Чому клацає щелепу

Якщо у вас регулярно клацає щелепу, це може бути симптомом патології або захворювання скронево-нижньощелепного суглоба. Спочатку ці симптоми виникають зрідка і не турбують людини. Проте згодом, особливо у відсутності своєчасного лікування, симптоматика може збільшуватися і виявлятися дедалі частіше.

Діагностичний пошук хвороб скронево-нижньощелепного суглоба.

Коли клацає щелепу, лікар насамперед проводить огляд, а потім, при необхідності, призначає лабораторно-інструментальне дослідження і може залучити для консультації додаткових вузьких фахівців. Дуже важливо оцінити весь зубний ряд загалом, якість проведеного раніше стоматологічного лікування, характер прикусу. А також визначити тонус жувальних м'язів та рухливість скронево-нижньощелепного суглоба.

Що відбувається в організмі, якщо клацає щелепу

• Відчуттям спазму жувальних м'язів
• Появою болю в щелепі, яка може віддавати у вухо
• Виникненням додаткових звукових симптомів - хрускіт, скрегіт, клацання при відкриванні рота
• Порушеннями прикусу, що призводять до деформації обличчя, проблем з хребтом та головного болю.
• Збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів

Зверніть увагу: Наростання інтенсивності, почастішання клацання та приєднання інших симптомів (навіть за малого навантаження на суглоб) говорить про прогресування патології.

Чому виникає хрускіт у щелепі

Хрускіт виникає при порушенні функціоналу або анатомії скронево-нижньощелепного суглоба. Це може відбуватися внаслідок:

• Підвищення м'язового тонусу
• Травма
• Бруксизм чи скрегіт зубами переважно під час нічного сну
• Карієс і втрата зубів - це призводить до зміни висоти прикусу, внаслідок чого змінюється взаємовідносини елементів суглоба.
• Патологічний спазм, спровокований запаленням, стресами, фізичними та розумовими навантаженнями
• Неякісно проведене стоматологічне лікування, наприклад, підібрані неправильно коронки, протези та імпланти.
• Тимчасова втома суглоба - це виникає в тому випадку, коли довгий час доводиться тримати рот в одному положенні, наприклад, у відкритому вигляді на прийомі у лікаря-стоматолога
• Втома суглоба внаслідок тривалого перебування в одному положенні. Наприклад, коли відкрито рот на прийомі у стоматолога. Тому лікар пропонує його прикривати, коли це допустимо
• Артрит - запалення скронево-нижньощелепного суглоба.
• Артроз - стоншення і руйнування скронево-нижньощелепного суглоба, а також поява кісткових розростань - остеоофітів

Що буде, якщо не лікуватися

Постійно прогресуюче захворювання в результаті призводить до того, що щелепа може клацати і хворіти навіть у стані спокою.

Порада експерта: Саме тому важливо проконсультуватися з гнатологом чи стоматологом якомога раніше — до появи ускладнень та суттєвого зниження якості життя.

Чим можуть ускладнюватися стани, що супроводжуються клацанням щелепи

Якщо на симптом не звертати уваги та «затягувати» з візитом до лікаря, можуть розвиватися ускладнення:

• Запущені проблеми, які вже не піддаватимуться консервативному лікуванню та потребують оперативного втручання;
• Виражена деформація суглоба;
• Постійні болі в області скронево-нижньощелепного суглоба;
• Депресія, спричинені постійним дискомфортом у щелепі;
• Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба, через який суглоби щелепи не можуть відкриватися, що не дає можливості повноцінного та комфортного прийому їжі, що негативно позначається на стані шлунково-кишкового тракту.

Що робити, якщо клацає щелепу

Щоб призначити адекватне лікування, потрібно спочатку провести якісну діагностику і правильно визначити причину «клацання».

Як правило, лікар може призначати:

• Відновлення зубного ряду дуже важливо пролікувати карієс, відновити зруйновані зуби або проміжки зубного ряду (за допомогою імплантів або протезів), а також виправити порушений прикус за допомогою брекетів або спеціальних кап.
• Корекцію погано та неякісно проведеного стоматологічного лікування – заміна пломб, виготовлення нового протезу чи імплантів.
• Гімнастику - цей спосіб може бути ефективним при ізольованих клацаннях, спровокованих спазмом жувальних м'язів. Фахівці радять прості рухи - плавне висувати щелепу вперед і повертати її на місце, а потім рухати вправо та вліво.
• Курс протизапальних чи антибактеріальних препаратів.
• Вправлення вивиху та підвивиху нижньої щелепи, іммобілізація її при травмі.
• Хірургічне втручання - вправлення диска, висічення остеофітів та ін. Нині у медицині фахівці віддають перевагу ендоскопічним, тобто малоінвазивним способам лікування.
• Знеболювальна терапія – мета такого лікування не одужання, а пом'якшення симптомів.

Ми часто стикаємося з тим, що пацієнти займаються самолікуванням. Розминають щелепу або роблять імпровізовану гімнастику. Нерідко це призводить до обтяження процесу і навіть ускладнень.

Часті запитання

Причин цього, насправді, багато.Це може бути внаслідок травми, м'язового спазму, бруксизму, втрати зубів, артриту або артрозу скронево-нижньо-щелепного суглоба. Такий стан може виникати після невдало проведеного стоматологічного лікування — коли лікар зробив чи підібрав неякісні коронки, імпланти чи протези.

Ні, такий стан ми не можемо вважати нормою. Я б у будь-якому випадку рекомендувала проконсультуватися з лікарем. Можливо, є сенс пролікувати зуби або заповнити дефекти зубного ряду. Або провести протизапальне лікування або зняти м'язовий спазм. Спочатку слід визначити причину, а потім уже підібрати якісне комплексне лікування.

Якщо щелепа хрумтить або клацає при відкритті рота, я б рекомендувала проконсультуватися з досвідченим і кваліфікованим стоматологом. Лікар оцінить стан зубів та зубного ряду, а також скронево-нижньощелепного суглоба. Якщо потрібно, він призначить лабораторно-інструментальні дослідження та консультації додаткових вузьких спеціалістів.

Якщо щелепа при жуванні клацає, хрумтить або видає скрегіт, то я б рекомендувала звернутися для початку до грамотного лікаря стоматолога. Найчастіше цим питанням займається саме він. За потреби він залучить для консультації інших спеціалістів.

Щелепний суглоб клацає на тлі травми, м'язового спазму, скрегота зубами під час сну, втрати зубів та неякісно проведеного стоматологічного лікування. Також сприятливим ґрунтом для розвитку цього симптому є порушення прикусу, розумові та фізичні навантаження, що підвищують тонус жувальних м'язів. З хвороб, що призводять до появи клацання чи хрускоту, можна виділити артрит та артроз.