Морські водорості допоможуть врятувати світовий океан

Близько 0,1 відсотка океанського дна покрито довгими яскраво-зеленими рослинами, відомими як водорості. Вони очищають океанську воду, дають притулок рибам та забезпечують їжею тисячі морських видів. Однак, починаючи з 1930 року, території водоростей скорочуються.

27 червня у Лісабоні, Португалія, стартувала Конференція з океану. Основна її мета полягає в тому, щоби представити міжнародній спільноті інноваційні, науково обґрунтовані рішення для сталого управління океанами.

Зарості водоростей є не тільки притулком для морської флори та фауни, але й одним із найефективніших сховищ вуглецю на планеті, запобігаючи його перетворенню на парниковий газ, що викликає потепління планети.

Експерти з Інституту морської мікробіології Макса Планка у Бремені (Німеччина) встановили як морські водорості здатні накопичувати вуглець.

Згідно з результатами дослідження, у процесі фотосинтезу морські водорості перетворюють органічний вуглець на велику кількість цукру. Мікроорганізми зазвичай швидко споживають цей цукор, перетворюючи його на CO2 і повертають вуглець в океан та атмосферу.

Однак водорості утворюють сполуки, що містяться у червоному вині, каві та фруктах, що утримують мікроорганізми від споживання сахарози. Завдяки цьому сахароза залишається похованою під луками і не може бути перетворена на вуглекислий газ і повернена в океан та атмосферу.

«Це додає ще один штрих до нашого розуміння того, як морські водорості є такими ефективними поглиначами вуглецю», – сказала Меггі Согін, одна з дослідників, доцент Каліфорнійського університету в Мерседі.

«Важливість цього дослідження в тому, що воно пропонує корисні відомості політикам та спільнотам, дає їм можливість зрозуміти важливість водоростей», – зазначила головний координатор відділу з питань морського та прісноводного середовища ЮНЕП Летісія Карвалью. З урахуванням здатності морських водоростей утримувати вуглець, на думку Карвалью, вони можуть відіграти важливу роль і допомогти країнам у досягненні цілей Паризької угоди про зміну клімату.

Близько 0,1 відсотка океанського дна покрито довгими яскраво-зеленими рослинами, відомими як водорості.

Водорості зустрічаються на мілководді в 159 країнах. Вони наражаються на все більшу небезпеку через сільськогосподарські та промислові стоки, розвиток прибережних територій, підвищення температури морської води через зміну клімату, нерегульоване рибальство, а також робіт з поглиблення морського дна.

Що станеться, якщо вся ця діяльність людини знищить водорості?

Результати дослідження Інституту морської мікробіології Макса Планка показують, що, якщо мікроби зруйнують сахарозу в корінні водоростей, то глобальні обсяги викидів вуглекислого газу досягнуть щонайменше 1,54 мільйона тонн, що еквівалентно кількості вуглекислого газу, що викидається 330 тисяч автомобілів на рік.

«Ми боїмося цього найбільше, – сказала Согін. – Якщо всі морські водорості раптом зникнуть, це обмежить наявну здатність цієї екосистеми зберігати прості цукру та органічний вуглець. Це може змінити тендітну екосистемну динаміку, що спостерігається у прибережних водах».

Саргасові водорості, що псують мексиканські пляжі, відлякують туристів, а це позначається на економіці країни.

Проведене Всесвітнім центром моніторингу охорони природи ЮНЕП нове дослідження показало, що підвищення температури моря протягом наступних 30 років призведе до втрати водоростей у прибережних районах Італії, Тунісу та Кіпру. У доповіді ЮНЕП «Зовсім несподівано: цінність морських трав для довкілля та людей» містяться рекомендації для захисту їх довкілля та управління.