Як буде по українськи шовковиця?

Шовковиця, тутове дерево, морва (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі.

Скільки плодоносить шовковиця?

Дерево плодоносить щорічно і досить рясно. Ягоди шовковиці належать до швидкопсувних продуктів і погано переносять транспортування, особливо на далекі відстані. Кеш

Що лікує шовковиця?

Сік і настій свіжих плодів шовковиці використовують як відхаркуючий і сечогінний засіб. Настій листя або відвар кори коренів шовковиці вживають у народній медецині як засіб, що має гіпотензивні, анальгетичні, седативні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості, і як протикашлевий засіб.

Шовковицеві (Тутові)

Ця незвичайна рослинна спільнота налічує понад тисячу сімсот видів дводольних вічнозелених, напівлистопадних, листопадних чагарників, дерев, ліан і трав. Серед них є й ті, які людство обробляє не одне тисячоліття. Відмінною характеристикою родини є білий сік, що його виділяє більша частина її представників. Значна частина шовковицевих виростає в місцях із теплим кліматом, але зустрічаються вони й у прохолодніших кліматичних поясах.

Життєві рослинні форми представлені в родині Шовковицеві з такою різноманітністю, що часто в їхній класифікації виникають труднощі. Листя у рослин найчастіше супротивне, з зубчастими або цільними краями, просте та цілісне, проте буває також лопатеве, розсічене. Непоказні маленькі квітки правильної форми утворюють вільно звисаючу сережку. У чоловічих квіток зазвичай чотири тичинки, а маточка жіночих складається, як правило, з двох нерівномірно розвинених частин. Є серед шовковицевих вітрозапилювальні рослини, а є й ті, що запилюються комахами,причому визначеними видами. Плід у шовковицевих – горішок або кістянка.

У культурі відомі такі представники родини: фікус, отруйний анчар, інжир, молочне дерево, кудранія, хлібне дерево та шовковиця.

Весняна пересадка фікуса

Як правильно проводити пересадку фікуса навесні, що для цього потрібно робити, який потрібен інвентар. Відео досить докладно описує процес пересадки фікуса. Дивимося і вчимося, хто не знає. Хто знає – освіжаємо відомості.

Вирощування інжиру в суворому кліматі – що обов'язково потрібно враховувати?

Поговоримо про вирощування інжиру. Незважаючи на те, що цей процес містить деякі складнощі та нюанси, виростити смоківницю в нашому кліматі цілком можливо.

Живцювання шовковиці влітку: які гілки обрати і як вкорінювати живці?

Я вже не раз писав, що літо – найкращий період для живцювання багатьох видів рослин, і сьогодні я розмножуватиму таким чином шовковицю. Я давно хотів мати цю рослину на ділянці. Вона красива, у неї смачні та корисні плоди, і вона чудово підходить для не надто доглянутого саду. Живцювати шовковицю влітку краще тому, що ви можете перевірити, які на смак плоди того дерева, з якого ви берете живці.

Фікус Бенджаміна: догляд у домашніх умовах

Якось так вийшло, що в нашій країні одним з найпопулярніших рослин був фікус. І це не дивно. Рослина невибаглива, вічнозелена, добре адаптується до нових умов. Одним словом, нашому вічно зайнятому населенню цілком підходить такий кімнатний друг.

Фікус каучуконосний: вирощування, сорти

Фікус каучуконосний, або фікус еластичний (лат. Ficus elastica) – вид роду Фікус родини Шовковицеві. Походить рослина з північного сходу Індії і з індонезійських островів Суматра і Ява. Чому фікус – каучуконосний? Таку назву рослина отримала через густий сік, котрий у великій кількості містить каучук, необхідний для виробництва гуми. У районах природного зростання буддисти шанують фікус як священну рослину. У домашньому квітникарстві фікус каучуконосний і його культивари є найпоширенішим видом роду фікусів.

Шовковиця: вирощування, догляд, посадка та обрізування

Шовковиця (лат. Morus), або тутове дерево, або шовкун – листопадне дерево, яке належить до роду родини Тутові і за даними з різних джерел налічує від 17 до 24 видів . Поширені представники цього роду в субтропічному та помірному поясі Північної Америки, Африки й Азії. Листя шовковиці білої – одного з найпопулярніших видів роду – є джерелом харчування личинок тутового шовкопряда, лялечки яких використовують для виробництва натурального шовку.

Шовковиця

Шовковиця, тутове дерево, морва (Morus) — рід рослин родини шовковицевих; дерева або кущі.

Зміст

Будова [ ред. | ред. код ]

Шовковиця — світлолюбна, досить морозостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. Плодові форми краще прищеплювати за кору навесні в період активного сокоруху або влітку окуліруванням. В насадженнях потрібно мати чоловічі і жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі і жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі і жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення. [1]

Шовковиця біла (Morus alba) — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

Види [ ред. | ред. код ]

Поширення та середовище існування [ ред. | ред. код ]

Відомо понад 10 видів, поширених у помірній та субтропічній зонах, у дикому стані і в культурі. В Україні найбільше значення мають Шовковиця чорна і Шовковиця біла. Листям шовковиці вигодовують гусінь шовковичного шовкопряда.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках [1] . Плоди її особливо люблять діти. У них міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки. [1]

Цукрів у плодах до 20 %, кислот — до 2 %; їх споживають свіжими, виготовляють варення, сиропи тощо. Шовковицю білу розмножують щепленням, відсадками (культурні форми і сорти), насінням; вирощують у ряді європейських країн, Центральній Азії і Південному Кавказі, Японії і Китаї.

У Центральній Азії плоди сушать і мелять на борошно для млинців, толокна, печуть коржики, що смаком нагадують цукати. На Кавказі з соку плодів варять напій бекмез. З соку також готують оцет, вино, сироп, женуть горілку. На Кавказі з шовковиці роблять лаваш або додають її до аличевого лавашу. [2]

З листя виготовляють та продають у промислових масштабах чай. [3]

Галерея [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абв Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
2. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.126
3. ↑Aum Tea Company: Mulberry Leaf Tea from Chiangmai, Thailand. aumtea.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2019 . Процитовано 18 січня 2019 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480. — ISBN 5-88500-055-7.
• Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.
• Шовковиця // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.