Як захистити буряк від шкідників?

Для захисту буряків від фузаріозної та бурої гнилі потрібно підгодовувати посадки органічними і мінеральними добривами з вмістом бору, вапнувати кислі ґрунти, глибоко рихлити міжряддя на сильно зволожених ґрунтах, чергувати культури і боротися з шкідниками. Кеш

Як позбутися попелиці на буряках?

Попелиця на буряках: що робити — найочевидніший метод Одним із найпопулярніших методів боротьби з попелицею на буряках є збір вручну. Його використовують тоді, коли попелиці на рослинах не дуже багато. Комах необхідно збирати в рукавичках та утилізувати. Яйця відразу треба видалити, щоб не з'явилася нова попелиця.

Що лікує червоний буряк?

✔ Вживання буряка є ефективним при спастичних колітах, атеросклерозі, тиреотоксикозі, аритміях, гіпертонічній хворобі, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічних запорах. ✔ Сирий і квашений буряк — ефективний засіб при лікуванні цинги.

Шкідники і хвороби буряків

Щоб урожай буряків спокійно зберігався в підвалі або на балконі до самої весни, необхідно відбирати тільки якісні, здорові коренеплоди, адже хвороби буряків можуть швидко поширитися і залишити вас на зиму без овочів.

Біда в тому, що не кожне захворювання можна відразу ж визначити за зовнішнім виглядом буряків при закладці на зберігання – іноді у коренеплодів непомітно загниває серцевина або утворюються внутрішні порожнечі. Неприємний сюрприз ви виявите вже після того як розріжете буряк, а тим часом інфекція встигне перейти на здорові коренеплоди.

Ось чому так важливо приділяти увагу профілактичним заходам та своєчасній боротьбі з різними хворобами і шкідниками буряків.

Заходи профілактики захворювань буряків:

• посадка толерантних до хвороб сортів;

• підживлення буряків добривами;

• правильна агротехніка;

• своєчасне збирання врожаю;

• уважний огляд рослин під час вегетації і коренеплодів перед тим, як відправити їх на зберігання.

Основні хвороби столових буряків, цукрових і кормових

Ослаблені рослини хворіють набагато частіше тому обов’язково слід періодично вносити підживлення фосфором і калієм, комплексними добривами з різними мікроелементами і додавати на грядки перепрівшу органіку.

Недолік бору в ґрунті сприяє ураженню буряків фомозом (зональною плямистістю). Проявляється грибкове захворювання у вигляді бурих або жовтуватих плям концентричної форми на поверхні нижніх листків, пізніше з’являються чорні крапки. При фомозі уражені листя і пагони насінників відмирають, розвивається суха гниль сердечка буряків – розрізавши коренеплід, ви побачите тканини темно-коричневого кольору.

Швидше всього фомоз розвивається при частих дощах, тумані, підвищеній вологості повітря і рясних росах при помірній температурі. Поширюється в дощову вітряну погоду спорами. Зберігається збудник фомозу в сім’яниках, на насінні і на уражених рослинних рештках.

Захистити буряк від фомозу допомагає внесення в ґрунт бури, а також обробка коренеплодів до закладки на зберігання розчинами Фундазолу, Беназолу, Ровраля.

Церкоспороз

До 700 плодів урожаю коренеплодів може бути втрачено із-за такої поширеної недуги, як церкоспороз буряка або плямистість. Ураження листя збудником хвороби призводить до їх відмирання і до погіршення зберігання коренеплодів. Захворювання можна визначити по виникаючих на листочках дрібних, світлих плямах, облямованих червоною смужкою із-за світло-сірого нальоту на нижній стороні листя. Молоді листочки ураження хворобою не зазнають, а ось старі поступово чорніють і починають відмирати. Замість них буряк відрощує нові листя, витрачаючи поживні речовини, які повинні були піти на формування коренеплодів.

Збудник захворювання зимує на рослинних рештках і багаторічних бур’янах. Розвивається церкоспороз буряка при +16+20 градусах і при надмірній вологості ґрунту.

Заходи боротьби з церкоспорозом: вирощування буряків після попередників, стійких до цієї хвороби; вибір толерантних сортів буряків; боротьба з бур’янами та знищення залишків рослин; обробка насіння препаратом Агат-25 і обприскування посадок фунгіцидом Ровраль.

Пероноспороз

При вологій нежаркій погоді, буряк часто вражає несправжня борошниста роса, відома також як пероноспороз. При цій хворобі на нижній стороні листя з’являється сірувато-фіолетовий наліт, листові пластинки скручується донизу краями, бліднуть, кришаться і всихають у спекотну погоду, або від вогкості загнивають. Також покриваються нальотом, деформуються і відмирають уражені пагони насінників. Зібрані коренеплоди при зберіганні швидко починають гнити.

Щоб уберегти буряк від пероноспорозу, потрібно приділяти увагу сівозміні, прибирання рослинних залишків, протруювати насіння перед посівом препаратом Апрон і обприскувати рослини фунгіцидами під час вегетації.

За назвою можна подумати, що мова йде про шкідника, однак коренеїд – це інфекційне захворювання, що викликає ураження молодих сходів буряків. Спочатку стеблинки у сходів чорніють і стають тонкими, а потім гинуть. Проростки, уражені інфекцією, теж гинуть, навіть не досягаючи поверхні ґрунту.

Зазвичай коренеїд поширюється на важких ґрунтах, у низинах, плямами по ділянці. Сприяє поширенню інфекції недолік аерації, кірка на поверхні ґрунту та підвищена кислотність ґрунту.

Для профілактики восени рекомендується проводити вапнування ґрунту, навесні до посівних робіт внести в ґрунт розчин бури, а посіяне насіння замульчувати торфом або перегноєм. І не забувати рихлити міжряддя, щоб не допускати утворення кірки.

На початку літа великий ризик ураження буряків фузаріозною гниллю, особливо якщо рослини були пошкоджені під час розпушування або ослаблені від посухи. При фузаріозі в’януть нижні листя молодий буряків, чорніють черешки у самого заснування, а у коренів утворюються побічні корінці. Якщо викопати коренеплід, то можна побачити на ньому тріщини заповнені білим нальотом.

В середині літа хвостову частину кореня буряка вражає бура гнилизна. Вона поширюється при надмірному зволоженні або при надлишку азоту в ґрунті. При сильному ураженні бурий повстяний наліт з’являється на черешках буряків і починає стелитися по поверхні ґрунту.

Для захисту буряків від фузаріозної та бурої гнилі потрібно підгодовувати посадки органічними і мінеральними добривами з вмістом бору, вапнувати кислі ґрунти, глибоко рихлити міжряддя на сильно зволожених ґрунтах, чергувати культури і боротися з шкідниками. Уражені рослини необхідно відразу видаляти з грядки і спалювати.

Поширені шкідники буряків

Неправильна агротехніка, особливо несвоєчасне знищення бур’янів на бурякових грядках і недотримання сівозміни призводить до ураження буряків різними шкідниками.

Найбільш часто зустрічаються наступні:

• бурякова муха – шкоди завдають жовті личинки, виїдаючи широкі ходи в листках буряків;

• мінуюча муха – точно також «дірявить» листя але її личинки білі;

• бурякова попелиця – розташовується на нижній частині бурякового листя і висмоктує з них сік, перешкоджаючи розвитку всієї рослини;

• бурякова блішка – її білі напів-сантиметрові личинки живляться коренями буряків;

• бурякова щитоноска – нагадує клопа, жук пошкоджує молоді сходи буряків і виїдає отвори в листках дорослих рослин.

Від більшості перерахованих шкідників ви зможете позбавити посадки буряків, регулярно знищуючи бур’яни і не дозволяючи їм рости поблизу. Від бурякової попелиці буряк можна обприскувати настоєм лушпиння цибулі і розселяти на посадках сонечок, допомагає проти попелиці і обприскування рослин препаратом Іскра Біо. З буряковою звичайною і мінуючою мухою можна впоратися за допомогою обробки буряків препаратом Іскра, або «Іскра золота» а також карбофосом. Проти блішки дійовим засобом вважається обробка бурякових грядок настоєм попелу або посипання тютюновим пилом. Боротися з шкідниками буряків ви можете і за допомогою глибокого, осіннього перекопування грядок.

Шкідники цукрових буряків

Шкідники цукрових буряків — це шкідники, які живляться цукровими буряками.

На посівах цукрових буряків відмічено близько 270 видів шкідників. Серед них найбільш небезпечні 27 (спеціалізованих 10 і багатоїдних 17).

Класифікація шкідників цукрових буряків

1. Ряд рівнокрилі — Homoptera

• Родина циксіїди — Cixiidae
  • Коренева цикадка — Pentastiridius leporinus L.
  • Бурякова листкова попелиця — Aphis fabae Scop
  • Бурякова коренева попелиця — Pemphigus fuscicornis Koch

  2. Ряд напівтвердокрилі, або клопи — Hemiptera

  3. Ряд твердокрилі, або жуки — Coleoptera

  • Родина довгоносики — Curculionidae
    • Звичайний буряковий довгоносик — Bothynoderes punctiventris Germ.
    • Смугастий буряковий довгоносик — Chromoderus fasciatus в Müll.
    • Амарантовий стеблоїд — Lixus subtilis Boh
    • Сірий буряковий довгоносик — Tanymecus palliatus Fabr
    • Чорний довгоносик — Psalidium maxillosum F
    • Звичайна бурякова блішка — Chaetocnema concinna Marsh.
    • Південна бурякова блішка — Chaetocnema breviuscula Fald.
    • Щитоноска бурякова — Cassida nebulosa L
    • Бурякова крихітка — Atomaria linearis Steph.
    • Мертвоїд матовий — Aclypaea opaca L

    4. Ряд лускокрилі, або метелики — Lepidoptera

    • Родина виїмчастокрилі молі — Gelechiidae
      • Бурякова мінуюча міль — Scrobipalpa ocellatella Boyd

      5. Ряд двокрилі — Diptera

      

      З багатоїдних видів значної шкоди можуть завдавати озима та інші види совок, лучний метелик, личинки коваликів, чорнишів, пластинчастовусих, клопів, цикад, які є переносниками вірусних хвороб. Різноманітний видовий склад спеціалізованих шкідників: це бурякова листова й коренева попелиці, цикади, клопи, довгоносики, листоїди, мінуючі молі, мухи та інші види.

      У певних природних зонах створюються умови для цих шкідників. Зокрема, у зоні достатнього зволоження значно частіше відмічається поява бурякової листкової попелиці, тоді як у зонах нестійкого і, особливо, недостатнього зволоження для неї створюються умови лише у вегетаційні періоди з достатньою кількістю опадів. Бурякова коренева попелиця активно розвивається і розмножується за достатньої кількості тепла, обмеженої кількості опадів, помірно ущільненого ґрунту. Отже, вона найбільш поширена в зоні недостатнього та нестійкого зволоження.

      Ураховуючи велику шкідливість багатьох видів шкідників на буряках, яка може призвести до повної загибелі рослин у разі відсутності захисних заходів, дуже важливо вести спостереження за їхнім розвитком і чисельністю на кожному полі безпосередньо в господарстві.