Що вивчає Лісова фітопатологія?

Лісова фітопатологія вивчає хвороби деревних рослин та процеси біологічного руйнування деревини на складах, у будівлях, розроблює заходи боротьби з ними.

Що вивчає наука фітопатологія?

Фітопатоло́гія — галузь біологічної науки, що вивчає етіологію і патогенез хвороб рослин, видовий склад, екологію та біологію патогенів, імунітет рослин до хвороб, теоретичні питання обмеження їх розвитку; наука, що вивчає хворобливі процеси в рослинах, причини, що їх викликають та розробку методів боротьби з ними.

Фітопатологія

Фітопатоло́гія — галузь біологічної науки, що вивчає етіологію і патогенез хвороб рослин, видовий склад, екологію та біологію патогенів, імунітет рослин до хвороб, теоретичні питання обмеження їх розвитку; наука, що вивчає хворобливі процеси в рослинах, причини, що їх викликають та розробку методів боротьби з ними.

Зміст

Напрямки досліджень [ ред. | ред. код ]

• Етіологія й особливості патологічного процесу, ідентифікація збудників захворювань (грибів, бактерій, вірусів, мікоплазм, актиноміцетів, нематод, квіткових паразитів тощо), їх біологія, екологія.
• Вивчення взаємовідносин між рослинами і патогенами. Патологічні зміни в рослинах, що спричиняються збудниками хвороб. Реакція рослинного організму на проникнення та розвиток патогенів.
• Теорія виникнення епіфітотій. Закономірності розвитку хвороб. Моделювання систем управління динамікою популяцій збудників хвороб в агроценозах.
• Імунітет і стійкість рослин до хвороб, а також до хімічних та біологічних засобів захисту рослин. Створення імунних і стійких до хвороб форм, сортів, гібридів рослин.
• Фізіолого-біохімічні, імунологічні, токсикологічні властивості нових перспективних (біологічних, хімічних та інших) засобів захисту рослин від хвороб.
• Прогноз і сигналізація про появу та поширення хвороб рослин.
• Біологічне обґрунтування нових технологій захисту рослин від хвороб.

Значення фітопатології [ ред. | ред. код ]

Наука всебічно вивчає як хвору рослину так і патологічний процес з ознаками хвороби за якими хвора рослина відрізняється від здорової; відшукує причину появи захворювання; вивчає закономірності появи та розповсюдження хвороб; знаходить шляхи швидкого та економічно вигідного подолання виникнення захворювань та лікування пошкоджених рослин.

В кінцевому етапі перед фітопатологією стоїть основне завдання — знищити хвороби та причини їх виникнення шляхом активної дії на рослину, збудника хвороботворних процесів та на умови де розвивається рослина.

Історично та організаційно для проведення науково-дослідної роботи та роботи по боротьбі з хворобами рослин, фітопатологія тісно пов'язана з цілим рядом наукових дисциплін та частково базується на них. В основному базується на ботаніці, рослинництві, мікробіології, мікології, бактеріології, вірусології, селекції та іншими науками.

Протягом тривалого часу об'єктами дослідження в фітопатології були збудники хвороб рослини — гриби, бактерії, віруси та деякі абіотичні фактори. Зараз об'єктами досліджень є хвора рослина, яка характеризується наявністю патологічного процесу, збудник захворювання, абіотичні фактори та здорова рослина.

Фітопатологія використовує різноманітні методи досліджень, які також широко використовуються в ботаніці та інших споріднених науках — методи мікроскопічного та макроскопічного аналізів, метод штучного зараження рослин. При вивченні вірусних захворювань користуються серологічними методами.

Важливим фактором, який сприяє підвищенню урожайності та економічній ефективності є боротьба з шкідниками та хворобами рослин. Крім дій по боротьбі з шкідниками рослин в польових умовах, фітопатологія має велике значення щодо боротьби з втратою урожаю при його зберіганні.

Таким чином, фітопатологія, як сільськогосподарська наука, бере участь у виконанні завдань щодо збільшення продукції сільського господарства, захисту сільськогосподарської продукції під час зимового зберігання, перевезення та збільшення якості останньої і всіх ланок землеробства.

Вагомий внесок у фітопатологію зробив І. Г. Бейлін.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• ВАК України. Паспорт спеціальності.
• Історія досліджень бактеріозів рослин в Україні (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.) : монографія / В. М. Гамалія; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. - К. : Фітосоціоцентр, 2009. - 327 c. - Бібліогр.: с. 251-310.
• Лісова фітопатологія : підручник / А. В. Цилюрик, С. В. Шевченко ; за заг. ред. А. В. Цилюрика. − К. : КВІЦ, 2008. − 432 с. : іл. − Бібліогр. : с. 417−420 (107 назв). − Покажч. лат. назв : с. 421−427. − ISBN 978-966-2003-26-0.
• Сільськогосподарська фітопатологія : Підруч. / В. Ф. Пересипкін. - К. : Аграр. освіта, 2000. - 416 c. - Бібліогр.: 16 назв.
• Словник понять і термінів з фітопатології : Навч. посіб. для підготов. фахівців у вищ. аграр. закл. освіти / О. Є. Недвига. - Умань, 2001. - 302 c. - Бібліогр.: 48 назв.
• Фітопатогенні бактерії. Бактеріальні хвороби рослин : монографія. Т. 1 / Р. І. Гвоздяк, Л. А. Пасічник, Л. М. Яковлева, С. М. Мороз, О. О. Литвинчук, Н. В. Житкевич; ред.: В. П. Патика; НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.З. Заболотного. - К., 2011. - 444 c. - Бібліогр.: 31 назв.
• Фітопатологія : [навч. посіб. для підготов. фахівців напряму 1301 "Агрономія" у вищ. навч. закл. ІІ—IV рівнів акредитації] / Ф. М. Марютін, В. К. Пантєлєєв, М. О. Білик ; за ред. Ф. М. Марютіна. — Х. : Еспада, 2008. — 548 с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 547—548. — Алф. покажч. укр. назв хвороб рослин: с. 524—534. — Алф. покажч. лат. назв збудників хвороб рослин: с. 535—546. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-456-011-2

Посилання [ ред. | ред. код ]

Фитопатология

Фитопатология (фито — растение и патология) — наука о болезнях растений, вызванных патогенами (инфекционные болезни) и экологическими факторами (физиологические факторы). Включает разработку средств борьбы с заболеваниями, профилактику поражения растений.

• 1 История фитопатологии
• 2 Причины заболеваний растений
• 3 Разделы фитопатологии
  • 3.1 Общая фитопатология
  • 3.2 Частная фитопатология
  • 3.3 Лесная фитопатология
  • 3.4 Фитопатология декоративных растений
  • 3.5 Инфекционные заболевания
  • 3.6 Грибы
  • 3.7 Оомицеты
  • 3.8 Бактериальные заболевания
  • 3.9 Заболевания, вызываемые вирусами, вироидами и вирусоподобными организмами
  • 3.10 Заболевания, вызываемые нематодами

  История фитопатологии [ править | править код ]

  В России первым систематически изучать и преподавать фитопатологию стал профессор ботаники С. И. Ростовцев. В 1894 году он начал читать первый в России курс патологии растений в Московском сельскохозяйственном институте, а в 1914—1915 организовал при институте фитопатологическую станцию [1] .

  Известные фитопатологи СССР:

  Причины заболеваний растений [ править | править код ]

  Согласно современным представлениям заболевания высших растений можно классифицировать, согласно вызывающим их причинам, следующим образом [2] :

  1. Инфекционные или биотические заболевания:
     • Заболевания, вызванные грибами (фитофтороз, мучнистая роса и ложная мучнистая роса, головня злаков, ржавчина пшеницы);
     • Заболевания, вызванные прокариотами (корончатый галл, бактериальный ожог плодовых культур);
     • Заболевания, обусловленные паразитическими высшими растениями (омела, повилика, арцеутобиум) и зелёными водорослями;
     • Заболевания, вызванные вирусами (вирус табачной мозаики, вирус кустистой карликовости малины) и вироидами (вироид веретеновидности клубня картофеля);
     • Заболевания, причиной которых служат нематоды (луковичная нематода);
     • Заболевания, вызванные одноклеточными эукариотами (кила капусты);
     • Заболевания, обусловленные поражением членистоногими (паутинный клещ, тля).
  2. Неинфекционные заболевания, обусловленные действием абиотических факторов:
     • Нарушение физиологии растений в результате слишком высокой или низкой температуры;
     • Нарушения, обусловленные затоплением или засухой;
     • Нарушение жизнедеятельности в результате недостаточной или избыточной освещенности;
     • Нарушение физиологических процессов в результате нехватки кислорода;
     • Нарушения, связанные с загрязнением воздуха;
     • Нарушения, обусловленные дефицитом минеральных элементов;
     • Физиологические нарушения, обусловленные присутствием токсичных элементов минерального питания;
     • Нарушения связанные с повышенной или пониженной кислотностью субстрата;
     • Нарушения физиологии в результате действия токсичных химических веществ (пестицидов);
     • Нарушения физиологии, обусловленные неправильными практиками культивации растений.

  Разделы фитопатологии [ править | править код ]

  Фитопатология основана на данных анатомии и физиологии растений, микробиологии, микологии, генетики, селекции и растениеводства.

  На основе фитопатологических исследований в сельском хозяйстве строится система защиты растений от вредителей и болезней.

  Общая фитопатология [ править | править код ]

  Объектом общей фитопатологии являются:

  • возбудители болезней, причины и условия их возникновения
  • закономерности развития, распространения, массовых вспышек (эпифитотий)
  • общие анатомо-физиологические изменения в больных организмах
  • иммунитет и карантин растений
  • организация службы защиты растений от вредителей и болезней
  • подготовка прогнозов появления болезней
  • средства и методы защиты растений

  Частная фитопатология [ править | править код ]

  Частная (специальная) фитопатология исследует болезни сельскохозяйственных культур.

  Болезни семян выделяют в отдельную дисциплину «патология семян растений» (автор термина — датский учёный Пьер Нергор).

  Лесная фитопатология [ править | править код ]

  Наука о болезнях деревьев и кустарников, о разрушениях мёртвой древесины.

  Фитопатология декоративных растений [ править | править код ]

  Инфекционные заболевания [ править | править код ]

  Грибы [ править | править код ]

  Оомицеты [ править | править код ]

  Бактериальные заболевания [ править | править код ]

  

  Среди бактерий есть и некоторые фитопатогенные виды, вызывающие бактериозы. Например, Agrobacterium tumefaciens вызывает образование так называемых «корончатых галлов» и бактериального рака у двудольных растений, Pseudomonas syringae вызывает бурое слизеточение, обморожения, повреждения плодов и пятнистость листьев растений, бактерии рода Erwinia вызывает болезни картофеля и других растений, называемые чёрная ножка (подвид E. carotovora subsp. carotovora) и мягкую гниль (подвид E. carotovora subsp. atroseptica). E. carotovora subsp. carotovora развивается при температуре ниже 18 °C и вызывает симптом «чёрных чернил», в то время как E. carotovora subsp. atroseptica — выше 18 °C и данного симптома не вызывает.

  Заболевания, вызываемые вирусами, вироидами и вирусоподобными организмами [ править | править код ]

  

  Заболевания, вызываемые нематодами [ править | править код ]

  Журналы по фитопатологии [ править | править код ]

  • Защита растений (с 1956)
  • Микология и фитопатология (с 1967)
  • Доклады Всесоюзной ордена Ленина академии с.-х. наук им. В. И. Ленина (с 1936)
  • Вестник сельскохозяйственной науки (с 1956)
  • Сельскохозяйственная биология (с 1966)
  • Химия в сельском хозяйстве (с 1963)

  См. также [ править | править код ]

  Примечания [ править | править код ]

  1. ↑Попов, С. Я.История // РГАУ-МСХА. — Дата обращения: 12.06.2020.
  2. ↑Agrios, George N., 1936-.Plant pathology. — 5th ed. — Amsterdam: Elsevier Academic Press, 2005. — xxiii, 922 pages с. — ISBN 0120445654, 9780120445653.

  Литература [ править | править код ]

  • Пересыпкин В. Ф. Сельскохозяйственная фитопатология, М., 1974;
  • Журавлев И. И., Соколов Д. В., Лесная фитопатология, М., 1969:
  • Поляков И. М., Химический метод защиты растений от болезней, 2 изд., Л., 1971;
  • Степанов К. М., Чумаков А. Е., Прогноз болезней сельскохозяйственных растений, 2 изд., Л., 1972;
  • Методы фитопатологии, пер. с англ., под ред. М. В. Горленко, М., 1974; Пересыпкин В. Ф.,
  • Сельскохозяйственная фитопатология, 2 изд., М., 1974;
  • Тарр С. А., Основы патологии растений, пер. с англ., под ред. М. С. Лунина, М., 1975.
  • Санкина Е. М., Защита растений. Фитопатология. Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины/НГСХА. Нижний Новгород, 2005 г.
  • Вирусные болезни ягодных культур и винограда = VIRUS DISEASES OF SMALL FRUITS AND GRAPEVINES (A HANDBOOK). UNIVERSITY OF CALIFORNIA DIVISION OF AGRICULTURAL SCIENCES BERKELEY, CALIFORNIA, U.S.A. 1970 / Сухова К. С.. — М. : Колос, 1975.
  • Тюрьморезов А.П.Виноградные болезни на Дону и о том, как их узнавать, как лечить и предохранять виноградники от заболеваний.

  Ссылки [ править | править код ]

  • Альгология
  • Анатомия растений
  • Бриология
  • Геоботаника
  • География растений
  • Дендрология
  • Диаспорология
  • Карпология
  • Лихенология
  • Микогеография
  • Микология
  • Морфология растений
  • Палеоботаника
  • Палинология
  • Систематика растений
  • Физиология растений
  • Фитопатология
  • Флористика
  • Экология растений
  • Этноботаника…