Олена Воробей - біографія, новини, особисте життя

Олена Воробей (справжнє ім'я – Олена Яківна Лебенбаум). Народилася 5 червня 1967 року у Бресті. Російська актриса естради, кіно та телебачення, гумористка та пародистка. Заслужена артистка Росії (2012).

Олена Лебенбаум, що стала широко відомою як Олена Воробей, народилася 5 червня 1967 року у білоруському місті Брест.

Батько - Яків Мовшевич Лебенбаум, працював слюсарем у ЖЕКу.

Мати – Ніна Львівна Лебенбаум, працювала монтажницею та швачкою (померла від раку у 2016 році).

Молодша сестра – Наталія.

З ранніх років добре співала, мала музичний слух. Закінчила музичне училище у Бресті.

Вже у шкільні роки заявила про себе як про обдаровану пародистку, коли почала копіювати голоси та манеру поведінки однокласників та вчителів. Олені вдавалося схопити як тембр, а й особливості кожного свого об'єкта пародії.

Олена Воробей у дитинстві

З третього разу 1988 року стала студенткою Ленінградського театрального інституту (ЛГІТМіК), навчалася за класом артист театру, естради та кіно у Ісаака Штокбанта. Закінчила ЛГІТМіК у 1993 році.

Вже зі студентських років почала працювати у ленінградському Державному театрі «БУФФ». Там познайомилася з Юрієм Гальцевим, Геннадієм Вітровим та Наталією Ветлицькою.

Олена Горобець у юності

За словами Володимира Вінокура, сценічний псевдонім Воробей вигадали він спільно з Оленою - за аналогією з Едіт Піаф, чий псевдонім перекладається як «горобець».

1992 року виступила з клоунадою на конкурсі акторської пісні імені Андрія Миронова, де стала лауреатом і отримала приз глядацьких симпатій.У 1993 році отримала Гран-прі, спеціальний приз 1-го каналу і приз симпатій глядачів на Всеросійському конкурсі «Ялта-Москва-Транзит».

З 2000 року Олена Воробей перейшла на естраду та почала зніматися у програмі «Аншлаг» та інших популярних телевізійних проектах.

Неодноразово ставала лауреатом Всеросійських конкурсів артистів естради, серед яких: «Хіт-парад Останкіно» (1995), Гран при «Кубку гумору» (2002), «Золотий Остап» – кубок найкращої актриси естради (2006).

Робить спільні номери із Сергієм Дроботенком, Юрієм Гальцевим, Наталією Ветлицькою та Геннадієм Вітровим.

Об'єктами її пародій ставали: Жанна Агузарова, Ірина Аллегрова, Алсу, Надія Бабкіна, Олена Ваєнга, Лайма Вайкуле, Наталія Ветлицька, Ялинка, Надія Кадишева, Саті Казанова, Валерій Леонтьєв, Таїсія Повалій, Алла Пугачова, Еді , Трохим, Любов Успенська, Жанна Фріске, Кончіта Вурст, Людмила Гурченко, Фаїна Раневська, Олена Малишева, Валентина Матвієнко.

З 1990 року знімається у кіно, дебютувавши у фільмі «Бакенбарди». У 1990-ті виконала ще кілька ролей. 2001-го зіграла у 3-му сезоні серіалу «Вулиці розбитих ліхтарів».

Виконала роль Фими Собак в екранізації роману Ільфа і Петрова «12 стільців», співачку Жанну в «Діамантах для Джульєтти», Кікімору в «Бідній крихті», Інгу в стрічці «Це всі квіточки», Лисі Алісу в «Золотому ключику», Марфушеньку в «Морозко», Бабуся у «Червоній шапочці» та ін.

Олена Воробей у фільмі "12 стільців"

Олена Воробей у фільмі "Морозко"

Була неодноразовою учасницею популярного шоу «Повтори!», у якому пародіювала таких зірок як: Лайма Вайкуле, Валентина Матвієнко, Фаїна Раневська, Патрісія Каас, Катерина Савінова (пародіювалася Фрося Бурлакова – персонаж Є. Савінової у к/ф «Приходьте завтра.») , Інгеборга Дапкунайте, Голос залізничного вокзалу («побутові голоси»), Роза Сябітова, Олег Анофрієв, Ірада Зейналова та ін.

При цьому саму Олену Горобець пародію зробила Нонна Гришаєва.

Також була учасницею таких шоу на ТБ-каналах: «Найрозумніший» (СТС) – переможниця інтелектуального шоу «Найрозумніший бешкетник»; (партнер Кирило Нікітін), «Зірка плюс Зірка» (Зірка плюс Зірка) на телеканалі «Україна» (партнер Кирило Андрєєв, соліст гурту «Іванушки»).

Неодноразово брала участь у програмі "Суботній вечір" на каналі "Росія".

Грає в антерпризних спектаклях, серед її робіт: "Він в Аргентині" - Ніна; "Любов по-італійськи" - Ева; "Ти мій Бог" - Сільвія;

З 2014 року займається педагогічною діяльністю – викладає спеціальність "актор радіопрограми з додатковим тембральним ухилом" у Вищій Школі телебачення та радіомовлення «Газпром-Медіа».

2017 року Олені було закрито в'їзд на територію України.

Зростання Олени Горобець: 158 сантиметрів.

Особисте життя Олени Горобець:

Перший чоловік – Андрій Кислюк, актор пітерського театру «Буфф». Прожили разом 10 років.

Другий чоловік (громадянський шлюб) – Ігор, бізнесмен із Санкт-Петербурга.Вони підтримували стосунки навіть коли після розлучення з першою дружиною Ігор не зробив Єлені пропозицію руки та серця. Він не платив аліментів на утримання дочки, але допоміг купити їй та дочці квартиру у Москві.

У квітні 2017 року Ігор загинув. "Мені зателефонували з Пітера і повідомили, що батько моєї доньки в комі. Перелом основи черепа - там не було шматка голови", - розповідала вона у шоу "Секрет на мільйон". Артистка боролася за його життя: "Я підняла всі свої зв'язки. Ігореві дали палату, спеціальний матрац, який забезпечував циркуляцію крові. Він розплющував очі, почав ворушити руками. Ми не розуміли, чи чує він нас чи ні, але я постійно з ним розмовляла. Розповідала, що на нього чекають донька, сини. Ця боротьба за життя тривала довгих дев'ять місяців, але ми програли".

Ігор – батько дочки Олени Воробей

Олена Воробей та дочка Софія

У свій час у пресі ходили чутки про нібито нареченого-бізнесмена з Австралії. Але вони не підтвердились.

Далі у артистки був роман із телепродюсером на ім'я Кирило.

Потім у її житті з'явився звукорежисер Олександр Каліщук, з яким вона почала проживати у цивільному шлюбі.

Олена Воробей та Олександр Каліщук

На початку 2022 Олена Воробей повідомила, що зустрічалася з держслужбовцем, збиралася заміж, але вони розлучилися напередодні весілля. В ефірі НТВ вона розповіла: «Мене заміж буквально видавали. Я читала про себе як фантастичну літературу. Це засмучувало і мене, і ту людину, з якою я була. Ми розлучилися. Я ухвалила це рішення». Колишній коханий відлетів у Брест, а вона – на Канарі. Горобець вирішила пережити любовну невдачу красиво - під шум прибою та з келихом дорогого ігристого в руці.

Гумористка також зізналася, що на островах її доглядали інші чоловіки: «За мною доглядав і німець, і іспанець. І очі будували. Ми навіть тепер листуємося».

Фільмографія Олени Горобець:

1990 - Бакенбарди (Sudeberns) - учасниця "Капели"
1993 - Пристрасті по Анжеліці - Віка
1993 - Не сумуй (короткометражний)
1998 - Тіло буде віддано землі, а старший мічман співатиме - епізод
2001 - Вулиці розбитих ліхтарів-3 - Лариса, розлучена дамочка
2001 – Старі пісні про головне. Постскриптум
2003 - Жіночий роман - епізод
2004-2005 – Обережно, Задове!
2004 - Операція "Еніки-Беніки"
2004 — Афромосквич — вчителька Жені
2004 - 12 стільців - Фіма Собак, подружка Елочки-людожерки
2005 - Це все квіточки - Інга
2005 - Діаманти для Джульєтти - Жанна, співачка
2006 - Бідна крихта - Кікімора
2006 - 1-й Швидкий - бездарна актриса
2007 – Перший будинки – сержант міліції / Паша Строганова
2007 – Королівство кривих дзеркал
2008 - Золота рибка - Золота рибка
2009 - Золотий ключик - лисиця Аліса
2010 - Морозко - Марфушенька
2011 - Нові пригоди Аладдіна - мама Аладдіна
2012 - Червона шапочка - Бабуся
2013 - Три богатирі - Білка

Вокал Олени Горобець:

2001 р. Вулиці розбитих ліхтарів-3 - виконує пісню "Домовий" (музика Андрія Іванова, слова Дмитра Рубіна)

Озвучування Олени Горобець:

2006 Елька (анімаційний) - Чайка

Сценарії Олени Воробей:

Дискографія Олени Воробей:

1999 - Брати Воробйови - Лист з армії (збірка «Екстрахіт 2», «Екстраденс 4»)

останнє оновлення інформації: 19.02.2022

© Збір інформації, авторська обробка, систематизація, структурування, оновлення: адміністрація сайту stuki-druki.com.

Головна Політика конфіденційності 2014-2024 © Штуки-Дрюки Усі права захищені. При цитуванні та використанні матеріалів посилання на Штуки-Дрюки (stuki-druki.com) є обов'язковим. При цитуванні та використанні в інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Штуки-Дрюки або stuki-druki.com є обов'язковим.

Олена Воробей - біографія, новини, особисте життя

Олена Воробей (справжнє ім'я – Олена Яківна Лебенбаум). Народилася 5 червня 1967 року у Бресті. Російська актриса естради, кіно та телебачення, гумористка та пародистка. Заслужена артистка Росії (2012).

Олена Лебенбаум, що стала широко відомою як Олена Воробей, народилася 5 червня 1967 року у білоруському місті Брест.

Батько - Яків Мовшевич Лебенбаум, працював слюсарем у ЖЕКу.

Мати – Ніна Львівна Лебенбаум, працювала монтажницею та швачкою (померла від раку у 2016 році).

Молодша сестра – Наталія.

З ранніх років добре співала, мала музичний слух. Закінчила музичне училище у Бресті.

Вже у шкільні роки заявила про себе як про обдаровану пародистку, коли почала копіювати голоси та манеру поведінки однокласників та вчителів. Олені вдавалося схопити як тембр, а й особливості кожного свого об'єкта пародії.

Олена Воробей у дитинстві

З третього разу 1988 року стала студенткою Ленінградського театрального інституту (ЛГІТМіК), навчалася за класом артист театру, естради та кіно у Ісаака Штокбанта. Закінчила ЛГІТМіК у 1993 році.

Вже зі студентських років почала працювати у ленінградському Державному театрі «БУФФ». Там познайомилася з Юрієм Гальцевим, Геннадієм Вітровим та Наталією Ветлицькою.

Олена Горобець у юності

За словами Володимира Вінокура, сценічний псевдонім Воробей вигадали він спільно з Оленою - за аналогією з Едіт Піаф, чий псевдонім перекладається як «горобець».

1992 року виступила з клоунадою на конкурсі акторської пісні імені Андрія Миронова, де стала лауреатом і отримала приз глядацьких симпатій. У 1993 році отримала Гран-прі, спеціальний приз 1-го каналу і приз симпатій глядачів на Всеросійському конкурсі «Ялта-Москва-Транзит».

З 2000 року Олена Воробей перейшла на естраду та почала зніматися у програмі «Аншлаг» та інших популярних телевізійних проектах.

Неодноразово ставала лауреатом Всеросійських конкурсів артистів естради, серед яких: «Хіт-парад Останкіно» (1995), Гран при «Кубку гумору» (2002), «Золотий Остап» – кубок найкращої актриси естради (2006).

Робить спільні номери із Сергієм Дроботенком, Юрієм Гальцевим, Наталією Ветлицькою та Геннадієм Вітровим.

Об'єктами її пародій ставали: Жанна Агузарова, Ірина Аллегрова, Алсу, Надія Бабкіна, Олена Ваєнга, Лайма Вайкуле, Наталія Ветлицька, Ялинка, Надія Кадишева, Саті Казанова, Валерій Леонтьєв, Таїсія Повалій, Алла Пугачова, Еді , Трохим, Любов Успенська, Жанна Фріске, Кончіта Вурст, Людмила Гурченко, Фаїна Раневська, Олена Малишева, Валентина Матвієнко.

З 1990 року знімається у кіно, дебютувавши у фільмі «Бакенбарди». У 1990-ті виконала ще кілька ролей. 2001-го зіграла у 3-му сезоні серіалу «Вулиці розбитих ліхтарів».

Виконала роль Фими Собак в екранізації роману Ільфа і Петрова «12 стільців», співачку Жанну в «Діамантах для Джульєтти», Кікімору в «Бідній крихті», Інгу в стрічці «Це всі квіточки», Лисі Алісу в «Золотому ключику», Марфушеньку в «Морозко», Бабуся у «Червоній шапочці» та ін.

Олена Воробей у фільмі "12 стільців"

Олена Воробей у фільмі "Морозко"

Була неодноразовою учасницею популярного шоу «Повтори!», у якому пародіювала таких зірок як: Лайма Вайкуле, Валентина Матвієнко, Фаїна Раневська, Патрісія Каас, Катерина Савінова (пародіювалася Фрося Бурлакова – персонаж Є. Савінової у к/ф «Приходьте завтра.») , Інгеборга Дапкунайте, Голос залізничного вокзалу («побутові голоси»), Роза Сябітова, Олег Анофрієв, Ірада Зейналова та ін.

При цьому саму Олену Горобець пародію зробила Нонна Гришаєва.

Також була учасницею таких шоу на ТВ-каналах: «Найрозумніший» (СТС) – переможниця інтелектуального шоу «Найрозумніший бешкетник»; «Дві зірки» (2-й сезон) – учасниця у дуеті з Борисом Мойсеєвим; "Танці зі зірками" (партнер Кирило Нікітін), "Зірка плюс Зірка" (Зірка плюс Зірка) на телеканалі "Україна" (партнер Кирило Андрєєв, соліст групи "Іванушки").

Неодноразово брала участь у програмі "Суботній вечір" на каналі "Росія".

Грає в антерпризних спектаклях, серед її робіт: «Він в Аргентині» – Ніна; "Кохання по-італійськи" - Ева; "Ти мій Бог" - Сільвія; "З любов'ю не жартують" - Інесса.

З 2014 року займається педагогічною діяльністю – викладає спеціальність "актор радіопрограми з додатковим тембральним ухилом" у Вищій Школі телебачення та радіомовлення «Газпром-Медіа».

2017 року Олені було закрито в'їзд на територію України.

Зростання Олени Горобець: 158 сантиметрів.

Особисте життя Олени Горобець:

Перший чоловік – Андрій Кислюк, актор пітерського театру «Буфф». Прожили разом 10 років.

Другий чоловік (громадянський шлюб) – Ігор, бізнесмен із Санкт-Петербурга. У шлюбі 11 березня 2003 року народилася дочка Софія. Ігор офіційно був одружений з іншою, але Воробей таки зважилася народити від нього. Вони підтримували стосунки навіть коли після розлучення з першою дружиною Ігор не зробив Єлені пропозицію руки та серця.Він не платив аліментів на утримання дочки, але допоміг купити їй та дочці квартиру у Москві.

У квітні 2017 року Ігор загинув. "Мені зателефонували з Пітера і повідомили, що батько моєї доньки в комі. Перелом основи черепа - там не було шматка голови", - розповідала вона у шоу "Секрет на мільйон". Артистка боролася за його життя: "Я підняла всі свої зв'язки. Ігореві дали палату, спеціальний матрац, який забезпечував циркуляцію крові. Він розплющував очі, почав ворушити руками. Ми не розуміли, чи чує він нас чи ні, але я постійно з ним розмовляла. Розповідала, що на нього чекають донька, сини. Ця боротьба за життя тривала довгих дев'ять місяців, але ми програли".

Ігор – батько дочки Олени Воробей

Олена Воробей та дочка Софія

У свій час у пресі ходили чутки про нібито нареченого-бізнесмена з Австралії. Але вони не підтвердились.

Далі у артистки був роман із телепродюсером на ім'я Кирило.

Потім у її житті з'явився звукорежисер Олександр Каліщук, з яким вона почала проживати у цивільному шлюбі.

Олена Воробей та Олександр Каліщук

На початку 2022 Олена Воробей повідомила, що зустрічалася з держслужбовцем, збиралася заміж, але вони розлучилися напередодні весілля. В ефірі НТВ вона розповіла: «Мене заміж буквально видавали. Я читала про себе як фантастичну літературу. Це засмучувало і мене, і ту людину, з якою я була. Ми розлучилися. Я ухвалила це рішення». Колишній коханий відлетів у Брест, а вона – на Канарі. Горобець вирішила пережити любовну невдачу красиво - під шум прибою та з келихом дорогого ігристого в руці.

Гумористка також зізналася, що на островах її доглядали інші чоловіки: «За мною доглядав і німець, і іспанець. І очі будували.Ми навіть тепер листуємося».

Фільмографія Олени Горобець:

1990 - Бакенбарди (Sudeberns) - учасниця "Капели"
1993 - Пристрасті по Анжеліці - Віка
1993 - Не сумуй (короткометражний)
1998 - Тіло буде віддано землі, а старший мічман співатиме - епізод
2001 - Вулиці розбитих ліхтарів-3 - Лариса, розлучена дамочка
2001 – Старі пісні про головне. Постскриптум
2003 - Жіночий роман - епізод
2004-2005 – Обережно, Задове!
2004 - Операція "Еніки-Беніки"
2004 — Афромосквич — вчителька Жені
2004 - 12 стільців - Фіма Собак, подружка Елочки-людожерки
2005 - Це все квіточки - Інга
2005 - Діаманти для Джульєтти - Жанна, співачка
2006 - Бідна крихта - Кікімора
2006 - 1-й Швидкий - бездарна актриса
2007 – Перший будинки – сержант міліції / Паша Строганова
2007 – Королівство кривих дзеркал
2008 - Золота рибка - Золота рибка
2009 - Золотий ключик - лисиця Аліса
2010 - Морозко - Марфушенька
2011 - Нові пригоди Аладдіна - мама Аладдіна
2012 - Червона шапочка - Бабуся
2013 - Три богатирі - Білка

Вокал Олени Горобець:

2001 р. Вулиці розбитих ліхтарів-3 - виконує пісню "Домовий" (музика Андрія Іванова, слова Дмитра Рубіна)

Озвучування Олени Горобець:

2006 Елька (анімаційний) - Чайка

Сценарії Олени Воробей:

Дискографія Олени Воробей:

1999 - Брати Воробйови - Лист з армії (збірка «Екстрахіт 2», «Екстраденс 4»)

останнє оновлення інформації: 19.02.2022

© Збір інформації, авторська обробка, систематизація, структурування, оновлення: адміністрація сайту stuki-druki.com.

Головна Політика конфіденційності 2014-2024 © Штуки-Дрюки Усі права захищені.При цитуванні та використанні матеріалів посилання на Штуки-Дрюки (stuki-druki.com) є обов'язковим. При цитуванні та використанні в інтернеті гіперпосилання (hyperlink) на Штуки-Дрюки або stuki-druki.com є обов'язковим.

Олена Горобець

Закінчила музичне училище у Бресті.
1993 року закінчила Ленінградський театральний інститут за спеціальністю «Артист театру, естради та кіно».

Заслужена артистка Росії (2012).

трейлер: "Елька" >>

публікації

«Хуліганисте кріпацтво», — так Воробей характеризує себе в дитячі роки. Дворові ігри, дерева, паркани – головні спогади тих років. Але водночас маленька Олена була відмінницею. Здібності до пародіювання виявилися у неї в школі. Шкільні наставники стали першими персонажами для пародій. На перервах однокласники захоплювалися тим, як Олена майстерно зображала ходи і відтворювала голоси педагогів.
Олена з дитинства мріяла стати актрисою, а точніше – клоуном. Батьки у старшій дочці бачили вчительку музики і після восьмого класу перевели дівчинку до музичного училища. Тоді Олена вперше побувала в Ленінграді і, закохавшись у це місто, зрозуміла, що навчатиметься саме у Ленінградському театральному інституті — ЛГІТМіКу.

1988 року Олену зарахували на курс майстерності Ісаака Штокбанта. Дивно, але на вступних іспитах Олена зарекомендувала себе як актриса, яка категорично не співає. «Не співає і не заспіває» — таким був вирок майстрів.
Проте 1991 року Воробей з'явилася на конкурсі акторської пісні імені О.О. Миронова.Вона начепила на голову смішну клоунську шапку, прихопила старенький потертий саквояжик, наповнений різнокольоровими «боа» з мочалок і… вийшла. Під музику із фільму Боба Фосса «Кабаре». Олена не прагнула наслідувати незрівнянну Лайзу і виконала знамениті шлягери у своїй манері. Журі сприйняв її виступ із запеклим обуренням: як на конкурсі акторської пісні можна таке собі дозволити? Ні про яку премію за подібну «зухвалу витівку» не могло бути й мови. Однак публіка надзвичайно тепло прийняла талановиту молоду актрису. Олена здобула приз глядацьких симпатій.
Ще зі студентських років Олена, як і Юрій Гальцев, Геннадій Вітров, почала працювати у пітерському театрі «БУФФ». За словами артистки, це унікальний театр, перший театр-кабаре. Там вона мала можливість грати в драматичних спектаклях, співати, і робити пародії.
Тоді ж у Олени почалися «жахливі розбіжності зі своєю фактурою». Знайти свій жанр виявилося непросто - хотілося стати і клоуном, і актрисою, і співачкою.

Подолаючи перешкоди…
(«Ялта - Москва - Транзит»)

Свої вокальні та акторські здібності Олена змогла продемонструвати 1993 року на Всеросійському конкурсі «Ялта – Москва – Транзит». Тоді вона з'явилася у шкільній формі, з кісками та бутербродом у руці. Олена стала володаркою Гран-прі, спеціального призу 1 каналу та від конкурсу – поїздки до Сан-Ремо. Крім того, співачка здобула приз глядацьких симпатій. Вперше за історію конкурсу думка журі та глядачів збіглася! Але такий успіх не привів Олену на велику сцену. Щоб рухатися далі, потрібні були гроші, і чималі: на видання музичного матеріалу, зйомку кліпів. Без цього нікуди.Переможниці довелося повернутися до Пітера, до улюбленого комедійного театру «БУФФ».

Олена продовжувала писати пісні, озвучувала численні рекламні ролики. Тоді в житті Олени відбувалися події, які багатьом можуть здатися містичними: випадкове знайомство в аеропорту з бізнесменом — із справжнім джентльменом, який погодився проспонсувати запис фонограм, зустріч із Пугачовою. "Все почалося з того, що Алла Борисівна мені почала снитися", - згадує Олена. Незабаром від Примадонни надійшло запрошення взяти участь у зйомках «Різдвяних зустрічей» у 1998 році. Потім були другі «Різдвяні зустрічі».
А трохи пізніше Москва нарешті відчинила свої широкі обійми.
Володимир Винокур шукав у свій театр актрису, яка співала б, і пародіювала, і чудово рухалася і при цьому не боялася бути смішною. Такою універсальною артисткою могла бути лише Олена Воробей. Володимир Натанович одразу зрозумів: та це те, що він давно й марно шукав. Але у Вінокура вона не пропрацювала й дня. Після одного виступу у концертній програмі «Льовчик і Вовчик. Через 30 років», де Воробей разом із Гальцевим та Вітровим виконали пародійний номер, до Олени підійшов президент культурного фонду «АРТЕС» А. Достман і запропонував підписання вигідного контракту. З того часу робота закипіла: перші пародії на великій сцені, зйомки в «Аншлагу», сольні концерти перед величезною аудиторією у різних містах та країнах. За кілька років Олена Воробей встигла об'їздити з гастролями півсвіту.
Вона неодноразово ставала лауреатом Всеросійських конкурсів артистів естради: «Хіт-парад Останкіно – 1995 рік, «Кубок гумору» – 2002 рік.

додаткова інформація >>

Якщо Ви маєте додаткову інформацію, то, будь ласка, напишіть листа за цією адресою або залиште повідомлення для адміністрації сайту в гостьовій книзі.
Будемо дуже вдячні за допомогу.