Що переносять воші?

Окрім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку. Педикульоз має такі прояви: свербіж шкіри в місці укусу воші

Що буде якщо не вивести воші?

Без лікування педикульоз може стати повторюваною проблемою, а також спричинити деякі ускладнення, наприклад, розвиток бактеріальної інфекції або випадання волосся (під час постійного розчісування травмуються волосяні фолікули). Крім того, воші є переносниками висипного і поворотного тифу.

Звідки беруться воші у людей?

Звідки беруться воші? Воші - крихітні безкрилі комахи-паразити, які живляться людською кров'ю. Воші легко передаються при тісному особистому контакті та спільному використанні речей.

Механізм передачі інфекції — Вікіпедія Механізм передачі інфекції (англ. pathogen transmission) — епідеміологічний термін, який означає закономірно сформований у процесі еволюції спосіб переміщення збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму людини або тварини. У зарубіжній медичній практиці … See more

ПЕДИКУЛЬОЗ: профілактика та боротьба з ним. (пам’ятка)

Вошивість, або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.

Платтяні воші найкрупніші від усіх інших. Їх довжина від 2,3 до 4,7 мм. Вони живуть і відкладають яйця (гниди) в складках білизни, одягу, особливо в швах. Самка харчується 8 разів на добу. Кожного дня відкладає близько 10 гнид ( всього 200-300 за все життя). Живе вона до 46 днів. Найсприятливіша температура для її життя +30 – 32 С, при зниженні температури до +10-20С вона припиняє відкладати яйця. Якщо температура тіла людини піднімається вище +37С, то воші переповзають з хворої людини на здорову. Це дуже важливий факт, тому що платтяні і головні воші можуть переносити збудників епідемічного висипного тифу, волинської лихоманки.

Харчуючись кров’ю хворої людини, воші також хворіють висипним тифом і гинуть від нього. Зараження людини відбувається не через укус вошей, а в результаті втирання в шкіру людини інфікованих фекалій вошей.

Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємна хвороба. В результаті укусів на шкірі шиї, спини, попереку, пахових ямок виникають конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою.

Якщо вошивість у людини триває кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму – підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. Тривала вошивість може призводити до виснаження організму.

Інший вид вошей – головні. Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10-14 днів виходить личинка, яка через 10-14 днів перетворюється у дорослу вошу. Головні воші відкладають 4 яйця в день, 88-140 за все життя, тривалість життя їх складає 27-38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

Третій вид вошей – лобкова. Її розміри найменші – від 1,36 до 1,6 мм. Вона має плоску форму, що нагадує краба, тому її називають площицею або крабовидною вошею. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші малорухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при близькому та інтимному контактах. Зараз почастішали випадки зараження лобковими вошами в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 за все життя. Розмножуються при температурі 20-45С. Живуть до 17 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.

Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей, особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок чи якихось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново помитися, змінити одяг і прокип’ятити його та пропрасувати речі гарячою праскою.

Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом.

Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші. Провести санітарну обробку не тільки враженій особі, а і контактним. Гниди необхідно вибирати руками. При необхідності стрижуть або бриють волосся.

Через тиждень або 3-5 днів необхідно знову оглянути враженого (якщо залишилися живі гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку.

При виявленні вошей у необхідно вдатися до обробки хімічними препаратами. Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок- годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом. Лише для обробки брів та скронь застосовують 5% борну мазь.

Для боротьби з головними та лобковими вошами використовують препарати – „Ніттіфор”, „Педекс”, „Lavinal”, „Делацет”, „Пара-Плюс”, „Педилін”, „Хігія”, „Пермін” , “ ХедРінг” та 20% водно-мильну суспензію бензил-бензоату. Препаратами слід користуватися згідно з інструкцією.

Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в сухо жарках , в домашніх умовах - прогладжуючи одяг 5 разів гарячою праскою. Прання білизни в пральних машинах при температурі води 40С не вбиває вошей. Тому її необхідно кип’ятити не менше 15 хвилин.

Ліквідувати педикульоз можна тільки при одночасній обробці всіх уражених навіть поодинокими вошами, білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.

До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:

-суворе дотримання особистої гігієни у побуті;

-суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових закладах, гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, тощо.

В приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.

В перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.

В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

- регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної білизни (не рідше 1 раз на тиждень);

- регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі – стриження);

- систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.

У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.

У разі виявлення ознак наявності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання, а для жителів м. Суми - і до міської дезінфекційної станції для проведення протипедикульозних та профілактичних заходів.

Адреса: м. Суми, вул.. Троїцька , 57; тел. 25 - 79 – 83.

Воші – розповсюджувачі небезпечних інфекційних захворювань.

Суворе виконання правил особистої гігієни дозволить запобігти виникненню педикульозу.

Які хвороби переносять воші?

Навколо цієї теми панує безліч забобонів: одні переконані, що паразитуючі на людині воші не представляють небезпеки, інших же з'їдає страх при одній лише думці про педикульоз. Поширена думка про те, що і головні, і інші види вошей здатні переносити збудників небезпечних хвороб.

Обидва переконання не зовсім вірні.

Дійсно, ці комахи можуть бути переносниками деяких інфекційних хвороб, якщо їх збудники паразитують на самій воші. Таким паразитом є, наприклад, внутрішньоклітинний паразит риккетсія - збудник висипного тифу.

Однак не такий страшний чорт, як його малюють!

Результати багатьох досліджень показують, що носії риккетсій - НЕ головні воші, а платтяні, які в сучасному цивілізованому світі зустрічаються вкрай рідко (в основному - в гарячих точках, таборах біженців, іноді в укриттях під час стихійних лих або ж в найвідсталіших країнах з високою щільністю населення). Випадки ж зараження висипним або поворотним тифом від головних вошей практично не зустрічаються.

Думка про те, що воші переносять вірусні та бактеріальні інфекції на зразок гепатиту, СНІДу і т.д. - в корені невірно: будь-які мікроорганізми знищуються слиною комах. Висновок: заразитися чимось небезпечним від вошей - малоймовірно, якщо ви не живете в осередку масового зараження різними формами цього паразита, і разом з головними поширені також платтяні воші. А ось самих головних вошей підчепити легко: всупереч поширеній помилці, воші сідають тільки на чисте волосся. Та й сам головний педикульоз зустрічається навіть в розвинених країнах.

Як відбувається зараження педикульозом

Шанси отримати «непрошених гостей» є у кожного. Все, що для цього потрібно, - на невеликий проміжок часу зіткнутися з волоссям або одягом зараженої вошами людини. Спритним комахам залишається тільки непомітно переповзти (а це, враховуючи їх мініатюрні розміри, зовсім не складно) на нового «господаря». Цим пояснюється поширеність педикульозу серед дітей: вони більш контактні.

Шляхи поширення педикульозу

Основний шлях передачі головних вошей - контактний. Перебуваючи в місцях великого скупчення людей, простіше простого заразитися ними. Найчастіше приносять додому вошей з дитячого садка або школи. Причому, в групі ризику знаходяться не тільки діти, а й вихователі, нянечки, вчителі, так як за родом діяльності тісно контактують зі своїми підопічними.

Інший шлях поширення вошей - побутовий. Такі предмети особистого користування, як гребінці і аксесуари для волосся, не варто позичати кому б то не було (як, втім, і самому користуватися чужими речами).

Цим небезпека зараження педикульозом не вичерпується. Треба розуміти, що громадський транспорт в годину пік, переповнені стадіони на концертах - сприятливе середовище для поширення паразитів.

Як не дивно, люди нерідко підхоплюють вошей, відвідуючи басейни або купаючись у водоймах. Це легкі комахи можуть дуже довго триматися на поверхні води, чекаючи відповідну жертву.

Наслідки педикульозу

Хоч головна воша і не представляє небезпеки, як багато хто думає, як переносник небезпечних захворювань, педикульоз як такий запускати все одно не варто. Масове розмноження комах, розчеси від укусів можуть спровокувати розвиток екземи, дерматиту, розладів імунної системи та найсильніших алергічних реакцій. Тому при найменшій підозрі на педикульоз варто негайно вживати заходів.

Ефективний спосіб вирішення проблеми - засоби від вошей на рослинній основі. На відміну від хімічних засобів для отруєння комах, вони не підвищують згодом стійкість вошей до токсинів і не завдають шкоди здоров'ю людини. А це особливо важливо, якщо від педикульозу треба позбавити маленьку дитину.