Яка жорсткість води має бути в акваріумі та як її перевірити

GH, KH, PH – ці показники часто ставлять у глухий кут акваріумістів-початківців, адже вони формують здорове середовище для рибок. Якою буває жорсткість, як її виміряти, від чого залежить рівень солей і коли їх потрібно коригувати її – прості відповіді на важливі питання знайдуться в цій статті.

Що таке KH в акваріумі

KH – це карбонатна жорсткість (або лужність), один із ключових показників водного середовища, що впливає на самопочуття акваріумних риб та рослин. Її рівень залежить від кількості карбонатних (CO3) та гідрокарбонатних (HCO3) іонів. Стаття – різновиди акул.

Це важливо! Якщо довго не змінювати воду, рівень карбонатної жорсткості в акваріумі підвищуватиметься.

Різновиди жорсткості води

Кількість солей в акваріумній воді обчислюється за трьома показниками: загальною, карбонатною та некарбонатною жорсткістю.

Загальна

Загальна жорсткість (GH) – це сумарна концентрація іонів кальцію та магнію. Зрідка у складі води зустрічаються інші солі лужноземельних металів, наприклад, берилій, стронцій, радій, але в акваріумістиці вони не враховуються.

Історично загальну жорсткість позначають абревіатурою GH від німецького Grad Härte. Показники виражаються у німецьких градусах dGH (або dH).

Професіонали недаремно приділяють багато уваги ступеню жорсткості води. Від неї залежатиме:

• Зростання рослин, їх забарвлення та здоровий вигляд. Якщо вода буде занадто м'якою або твердою – акваріумна зелень може загинути.
• Твердість раковин молюсків та ракоподібних. Цим представникам підводного світу потрібно багато кальцію та магнію для зміцнення панцира. В іншому випадку він буде м'яким і тендітним, що призведе до серйозних травм.
• Здоров'я рибок.Кальцієві та магнієві солі роблять їх скелети міцнішими, а також впливають на розвиток статевих органів.

GH в акваріумі формують дві інші складові – карбонатна (тимчасова) та некарбонатна (постійна) жорсткість.

Карбонатна

На відміну від загальної твердості карбонатна є тимчасовою. кислотності (PH) понад 8,3 градусів.

Некарбонатна

На противагу тимчасовій жорсткості існує постійна, яка обумовлена ​​розчиненими солями сильних кислот – сульфатами, силікатами та хлоридами.

Це цікаво! У давнину люди помітили, що після прання речей у тій чи іншій воді тканина стає жорсткішою навпомацки. Звідси і виник термін «жорстка вода».

Нормальні та критичні показники

Кожен власник акваріума сам визначає необхідний показник загальної та карбонатної жорсткості – залежно від вимог до вмісту вихованців та підводної рослинності.

Загальну жорсткість умовно можна поділити на чотири рівні:

• 0-4 – дуже м'яка;
• 4-8 – м'яка;
• 8-12 – середня;
• 12-30 – дуже тверда.

У занадто м'якій воді міститься мінімальна кількість кальцію, тому навіть для примхливих риб поріг починається від 4-6 GH. .

Щодо карбонатної жорсткості, то тут цифри відрізняються.Оптимальні значення KH для більшості акваріумів варіюються від 3 до 6 градусів. Нечасті заміни води та погана фільтрація призводять до підкислення середовища, через що в ній накопичується все більше карбонатів. Критичними рівнями тимчасової твердості вважається нижче 3 і більше 15 одиниць.

Карбонатна жорсткість води в акваріумі: на що впливає

Гідрокарбонати здатні підтримувати хімічну рівновагу середовища через тісний зв'язок із кислотністю та вуглекислим газом. Слідкувати за карбонатною жорсткістю важливо при розведенні прісноводних чутливих видів риб та рослинності. Також важливий рівень KH у морському акваріумі для підтримки PH понад 8.

Показник KH безпосередньо впливає другий важливий параметр – кислотність (PH). Чим вище карбонатна жорсткість – тим краще середовище справляється з нейтралізацією зайвих кислот, а отже PH залишається стабільним.

Способи визначення жорсткості води в домашніх умовах

Сьогодні дізнатися про жорсткість води в акваріумі не так складно, адже в зоомагазинах продаються тестові набори. Їхні головні плюси – доступність, простота і швидкий час дії. Речовина входить у реакцію з водою в колбочці і забарвлює їх у певний колір. На прикладеній колірній шкалі будуть вказані рівні GH в акваріумі та норма, до якої треба прийти.

Найпопулярніші акваріумні тести – Dennerle 5-FACH-Tauchtest, JBL EasyTest 5 in 1 та Dennerle MiniLab. Вони демонструють не тільки рівень загальної та карбонатної жорсткості, але й кислотність, кількість нітратів та нітритів.

Мінус таких тестів та лакмусових папірців полягає в тому, що отримані дані не завжди відповідають дійсності. Недорогі набори можуть видати показник, який відрізняється від реальних на чверть і більше.

Це важливо! Якщо в акваріумі мешкають невибагливі риби, то розбіжності під час перевірки не матимуть значення. Однак із чутливими видами справа йде інакше.

Для отримання більш точних результатів використовують TDS-метри – нескладні прилади, які вимірюють кількість розчинених частинок (в даному випадку магнію та кальцію) у рідині. Більшість гаджетів показує результат у мільйонних частках – ppm, проте їх легко можна перевести у звичні градуси: в 1 GH міститься 17.9 ppm.

Методи підвищення та зниження показників KH в акваріумі

Часто якість водопровідної води та потреби рибок відповідають тому самому рівню жорсткості, а значить коригувати показники не потрібно. В іншому випадку змінити кількість магнію та кальцію можна декількома способами.

Зменшити показники на кілька градусів допоможе кип'ятіння. Так, загальна жорсткість знижується через зменшення у воді гідрокабонатів і, відповідно, заниження KH.

Менш поширений, але схожий за принципом спосіб зменшити жорсткість - виморожування. Місткість з водою виставляється на мороз. У міру замерзання солі концентруються в рідині, і в льоду практично не залишається. Як тільки лід займатиме 2/3 об'єму, його потрібно дістати, а залишки води – злити.

Знизити жорсткість основи допоможе вода, пропущена через фільтр із зворотним осмосом. Після цієї процедури рідина стає практично дистильованою, тому повністю заповнювати нею резервуар для рибок не можна.

Навпаки наситити воду кальцієм і магнієм можна за допомогою декоративних елементів з вапняку, доломітової та мармурової крихти, черепашника, коралів.

Добре справляються із завданням сода: додавши 1 чайну ложку в розрахунку на 100 літрів, можна збільшити загальну жорсткість приблизно на 2 градуси.Однак більш надійними є хлорид кальцію (CaCl2) та сульфат магнію (MgSO4) із звичайної аптеки. Так, 1 мг на 1 л 10% розчину кальцію хлориду підвищить жорсткість на 3 dGH, а 25% сульфатний розчин підніме показник на 4 градуси. Незважаючи на точність, перевірити підсумковий показник за допомогою тесту таки варто.

А ви контролюєте твердість води після запуску акваріума? Як часто, на вашу думку, це потрібно робити? Пишіть відповіді у коментарях!