Улюблені жінки та музи Пушкіна

Дружина начальника, сусідка, юна красуня. Олександр Пушкін увійшов до історії не лише як геніальний поет, а й як великий ловелас та спокусник із досить довгим «донжуанівським списком».

«У ті дні, коли в садах Ліцею
Я безтурботно розцвітав,
Читав охоче Апулея,
А Ціцерона не читав»

У романі у віршах «Євгеній Онєгін» Пушкін визнається в ранньому інтересі до еротики та любові.

Ще в Ліцеї юний Пушкін, захоплений сентиментальною лірикою Жуковського, писав велику кількість любовних елегій: нескінченні «До Наталі», «До Маші», «До неї», «До молодої вдови» і навіть «Красуні, яка нюхала тютюн», де він мріє потрапити до її рук замість «шкідливої ​​зеленої трави».

Ілля Рєпін/Державний музей А. С. Пушкіна

Він писав, як пізнав Амура і Купідона, як «серце пристрасне полонилося», писав про те, як згоряє «в дорозі полум'яної любові», як хоче «захватів насолоди» та нічних обіймів (це все різним жінкам).

Звичайно, як личить будь-якому юному поетові, писав про страждання, розлуку, про наближення смерті, яка має звільнити його від любовних мук.

За всієї легковажності цієї пушкінської поезії одночасно він багато пише про ліцейське братство, про честь і відданість і розмірковує про політику. Але навіть у політичних віршах порівнює очікування свободи з любовними переживаннями:

«Ми чекаємо з стомленням надії
Хвилини вільності святої,
Як чекає коханець молодий
Хвилини вірного побачення».

Марія Раєвська

У 1820 році, коли Пушкіну був ще тільки 21 рік, його відправляють на заслання за політичні вірші («До Чаадаєва», ода «Вільність», «Село»). Поет навіть порівняв себе з такими опальними колегами, як Байрон. І при всьому стражданні з приводу відлучення від будинку, від того, що він далекий від друзів та близьких, таке «особливе» становище йому явно лестить. До речі, поетові пощастило – від Сибіру його врятували старання його покровителя Карамзіна. Пушкіна відправили на південь.

Першим місцем призначення був Кишинів у канцелярію намісника Бессарабії (нині Молдова, а тоді частина Російської імперії). Але Пушкін незабаром захворів на запалення легенів, і намісник відправив його лікуватися до моря з генералом Раєвським.

Поет багато гуляв горами і морським узбережжям, і, захоплений морем, Кавказом і Кримом, Пушкін пише «південні» поеми: «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», «Цигани», у всіх них проглядаються східні мотиви і зухвалі красуні, схожі на холодні петербурзькі.

Профіль Раєвської, написаний Пушкіним

Саме тут до нього приходить ідея Євгена Онєгіна, і, звичайно, він пише безліч ліричних віршів. Багато хто з них присвячений дочкам генерала Раєвського, особливо Марії. Дослідники Пушкіна сперечаються про їхні взаємовідносини: є версії, що це Марія була закохана в поета і нібито стала прототипом Тетяни Ларіної в «Євгенії Онєгіні», інші ж думають, що, навпаки, Пушкін був нею захоплений і присвятив їй поему «Полта. Вважається, що, згадуючи їхні юнацькі забави на березі моря, саме про Марію Пушкін писав у «Євгенії Онєгіні», що заздрив хвилям, які цілували її ноги.

«Як я заздрив хвиль,
Ті, що біжать бурхливою чергою
З любов'ю лягти до її ніг!
Як я хотів тоді з хвилями
Торкнутися милих ніг вустами!

Єлизавета Воронцова

Портрет Єлизавети Воронцової

В 1822 Новоросію і Бессарабію об'єднали в одне губернаторство і поставили намісником генерала Михайла Воронцова. Пушкіна переводять до нього до одеської канцелярії. Захоплення поета не було меж, адже Одеса на той час була другим (після Санкт-Петербурга) містом імперії з театрами, прийомами та іншими деталями світського життя. Там Пушкін стає одним із численних шанувальників дружини Воронцова, Єлизавети.

Біографи сперечаються щодо того, чи був у поета та дружини його начальника роман. Деякі вважають, що вона народила від Пушкіна дочку, інші ж схиляються до того, що їхній зв'язок був платонічним. У записниках поета було знайдено багато олівцевих портретів Воронцової.

Єлизавета Воронцова в рукописах Пушкіна

Їй присвячений не один вірш. Наприклад, вважається, що ситуацію з Воронцовою Пушкін відбив у «Бажання слави»: поет описує, як кохана гладила його по голові і просила обіцяти їй вічне кохання. І він був упевнений, що вони не розлучаться.

«Я насолодою весь повний був, я уявляв,
Що немає майбутнього, що грізний день розлуки
Не прийде ніколи...»

Але ліричний герой вірша дізнається про зраду і тепер хоче гучної поетичної слави, щоб вона долинула до коханої і та постійно чула його ім'я та пам'ятала про їхні зізнання.

Ходили чутки про зв'язок Воронцової з полковником Раєвським, який навіть учинив скандал у будинку її чоловіка і, щоб відвести підозру від себе, обмовив Пушкіна. Йому поет хіба що адресує вірш «Демон», називає його «злісним генієм» і насправді безпринципним людиною.

«Його посмішка, чудовий погляд,
Його уїдливі мови
Вливали в душу холодну отруту».

Добрі стосунки Пушкіна з начальником Воронцовим зіпсувалися через цю історію і через більший інтерес Пушкіна до поезії, ніж роботи. посилання Пушкіна, його перевели до фамільного маєтку Михайлівське Псковської губернії.

«Прощання Пушкіна з морем»

Ілля Рєпін, Іван Айвазовський/Державний музей А. С. Пушкіна

При від'їзді Єлизавета подарувала Пушкіну перстень, який остаточно днів був його талісманом.

Ганна Керн та Ольга Калашнікова

Пушкін власноруч залишив в альбомі світської дами Ушакової два списки жінок, в яких був закоханий і якими захоплювався - всього понад 30 імен. потреби».

Пушкіністи практично повністю розшифрували цей список, у ньому імена більш менш значущі, але є п'ять Анн, і одна з них, безсумнівно, Ганна Керн, якій присвячено один з найвідоміших любовних віршів Пушкіна «Я пам'ятаю чудову мить».

Після півдня посилання поета продовжилося у родовому маєтку Михайлівському (1824–1826) Її вважають однією з плідних періодів у житті Пушкіна.

«Пушкін у Михайлівському», 1969

Борис Щербаков/Державний музей Л. Н. Толстого

Анну Керн він зустрічає у сусідньому маєтку Тригорське, куди часто навідується.Їхні стосунки не були довгими, вони були швидше схожі на гру – Ганна кокетувала і з іншими чоловіками. У Михайлівському є алея Ганни Керн, прийнято вважати, що нею поет ходив з жінкою. Біографи знаходили в різних листах Пушкіна різкі та іронічні висловлювання про Керн і робили висновки, що серйозних почуттів до неї він не відчував.

У Михайлівському ж Пушкін заводить роман із покоївкою, кріпаком Ольгою (він був батьком її незаконнонародженого сина, який помер у дитинстві).

Наталія Гончарова

У 1828 році, коли Пушкіну було вже 29 років, він був ще не одружений, що для вищого суспільства було скоріше рідкістю. Через посилання у нього було кілька варіантів до кого посвататися. У 16-річну Наталю він закохався з першого погляду. Але його пропозиція руки та серця була зустрінута холодно, хоча остаточного «ні» батьки Наталії й не висловили. Наречена була надто юна, а за поетом закріпилася вже слава зухвалого розпутника.

Пушкін вирушає на Кавказ, там у той час йде війна, пізніше хоче подорожувати за кордон, але отримує відмову на виїзд від таємної поліції. А в 1830 році сватається до Наталі ще раз і виходить згода.

«Моє одруження з Наталі (це, зауважу в дужках, моє сто тринадцяте кохання) вирішено», – пише поет жартівливо дружині друга Вяземського.

Але Гончарова справді велике кохання Пушкіна, його він порівнює з Мадонною: «Творець Тебе мені послав, тебе, моя Мадонна, Найчистішої краси найчистіший зразок». Про неї він пише досить еротичний вірш «Ні, я не дорожу бунтівною насолодою», в якому каже, що її смиренна сором'язливо-холодна і ніжна любов йому миліша за палку пристрасть «вакханки молодої».

Наталія Гончарова очима Пушкіна

Гончарова народжує чотирьох дітей, але кохання та сімейне щастя Пушкіна затьмарено його становищем у суспільстві та роботою. Найкращі його твори вимаровує цензура, імператор Миколай дає йому образливий нижчий придворний чин камер-юнкера, роботі над великими прозовими задумами перешкоджають (тримають у Петербурзі, не відпускають у село чи Москву у відпустку). Читачі та критики вважають, що талант подрібнів, книги продаються погано, карткові ігри множать борги.

Пушкін стає нервовим і дуже ревнивим, а тут ще проходить чутка, що у його дружини роман із французьким офіцером Жоржем Дантесом. Пушкін викликає кривдника на дуель і отримує смертельне поранення, від якого помирає через два дні у своєму ліжку. Перед смертю він просив вибачення у царя, і той обіцяв подбати про дітей та дружину. І справді виплатив усі численні борги Пушкіна.

Дружина Пушкіна - Наталія Гончарова: коротка біографія

Законна дружина О.С. Пушкіна - Наталія Гончарова. Народилася ця фатальна жінка у Тамбовській губернії у садибі Каріан 8 вересня 1812 року. Наталія вважалася першою красунею своєї епохи. Художники малювали її портрети, музиканти оспівували неземну красу у піснях. Навіть сам імператор Микола I був явно небайдужий до Гончарової.

За правління Єлизавети Петрівни родина Гончарових була удостоєна дворянського титулу. Батько - Іван Миколайович Гончаров, працював секретарем московського губернатора, вважався розумним та освіченим інтелігентом. Він знав кілька мов, грав на віолончелі та скрипці, умів підтримати будь-яку світську бесіду. Мати — Наталія Іванівна (дівоче прізвище — Загрязька) походила зі старовинного дворянського роду, мала неземну красу, яку передала дочці у спадок.

У сім'ї виховувалося п'ятеро дітей – у Наталії було два брати та дві сестри (вона наймолодша). Коли родина переїжджала до Москви, дід попросив залишити біля себе улюблену онучку, яку ласкаво називав Ташею. Дівчинка виховувалась у глибинці (Калузькій губернії), але люблячий дід подбав про її освіту, саморозвиток. Вона навчилася писати, досконало опанувала французьку мову.

Ще до заміжжя Наташа говорила трьома мовами (англійською, німецькою, французькою), захоплювалася історією, літературою та географією. Така освічена жінка не могла не поранити серце безсмертного поета.

Олександр Сергійович Пушкін та його сім'я

Сімейство Пушкіних мало легендарне коріння і поет цим за життя пишався. Його предки по лінії батька і матері не залишилися байдужими до становлення держави Російського, чим заслужили подяку та повагу на віки. У сім'ї Пушкіних навіть був свій герб, що зображував праву руку з піднятим догори мечем і блакитного орла з розкритими крилами, мечем у пазурах.

Сергій Львович Пушкін – дворянин за походженням, військовий радник з діяльності, поет і прозаїк за станом душ. Мати – Надія Йосипівна Пушкіна, у дівоцтві Ганнібал, користувалася популярністю у світському суспільстві. Маючи запальний характер, не завжди була справедлива до дітей, про що перед смертю сильно шкодувала.

Особисте життя Пушкіна: коротко про найголовніше

Чи було кохання у житті поета? Була й не одна. Пушкін, за натурою, був закоханим, умів гарно доглядати жінок, розбив не одне дівоче серце. У численному списку коханок належали княгині, актриси, сестри його літературних друзів, фрейліни і навіть дружина одеського губернатора.

У донжуанському списку Пушкіна, складеному в 1829 році і що складається з двох частин, є навіть NN - приховане кохання поета, особистість якої він вирішив не розголошувати. Остання у списку – Наталія Гончарова. Окремо Олександр Сергійович вів рахунок жінок, до яких перейнявся глибокою симпатією.

Скільки дружин було у Пушкіна

Першою та єдиною дружиною Пушкіна була Наталя, яку він полюбив з першого погляду. Познайомився у 1828 році на одному зі світських раутів на Тверському бульварі, згоду на шлюб та благословення від батьків отримав у 1830 році, а повінчався з Гончаровою у 1831 році.

Зростання Пушкіна та його дружини

Зріст Пушкіна – 160 см, на підборах – 167 см. Важив поет 65 кг. Гончарова була вищою на 15 см. Зростання красуні становило 175 см, тоді як важила вона близько 65 кг, мала осиною талією (42 см в корсеті) і пишними формами (обсяг грудей – 92 см). Примітно, що більшість жінок Пушкіна були вищими за його зростання і поета цей факт анітрохи не бентежив.

Листи Пушкіна до дружини

Олександр Сергійович з багатьма жінками полягав у любовному листуванні. Серед них – Ганна Керн, Ганна Вульф, Єлизавета Хитрово, Кароліна Собаньська, Невідома жінка. Не позбавлена ​​уваги й Наталія, листи до якої включені до «Пушкінського фонду». Спочатку це були зворушливі освідчення в коханні та спроби сватання, але щоразу поезія ставала більш відвертою. Потім були закиди, сцени ревнощів, підозри та звинувачення з властивою тільки Пушкіну емоційністю.

Пізніше Пушкін писав листи Гончарової вже у статусі чоловіка. У змісті торкалися побутові теми, критика літературних та громадських діячів, державні питання.В останньому листі Олександр Сергійович повідомляв про майбутню дуель, знову зізнавався в щирості почуттів і вічного кохання.

Інтимний вірш Пушкіна, присвячений дружині

Після знайомства саме Наталя стала музою поета, вірші якої включені до шкільного курсу любовної лірики.

Я вам пишу, чого більше, що я ще можу сказати…

Чи змінював Пушкін дружині

Незважаючи на щиру любов до Наталі, чутки про велелюбність поета не стихали у світському суспільстві Петербурга Незадовго до доленосної дуелі з'явилася інформація, що Пушкін полягає в порочному зв'язку з рідною сестрою дружини – Олександрою Гончаровою. секунданта повернути золотий хрестик. Саме ця прикраса Олександри була. доказом зради, оскільки знайдено у ліжку Пушкіна.

Цікаві факти

Доля цієї красивої жінки до цього дня викликає інтерес у нащадків.

Інші цікаві факти про цю особу:

1. Наталя завжди бездоганно виглядала, але на дорогі туалети Пушкін не витрачався.
2. Пушкін помер у п'ятницю. Цей день тижня в житті Наталії став жалобним.
3. У Гончарової були серйозні проблеми із зором. Дівчина страждала на косоокість, була короткозорою.Можливо, саме тому вона не помітила чоловіка, коли їхні сани в лісі перетнулися.
4. Пушкін кілька разів просив руки Гончарової, але строга мати тривалий час залишалася категорична.
5. У біографії поета сказано, що доленосна зустріч із Гончаровою відбулася у 1828 році, коли дівчині виповнилося 16 років.

Виховання

У батьківському будинку обстановка розжарена: мати постійно влаштовувала скандали на порожньому місці, а батько взагалі був не в собі.

Більша увага приділялася навчанню, особливо вивченню французької мови. Мати карала дочок за найменшу провину, навіть била по щоках. отримали гідне.

Косметика дружини Пушкіна

Гончарова ніколи не користувалася декоративною косметикою, хоча на той час особливою популярністю користувалися французькі помади, пудра та рум'яна.

Як Пушкін називав свою дружину

Олександр Сергійович по-різному звертався до дружини у своїх листах. Найчастіше він називав її «ангелом» чи «жінкою».

Микола I та дружина Пушкіна

Не секрет, що красою Наталії захоплювався сам імператор Микола I. Чи змогла вона встояти?Жінка тактовно відмовила у його бажанні, послалася, що захід буде скромним, лише для найближчих. Імператор до цього списку не потрапив.

Дружина Пушкіна та Дантес

У коханці Гончарової приписували Жоржа Дантеса. Легкий флірт став причиною дуелі та загибелі поета. Фатальну зустріч відстрочило несподіване одруження Дантеса на сестрі Гончарової – Катерині. Після загибелі поета разом із чоловіком вона поїхала до Франції.

Сучасники впевнені, що весілля на старшій дочці з родини Гончарових для Дантеса було лише прикриттям, щоб доглядати молодшу – дружину Пушкіна.

Як пережила смерть Пушкіна його дружина

Після загибелі поета Наталія на прохання чоловіка переїхала до села. Через 7 років повторно вийшла заміж. У віці 25 років дівчина залишилася одна із чотирма малолітніми дітьми на руках. Перебравшись до Полотняного заводу, вона вела затворницький спосіб життя, не влаштовувала бали і не відвідувала світських заходів. Багато хто звинувачував Гончарову у смерті Пушкіна.

Весь свій вільний час вона присвятила вихованню дітей. До неї часто сваталися титуловані особи, але були готові прийняти її дітей. Сама ж Наталя відразу їм відмовляла.

За кого одружилася дружина Пушкіна

Через 7 років Наталя вдруге вийшла заміж. Її обранцем став небагатий, але палко люблячий Петро Ланской, товариш по службі її брата. Їй – 32 роки, йому – 45 років. Весілля було скромним, були присутні лише близькі родичі. Новий чоловік щиро полюбив дітей Пушкіна, ставився до них як до рідних. Ланському Гончарова подарувала трьох доньок.

Скільки років прожила дружина Пушкіна

Гончарова часто хворіла, регулярно літала на лікування за кордон. Померла у віці 52 роки 26 листопада 1863 року. Її чоловік пережив дружину на 14 років.

Де похована Наталія Гончарова

Могила останнього кохання Пушкіна знаходиться на Лазарівському цвинтарі Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі.

Спогади Соллогуба про дружину Пушкіна

Граф Володимир Соллогуб у своїх «Спогадах» присвятив дружині Пушкіна та дуелі великого письменника не один розділ. Ці мемуари допомогли сучасникам дізнатися більше про життя та кохання поета.

Портрет Наталії Гончарової - подружжя Пушкіна.

За життя Пушкіна було написано лише один портрет його дружини. У всій красі Гончарову зобразив на картині художник Олександр Брюллов. Тоді їй було лише 18 років.

Шість портретів Гончарової написав Володимир Гау. На них жінка вже старша, а картини створені не з боку зовнішньої краси, а внутрішньої загадки, життєвого досвіду.

Якщо до 1846 року Наталю малювали лише аквареллю, то молодий художник Іван Марков вирішив зобразити її зовнішню та душевну красу олійними фарбами. Дружина Пушкіна визнала, що це найкращий портрет.

Останній портрет був написаний влітку 1856 живописцем Т. А. Неффом. За 7 років життя помітно зовнішність Гончарової змінилася, але не зблікла.

Жінки Олександра Пушкіна: кого любив великий російський поет

6 червня виповнюється 220 років від дня народження великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Його творчість досі викликає інтерес, а ім'я є по суті світовим брендом. Якби він жив у наші дні, то «запалював» би крутіше за будь-якого тусовщика.

Якщо спробуємо позначити унікальність Пушкіна, це можна зробити лише словами відомого пушкініста Валентина Непомнящего. Філософ Лев Шестов зазначив, що європейські мислителі не змогли примирити видиму неправду життя з нескінченно дорогими ідеалами. А російська література від імені Пушкіна змогла.Пушкін показав нам, що ідеали існують насправді і що вбрана в парчу неправда схиляє свою голову перед найвищим ідеалом добра. Як і всім геніям, Пушкіну потрібно було стан закоханості. Він сам склав донжуанський список із 37 жінок. Але кажуть, що їх було більше. В одному з листів він писав, що Наталія Гончарова, на якій він одружився, його 130-те кохання. Першим захопленням чотирнадцятирічного поета була його ровесниця – світська красуня графиня Наталія Кочубей. У 17 років Пушкін сильно закохався в сестру одного з ліцейських товаришів - фрейлін Катерину Бакуніну - і цілий рік присвячував їй вірші. Ще однією із сильних закоханостей поета стала 20-річна Амалія Різнич, дружина високопосадовця. Невдовзі вона померла. Зображеннями її профілю усіяно рукопис «Євгенія Онєгіна». Пушкін часто закохувався в заміжніх жінок, причому одночасно кількох. Так, приблизно в той же час, як він був закоханий в Амалію, його серце розташувалося до заміжньої графини Єлизавети Воронцової. Елізі присвячено 32 профілю на полях «Євгенія Онєгіна», але поет приховував свою закоханість навіть від близьких друзів, боячись нашкодити репутації коханої жінки. При розлуці Воронцова подарувала Пушкіну дуже дорогий перстень і так само залишила собі. Саме про нього йдеться у віршах «Зберігай мене, мій талісман». Всім своїм об'єктам обожнювання Пушкін дарував найцінніше, що він мав, — свої вірші. Молодій падчериці сусідки-поміщиці Саші Осиповій він присвятив вірш «Визнання». Ганні Керн — «Я пам'ятаю чудову мить», Катерині Ушаковій — «На відстані від вас…», Аннет Олениної, на якій хотів одружитися, — «Я вас любив: кохання ще, можливо». Про свою дружину Наталію Гончарову Пушкін написав вірш «Мадонна».Мова аристократів та простого народу Марина Улибишева, літератор, член Спілки письменників Росії та Спілки журналістів Росії, автор книги «Як Пушкін російську мову змінив» (на фото). — До моменту появи Пушкіна в російській мові спостерігалося безладне змішання високого «штилю», давньоруського та пишномовного, іноземних слів та простої мови російського народу. Як у музикантів буває з народження музичний слух, так у Пушкіна виявився вроджений слух російською мовою. Його вухо точно могло визначити, що у російській мові чудово, що фальшиво і надумано. Завдяки його няні Арині Родіонівні Олександр Сергійович полюбив точну та природну мову простих людей. Він зрозумів головне — не треба розділяти слова за різними стилями, треба правильно ними користуватися. Нині ми всі з цим згодні. А коли Пушкін написав поему «Руслан і Людмила», критики обурювалися тим, що в ній використовувалися простонародні слова. Але Олександр Сергійович продовжував «перемішування». У романі «Євген Онєгін» він навіть назвав свою благородну героїню простим і «сільським» ім'ям Тетяна. Гарна мова – це ясність, точність, стислість і сила. Саме цього й домагався Пушкін, обираючи ті чи інші слова, дослухаючись мови народу. У рукописах поета видно, як і вибирає найточніші висловлювання, як багато трудиться і розмірковує і як із кожним роком йому це вдається все краще. Сюжети в кіно - «Онегін» 1958 Режисер Роман Тихомиров Опера Петра Чайковського, перенесена на екран. Обов'язкова для перегляду всім, хто любить класику. — «Онегін» 1999 рік Режисер Марта Файнс У ролі розпещеного дворянина Євгена Онєгіна Рейф Файнс, у ролі тієї самої Тетяни — Лів Тайлер, дочка музиканта Стівена Тайлера.Цікаво подивитися, як англійці та американці намагаються зрозуміти загадкову російську душу та поезію Пушкіна. Вони дуже старалися. Деякі сцени знято у Санкт-Петербурзі. Загалом краса картинки згладжує деякі історичні ляпи. — «Борис Годунов» 1986 рік Режисер Сергій Бондарчук Одна з наймасштабніших екранізацій творів Пушкіна та останній фільм Сергія Бондарчука, який вийшов за життя режисера. Дія відбувається напередодні Смутного часу. Російський цар Борис Годунов зійшов на престол за Іваном Грозним. Сюжет з реальних подій: рекомендується тим, хто лінується читати Пушкіна. — «Борис Годунов» 2011 рік Режисер Володимир Мирзоєв Дію перенесено в наші дні, при цьому герої розмовляють пушкінськими віршами. У головній ролі – Максим Суханов. Він та інші історичні персонажі (Агнія Дітковскіте, Андрій Мерзлікін, Кирило Кяро, Михайло Козаков та інші) у сучасному одязі слухають модну музику, розмовляють по мобільнику про політичні змови.