Де мешкає кріт?

Спосіб життя та живлення Європейський кріт типовий мешканець лісів і долин річок. Займає різноманітні місця проживання: узлісся лісів, луки, поля, сади, городи; звичайний у заплавах річок. По долинах річок кріт проникає на північ до середньої тайги, а на південь — до типових степів. КешСхожі

Як захищається кріт?

У дикій природі природним ворогом крота є ласка. Цей хижак під час гону видає своєрідне стрекотіння, що нагадує звук працюючої вертушки. Кроти, почувши небезпеку, в паніці залишають місця «дислокації», і це можна використовувати для відлякування звірків.

Як глибоко риє кріт?

До речі, кроти за добу можуть прокласти ходи до 50 метрів довжини на глибині від 3-х сантиметрів до 3-х метрів. Кротячі ходи і нори псують газони та грядки. А в садах кроти роблять ходи між корінням дерев та кущів, і в цих підземних проходах згодом заводяться миші, які пошкоджують кореневу систему рослин.

Кріт

Один з 19 сучасних родів родини. У складі світової фауни відомо 13 сучасних видів крота (див кладограму):

• кріт алтайський — Talpa altaica
• кріт сліпий — Talpa caeca (підвиди caeca, augustana, hercegovinensis, steini)
• кріт кавказький — Talpa caucasica (підвиди caucasica, ognevi, orientalis)
• кріт європейський — Talpa europaea (підвиди europaea, cinerea, velessiensis)
• Talpa davidiana
• Talpa davidiana tatvanensis[2] .
• Talpa hakkariensis[2] .
• Talpa levantis (підвиди levantis, minima, talyschensis, transcaucasica)
• Talpa occidentalis
• Talpa romana (підвиди romana, adamoi, aenigmatica, brachycrania, montana, wittei)
• Talpa stankovici (підвиди stankovici, montenegrina)

Крім того, за викопними рештками відомий один вимерлий вид: тирренський кріт (Talpa tyrrhenica) з плейстоцену Корсики та Сардинії.

У фауні України цей рід представлений тільки одним видом — кротом європейським (Talpa europaea). У працях XX ст. кількаразово припускалося, що у Карпатах мешкає форма (вид?) «caeca», яка вирізняється дрібними розмірами і майже 100 % сліпих особин в популяції. Пізніші дослідження показали, що карпатські форми крота є лише екологічною расою типового рівнинного виду кротів.

Назва, вживання назви [ ред. | ред. код ]

Назва «кріт» походить від др. і псл. крътъ, спорідненого з лит. krutus — «рухливий» і krutёti — «ворушитися» [3]

На сході України (зокрема, на Донецькому Кряжі в межах Луганщини) кротами називають сліпаків (сліпців) (Spalax microphthalmus). Імовірно, це пов'язано з тим, що населення цього краю сформоване з переселенців із західних областей України, які були знайомі лише з кротами і не знали сліпців (сліпаків).

Ознаки роду [ ред. | ред. код ]

Ознаки роду наводяться за «Польовим визначником дрібних ссавців України» (2002) і наводяться у формі протиставлення з іншим родом кротових — хохулею (Desmana).

• Довжина тіла до 150 мм.
• Хвіст 25–40 мм, круглий на перетині, густо вкритий шерстю.
• Хутро оксамитове, з усіх боків чорне.
• Передні кінцівки широкі, більші за задні і розвернуті долонями назовні.
• Усі різці подібні за розмірами, значно менші від довших і гострих верхніх іклів.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Sadık Demırtaş, Metin Silsüpür, Jeremy B. Searle, David Bilton und İslam Gündüz: What should we call the Levant mole? Unravelling the systematics and demography of Talpa levantis Thomas, 1906 sensu lato (Mammalia: Talpidae). Mammalian Biology 100, 2020, S. 1–18, doi:10.1007/s42991-020-00010-4
2. ↑ абУ Туреччині виявили два нові види кротів. 13.08.2023, 21:05
3. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 99. — ISBN 5-12-001263-9.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Кріт європейський[Архівовано 7 червня 2022 у Wayback Machine.]// Київський будинок природи, Процитовано 22 червня 2022 року
• Кріт звичайний// Суперагроном, Процитовано 22 червня 2022 року

Література [ ред. | ред. код ]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г., Попов Б. М. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. — Київ: Наукова думка, 1956. — 448 с. — (Фауна України. Том 1, вип. 1).
• Сеник Г. Ф. Нова форма крота Українських Карпат // Доповіді АН України. — Київ, 1965. — № 5. — С. 674—676.
• Загороднюк І.Польовий визначник дрібних ссавців України[Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 5).
• Коробченко М. А. Расширение ареала крота европейского (Talpa europaea) в долине реки Северский Донец // Зоологический журнал. — 2009. — Том 88, № 4. — С. 465—472.
• Рід кріт (Talpa) у виданні «Види ссавців світу», 2005

Розкрито секрет дихаючих під землею кротів

Кроти не тільки вельми милі на вигляд, але ще і дуже здатні: вони вміють орієнтуватися по магнітному полю Землі, нюхати під водою, а ще розпізнавати і поїдати їжу менш ніж за чверть секунди (фото Kenneth Catania / Vanderbilt University).
східно-американським кріт Scalopus aquaticus в своїх підземних мандрівках ухитряється виживати в умовах постійного браку кисню. Як це йому вдається, з`ясували вчені з канадського університету Манітоби (University of Manitoba) і їх колеги з університетів США і Данії.
У ссавців за перенесення кисню від легенів до тканин і органів, а вуглекислого газу - назад до легенів відповідає гемоглобін - білок, що міститься в червоних кров`яних клітинах. Їм і зайнялися автори нової роботи, опублікованої в BMC Evolutionary Biology.

Фахівці не тільки виміряли безліч параметрів функціонування гемоглобіну Scalopus aquaticus, але і склали його амінокислотнихпослідовність, щоб розібратися з тонкощами будови цієї величезної молекули.

Подальший аналіз показав: гемоглобін східноамериканського крота хоча не настільки "міцно" утримує кисень, зате володіє великим числом точок зв`язування. Але головне - за рахунок більшого числа таких точок він може прикріплювати до себе набагато більше молекул вуглекислого газу, ніж аналогічний білок тварин, що не мешкають в умовах постійної гіпоксії.

Гарне очищення від CО₂ для поліпшення процесу дихання не менше важлива. Але такий підхід еволюції нетиповий. Адже, як правило, у тварин, які не отримують достатньо Про₂ з навколишнього середовища, гемоглобін, навпаки, "намагається" просто захопити якомога більше молекул кисню.

Відео: 03.04.2015