Титули Ісуса в Корані: «Слово» та «Дух» від Бога (частина 2 із 2)

У трьох аятах Корану Ісуса названо Словом Бога. Таке звернення не застосовувалося до жодного пророка, крім нього.

«Ось сказали ангели: «О Мар'ям (Марія)! Воістину, Аллах тішить тебе звісткою про слово від Нього, ім'я якому – Месія Іса (Ісус), син Мар'ям (Марії)…» (Коран 3:45)

«Месія Іса (Ісус), син Мар'ям (Марії), є посланником Аллаха, Його Словом, яке Він послав Мар'ям (Марії), і духом від Нього…» (Коран 4:171)

«Аллах тішить тебе звісткою про Йахя (Іоана), який підтвердить Слово від Аллаха…» (Коран 3:39)

На переконання християн, у першому розділі Євангелія від Іоанна Ісус названий «Словом» («logos» грецькою).

«Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог… У Ньому було життя, і життя було світлом людей».

Християнське поняття «logos» зовсім не схоже на просте ісламське розуміння «слова». Ідея грецького logos походить від Геракліту – філософа шостого століття, за припущенням якого в космічних процесах присутній logos, схожий з розумом людини на Землі. На думку грекомовного іудейського філософа Філону Олександрійського logos – це щось, через що Істинний Бог творив світ. Церква зберегла вчення Філона, яке згодом лягло основою складної християнської філософії. «Ототожнення Ісуса з поняттям logos виникло пізніше, швидше на підставі грецьких філософських ідей, ніж ідеях Старого Завіту. Такий сценарій був продиктований бажанням ранніх християнських богословів та прихильників віри зробити свою релігію зрозумілою елліністичному світу і справити враження на слухачів тим, що християнство перевершувало все найкраще в язичницькій філософії» (Енциклопедія Британника: «Logos»).

В Ісламі справа набагато простіше.

Сила і сила Господа не знає меж. Що б Він не побажав, дати життя або відібрати його, Йому достатньо лише вимовити «Будь!»

«Він – Той, Хто дарує життя і вбиває. Коли ж Він приймає рішення, то варто Йому сказати: Будь! як це справджується» (Коран 40:68)

Перший ступінь у створенні людини – це єднання чоловічих та жіночих репродуктивних клітин у поєднанні з Волею Бога. Ісус був народжений без батька, отже, він був зачатий без чоловічої сперми. Походження Ісуса так само, як і Адама, відбулося лише завдяки Слову Бога «будь!»:

«Воістину, Іса (Ісус) перед Аллахом подібний до Адама. Він створив його з праху, а потім сказав йому: Будь! і той виник» (Коран 3:59)

Історію зачаття Ісуса можна знайти у Корані. Господь створив душу Ісуса так само, як душі інших людей. Потім Він відправив ангела Джабраїля (Гавриїла) на землю з душею Ісуса, щоб той вдихнув у Марію. Явище ангела дуже здивувало її:

« Вона сказала: «Господи! Як я можу мати сина, якщо мене не торкався жоден чоловік» (Коран 3:47)

«Так Аллах творить, що забажає! Коли Він приймає рішення, то Йому варто лише сказати: Будь! – як це справджується» (Коран 3:47)

Джибріль вдихнув душу Ісуса в Марію, як про це сказав Господь:

«і Ми вдихнули через нього (через виріз на її одязі) через Наш Дух (Джибриль). Вона повірила в Слова свого Господа і Його Писання і була однією з покірних» (Коран 66:12)

По суті, Ісус – Слово Бога, тому що він з'явився завдяки Його слову «будь!», як ми бачимо з іншого аяту:

«… Його Словом, яке Він послав Мар'ям (Марії)… » (Коран 4:171)

4) "Дух" від Бога

У Корані Господь називає деякі творіння Своїми як вираз пошани та поваги.Так, щоб підняти священну мечеть у Мецці, Всевишній відгукується про неї як «Мій Дім»:

«Ось Ми зробили Дім (Каабу) притулком для людей та безпечним місцем. Зробіть місце Ібрахіма (Авраама) місцем моління. Ми наказали Ібрахіму (Аврааму) та Ісмаїлу (Ізмаїлу) очистити Мій Дім (Каабу) для тих, хто вчиняє обхід, перебувають, кланяються і падаючих ниць» (Коран 2:125)

У Корані Ісус описаний як Дух, що «виходить» від Бога:

«Ми вдихнули в неї через наш дух…» (Коран 21:91)

«…Месія Іса (Ісус), син Мар'ям (Марії), є посланником Аллаха, Його Словом, яке Він послав Мар'ям (Марії), і духом від Нього…» (Коран 4:171)

«…і ми через нього вдихнули (через виріз на її одязі) через наш Дух» (Коран 66:12)

Ісус був духом, а точніше, душею, створеною Богом, принесеною Джибрилем (Гавриїлом) – могутнім ангелом Всевишнього, яку він вдихнув у Марію:

«…і ми через нього вдихнули (через виріз на її одязі) через Духа нашого» (Коран 66:12)

Ісус не був частиною, людиною чи дією Бога, яка, відокремившись від Нього, перебувала у Марії. Він названий Духом Бога на знак пошани та шанування, але не як символ божественності.

Так само Господь називає і Адама. Коли Він вирішує поставити Адама над іншими творіннями, Господь каже:

«Коли ж Я придам йому розмір і вдихну в нього від духа Мого, то падіть перед ним ниць» (Коран 38:72)

Дійсно, Ісус шанований у Корані. Господь звертається до нього і називає титулами, якими не удостоює нікого більше. Але це не дає приводу вважати Ісуса володарем божественної сутності. На закінчення наведемо аят:

«О люди Писання! Не виявляйте надмірності у вашій релігії і говоріть про Аллаха лише правду.Месія Іса (Ісус), син Мар'ям (Марії), є посланцем Аллаха, Його Словом, яке Він послав Мар'ям (Марії), і духом від Нього. Віруйте ж в Аллаха та Його посланців і не кажіть: «Трійця!» Припиніть, адже так буде найкраще для вас. Воістину Аллах є Єдиним Богом. Він пречистий і далекий від того, щоб у Нього був син. Йому належить те, що на небесах, і те, що на землі. Досить того, що Аллах є Опікуном та Зберігачем!» (Коран 4:171)

Ісус в Ісламі (частина 1 із 3)

Погляд Ісламу на сутність Ісуса – золота середина між двома крайнощами. Так, з одного боку, юдеї відкидають Ісуса як пророка, називаючи його самозванцем. З іншого боку, християни стали вважати його Божим сином і поклонятися йому. Іслам навчає, що Ісус є пророком, одним з найбільших і найсильніших духом посланців Бога, подібно до Ноя, Авраама, Мойсея і Мухаммада, щоб Господь благословив їх усіх. Крім того, Іслам визнає, що Ісус є "Месією". Сутність пророка Ісуса ніяк не суперечить віровченню Ісламу про єдиність Бога, про божественне керівництво всіма пророками та однаковість послання, з яким вони приходили до людства.

Головне послання Бога до людства – це веління поклонятися лише Богу і жити відповідно до Його заповідей. Першим воно було послано пророку Адаму (мир йому та благословення Бога). Він передав це послання своїм дітям. Всі наступні Одкровення, послані Ною, Аврааму, Мойсею, Ісусу, і, зрештою, Мухаммаду, містили в собі той самий заклик. Таким чином, Іслам пояснює нам, що відмінності, які ми бачимо між послідовниками цих пророків, створювалися самими людьми, а потім приносилися до їхньої релігії.Не є винятком і суперечність трьох основних конфесій – юдаїзму, християнства та Ісламу – про сутність Ісуса.

Незважаючи на те, що в Корані не розповідається про історію життя Ісуса у всіх деталях, все найголовніше про його народження, місію та піднесення на небеса ми можемо дізнатися з цієї книги. На додаток до сказаного, Коран згадує і судження про Ісуса, що існують у християн та іудеїв. У цій статті ми розглянемо деякі найважливіші факти про пророка Ісуса на основі текстів Корану.

Народження від матері незаймана

Так само, як і християни, мусульмани визнають Діву Марію, називаючи її арабською Мар'ям. Згідно з Ісламом, Марія була цнотливою незайманою дівчиною, яка народила Ісуса чудовим чином. Народження Ісуса само по собі було дивом, адже він не мав батька. Всевишній описує його народження в Корані так:

«Згадай у Писанні Марію. Ось вона пішла від своєї сім'ї на схід і сховалась від них за завісою. Ми ж послали до неї Нашого Духа (Джибриля), і він постав перед нею у вигляді чудово складеної людини. Вона сказала: «Я вдаюся до Милостивого, щоб Він захистив мене від тебе, якщо тільки ти богобоязливий». Він сказав: «Воістину, я посланий твоїм Господом, щоб дарувати тобі чистого хлопчика». Вона сказала: "Як у мене може бути хлопчик, якщо мене не торкався чоловік, і я не була блудницею?" Він сказав: Ось так! Господь твій сказав: Це для Мене легко. Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено!” (Коран 19:16-21).

Народження Ісуса без батька анітрохи не вказує на його якусь божественність або обожнювану сутність, також як не означає і того, що відтепер люди мають право поклонятися йому.Згадаймо, що створення першої людини – Адама – було ще дивовижнішим, ніж створення Ісуса. Якщо вважати чудесне народження Ісуса доказом його божественності або того, що він може бути сином Бога, тоді дивовижніше створення Адама означало б, що Адам заслуговує на більше прав вважатися божественним, ніж Ісус. Насправді вони обидва були лише пророками, яким Всевишній Господь посилав Своє одкровення, і рабами Бога, які жили відповідно до заповідей Творця.

«Воістину, Ісус перед Богом подібний до Адама. Він створив його з праху, а потім сказав йому: Будь! і той виник» (Коран 3:59).

Чудеса

Так само, як і християни, мусульмани визнають, що Ісус показав своєму народу чудеса, які підтверджували його пророчу місію. Всі чудеса відбувалися тільки за рішенням Бога і з Його волі, саме Він має силу і могутність над всякою річчю.

«Господь скаже: «О Ісусе, сину Марії! Пам'ятай про милість, яку Я надав тобі і твоїй матері. Я підтримав тебе Святим Духом (Джибрилем), завдяки чому ти розмовляв з людьми в колисці і будучи дорослим. Я навчив тебе Писання, мудрості, Торі та Євангелії. З волі Мого ти ліпив статуї птахів з глини і дмухав на них, і з Моїх волі вони ставали птахами. За Моїм зволенням ти зцілював сліпого і прокаженого, з Моїх зволень ти виводив покійників живими з могил. Я захистив тебе від Ізраїлевих синів, коли ти з'явився до них з ясними ознаками, а невіруючі з їхнього числа сказали, що це лише очевидне чаклунство» (Коран 5:110).

Всевишній направляв Своїх посланців і наділяв їх такими ознаками та чудесами, які відповідали рівню народу.Чудеса пророків відбувалися не з їхньої власної ініціативи, а були лише доказом, який Господь являв людям через своїх посланців. Не були винятком і чуда пророка Ісуса. У той час серед юдеїв у великій пошані була медицина, і тому знамення Ісуса були здебільшого саме з цієї галузі. Чудеса, показані ним, підтверджували його пророчу місію і переконували юдеїв у істинності Послання, яке він приніс від Всевишнього.

Ісус в Ісламі (частина 2 із 3)

Опис: Друга частина циклу статей про сутність Ісуса згідно Ісламу. Частина 2: Про «божественність» Ісуса та його місію.

«Божественність» Ісуса

Мусульмани визнають лише чисте Єдинобожжя, що означає, що лише один Бог гідний поклоніння та обожнювання. Господь понад властиві людям недоліки, потреби і бажання. У Бога немає рівних або уподібнених Йому товаришів, які розділяють з Ним Його божественність. Він є Творцем кожної речі і при цьому Він повністю відокремлений від створеного світу і ніяк не змішаний із ним. Таким чином, все поклоніння людей має бути звернене саме до Нього одного.

Таким був зміст місій усіх пророків і посланців, які коли-небудь приходили до людей, такою ж була і віра Ісуса! Він ніколи не володів якостями божественності і не стверджував, що заслуговує на поклоніння. Він не говорив, що є “сином Божим” або бере участь у якійсь “Трійці”. Навпаки, він називав себе слугою Бога, посланим до юдеїв, щоб повернути їх у лоно істинної релігії, в якій потрібно поклонятися лише одному Богові і дотримуватися Його заповідей. Більшість аятів Корану присвячені саме цій темі. З них ми дізнаємося, що поклонятися Ісусу і зводити його до статусу Бога, люди почали в результаті брехні та обману, спеціально сфабрикованих проти нього.Це підтверджується безліччю текстів про життя Ісуса, в яких він ясно говорить, що не заслуговує на жодне поклоніння, і є людиною за своєю природою, але ніяк не Богом чи сином Бога. Всевишній передає слова Ісуса в Корані:

«Не повірили ті, що кажуть: «Бог – це Месія, син Марії». Месія ж казав: «О сини Ізраїля! Поклоняйтесь Богові, Господу моєму та Господу вашому» (Коран 5:72).

А щодо слів, що Ісус є частиною Трійці, у Корані говориться:

«Не повірили ті, що кажуть: «Бог є третім у трійці». Немає божества, окрім Єдиного Бога! Якщо вони не зречуться того, що говорять, то невіруючих з них торкнуться болісних страждань. Невже вони не покаються перед Богом і не попросять у Нього прощення? Адже Бог прощаючий, милосердний. Месія (Ісус), син Марії, був лише посланцем. До нього теж були посланці, а мати була правдивою жінкою. Обидва вони їли. Подивися, як ми пояснюємо їм знамення. А потім подивися, до чого вони відвернуті від істини» (Коран 5:73-75).

Також у Корані говориться:

«О люди Писання (юдеї та християни)! Не виявляйте надмірності у вашій релігії і говоріть про Бога лише правду. Месія Ісус, син Марії, є посланцем Бога, Його Словом, яке Він послав Марії, та духом від Нього. Віруйте ж у Бога та Його посланців і не кажіть: «Трійця!» Припиніть, адже так буде найкраще для вас. Воістину, Бог є єдиним божеством. Він пречистий і далекий від того, щоб у Нього був син. Йому належить те, що на небі, і те, що на землі. Досить того, що Бог є Опікуном і Зберігачем!» (Коран 4:171).

Всевишній сприймає таке переконання як величезне блюзнірство:

«І кажуть вони: «Милостивий (Бог) узяв Собі сина».Цим ви робите жахливе злодіяння. Небо готове розколотися, земля готова розкритися, а гори готові розсипатися на порох від того, що вони приписують Милостивому сина. Не личить Милостивому мати сина! Кожен, хто на небесах і на землі, з'явиться до Милостивого тільки як раб» (Коран 19:88-93).

У Судний День Ісус зрікатиметься цього помилкового приписування. Всевишній дає нам уявлення про те, що він скаже, коли його спитають про те, чому люди поклонялися йому:

«Ось сказав Бог: «О Ісусе, сину Марії! Чи говорив ти людям: “Прийміть мене і мою матір двома богами поряд із Богом”? Він сказав: «Нечистий Ти! Як я міг сказати те, на що я не маю права? Якби я сказав таке, Ти знав би про це. Ти знаєш те, що в мене в душі, а я не знаю того, що у Тебе в Душі. Воістину, Ти – Хто знає сокровенне. Я не казав їм нічого, крім того, що Ти мені наказав: “Поклоняйтесь Богові, моєму Господу та вашому Господу”. Я був свідком про них, поки був серед них. Коли ж Ти упокоїв мене, Ти став спостерігати за ними. Воістину, Ти є свідком всякої речі» (Коран 5:116-117).

У цих аятах Всевишній вказує, що визнання Ісуса як "сина Божого" або як "частини Трійці" є великим богохульством. Причина цього в тому, що насправді Бог - Великий і зовсім не схожий ні на кого зі своїх створінь. Він досконалий в тому, який Він, винятковий у своїй божественності, абсолютний у своїх якостях і своєму пануванні! Все це постулати вчення про сувору Єдинобожжя, послані Богом у Його священних Писаннях, перша з десяти заповідей у ​​яких звучить так:

“Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства; нехай не буде в тебе інших богів перед Моїм лицем!” (Вихід 20:1-3).

Коли такому Богу приписують сина, люди роблять грубу помилку, адже це докорінно суперечить суті створення світу, створення життя та послання пророків. Всевишній сказав у Корані:

«Я створив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені» (Коран 51:56).

Також Всевишній сказав:

«Воістину, Ми до кожного народу відправляли посланця сказати: «Богу поклоняйтесь і уникайте ідолів»… (Коран 16:36).

Його місія

Як було сказано раніше, Коран ясно доводить, що Ісус був лише пророком і не мав жодного статусу, що перевищує статус посланця Бога. До слова, пророки і так вважаються найкращими з творів Всевишнього. Саме їх Господь вибрав з усього людства для передачі Об'явлення, але незважаючи на цю шану, пророки не мають жодної частки у праві на поклоніння та обожнювання, їхнє завдання – роз'яснювати людям релігію Всевишнього. Як особливо зазначено в Корані, Ісус у цьому відношенні – такий самий пророк, який не відрізняється від інших посланців Бога.

Усюди в Корані Ісус описується виключно як пророк Бога, спрямований на юдеїв, які згодом відхилилися від вчення Мойсея та інших посланців.

«Коли сказав Ісус, син Мар'ям: «О Ізраїлеві сини! Я посланець від Бога до вас, щоб підтвердити правдивість того, що було в Торі до мене. (Коран 61:6).

Ісус, син Марії, був останнім у черзі юдейських пророків. Він спирався на закон Мойсея і навчав своїх послідовників робити так само. В Євангелії від Матвія 5:17-18 Ісус сказав:

“Не думайте, що я прийшов порушити закон чи пророків: не порушити прийшов я, але виконати”.

В цьому відношенні Ісус нічим не відрізнявся від попередніх пророків, і його місія була схожа на їхню місію, всі вони закликали поклонятися тільки Богу, а також дотримуватися Його заповідей.Господь явив через Ісуса багато знамень: і в його зачатті, і при народженні, і в дитинстві, і так само Всевишній підтримав його, дарувавши багато знамень, коли він став посланцем. Однак більшість юдеїв не визнали його пророцтва.

Мало того, що Ісус підтвердив Писання, зведені до нього, але він також передбачив і наступного пророка, який має з'явитися після нього. Всевишній каже:

«Коли сказав Ісус, син Мар'ям: «О Ізраїлеві сини! Я – посланець від Бога до вас, щоб підтвердити правдивість того, що було в Торі до мене, і щоб повідомити благу звістку про Посланника, який прийде після мене, ім'я якого буде Ахмад (Мухаммад)» (Коран 61:6).

Цей факт згадано і в Новому Завіті. Уважний аналіз підтверджує, що Ісус, мир йому, згадує саме цього пророка. Так, в Євангелії від Івана 14:16-17 говориться:

“Я благаю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб з вами перебуватиме навіки, Духа Істини”.