Хто написав євангелію?

Чому євангелії чотири, а не одне або 12?

Відповідь лежить на поверхні. Вірніше, в самих назвах: Євангеліє від Марка, Євангеліє від Івана, Євангеліє від Луки, Євангеліє від Матвія. Залишилося зрозуміти, хто були ці люди і чому саме їхнє авторство визнає Церкву (частково на це запитання ми вже відповіли у слайдах про апокрифи). Розповідаємо у Слайди "Фоми".

01

Що таке Євангеліє?

Книга про земне життя Ісуса Христа, Його страждання, смерть і воскресіння. Православна Церква визнає 4 Євангелії: від Марка, Іоанна, Матвія та Луки. Саме вони входять до складу Біблії.

02

Хто ці люди?

Апостоли, тобто учні Христа, яким Господь наказав проповідувати Євангеліє (Мт. 16:15).

03

Так воно ще не було написано?

Правильно. Але саме слово «Євангеліє» у перекладі з грецької мови означає «Блага звістка» — її апостоли і вирушили проповідувати людям по всьому світу. Щоб зберегти її нащадкам як свідчення очевидців, вони написали книги, якими ми користуємося досі.

04

Хто такий Матвій?

Один із дванадцяти апостолів, він написав своє Євангеліє на прохання інших апостолів в Єрусалимі приблизно в 41-50 рр.. Учень Христов був грамотною людиною, оскільки раніше був збирачем податків і перебував на державній службі. Він зміг написати текст спочатку давньоарамейською (розмовною мовою іудеїв того часу), а потім переклав його давньогрецькою. Євангеліє від Матвія – перше з чотирьох Євангелій.

05

Хто такий Марк?

Апостол від сімдесяти, після Вознесіння Христа став найближчим учнем апостолів Петра та Варнави. Написав своє Євангеліє близько 62-63 років і був убитий язичниками, до яких він прийшов проповідувати Христа.Його Євангеліє — найкоротше, написане на прохання римських християн.

06

Хто такий Лука?

Лікар, супутник апостола Павла у його проповідницьких подорожах. Адресат Євангелія — якийсь чиновник Феофіл, який, мабуть, міг бути меценатом Антіохійської християнської громади. Текст написаний у строгому хронологічному порядку. Апостол описав родовід Спасителя до Адама і вніс у своє Євангеліє безліч притч.

07

Хто такий Іван?

Один із дванадцяти апостолів. Єдиний із учнів Христа помер своєю смертю, а не був убитий за віру. Своє Євангеліє він написав пізніше за всіх: наприкінці I століття ефесські християни звернулися до апостола Івана з проханням утвердити достовірність перших трьох Євангелій, які Іоанн суттєво доповнив.

08

Чому євангелії чотири, а не одне або 12?

Так вийшло, що виразно і правильно про це написало лише чотири людини, при цьому гармонійно доповнивши одне одного. Церква беззастережно вважає написані книги Богонатхненними – тобто автори надихалися допомогою Святого Духа, Який допоміг їм викласти все як треба – не дописуючи небилиці та не применшуючи зробленого Спасителем. Усі чотири Євангелія були безумовно прийняті християнськими громадами І-ІІ ст. та мають безпрецедентну для стародавніх текстів кількість рукописних копій.

Що таке Євангеліє

Євангеліє – це книга Нового Завіту. У перекладі слово «Євангеліє» означає блага звістка. Для нас це звістка про християнство. Образно кажучи, Євангеліє – новий «договір» між Богом і людиною, який виконав те, що було сказано у Старому Завіті і розпочав нову епоху стосунків людства з Богом. Саме з подій, описаних в Євангелії, ми дізнаємося про земне життя Христа та апостолів. Книги Нового Завіту були написані у другій половині І століття.Першими з новозавітних книг були написані послання святих апостолів, викликані необхідністю утвердження у вірі нещодавно заснованих християнських громад; але незабаром виникла потреба і в систематичному викладі земного життя Господа Ісуса Христа та Його вчення. Винесення євангелії і читання уривків з Нового Завіту є важливою частиною богослужіння в усіх християнських конфесіях. Під час читання Євангелія у західноєвропейській традиції, де допускається сидіти під час деяких моментів богослужіння, парафіяни завжди піднімаються з лави на знак благоговіння перед Словом Божим.

Скільки євангелій існує

Існує чотири канонічні євангелії, визнані Церквою.

• Євангеліє від Матвія
• Євангеліє від Марка
• Євангеліє від Луки
• Євангеліє від Іоанна

І безліч апокрифів, серед яких:

• Євангеліє від єгиптян
• Євангеліє від ессеїв
• Євангеліє від євреїв
• Євангеліє від евіонітів
• Євангеліє Єви
• Євангеліє від Петра
• Євангеліє від Марії
• Євангеліє від Никодима
• Євангеліє від Пилипа
• Євангеліє Юди
• Євангеліє від Хоми
• Папірус з Оксиринху (неканонічний уривок із синоптиків)
• Папірус Еджертона (неканонічний уривок з Євангелія від Іоанна)
• Таємне євангеліє від Марка

Точної інформації про те, чи істинно те, що написано в апокрифічних текстах немає, а інші взагалі видають себе, як щось, що зовсім суперечить Писання.

Хто написав євангелію

Автори Євангелія - ​​апостоли, учні Христа (формально), вважається, що Писання було створено з Божественного натхнення. Апостоли описували ті події, свідками та учасниками яких стали особисто. На користь істинності того, що написано в Євангелії, говорить і історія створення Нового Завіту. Після розп'яття Христа Його учні були абсолютно зламані та пригнічені.Все, у що вони вірили звалилося раптово. Логічним було б вести тихе та спокійне життя, визнавши свою поразку. Можливо, їм навіть довелося б ховатися. Але, отримавши звістку про Воскресіння Христа, вони з ризиком для життя вирушили проповідувати Його слово і, не змовляючись, ризикували собою, прийнявши мученицьку кончину.

Чим відрізняється Біблія від Євангелія

Люди, які почали вивчати християнство, часто задаються питанням «Чим відрізняється Біблія від Євангелія?» та правильна відповідь: нічим. Біблія – це зібрання книг Старого і Нового Завіту, а Євангеліє – Новий Завіт, тобто частина Біблії, Святого Письма. В юдаїзмі Біблією є Танах, який називається також єврейською Біблією, у християнстві — Старий Завіт і Новий Завіт.

У нас є невелике прохання. Цю історію вдалося розповісти завдяки підтримці читачів. Навіть найменша щомісячна пожертва допомагає працювати редакції та створювати важливі матеріали для людей.

Чому Бог дав нам чотири євангелії?

Ось деякі причини, чому Бог дав нам чотири Євангелії замість одного:

1. Розкрити більш повну картину про Христа. Біблія натхненна Богом (2 Тимофія 3:16), Він використовував людських авторів з різними якостями, щоб втілити свої цілі через їх записи. Кожен із авторів Євангелій мав окрему мету і, виконуючи її, вони наголошували на різних аспектах особистості та служіння Ісуса Христа.

Матвій писав для єврейської аудиторії, і однією з його цілей було показати з генеалогії Ісуса і виконання старозавітних пророцтв, що Він був довгоочікуваним Месією і, отже, Він заслуговує на їхню довіру. Матвій наголошував на тому, що Ісус був обіцяним Царем, «Сином Давида», який навіки сидітиме на троні Ізраїлю (Матвія 9:27; 21:9).

Марк, двоюрідний брат Варнави (Колоссянам 4:10), був свідком подій у житті Христа, а також був другом апостола Петра. Марк писав для язичницької аудиторії, що проглядається в тому, що він не згадує речі, важливі для іудейських читачів (родоводи, розбіжності Христа з єврейськими лідерами Його часів, часті посилання на Старий Завіт тощо). Марк наголошує на ролі Христа як страждаючого Слуги, Який прийшов у світ не для того, щоб Йому служили, але щоб послужити іншим і віддати Своє життя як викуп за інших (Марка 10:45).

Лука, “Лікар коханий” (Колоссянам 4:14), євангеліст і товариш апостола Павла, написав як Євангеліє, так і книгу Дії апостолів. Лука – єдиний язичницький автор із усіх новозавітних авторів. Він завжди вважався скрупульозним істориком серед тих, хто використовує його записи у геологічних чи історичних дослідженнях. І як історик, він стверджує, що його наміром було написати про все життя Христа по порядку, ґрунтуючись на свідченнях очевидців (Луки 1:1-4). Оскільки він писав спеціально для Теофіла, мабуть, язичника певного статусу, його Євангеліє було складено для язичницької аудиторії. Наміром Луки було показати, що християнська віра заснована на подіях, що історично надійні і піддаються перевірці. Лука часто говорить про Христа як «Сина Людського», наголошуючи на Його людській природі. Крім цього, він описує безліч деталей, яких немає в інших євангеліях.

Четверте Євангеліє, написане апостолом Іваном, відрізняється від попередніх трьох євангелій і містить більше теологічних роздумів стосовно особи Христа та значення віри.Євангелія від Матвія, Марка і Луки називаються «синоптичними (або оглядовими) Євангеліями» через те, що вони дають огляд життя Христа, а також схожі між собою стилем письма та змістом. Євангеліє від Івана починається не з народження Ісуса або Його служіння на землі, а з діяльності та характеристики Сина Божого ще до того моменту, як Він став людиною (Івана 1:14). Євангеліє від Іоанна підкреслює Божественну природу Христа, що видно з використанням таких фраз, як «Слово було Бог» (Іван 1:1), «Спаситель світу» (4:42), «Син Божий» (використовується багато разів) і « Господь і Бог» (20:28). У Євангелії від Івана також згадується, що Сам Ісус підтверджував Свою Божественність кількома «Я ємь». Найбільш примітним з них є записане в Івана 8:58, де Він каже, що: “Перш ніж був Авраам, Я є” (порівняйте з Вихід 3:13-14). Але Іван також наголошує на факті людської природи Ісуса, бажаючи показати помилковість вчення релігійної секти його днів, гностиків, які не вірили в це. У Євангелії озвучено спільну мету його написання: «Багато створив Ісус перед учнями Своїми та інших чудес, про які не написано в книзі цій. Це ж написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім'я» (Івана 20:30-31).

Таким чином, у чотирьох різних і одночасно точних описах Христа відкриваються різні аспекти Його особистості та служіння. Кожен опис стає ніби ниткою іншого кольору в тканині, пошитій разом, щоб створити повний портрет Того, Хто перевищує будь-який опис.І хоча ми ніколи не зрозуміємо всього про Ісуса Христа (Івана 20:30), з чотирьох євангелій ми можемо дізнатися про Нього достатньо, щоб оцінити те, Ким Він є і що Він зробив для нас, щоб через віру в Нього ми мали вічну життя.

2. Дати можливість об'єктивно перевірити істинність записів євангелістів. Біблія з самого початку вчить, що рішення суду проти людини має ґрунтуватися на свідченнях не одного очевидця, а двох або трьох як мінімум (Повторення Закону 19:15). Маючи різні описи особистості та служіння Ісуса Христа на землі, ми можемо оцінити точність інформації, якою ми володіємо.

Саймон Грінліф, відомий і загальновизнаний авторитет щодо визначення надійності доказів у суді, вивчив чотири Євангелії з юридичної точки зору. Він зазначив, що, за своїм типом, свідчення очевидців, дані в чотирьох Євангеліях – свідчення збігаються, але, водночас, що відрізняються між собою наявністю або відсутністю деяких деталей – можуть вважатися надійними, незалежними джерелами і бути прийнятими в суді як переконливого доказу. Якби всі Євангелія містили ту саму інформацію з тими ж подробицями, написаними з тієї ж перспективи, то це свідчило б про змову, тобто про те, що їхні автори заздалегідь домовилися про складання однакових історій для створення видимості надійності. Відмінності між Євангеліями, а іноді, на перший погляд, навіть очевидні невідповідності в деталях, свідчать про незалежну природу написаного.Таким чином, природа чотирьох євангелій, що збігаються за інформацією, але різняться в перспективі, кількості деталей та записаних подіях, свідчить про те, що інформація, яку ми маємо про життя і служіння Христа, є фактично достовірною та надійною.

3. Нагородити старанних шукачів. При індивідуальному вивченні кожного євангелія можна дізнатися багато нового. Але ще більше можна відкрити, порівнюючи різні згадки про окремі події у служінні Ісуса. Наприклад, у 14-й гол. Матвія згадується про нагодування 5000 чоловік та ходіння Ісуса по воді. У Матвія 14:22 говориться: «І зразу ж примусив Ісус учнів Своїх увійти до човна і вирушити перед Ним на інший бік, доки Він відпустить народ». Хтось може запитати, чому Він зробив так? У записах Матвія очевидного пояснення цього немає. Але коли ми порівнюємо це із записами Марка в розділі 6, то бачимо, що напередодні учні повернулися після вигнання демонів та зцілення людей за допомогою сили, даної їм Христом, коли Він відправив їх по двоє. Але вони повернулися високої думки про себе, забувши про своє місце і вважаючи, що тепер здатні давати вказівки Йому (Матвія 14:15). Таким чином, відправляючи їх увечері на інший бік Галілейського моря, Ісус хотів відкрити їм дві істини. Коли, у своїй самовпевненості, вони до раннього ранку боролися з вітром і хвилями (Марка 6:48-50), то почали розуміти, що, по-перше, вони нічого не зможуть зробити для Бога своїми силами і, по-друге, ні нічого неможливого, якщо вони покличуть Його і погодяться бути залежними від Його сили. Існує безліч місць, які містять схожі «скарби», які можуть бути знайдені старанними дослідниками Слова Божого, які приділяють час для порівняння одних місць у Писанні з іншими.

Чому Бог дав нам чотири євангелії?