Егагропіла Ліннея

Егагропіла Ліннея (мох японський "Марімо") - це щільна, куляста колонія із зелених, ниткоподібних водоростей сімейства Кладофорових, яке досить часто вирощують в акваріумах.

Егагропіла Ліннея: ботанічний опис

Егагропіла Ліннея – це мініатюрна, досить численна колонія з тонких ниткоподібних зелених водоростей, які тісно переплетені між собою. Зазвичай її слоевище (тіло) має форму кулі, з порожнім центром і щільною, зеленою оболонкою, проте за бажання з неї можна зробити високодекоративний килимок на дно акваріума. Для цього колонію за допомогою звичайних ножиць поділяють на дві рівні частини та прив'язують до каменів або інших поверхонь, які ви хочете декорувати. Через кілька тижнів водорості оплетуть основу і ви отримаєте красивий зелений острівець або щільний килим у вашому акваріумі.

Тіло водорості складається з тонких, сильно розгалужених ниток, з вегетативними клітинами та геметангієм (органом розмноження), а також тонких різом, які тісно переплітаються між собою біля основи слані.

Колонія росте досить повільно – щоб створити кулю діаметром 10см эгагропиле знадобиться близько 100 років.

Живі водорості для акваріума з Китаю з Аліекспрес! Кладофора куляста, Егагропіла Ліннея!

Кладофора куляста або Егагропіла Ліннея (Aegagropila linnaei)

Кладофора куляста або егагропіла (Cladophora aegagropila)

Егагропіла Ліннея: історія та особливості назви

Першовідкривачем егагропили вважається англійський натураліст, учений-ботанік Карл Лінней в середині 18 століття, на честь якого і було трохи згодом названо рослину.Однак він назвав цей вид водоростей "кладофорою", що в перекладі з грецької означає "рослина без коріння". У 1848 році шведський вчений Рабенхорн виділяє цього маленького екзоту в окремий рід під назвою "егагропіла". Однак аж до початку 21 століття серед учених у всьому світі не вщухають суперечки про родову приналежність рослини. Нарешті в 2002 році було встановлено правильність класифікації водорості від 1848 року, а також їй було присвоєно офіційну назву "Егагропіл Ліннея". Що примітно, у спеціалізованій літературі до цього дня обидві назви водорості вживаються однаково часто, оскільки вважаються синонімами.

Егагропіла Ліннея: цікаві факти

Егагропілу Ліннея часто називають "японським мохом" або "марімо". Вся справа в тому, що в Японії існує цілий культ присвячений цій водорості. Японці вважають, що невелика зелена кулька егагропили приносить у будинок щастя та благополуччя, тому ставляться до нього як до домашнього вихованця. Вони навіть з 1950 року на озері Акатко проводять фестиваль присвячений цій водорості під назвою "Марімо".

Егагропіла Ліннея: де росте

Донедавна вважалося, що природний ареал егагропили Ліннея знаходиться на території виключно Північної півкулі, однак у 2012 році ця водорість була виявлена ​​на узбережжі Австралії. Це може свідчити про те, що справжні межі зростання японського моху в наш час ще повністю не відомі і його вивчення ще не завершено.

У природі егагропила Ліннея досить часто зустрічається у прісноводних озерах та річках у Середземномор'ї, Південно-Східній Азії та Північній Америці.Росте переважно в помірних широтах, проте може траплятися й у субтропіках.

У культурі егагропила Ліннея вирощується практично повсюдно на всій земній кулі як дуже цінна водна рослина.

Егагропіла Ліннея: застосування

Егагропіла Ліннея - це невелика, куляста колонія прісноводних, зелених водоростей, тісно пов'язаних між собою. Її досить часто використовують для прикраси та озеленення акваріумів та невеликих, декоративних, критих водойм на ділянці. Крім того, ця водорість вважається досить непоганим природним фільтром, який очищає воду та насичує її киснем.

Висушена егагропила підходить для виготовлення паперу, скла та невеликих сувенірних виробів.