуть у різному середовищі проживання та умовах солоності води, завдяки чому їх панцирі, присмак м'яса та спосіб вилову відрізняється від виду на вигляд.

Мінімальна солоність води, коли вони можуть жити ці молюски – 12%, що дозволяє їм жити у морях, а й у гирлах річок. Проте, річкові мідії відрізняються від морських як формою, а й у способу вживання. Річкових представників цих молюсків у сирому вигляді не їдять, тому що вони переважно є природними фільтрами води від шматочків рослин і тварин. Те, як виглядають річкові мідії, можна переглянути на фотографії.

Максимальний рівень солоності, який можуть витримати ці молюски - це 30-35%, і те м'ясо буде занадто жорстким, щоб його вживати. Зате самим молюскам живеться у такій воді чудово. А термін їхнього життя сягає 30 років.

Розміри раковин теж різняться. У Європі переважно молюски будуть від 8 до 15 см. Однак, є й гігантські екземпляри 35-45 см завдовжки, але в їжу такі частіше не йдуть. Зате навіть на фото такі устриці справляють враження.

Характерною особливістю устриць також є раковина, асиметрична та витягнута. Нижня стулка буде більш опуклою, верхня – плоскою. Так цих представників можна відрізнити від інших популярних у кулінарії молюсків – мідій. Додатково варто звернути увагу на те, що інші види молюсків раковини мають перламутровий блиск. У устриць такого немає.

Незважаючи на те, що цих молюсків прийнято їсти живцем, збризкуючи їх лимонним соком, робити це необов'язково. Існує безліч рецептів устриць під найрізноманітнішими соусами, в супах або приготовлених на грилі. Це дозволить насолодитися смаком молюсків, але не думати про те, що доводиться їсти щось живе. А от їсти вони не будуть точно – Чехов жартував.

У ресторанах цих молюсків подають на таці з льодом, у кількості, кратній 6. До них пропонується біле, сухе вино або шампанське «брют».

Як розмножуються

Устриці різностатеві, тому принцип їх розмноження у природі можна припустити легко. Метання ікри починається навесні і закінчується в перший місяць осені, звідки з'явилося правило, що устриці можна їсти лише в ті місяці, в назвах яких є буква "р".Таких 8 з 12, в інші 4 місяці поїсти нових молюсків навряд чи вийде, оскільки їх вилов у момент розмноження заборонений міжнародними законами. Але тут варто знати, що в момент розмноження у устриць з'являється молока. Вона дає гіркоту всьому м'ясу і витягти її не вдасться.

Після того, як запліднені яйця перетворюються на личинки (на це потрібно 8 днів), ті потрапляють у вільне плавання і переміщуються до моменту приростання. Тут вони й ставатимуть дорослими устрицями.

Варто зазначити, що підлога цього молюска не фіксована протягом життя. У молодості всі вони самці, самками вони стають після першого розмноження.

У сезон одна самка може виготовити близько 500 мільйонів яєць. Але це не означає, що всі приживуться на своїх місцях і виживуть взагалі. Адже цими молюсками люблять ласувати не лише люди, а й:

• Морські зірки.
• Брюхоногі молюски – всі, хто нагадує равликів.
• Мідії – молоді устриці швидко гинуть від сусідства із нею.
• Свердлуючі губки кліони і т.д.

Додатково частина молюсків не буде прийнята в їжу через непридатний для продажу зовнішній вигляд. Тому не можна сказати, що всі ці 500 мільйонів яєць (у кращому разі) від однієї устриці стануть дорослими особинами та потраплять на столи.

Де мешкають

Більшість видів цих молюсків мешкає в тропічних і субтропічних морях, однак є і ті, хто віддає перевагу північним широтам. Завдяки цьому, наприклад, норвезькі устриці вважаються найдорожчими, оскільки розмножуються в холодному середовищі та природним шляхом.

Устриці віддають перевагу мілководді і жорсткому грунту - каменю, скелі, піщано-кам'янисті поверхні. Однак є види, будова яких дозволяє опускатися глибоко під воду, на 60 метрів.

Чим харчуються

Устриці належать до тих тварин, які не займаються полюванням і прямим видобутком харчування. Вони просто фільтрують всю воду, в якій знаходяться завдяки таким особливостям будови організму, як:

З потоку води вони отримують як необхідний дихання кисень, а й різні частинки чужої їжі, дрібних личинок і рослин. Також вони харчуються одноклітинними водоростями та бактеріями, на зразок інфузорій.

Відомі види

Зараз існує близько 50 різних видів устриць, і більшість із них можна вживати в їжу. Формально вони поділяються на плоскі та глибокі. До плоских, найдорожчих, входять 4 великі групи:

• Граветт – найменші серед плоских устриць. Їхнє м'ясо щільне, а зовнішній вигляд відрізняється жовто-зеленим панцирем.

• Белон - збираються біля берегів провінційної Франції. У цих устриць раковина має незвичайне забарвлення, що поєднує в собі безліч відтінків жовтого та зеленого, а відрізняє їх від інших насичений аромат.

• Марен Олерон – давнє кохання багатьох гурманів. Ніжні м'ясо поєднується з вираженим смаком, який залишає приємний післясмак. Видобувається в Середземному морі.

• Бузіг також мешкає на берегах середземномор'я. Його смак та запах відрізняються від більшості інших устриць – вони самі по собі дуже солоні та пахнуть пряними травами. Через таку природну самодостатність їх зазвичай не вживають із соусами – тільки лимонним соком.

Серед глибоких устриць особливо виділяються:

• Спеціаль – одні з найбільших молюсків, що містять велику кількість м'яса.
• Блакитна устриця – вона трохи корисніша за всіх інших побратимів, а все завдяки блакитній глині, яку додають у резервуар для їх розведення. Насамперед це робиться, щоб дати оригінальне забарвлення, на смак це ніяк не впливає.

• Фін де Клер - найдорожчий вид глибоких устриць. Він приваблює гурманів своїм жирним, а тому дуже ніжним, солонуватим м'ясом.

• Крез – у цих молюсках міститься велика кількість жирного та соковитого м'яса.

• Білі перли – їх відрізняє панцир витонченої форми, солодкуватий присмак м'яса та тонкий запах йоду. Королівський зовнішній вигляд відповідає умовам вирощування, тому що дати м'ясу насолоду та мінімальну солоність у устриць дуже складно.

Подивитися, як виглядає молюсок кожного описаного виду можна на фотографіях чи ресторані. І незважаючи на сказане вище, у своїй більшості глибокі устриці – жителі Тихого океану. Саме тихоокеанська устриця була першою, з якою познайомилася людина.

Біля берегів Росії Далекому Сході добуваються Хасанська, Анівська і Японська устриці. Вони відрізняються смаком, а точніше ступенем солонуватості. Але найбільше займає форма їх панцирів, тому що вона у всіх трьох видів незвичайна для молюсків. Та й способи їх видобутку не такі прості, що разом із природним походженням додає їм цінності. Подивитися, як відрізняються ці види тихоокеанських молюсків один від одного можна на фотографіях.

Користь та шкода для організму

Серед позитивних якостей устриць, наприклад, відзначаються:

• Зміцнення імунітету.
• Поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи.
• Поліпшення стану шкіри, нігтів та волосся.
• Благотворна дія на гормональне тло.
• Низька калорійність, що дозволяє цьому молюску легко входити у будь-які дієти.
• Зниження рівня холестерину.

А ще устриці входять до тих продуктів, які знижують ризик розвитку ракових захворювань - все завдяки великому вмісту амінокислот Омега-3, а також:

• Залізо.
• кальція.
• фосфору.
• Йода.
• Вітамінів групи В1, В2 та В12, С і т. д.

Так як устриці - специфічний продукт, від нього рекомендується відмовлятися на пізніх термінах вагітності, віддаючи перевагу рибам з морепродуктів. Також через те, що молюски багаті на білки, їх не варто вживати при подагрі.

В іншому продукт заборонено вживати тільки людям з алергією на молюсків або морепродукти.

Де водяться в Росії

Більша частина всіх устриць, що виловлюється біля берегів Росії, водиться в Японському морі та Чорному. Тому кухня південних регіонів країни така багата на молюски та інші морепродукти.

А ось на Далекому Сході таких молюсків зазвичай готують за рецептами довколишніх країн – переважно Японії, тому що там морепродукти цінуються кулінарами особливо високо.

Варто звернути увагу, що всі ці запаси живуть і розмножуються природним шляхом і утворюють устричні банки, тоді як у Японії, США та Європі устриць розводять штучно. На смак це не відбивається.

Висновок

Устриці – це делікатес із багатою історією. Спочатку вони, як і безліч інших вишуканих страв, були їжею бідняків, а тепер їх подають у дорогих ресторанах із спеціальною вилкою та ножем.

Але, щоб спробувати цього молюска, необов'язково шукати ресторан, можна зробити це і в домашніх умовах, тим більше, що устриці піддаються приготуванню у складних стравах. Головне правильно вибрати та готувати за рецептом. Тоді оцінити вишуканість смаку цього молюска зможе кожен.