Як боротися з фітофторою на картоплі?

Для боротьби з фітофторозом ефективний деревний та рослинний попіл. Його потрібно розтрусити над землею чи міжряддям рослин перед тим, як висадити картоплю чи помідори на постійне місце. Після посадки рослин потрібно ще раз розтрусити попіл. Помідорам під час формування плодів потрібно багато калію.

Як боротися з фітофторою на помідорах?

Кропити томати від фітофторозу бордоською сумішшю потрібно не менше трьох разів через кожні 10 днів. Знімати стиглі плоди після такої обробки можна лише через 15 днів. Серед інших дієвих засобів від фітофтори на помідорах – оксихом та ридоміл голд.

Як виглядає фітофтора на картоплі?

За стеблової форми хвороби, на стеблах і черешках утворюються смуги коричневих відмерлих тканин, які часто повністю охоплюють верхню частину стебла. На бульбах фітофтороз проявляється у вигляді дещо вдавлених, твердих, чітко окреслених бурих плям. На розрізі добре видно уражені тканини, які поширюються вглиб бульб.

Фітофтороз: симптоми, причини і способи боротьби Фітофтороз сенполій починається з тих же причин, що і фітофтороз цитрусових, з помідорів і картоплі, принесених додому. Вогкість і застій повітря додають ймовірності захворювання на фітофтороз. Сенполії хворі фітофторозом погано ростуть, листя стає млявим і знебарвлюються. … See more

Фітофтороз коренів суниці (Phytophthora fragariae Hickman) – як запобігти зараженню та зберегти урожай

Суниця є однією з найпоширеніших ягідних культур в Україні. Значною перешкодою на шляху отримання її високих врожаїв є ряд факторів, насамперед досить вагомий вплив мають фітопатологічні хвороби, поширенню яких сприяє збільшення кількості імпорту посадкового матеріалу. Одним із найнебезпечніших захворювань для насаджень цієї культури є фітофтороз коренів суниці (почервоніння серцевини кореня), збудник — гриб Phytophthora fragariae Hickman. Захворювання включене до списку А-1: Карантинні організми, відсутні в Україні (згідно наказу від 29.11.2006 № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019 р.).

Фітофторозна коренева гниль завдає значних економічних збитків країнам які вирощують ягідні культури. Щорічні світові економічні втрати завдані Phytophthora fragariae Hickman досягають десятки мільйонів євро. Без проведення захисних і профілактичних заходів насадження гинуть протягом двох-трьох вегетаційних сезонів. Особливо активно гриб розвивається й спричиняє найбільшої шкоди в регіонах із прохолодним та вологим кліматом, в періоди зниження температури. Втрати врожаю від фітофторозної кореневої гнилі в сприйнятливих до розвитку даної хвороби сортів можуть становити 50–100%. Так в Новій Шотландії (Канада) за один сезон втрачається близько 78% врожаю суниці, а втрати виробника оцінюються в 1500 канадських доларів.

Ймовірність поширення та акліматизації збудника фітофторозу коренів суниці в Україні існує, адже гриб розвивається в широкому температурному діапазоні, є досить пластичним, при настанні несприятливих умов наявність статевої стадії в циклі розвитку дає можливість Phytophthora fragariae Hickman зберігати життєздатність протягом тривалого часу. В разі акліматизації збудника викорінення хвороби надзвичайно складне та трудомістке.

Головними рослинами-господарями гриба Phytophthora fragariae є представники роду Fragaria. Другорядними рослинами-живителями є - малина та ожина.

Хвороба вперше була зареєстрована в районі Ланкшир в Шотландії в 1920 році. В даний час поширена в багатьох країнах світу, зокрема: Австрії, Франції, Німеччині, Італії, Швеції, Нідерландах, Великобританії, Японії, та ін.

Phytophthora fragariae поширюється за допомогою поверхневої або дренажної води. Збудник може розповсюджуватися з зараженим ґрунтом, що прилип до сільгоспінвентарю та сільськогосподарських машин. Основним шляхом поширення хвороби фітофторозу суниці на більшій частині території Європи та інших континентів є розповсюдження ураженого садивного матеріалу.

Спалахи хвороби починаються з малих вогнищ інфікованих рослин суниці, які поступово збільшуються в розмірах. Вогнище хвороби розростається вниз по схилу.

Інфікування рослин зазвичай відбувається пізно восени або рано на весні, коли створюються сприятливі умови - прохолодно та волого. Перші ознаки ураження суниці фітофторозом можна виявити на корінні рослин восени. Однак до весни симптоми на надземних органах не проявляються. Із відновленням вегетації суниці, в містях застою води рослини уповільнюють ріст, мало плодоносять або гинуть ще до початку плодоношення. Молоді листки втрачають блиск набувають синьо-зеленого кольору, старі по краях жовтіють, буріють або червоніють, а ті, що сформувалися після ураження, часто бувають недорозвиненими з вкороченими черешками. При викопуванні уражених рослин спостерігається слабко розвинена, гнила коренева система. Бічні корені майже зовсім згнивають, та відмирають. Додаткові корені загнивають, починаючи з кінчиків, у верхньому напрямку і часто на дистальних кінцях мають сірий або коричневий колір, створюючи характерну ознаку «червоних хвостів». Якщо розрізати верхні білі частини таких коренів, без ознак загнивання - можна спостерігати стрижневі циліндри винно-червоно кольору.

Характерною ознакою фітофторозу суниці є наявність зооспор, які часто виявляють в уражених коренях. Дозрілі оогонії золотисто-коричневі, діаметром 28-46 мкм (в середньому 39 мкм), мають одну аплеротичну ооспору діаметром 22-44 мкм (в середньому 33 мкм), сферичної, або бочкоподібної форми. В останньому випадку в процесі росту вона стискається з клітинами господаря. Вторинні спорангії, у яких відсутні папіли, грушоподібні, завбільшки 32-90 мкм (в середньому 60) на 22-52 мкм (в середньому 38 мкм). Зооспори 13 х 10 мкм.

Phytophthora fragariae може зберігати життєздатність у ґрунті у вигляді стійких ооспор протягом 4 - 15 років. Проростаючи ооспори утворюють один, а інколи кілька спорангіїв, які виділяють рухомі зооспори, що, підпливаючи до кінчиків корінців рослин-господарів, закріплюються на них. Гриб проникає до стели рослини, де і відбувається його ріст. Гіфи проростають з коріння зовні утворюючи нові спорангії, що виділяють зооспори і уражують інші корені. Вторинні спорангії, що не несуть папіл, утворюються через кілька днів і гриб може здійснювати ряд циклів ураження протягом зими. Внутрішня проліферація спорангіїв сприяє швидкому утворенню великої кількості зооспор, яким властивий від’ємний геотропізм, рухаючись догори, вони концентруються у воді на поверхні ґрунту. Оптимальна температура для ураження — 10 - 17°С. Зараження можливе і при більш низькій температурі - до 2 ° С. При температурі нижче 10 ° С і вище 20 ° C процес зараження сповільнюється, зате зумовлює інтенсивніше утворення вторинного інокулюму. Саме цим пояснюється важкий характер хвороби після вологої зими. На 1 см уражених коренів може утворитися кілька сотень ооспор. Як наслідок, корінь згниває, залишаючи в ґрунті велику кількість нових ооспор. При висаджуванні уражених рослин у чистий ґрунт це місце уражується на багато років.

1. Для запобігання занесенню захворювання на нові території для посадок потрібно використовувати лише сертифіковані сорти суниць.
2. Для посадки використовувати стійкості до фітофторозу коренів суниці сорти, такі як: "Корона", "Полька", "Флоренція", "Сенга Сенгана", "Фріда", "Соната".
3. Для покращення дренажу води рослини потрібно вирощувати на гребенях або піднятих грядках на 8 - 10 дюймів,
4. Рослини повинні рости на сонячних ділянках, знаходячись під впливом прямого сонячного світла. Розміщення рядків має співпадати з напрямком переважаючих вітрів для сприяння більш швидкому висиханню листків та ягід.
5. Дотримуватися правильної відстані між рослинами і строків внесення добрив. Надмірне застосування азотних добрив може сприяти загущеності листя, що призвиде до перезволоження ґрунту у вологі періоди і сприятиме розвитку хвороби.
6. Проводити сівозміну раз в 2-4 роки.
7. Важливим заходом є глибока оранка ґрунту.
8. Для захисту проти почервоніння осьового циліндру потрібо використовувати ряд фунгіцидів. Високоефективними єфозетил-алюміній і споріднені препарати, якщо їх вносять восени.Дозволені також фунгіциди, що містять феніламіди: забезпечуютьвисокий захист при внесенні їх восени або навесні

1. Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження хвороби.
2. При ввезенні посадковий матеріал підлягає первинному огляду з обов’язковим відбором зразків для лабораторної експертизи.
3. З метою своєчасного виявлення захворювання і проведення профілактичних заходів необхідно щорічно обстежувати насадження суниці в два строки: навесні в період від фази бутонізації до фази цвітіння, а також наприкінці вегетації (вересень). Під час обстежень звертають увагу на саму рослину, листки, корінь. Для лабораторного аналізу відбирають зразок із зів’ялих рослин з кореневою системою.
4. Впровадження особливого карантинного режиму у вогнищах захворювання.У зоні ураження — знищення уражених посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцієюзасобів, сільськогосподарського інвентарю, ґрунту. Уражені ділянки не можна використовувати під суницю протягом 6 - 8 років.

1. Сикало О. О. Карантинні шкідливі організми. Частина 2. Карантинні хвороби: Підручник /О.О. Сикало, О.М. Мовчан, ІД Усгінов (за ред. 0.0. Сикало). — К.: Колобіг,
2. Скрипник Н. В. Фітофтороз коренів суниці (Phytophthora fragariae Hickman) — небезпечне карантинне захворювання / Н. В. Скрипник, О. М. Макарук // Захист і карантин рослин. - 2013. - Вип. 59. - С. 258-264.
3. AlcockN.L. ThePhytophthoradiseasestrawberry / N.L. Alcock, D.V. Howells // ScientiaHorticulturae. — Р. 52—58.
4. EPPO and CABI. "Phytophthora fragariae"Data Sheets on Quarantine Pests. //https://gd.eppo.int/download/doc/630_ds_PHYTFU_en.pdf
5. Scientific Opinion on the risks to plant health posed by Phytophthora fragariae Hickman var. fragariae in the EU territory, with the identification and evaluation of risk reduction optionsEFSA Panel on Plant Health (PLH). EFSA Journal 2014;12(1):3539 https://efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.2903/j.efsa.2014.3539
6. Species Detail InformationPhytophthora fragariae // http://www.phytophthoradb.org/species.php?a=dv&id=86913&p=1&l=200&sv=&sf=&opt=0
7. Sundheim, L., Sletten, A., Rafoss, T., Stensvand, A. (2010). Pest risk assessment of Phytophthora fragariae in Norway. Opinion of the Plant Health Panel of the Scientific Committee for Food Safety, 09/905-2_final, ISBN 978-82-8259-003-7 (Electronic edition). 54 pp. VKM, Oslo, Norway.
8. José Ricardo LiberatoStrawberry red stele (Phytophthora fragariae var. fragariae) July 2006with494https://www.researchgate.net/publication/305687359_Strawberry_red_stele_Phytophthora_fragariae_var_fragariae

• МІЖНАРОДНИЙ РІК ЗДОРОВ'Я РОСЛИН 2020 / INTERNATIONAL YEAR OF PLANT HEALTH 2020
• Про лабораторію
  • Структура лабораторії
  • Атестат про акредитацію
  • Історія створення фітосанітарної лабораторії
  • КОМПЛЕКТ ДОКУМЕНТІВ
  • Розмір середніх проб рослинної сільскогосподарської продукції
  • Перелік платних послуг
  • Поширення по районах
  • Перелік регульованих шкідливих організмів
  • Амброзія полинолиста
  • Бактеріальний опік плодових
  • Золотиста картопляна нематода
  • Повитиця польова
  • Західний кукурудзяний жук
  • Американський білий метелик
  • Південно-американська томатна міль
  • Державні сайти
    • Президент України
    • Верховна Рада України
    • Урядовий портал
    • Міністерство аграрної політики та продовольства
    • Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
    • Державна установа "Центральна фітосанітарна лабораторія"
    • Головне управління Держпродспоживслужби України у Волинській області
    • Вимоги України
    • Вимоги ЄС
    • Вимоги КНР
    • Вимоги Республіки Індія
    • Фітосанітарні вимоги Республіки Білорусь
    • Фітосанітарні вимоги Турецької Республіки
    • Директиви
    • МСФЗ №1-34
    • МСФЗ №12
    • МСФЗ №15
    • МСФЗ №35
    • МСФЗ №36
    • МСФЗ №45
    • МСФЗ №47
    • СТАНДАРТ ЄОКЗР PM 916

    Фітофтороз (фітофторозна гниль) суниці садової (Фитофтороз)

    

    Фітофторозна гниль (фітофтороз) - поширене захворювання суниці садової в багатьох насадженнях. Часто, дане захворювання серйозно не сприймається виробниками, оскільки вважається, що воно не призводить до значних економічних втрат. Однак, надмірна кількість опадів протягом травня, червня і липня може призвести до серйозних втрат врожайності ягоди та погіршення її якості в результаті ураження насадження фітофторозною гниллю. Комерційні виробники можуть втратити до 50% врожаю в результаті інфікування насадження фітофторозом. Фітофторозна гниль в першу чергу вражає ягоду, але також може інфікувати цвіт.

    Симптоми захворювання

    Фітофтороз може інфікувати ягоду на будь-якій стадії її розвитку. На зеленій ягіді, хворі ділянки можуть бути від темно-коричневого до зеленого забарвлення, такого ж як зелена ягода. У міру поширення гнилі, вся ягода стає коричневою, її текстура стає грубою. Захворювання значно важче діагностувати (виявляти) на стиглій ягоді. На повністю достиглій ягоді, інфекція може призвести до незначної зміни забарвлення або іноді забарвлення може стати від коричневого до темно-фіолетового. Інфікована стигла ягода, як правило, м'якша на дотик в порівнянні з здоровою ягодою. Якщо хвору ягоду розрізати навпіл, можна спостерігати потемніння системи водопровідних капілярів, які з'єднують кожну насінину. При більш пізніх стадіях розвитку захворювання - повністю стигла ягода стає жорсткою і має тверду шкірку. Іноді, на поверхні уражених плодів можна спостерігати розвиток білої цвілі. З часом, заражені ягоди всихаються, утворюючи жорсткі, зморщені мумії.

    Ягоди, інфіковані фітофторозом, мають неприємний запах і смак. Навіть здорові тканини на злегка інфікованій ягоді мають гіркий присмак. Це створює додаткові проблеми для виробників при зборі ягоди. Адже, інфіковані, повністю стиглі ягоди, маючи лише незначну зміну кольору, можуть здаватися нормальними і помилково можуть бути зірвані разом зі здоровими ягодами. Як наслідок, споживачі можуть скаржитися на гіркий присмак варення та желе, яке було зроблено з ягоди з насаджень, де були зафіксовані спалахи захворювання фітофторозної гнилі.
    Фітофторозна гниль найчастіше спостерігається на погано дренованих ділянках, де існують або в минулому мали місце застої води, або ягода перебувала в прямому контакті з грунтом.

    Збудник захворювання

    Збудником фітофторної гнилі (фітофторозу) є гриб Phytophthora cactorum. Гриб зимує у вигляді товстостінних спор (ооспор) в уражених муміфікованих плодах. Ці ооспори можуть залишатися життєздатним в грунті протягом тривалого періоду часу. Навесні, за наявності вільної вологи ооспори проростають і виробляють спорангії. В середині спорангій виробляється інший тип спор - зооспори. До 50 зооспор можуть утворитися всередині однієї спорангії. Зооспори - це крихітні джгутики, які можуть плавати в воді. При наявності вільної води на поверхні ягід, зооспори проростають і інфікують ягоду. При більш пізніх стадіях інфекції, за вологих умов навколишнього середовища спорангії можуть утворюватися на поверхні уражених ягід. Гриб поширюється бризками дощу, при дощуванні та вітром. Спорангії та/або зооспори легко поширюються у воді з поверхні інфікованої ягоди на здорову ягоду, де відбувається розвиток нових інфекцій.

    За сприятливих умов навколишнього середовища, хвороба може дуже швидко поширюватися насадженням. Для зараження (інфікування) достатньо всього однієї години вологого періоду (наявності вільної води на поверхні ягоди). Оптимальна температура для розвитку та поширення інфекції від 17 до 25 о С. При збільшенні тривалості вологих періодів, діапазон температур, при яких може відбуватися зараження значно збільшується. Інфіковані ягоди всихають і муміфікуються, опадають на землю і знаходяться на рівні або трохи нижче поверхні грунту. Ооспори формуються в муміфікованій ягоді, що дозволяє грибку зимувати та викликати нові інфекції наступного року, таким чином, завершуючи цикл хвороби.

    Контроль захворювання

    1. Для посадки необхідно обирати ділянки з хорошим дренажем грунту і циркуляцією повітря. Хороший дренаж грунту є критично важливим фактором. Погано дреновані ділянки, та ділянки які підлягають періодичному затопленню ідеально підходять для розвитку фітофторозу (шкіряної гнилі ягоди).

    2. Рослини повинні рости на сонячних ділянках, та перебувати під впливом прямого сонячного світла (необхідно уникати затінених ділянок). Розміщення рядків рослин повинно співпадати з напрямком переважаючих вітрів для сприяння більш швидкому висиханню листя та ягоди.

    3. Необхідно мульчувати рослини суниці садової соломою або іншим матеріалом, який зменшує контакт ягоди з грунтом. За даними досліджень, наявність достатнього шару мульчуючої соломи є дуже корисним в боротьбі з фітофторозом.

    4. Дуже важливим є дотримання правильної відстані між рослинами і строків внесення добрив. Надмірне застосування азотних добрив може сприяти надмірній загущеності листя. Затінення ягід надмірно загущеним шаром листя значно сповільнює висихання ягоди у вологі періоди і створює ідеальні умови для розвитку хвороби.

    5. Необхідно здійснювати регулярний збір ягоди на початку дня (як тільки рослини висихають). Обов'язково, при зборі необхідно видаляти всі хворі ягоди з рослин, при цьому, в жодному разі, не можна залишати їх у полі.

    6. В комерційних виробничих насадженнях суниці садової, ефективним способом контролю захворювання може бути використання фунгіцидів, у поєднанні з вище перерахованими культурними практиками. Проте, не рекомендується застосовувати фунгіциди на невеликих присадибних, не комерційних насадженнях. Власникам таких насаджень, для контролю захворювання рекомендується використовувати всі вище згадані культурні практики, щоб уникнути необхідності застосування фунгіцидів.