Скільки коштує тримати коня?

Утримування коня у приватній стайні коштує 2-4 тис. грн. У вартість входить нагляд фахівця, годування і вигул тварини.

Як правильно годувати коня?

Більшість коней отримують свій щоденний раціон двома частинами : клітковина (сіно чи випас) та концентрати. Порція концентрату складається з зернових і може включати білкову добавку, мінерали та вітаміни. Також може включати висівки, тростину патоку, зневоднену люцерну або інші корми.

Як утримувати коня?

Температура повітря у стайні повинна бути не вище +23°С і не нижче +4°С, відносна вологість -- 45-50%. Коней у стайні утримують на підстилці з соломи чи тирси, яку щодня змінюють. Підстилка для коней повинна бути чистою, добре вбирати вологу, без пилу, гнилі і цвілі.

Лекція №12 Технологія вирощування молодняку

Практика передових господарств та кінних заводів свідчить про те, що поряд з правильною організацією парувальної кампанії повноцінна годівля жеребних кобил та раціональне використання їх на роботах є запорукою одержання здорового приплоду.

Протягом пасовищного періоду жеребні кобили повинні споживати по 10-12 кг зеленої трави на 100 кг живої маси. З погіршенням пасовищ в осінній період необхідно збільшити кількість концкормів, вводити в раціон сіно, вітамінну та мінеральну підкормку. Перехід від пасовищного до стійлового утримання у більшості кобил співпадає з другою половиною жеребності, коли досить інтенсивно збільшується маса їх плода. Тому в цей період не слід допускати перебоїв у забезпеченні кобил поживними речовинами. Саме в цей час зареєстровано найбільшу кількість абортів – 60-70% їх загальної кількості.

З переходом на стійлове утримання жеребним кобилам виділяють кращі корми, що є в господарстві – якісне злаково-бобове сіно, суміш концкормів, в т.ч. овес чи спеціальний комбікорм, моркву, буряки, якісний силос (5-10 кг на добу), трав’яне та м’ясо-кісткове борошно, мінерально-вітамінні добавки.

Частину зернових кормів згодовують в пророщеному вигляді. До цього вітамінного корму кобил слід привчати поступово, починаючи з 50 г і лише через 6-8 днів згодовувати оптимальну кількість – 300-500 г на добу.

Дуже корисною для жеребних кобил є каша з висівок, вівса та насіння льону. Її готують так: в дерев’яний ящик чи бочку засипають третину або чверть добової потреби вівса, заливають його гарячим відваром насіння льону, ретельно перемішують, засипають зверху пшеничними висівками й добре вкривають. Через 5-6 годин кашу знову перемішують, додають кухонну сіль і згодовують по 1,5-2,0 кг на голову. Добові норми годівлі та річна потреба коней в кормах наведено в таблицях. Взимку жеребних кобил треба напувати тільки у стайні. Не можна випасати їх на засніжених посівах озимих культур або згодовувати мерзлі корми.

Жеребних племінних кобил розміщують в стайнях денникового типу, а на кумисних підприємствах та конефермах робочого призначення – в стайнях секційного або стійлового типу. В останніх обладнують денники для утримання жеребців-плідників і вижереблення кобил (15-20% від наявної кількості конемісць у стайні).

Забезпечення достатнього моціону в стійловий період – необхідна умова одержання від кобил здорових лошат. У цей час слід регулярно організовувати їм прогулянку на відстань 10-12 км в обидва кінці, рухатись вони повинні кроком та риссю. У другій половині дня протягом 3-4 годин кобил доцільно утримувати в загонах біля стайні, де вони споживають грубі корми. З наближенням вижереблення, кобил, особливо, ваговозних порід, треба примушувати рухатися (водити), оскільки вони майже весь час стоять.

Більш ефективним є використання жеребних кобил на легких і середніх сільськогосподарських та транспортних роботах по обслуговуванню тваринницьких бригад чи ферм і польових станів, на заготівлі й перевезенні кормів, для роз’їздів тощо. Використання жеребних кобил на роботах протягом 220-230 днів за рік слід вважати оптимальним.