Як приготувати розчин?

При підготовці робочих розчинів для проведення захисних заходів посівів чи посадок культур сільгосптоваровиробники стикаються з поганою диспергованістю – тобто розчинністю – препаратів: вони випадають у осад, робочий розчин розшаровується чи забиває форсунки.
У цьому випадку застосування пестицидів не дає очікуваного результату!

Вимоги до води

Оптимальна температура води для розчину має бути в межах +10-16 °С. Холодна вода знижує диспергування препаратів, що може зменшити ефективність обробки на 30% і більше.

Якщо ви берете воду для приготування робочого розчину з артезіанських свердловин або з водойм з холодною водою, потрібно за 12 годин до обробки набрати необхідну кількість води, щоб вона встигла нагрітися.

Оптимальна кислотність до роботи з пестицидами pH=5.5-6.5. У сильнокислому та сильнолужному середовищі пестициди втрачають свої властивості та розпадаються, це знижує їх ефективність.

Оптимальна жорсткість води для виготовлення препаратів від 0 до 4 мг-екв/л. Жорсткість вимірюється за допомогою TDS-метра і говорить про вміст солей жорсткості Ca2+ та Mg2+ у воді, що впливають на ступінь розчинності препаратів у воді. Хороший ефект коригування жорсткості демонструє застосування азотних добрив - сульфату амонію (NH4)2SO4. Це сіль сильної кислоти, що сприяє зниженню жорсткості води.

Якщо рН>7 воду слід підкислити. Для цього використовують готові продукти-кондиціонери води, або лимонну кислоту. Вона легко зміщує pH, а також знижує жорсткість води, зв'язуючи іони жорсткості - Ca2+ та Mg2.Саме присутність іонів Ca2+ та Mg2+ обумовлює жорсткість води. Деякі використовують для підкислення соляну (HCL) або ортофосфорну кислоту (H3PO4). Варто зауважити, що ці кислоти є дуже агресивними і здатні сильно знизити показник pH, а також можуть вступати в реакцію в бакових сумішах, зв'язуючи іони жорсткості Ca2+ та Mg2+ та утворюючи осад.

Технологія приготування робочого розчину

Робочий розчин готується безпосередньо перед обробкою.

Спочатку заповнюємо бак обприскувача водою від третини до половини його обсягу. Після цього додаємо у воду підкислювачі та кондиціонери, щоб довести показники кислотності та жорсткості до оптимальних значень. Далі - включаємо пристрій, що перемішує, і не вимикаємо його протягом усього періоду приготування робочого розчину і додаємо розраховану на задану площу кількість препарату через верхнє сито обприскувача.

Якщо утворюється піна, додаємо піногасники за фактом утворення піни. В останню чергу додаємо ПАВи (олії, прилипачі, змочувачі та ін), щоб уникнути утворення надмірної піни. Далі доводимо бак обприскувача до повного об'єму.

Використовуйте робочий розчин у день його приготування, тому що при тривалому зберіганні розчину препарати починають втрачати свої властивості. При внесенні пестицидів рекомендується залишати мішалку, включену для постійної гомогенізації розчину.

Зручність застосування бакових сумішей у тому, що можна одночасно боротися з декількома шкідливими об'єктами, а також постачати рослини поживними елементами. Правильно складені бакові суміші посилюють взаємну дію компонентів суміші та підвищують ефективність обробки проти шкідливих об'єктів.Комбінація діючих речовин різного механізму дії суміші знижує ймовірність розвитку резистентності. Застосування бакових сумішей зменшує пестицидне навантаження на культуру та знижує механічні пошкодження рослин унаслідок додаткових проходів техніки. Бакові суміші скорочують кількість обробок, зменшуючи собівартість урожаю та підвищуючи ефективність виробництва.

Сумісність компонентів бакової суміші:

1) Фізичну сумісність компонентів

2) Хімічної сумісності компонентів

3) А також техніці та послідовності змішування компонентів

Завжди дотримуйтесь рекомендацій щодо сумісності на етикетці препаратів! Не завжди причиною несумісності компонентів стають самі діючі речовини, найчастіше причина полягає в несумісності супутніх компонентів суміші - ПАР, диспергаторів, стабілізаторів та ін., про що на етикетці інформації може і не бути!

Для того, щоб уникнути помилок у приготуванні бакової суміші, ми рекомендуємо провести тест на сумісність компонентів бакової суміші, що входять до складу.

Для цього нам знадобиться прозора скляна ємність або пластикова пляшка об'ємом від 2 до 3 літрів з водою з джерела, з якого планується брати воду для приготування робочого розчину.

Вимірюємо pH води, якщо потрібно – підкислюємо розчин до оптимальних значень.

Потім у воду додаємо компоненти у нормі витрати, перерахованої на об'єм води.

Черговість внесення компонентів йде у суворій відповідності до таблиці на екрані.

Спочатку препарати у водорозчинних пакетах, потім змочуються порошки, після – концентрат суспензії, концентрат емульсії та водні розчини. Наприкінці слід додавати ад'юванти.

Ретельно все перемішуємо та залишаємо на 25-30 хвилин у спокійному стані.

Потім приступаємо до оцінки стану тестового розчину:

· Якщо ви спостерігаєте утворення грудок (агломерацій), пластівців, плівки на поверхні, а також утворення суспензії або випадання осаду, або проходження реакції з виділенням тепла (нагрівання суміші), пошаровий розподіл компонентів, робимо висновок, що: ці компоненти непридатні для спільного використання у баковій суміші.

· Якщо компоненти пошарово розподілилися, але при перевертанні ємності знову утворюють однорідний розчин, продукти можна використовувати в баковій суміші за обов'язкової умови постійного перемішування в оприскувачі.

· Якщо спостерігається утворення піни, воно може бути зумовлене присутністю поверхнево-активних речовин у складі компонентів.

· Бувають випадки, коли немає візуальних ознак хімічної взаємодії компонентів, проте препарати не рекомендується застосовувати у баковій суміші, оскільки при змішуванні може відбутися загальне зниження ефективності пестицидів, що використовуються. У таких випадках завжди слідуйте рекомендаціям виробникам та уважно читайте про обмеження на етикетці.

· Якщо розчин рівномірно забарвлений і не має жодних новоутворень, можна сміливо працювати з більшими обсягами в баку обприскувача.

Послідовність додавання препаратів до бак обприскувача залежить від препаративної форми пестициду. Не можна розчиняти продукти у довільному порядку або змішувати їх між собою, а вже потім отриману суміш розчиняти у воді.

Спочатку розчиняють більш важкорозчинні пестициди, потім менш важкорозчинні.

Спочатку розчиняють препарати з формуляцією «водорозчинні пакети» (ВРП). Починають саме з них, оскільки полімер, з якого вони зроблені, повинен першим розчинитися у воді, щоб далі розчинився вміст пакетів.

Далі додаємо сухі препаративні форми.

Наступний етап - препаративні форми у вигляді суспензій та паст:

• ТСК (водно-суспензійний концентрат)
• КС (концентрат суспензії)
• СК (суспензійний концентрат)
• МКС (мікрокапсульована суспензія)
• ТС (текуча суспензія)
• ТПС (текуча паста)

Після настає черга препаративних форм у вигляді масляних та водних емульсій та колоїдного розчину:

• МЕ (мікроемульсія)
• КЕ (концентрат емульсії)
• СЕ (суспензійна емульсія)
• МКЕ (олійний концентрат емульсії)
• МД (Олійна дисперсія)
• Емульсія олійно-водна (ЕМВ)
• Водна емульсія (ВЕ)
• Концентрат колоїдного розчину (ККР)

Потім додаємо водорозчинні препаративні форми:

Наприкінці додаємо Ад'юванти. Олії додаються в останню чергу.

Після додавання останнього компонента ретельно перемішуємо розчин. Можна приступати до обприскування!

Важливо пам'ятати, що приготовлений розчин має бути використаний у день приготування!