Де утримують корів?

Тварин утримують у приміщеннях, а влітку їх випасають на пасовищах неподалік від ферми (рис. 4.12). Кращим варіантом є створення культурних пасовищ. Усю їхню площу розбивають на загони і згідно з графіком на них випасають худобу. Кеш

Який спосіб утримання використовують в господарстві?

Загалом і в Україні, і за її межами в молочному скотарстві переважно зустрічається два способи утримання поголів'я: прив'язне та безприв'язне. Кожен із цих методів має як свої переваги, так і недоліки. Кеш

Яку температуру витримує корова?

Корова перебуває у зоні комфорту, якщо температура повітря коливається від +4 до +24 °С. Тоді тварина витрачає мінімум енергії, отриманої від корму, на підтримання оптимальної температури тіла (+37,5… +39,5 °С).

Санітарні норми утримання великої рогатої худоби

Тваринництво – галузь, що стабільно розвивається в Україні. Сприяють цьому постійний попит на українську продукцію з боку вітчизняних та зарубіжних споживачів, а також підтримка фермерських господарств з боку держави.

Але діяльність у сфері вирощування ВРХ може мати віддачу лише за правильного підходу. І першочергове завдання фермера – грамотне будівництво корівника з усіх норм, зокрема за умов утримання поголів'я. Як зробити роботу ферми більш ефективною в рамках численних БНіП та ГОСТ? Давайте розбиратися.

Санітарні норми утримання великої рогатої худоби: загальні вимоги

Будівництво та подальше утримання корівника має здійснюватися з дотриманням санітарно-гігієнічних, природоохоронних, зооветеринарних, протипожежних вимог, а також відповідно до генерального плану забудови та розвитку населеного пункту та приміських територій.

З урахуванням передбачуваного поголів'я формуються вимоги щодо розміру санітарно-захисної зони. Територія ферми поділяється на функціональні ділянки:

• · виробничу зону, у тому числі стійла та територію для вигулу;
• · ветеринарно-санітарну зону;
• · зону зберігання та підготовки кормів;
• · зону збирання та зберігання гною.

Важливо: Норми утримання худоби на особистих подвір'ях (санітарні норми ЛПГ) дещо відрізняються від санітарних правил, затверджених для державних та комерційних підприємств. Ми ж поговоримо про облаштування фермерських господарств та великих тваринницьких підприємств.

Умови утримання ВРХ на фермі

Сьогодні як корівник допускається використання як капітальних будівель, так і легких, міцних каркасних конструкцій. Такі будови класифікуються за розміром і бувають індивідуальними та груповими. Оптимальна модель обирається з урахуванням масштабів тваринницького підприємства. На одну корову (з урахуванням годівниці) у закритому приміщенні передбачається площа від 6 кв. Якщо корова міститься з телям, необхідний простір збільшується до 10 квадратів.

Приклад розрахунку: Для розміщення 30 голів худоби з урахуванням народження телят за нормами ветеринарії відводиться площа 300 квадратних метрів.

Висота стін у виробничій зоні ферми має бути не менше 2,5 метра, а при незмінних настилах – від 3 метрів. Підлога монтується над нульовим рівнем території з ухилом 2см/м. Рекомендований варіант - дощата підлога на глиняній підкладці, яка попередить накопичення гною під підлогою. Дощату стелю утеплюють. Підлога в стійлах встилається тирсою або подрібненою соломою - створюється сухе лежаче місце. Настил повинен мати похилий жолоб для стоку гноївки. У загоні встановлюється годівниця та поїлка. Окрема увага приділяється обробці поверхонь стін та інших перекриттів у виробничих приміщеннях (СНіП 2.09.04-87).

Обов'язковим є проведення санітарних днів з періодичністю – раз на місяць із ретельним очищенням та дезінфекцією годівниць, стін, загородок, стовпів. У санітарний день, а також при необхідності проводяться профілактичні заходи щодо боротьби з мухами, гризунами.

Правила утримання великої рогатої худоби враховують пристрій примусової вентиляції, що дозволяє підтримувати концентрацію газів, пари та пилу в допустимих межах (відповідно до ГОСТ 12.1.005-88). Розроблено будівельні норми та правила щодо організації природного та штучного освітлення на робочих місцях та у місцях утримання тварин (СНіП 11-4-79).

Вимоги до вигульних майданчиків

Технологія утримання великої рогатої худоби передбачає їхній випас на вигульних майданчиках (вигульно-кормових дворах). Ця огороджена територія може розташовуватися як безпосередньо вздовж стіни ферми ВРХ, так і на окремо організованій ділянці. Ця зона повинна відповідати таким вимогам:

• · Вигульний майданчик комплектується годівницями та поїлками, завантаження яких виконується з транспортних засобів, що знаходяться за межами ділянки.
• · Залежно від середньої зимової температури вигульно-кормовий двір обладнується навісом, вітрозахисними пристроями.
• · Ухил поверхні території вигульного майданчика слід витримувати на рівні 6 градусів.
• · Якщо вигульно-кормовий двір не має твердого покриття, його слід облаштувати на ділянках годівлі та водопою на відстані від краю твердого майданчика до годівниць з поїлками 2,5-3,0 метра. А також тверде покриття потрібно перед входом до стаціонарної будівлі для утримання ВРХ.
• · Для відпочинку ВРХ на майданчиках без твердого покриття, повинні бути облаштовані спеціальні піднесення (кургани), з розрахунку одна голова займає 3 квадрати площі.

Розміри вигульних майданчиків ВРХ визначаються таким чином:

• · для корів та нетел – 8-15 кв. метрів;
• · для бугаїв виробників – 10-30 кв. метрів;
• · для молодняку – 5-15 кв. метрів;
• · для телят – 2-5 кв. метрів;
• · для корів із телятами – 8-20 кв. метрів.

Обов'язкова умова – забезпечення чистоти тварин від гною або вуличного бруду.

Прибирання гною

Санітарні норми утримання тварин регламентують повну або часткову автоматизацію (механізацію) процесів підтримки гігієни у загонах та на вигульних майданчиках.

При цьому в масштабах ферми ручне прибирання гною неефективне і не дає можливості дотримуватись ветеринарних правил утримання великої рогатої худоби. Тоді як нові механізовані установки дозволяють відмовитись повністю від ручної праці та цілодобово підтримувати порядок у місцях утримання тварин. А контроль над роботою систем видалення гною може бути повністю автоматичним або здійснюватись одним оператором.

Під час будівництва системи прибирання гною враховують норми виходу екскрементів та витрати підстилки на голову на добу. У корів за умов прив'язного утримання обсяги гною становлять 55 кг, за умов безприв'язного утримання – 70 кг. Норми підстилки – соломи до 1,5 кг, а тирси до 4 кг. Враховуються також норми виходу екскрементів та підстилки для бугаїв, молодняку, телят.

Обсяги відходів, що отримуються за рік, розраховуються за формулою Q рік. = Д (q + П) m, де:

• · Д – кількість діб;
• · q – обсяги гною від однієї голови за добу;
• · П – норма підстилки на голову в кг на добу;
• · M – кількість тварин.

Відходи (гній та використана підстилка) видаляються регулярно. Правильний вибір системи залежить від умов утримання та годування поголів'я. Наприклад, у малих підсобних господарствах може використовуватися гідравлічна змивна, шлюзова система чи самопливний метод. Але забезпечити санітарні норми утримання тварин на великій фермі за допомогою їх важко через такі особливості:

• · висока витрата води на очищення одного квадратного метра приміщень;
• · високі обсяги використаної води, у тому числі одержуваної гноївки;
• · суттєве підвищення вологості у приміщеннях;
• · необхідність залучення працівника до запуску та обслуговування гідравлічних установок.

Крім того, використання води ускладнює подальше складування і підготовку гною для подальшої реалізації як органічного добрива. Тому для прибирання гною на середніх та великих фермах оптимальним рішенням буде використання скреперних систем та транспортерів, які переміщатимуть гній одразу на вантажівки або на місце зберігання.

Встановлення транспортерів ТСГ та Дельта скреперів від ТК-Екоресурс

Сучасні системи збирання та видалення гною від компанії «ТК-Екоресурс» – це технологічні рішення, перевагу використання яких вже оцінили сотні фермерських господарств по всій Україні та за її межами. Головна мета скреперних систем – постійно або періодично (3-4 рази на день) видаляти гній із помостів та на вигульних майданчиках, на яких розташовується поголів'я.

Широкий скрепер повільно рухається горизонтальною поверхнею, зміщуючи гній до каналу, а по ньому – у гноєсховищє. Оскільки скребок і ланцюг рухаються повільно, ризик травматизму корів виключено.

Установка обладнання не вимагає багато часу. Надалі його обслуговуванням може займатися один оператор. Ще одним незаперечним плюсом використання скреперної системи є відмова від застосування води для очищення стійл, що позитивно впливає на мікроклімат у приміщеннях і дозволяє скоротити бюджет на забезпечення ферми. Дізнатися більше про запропоновані нами рішення можна по телефону або за особистої зустрічі в нашому офісі.