Пережити льодовиковий період. У Шотландії знайшли водорість, що існує понад 16 тис. років

Вивчаючи цю рослину, вчені сподіваються більше дізнатися про механізми впливу різких змін клімату на морські організми.

Доктор Ендрю Уонт, один із авторів дослідження, зібрав зразки в затоці Кіркуелл-Бей неподалік його будинку на Оркнейських островах. Фахівець з морської екології та біології називає виявлені ним форми життя "біженцями", які зуміли закріпитися та вижити в умовах драматичних змін середовища.

"Ламінарії біля берегів Шотландії та Ірландії генетично ближче до тих, що живуть в Арктиці, ніж до бретонської групи, - каже доктор Уонт. - У міру відступу льодовикового покриву від узбережжя північної Європи наприкінці останнього льодовикового періоду водорості прямували за ним і освоювали більш високі широти Атлантики.

"Бурі водорості - одна з основних форм життя в північній Атлантиці. Тому нам важливо розуміти, що впливає на їхнє поширення та виживання протягом часу, і наскільки вони чутливі до змін середовища", - пояснює вчений.

Група дослідників з філії единбурзького університету Херіота-Уатта на Оркнейських островах вивчила генетичні структури водоростей із 14 ділянок Північної Атлантики та виявила три чітко виражені групи. У роботі також приймали вчені з Португалії та Франції.

Реакція на кліматичні зміни

Вони виявили одну яскраво виражену генетичну групу водоростей біля східного узбережжя Канади та США, іншу – у центральній та північній Європі, а третю – у водах, що омивають французьку Бретань.

Доктор Уонт каже, що "бретонська група" перебуває у спорідненості з іншими, але зберігає виражені особливості. "Занепокоєння, що цей унікальний набір генів може зникнути, якщо викиди парникових газів продовжаться, і температура океану стане швидко змінюватися. Це ще один приклад скорочення біологічної різноманітності", - вказує експерт.

"Наша робота показала, як морські організми в минулому пристосовувалися до кліматичних змін, мігруючи ближче до полюса і навіть через океан, - каже доктор Жоау Нейва з Центру наук про море в Альгарві. - Міграції - це механізм, за допомогою якого морські організми пом'якшують вплив на них глобальні кліматичні зміни, які відбуваються і в наші дні".

"Навіть якщо видам нічого не загрожує на глобальному рівні, окремі акваторії можуть втратити свою унікальність і біологічну різноманітність. Саме така справа з водами, що омивають Бретань", - зауважує португальський учений.

Результати дослідження опубліковані у "Європейському журналі фікології" [галузь ботаніки, що вивчає водорості].

Коралові рифи можуть зникнути до кінця століття

Якщо країни не скоротять обсяги парникових викидів, коралові рифи можуть зникнути до кінця нинішнього століття. Про це попереджають експерти Програми ООН із довкілля (ЮНЕП).

"Якщо не вжити заходів, коралові рифи дуже скоро зникнуть", - сказала представниця ЮНЕП Летиція Карвало. Вона підкреслила, що процес знебарвлення та загибелі рифів відбувається набагато швидше, ніж очікувалося.

Коралові рифи – це геологічні структури, утворені колоніальними кораловими поліпами та деякими видами водоростей.Коралові рифи відіграють важливу роль у житті морських екосистем. Вони є довкіллям багатьох морських видів, зокрема – молюсків і креветок. Вони очищають воду, поглинаючи азот та вуглець, а також служать свого роду хвилерізами – зменшують швидкість та розмір приливних хвиль і тим самим захищають від руйнування берегову лінію.

При цьому втрата коралів обернеться катастрофічними наслідками не тільки для морських екосистем, а й для мільйонів людей, що живуть у прибережних районах і заробляють видобутком морепродуктів.

Читайте також

Як правильно купувати та готувати рибу? Відомий американський шеф-кухар закликає захистити світовий океан

Експерти ЮНЕП пояснюють, що коли температура води піднімається, коралові поліпи витісняють водорості, що мешкають у їх тканинах. Цей процес називається «знебарвлення» коралів. Після цього вони ще можуть відновитись, уточнюють фахівці, проте якщо знебарвлення продовжиться, корали загинуть.

Цей процес можна повернути назад, якщо вжити заходів, які дозволять знизити температуру води у світовому океані. Насамперед необхідно значно скоротити викиди парникових газів в атмосферу, наголошують експерти ЮНЕП.

Нагадаємо, що в останні місяці кілька країн, на які припадає 65 відсотків шкідливих викидів, взяли на себе зобов'язання щодо скорочення емісій. Зокрема, влада Японії, Південної Кореї та країн Європи пообіцяла домогтися «вуглецевої нейтральності» до 2050 року. Цей термін означає, що обсяги викидів вуглекислого газу не перевищують його обсягів, що поглинаються океаном та лісами.