Сіде черепахи

Сіде черепахи – це чудова можливість не лише поринути у чудовий відпочинок на черепашому пляжі Туреччини, але ще й побачити цих екзотичних тварин, дізнатися, коли вилуплюються морські черепахи, і навіть поспілкуватися з ними на острові.

Черепахи в Сіді - один із символів курорту та справжня місцева пам'ятка в Туреччині. Це невелике місто і так сповнене можливостей спілкування з місцевою флорою та фауною, навіть існують спеціальні тури дайвінг занурення, щоб побачити гігантських морських черепах. Однак мало хто знає, як знайти саме черепах і як зробити це зовсім недорого.

Коли вилуплюються черепахи у Туреччині

З початку квітня до кінця травня до узбережжя Сіде припливає величезна кількість черепах рідкісного виду Caretta-Caretta для того, щоб у спокої та безпеці відкласти яйця та виховати нове потомство. У цей час їх можна побачити навіть на черепашому пляжі, а гостям міста, які хотіли б по-справжньому близько познайомитися з морськими мешканцями, компанії пропонують купання в морі прямо біля місця їх проживання. Можна навіть спробувати доглядати молодих черепах у групі місцевих волонтерів, які зазвичай привітно приймають усіх бажаючих. Існують також спеціальні тури з Сіде на черепаший острів, в рамках яких мандрівники приїжджають на легендарний пляж поблизу річки Дальян Ітзузу, де зареєстровано найбільшу кількість черепах Caretta-Caretta та рідкісних блакитних крабів.

Черепаший пляж Сіде

Колись давно місцеві рибалки знайшли мальовниче місце, де можна не тільки чудово порибалити, а й подивитися на неймовірно величезних черепах, яких ще не бачило світло. В даний час це місцева річка в Сіді, до якої можна просто дістатися самостійно.У межах міста потрібно знайти місцевий громадський транспорт, який називається долмуш, і вибрати саме той, що прямує до району Евренсекі. Варто відразу сказати водієві, що вам потрібна зупинка біля готелю Seher, прямо там на ваш погляд відкриється швидкоплинна річка, яку складно не помітити. Від неї варто пройти близько ста метрів у бік моря, тут і живуть чудові гігантські черепахи, яких можна побачити відразу по 10 і більше штук.

З комфортом покататися місцями, де водяться черепахи, допоможуть індивідуальні екскурсії в Сіде. Також безліч представників незвичайної фауни можна замінити у готелі Voyage Sorgun і Turquoise Hotel, адже саме тут, судячи з численних відгуків, черепашки плавають прямо біля берега і дуже дружелюбно налаштовані як до місцевих жителів, так і до туристів.

Дивним відкриттям року став той факт, що на деяких відомих пляжах турецької провінції Мугла також почали вилуплюватися маленькі черепашки одного з найрідкісніших у світі видів під назвою Каретта-Каретта. Такі незвичайні явища пояснюються тим, що внаслідок глобального потепління у природі та фауні відбуваються такі значні зміни.

За словами одного з керівників реабілітаційного центру морських черепах на ім'я Якуб Каск, дивовижні тварини зазвичай вилуплюються в нічний час доби, оскільки саме з настанням сутінків останні відвідувачі залишають пляж, який закривається о восьмій вечора. Саме тому черепашки віддають перевагу нічному часу доби, а подивитися на це дійство, судячи з відгуків, можна, умовивши охоронця пропустити на пляж поза часом відвідування.

Черепаха Каретта-Каретта Туреччина

На яких пляжах у Туреччині можна побачити черепах Каретта-Каретта? У всій країні загалом є 21 пляж, де можна поспостерігати за життєдіяльністю рідкісних мешканців фауни. Це пляж Мугли, а також численні пляжі у середземноморських провінціях Мерсін, Анталья, Адана та Хатай та ін.

Черепахи Червоного моря

Черепахи ( Testudines ) - один з чотирьох сучасних загонів плазунів. Містить близько 328 сучасних видів, їх 7 видів — це сучасні морські черепахи.

Усі семи мають спільні риси. Це великі тварини з обтічним серцеподібним або овальним панциром, який покритий роговими щитками. Шия у морських черепах коротка і товста, голова не забирається під панцир. кінцівки перетворені на ласти Передні ласти значно більші за задні. Пальці зрощені, і на деяких лишилися короткі пазурі.

Можуть бути зустрінуті у всіх водах Світового океану, крім зовсім холодних.

Живуть довго, але ростуть повільно, починаються розмножуватися пізно, тому вразливі. У Червоній книзі Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) усі види морських черепах набули статусу «під загрозою вимирання».

Як і наземні черепахи, морські черепахи дихають легенями. Вони піднімаються на поверхню, висовують із води рот і вдихають повітря. Частота дихання залежить від температури води та активності черепахи. Коли температура води досить низька, здорова морська черепаха може спати на дні дні кілька годин поспіль. Якщо черепаха активно плаває у теплій воді, то вдихає кожні кілька хвилин.

Самці черепах, потрапивши в море в дитинстві, залишаються там на все життя, а самки виходять на суходіл, щоб відкласти яйця.Вони виходять на піщані пляжі та риють у піску гнізда глибиною кілька десятків сантиметрів, куди відкладають десятки яєць. Турботи про потомство немає, самка відразу повертається у воду. Дитинчата вилуплюються приблизно через два місяці, вибираються з гнізда і поповзуть до моря. Статева зрілість настає у віці 20-30 років і зі 100 дитинчат, що вилупилися, добре якщо один доживе до цього.

5 видів із 7 можуть бути зустрінуті в Червоному морі, але з дуже різною ймовірністю.

Оскільки кожен вид має кілька російських назв, до яких некваліфіковані перекладачі додають кальки з інших мов, то спочатку розберемося з іменами.

Зелена черепаха, або зелена морська черепаха, або супова черепаха, Chelonia mydas , зелена англійською та івритом, green turtle, צב-ים ירוק.

Біса, вона ж справжня каретта, Eretmochelys imbricata , англійська назва hawksbill turtle (яструбиноклюва черепаха), івритська צב-ים קרני (рогата).

Логгерхед, головаста морська черепаха, або каретта, Каретта Каретта , англійська назва loggerhead turtle (болван), івритська צב-ים חום (коричнева).

Оливкова черепаха, або оливкова рідлея, Lepidochelys olivacea , так і буде оливковою - olive-ridley turtle, צב ים זיתני.

Шкіряна черепаха, або лут, Dermochelys coriacea , шкіряста англійською та івритом leatherback turtle,צב גלדי (цав гільдей, від гелед — шкіра, скоринка на рані. Автоматичний переклад дає назву «золотиста черепаха», але це вже ідиський вплив).

А тепер стислий огляд видів.

Два види, що часто зустрічаються.

1. Зелена черепаха

Зелена черепаха - велика, довжина панцира від 80 до 150 см, маса - від 70 до 200 кг, рекордні екземпляри 200 см та 400-500 кг. Незважаючи на назву, забарвлення зеленої черепахи зверху не тільки оливково-зелене, а й часто темно-коричневе, з жовтуватими та білими плямами та смугами.

Ареал зеленої морської черепахи включає тропічні та субтропічні райони світового океану, особливо поширені супові черепахи у водах Атлантичного та Тихого океанів.

Перші роки життя зелена черепаха проводить у глибоких акваторіях, харчуючись медузами та іншими морськими тваринами. З віком вона переміщується ближче до берега та поступово переходять на рослинну їжу.

Смачне м'ясо та яйця зеленої черепахи традиційно використовувалися у їжу, що призвело до значного скорочення чисельності цього виду. Нині у більшості країн полювання на черепах перебуває під забороною.

Кількість самок, що розмножуються в Червоному морі, оцінюють у 450-550 особин. Пляжі, де ці черепахи влаштовують гнізда, знаходяться по обидва береги центральної частини Червоного моря.

Охоронний статус виду – вимираючий Endangered (EN)

2. Біса

Бісса зовні нагадує зелену черепаху, проте дрібніша за неї, довжина тіла 60-90 см, а маса 45-55 кг.

Панцир серцеподібний, покритий досить товстими роговими щитками, коричневий з жовто-плямистим малюнком. Відрізняється потужним роговим дзьобом. На передніх ластах зазвичай по два пазурі.

Ареал простягається від помірних широт північної півкулі (район Нової Шотландії, Великобританії, Чорного та Японського морів) до помірних широт південного (південь Африки, Тасманія, Нова Зеландія). Однак гніздиться біса лише у тропічних широтах.

У період розмноження самки здійснюють далекі морські міграції, щоб дістатися постійних гніздових пляжів.Найвідоміші місця розмноження знаходяться у Шрі-Ланці та Карибському морі на берегах затоки Чирики на Панамському перешийку, на узбережжі Середземного моря Туреччини на захід від Анталії.

М'ясо вживається в їжу, хоча це і пов'язане з ризиком - воно може ставати отруйним, якщо черепаха харчувалася отруйними тваринами. Яйця біси - делікатес у багатьох країнах. Також черепахи винищуються і з-за панцирів - вони використовуються для отримання черепахової кістки. З молодих особин виготовляють сувеніри. З цих причин, незважаючи на досить широкий ареал, вигляд перебуває під загрозою.

У Червоному морі мешкає 450-650 самок. Гніздування в Ейлатській затоці не відзначено, але в Підводній обсерваторії Ейлата багато років ведуться роботи зі штучного розведення біси.

Чотирьох статевозрілих самки та одного самця, спійманих у Червоному морі, поселили в басейні з піщаним островом у центрі. Годували їх двічі на день салатом та рибою. Відкладені на острові яйця або залишали там, обгородивши сіткою, або переносили в інкубатор.
Черепах, що вилупилися, містили в пластикових контейнерах з проточною морською водою. Вигодовували рибою з рук тричі на день. У віці 2 роки черепашат перевели в басейни, де ситуація була ближче до природної, там були камені, водорості і трохи рифових риб. Як і дорослих черепах, молодь годували двічі на день рубаною рибою та цілим салатом.

На третьому році життя дитинчатам влаштовували іспит для визначення їхньої здатності самостійно добувати їжу — ракоподібних та медуз. 161 молода біса була випущена в Ейлатську затоку. Деякі черепахи залишилися у Підводній обсерваторії для формування маточного стада.

Охоронний статус виду - на межі повного зникнення Critically Endangered (CR )

Ці два види зустрічаються найчастіше у Червоному морі. Ось гарна картинка, що показує, як їх розрізнити під водою.
Дивимося на голову - якщо голова округла, то це зелена черепаха, якщо чітко видно дзьоб - біса. Озираємось довкола — черепаха пасеться серед водоростей — зелена, щось шукає серед коралів — біса.

3. Логгерхед, вона ж каретта
Панцирь серцеподібний, довжиною приблизно від 0,9 до 1,1 м, коричневого, червонувато-коричневого або оливкового кольору. Маса 90-158 кг. На спині п'ять пар реберних щитків. На передніх ластах по парі тупих кігтів. Масивна голова вкрита великими щитками.

Логгерхед поширений у водах Індійського, Тихого та Атлантичного океанів (включаючи Середземне море), і у пошуках їжі запливає навіть у приполярні води. Харчується переважно молюсками та ракоподібними, а також рибами, медузами, губками. Але гніздування перебувають у помірних та субтропічних районах. Самки відкладають яйця вночі, 4-5 разів за сезон, влітку та восени.

М'ясо логерхедів не смачне і в їжу людиною вживалося рідко. Яйця, навпаки, вважалися ласощами, добувалися і вживалися у великій кількості. На Кубі яйця логерхедів, видобуті з вагітної самки, коптили в яйцеводах і продавали як сосиски. Повсюдно яйця логерхедів використовували у кондитерських виробах. В даний час збір яєць логерхедів заборонений в більшості країн.

У науковій літературі утвердилася думка, що логерхеди у Червоному морі не гніздуються. Були спостереження в Адені, але не в самому Червоному морі. Але в 2021 році самка логерхеда вилізла на пляж в Ейлаті. Її побачили добрі люди та віднесли назад у море. Добре, що їхнє відео, викладене в мережу, побачили інспектора Управління охорони природи.Вони жахнулися — адже хлопці завадили черепасі влаштувати гніздо. Але за кілька днів черепаха знову вийшла на берег і відклала яйця. Гніздо перемістили у спокійне місце та взяли під нагляд. І з часом молоді черепашата побігли в море. Можливо, вони виживуть і повернуться до нас, щоб відкласти яйця.
Ось розповідь про це у випуску новин.

Охоронний статус виду – вразливий Vulnerable (VU)

Ось гарна картинка, що показує, як відрізнити каретту від зеленої черепахи.

4. Оливкова рідлея

Це невеликі черепахи, довжина панцира у дорослих особин 60-70 см. Маса до 45 кг. . Голова увігнута з боків.

Поширена в тропічних теплих водах Тихого та Індійського океану - від Саудівської Аравії, Індії, Японії та Мікронезії на півночі до Південної Африки, Австралії та Нової Зеландії на півдні та у водах північної Бразилії, Суринаму, Гайани, Французької Гвіани та Венесу.

Оливкові черепахи їдять безхребетних: медуз, молюсків, ракоподібних, хоча без іншої їжі можуть переходити на харчування водоростями.

Популяції оливкових черепах вкрай уразливі. У багатьох країнах комерційний видобуток цього виду обмежений або заборонений, а більшість придатних для розмноження пляжів охороняються.

У Червоне море заходить рідко, єдине гніздо було описане з Еритреї, але одну черепаху помітили в Ейлаті у березні 2021 р. Саме вона на фотографії. Ця рідлея намагалася спаритися із самцем черепахи біса.

Охоронний статус виду – вразливий (VU)

5. Шкіряна черепаха
Це найбільші сучасні черепахи: у найбільшого виміряного екземпляра повна довжина тіла становила 2,6 м, розмах передніх ласт - 2,5 м, а маса 916 кг. За іншими даними, довжина 2,5 метрів, розмах передніх ласт – 5 м, а маса – 600 кг.

Панцир не пов'язаний зі скелетом і складається з маленьких кісткових пластинок, найбільші з яких формують поздовжні гребені.
Вона поширена у всіх тропічних морях, іноді запливає у води помірних і навіть північних широт

Шкіряна черепаха харчується медузами, гребінцями, ракоподібними, головоногими молюсками, трепангами, молоддю риб.

Вважають, що вони не живуть тут постійно, а періодично запливають у пошуках їжі.
Охоронний статус виду – вразливий (VU)

Щоб повідомити про черепаху, яка зазнає лиха, набери *3639

Література

MARINE TURTLES OF THE RED SEA
Agnese Mancini, Islam Elsadek, та Magdy A.N.