Лаври України: 5 унікальних святинь

Лаври – це найбільші та значні православні чоловічі обителі, що мають особливе духовне та історичне значення. У перекладі з грецької слово "лавра" означає: частина міста, населена місцевість, обнесена стіною чи огорожею. Цю назву почали застосовувати до багатолюдних та важливих монастирів.

Багато хто вважає, що лаври в Україні – єдині у світі. Перші лаври з'явилися на початку 4 століття Палестині. Ченці-пустелі в пошуках усамітнення селилися в Юдейській пустелі, проводячи життя в молитвах і смиренності. Своє житло вони змушені були захищати стінами, щоб захистити себе від набігів кочівників-бедуїнів.

Багато хто з нас не бачать особливої ​​різниці між монастирем та лаврою. Насправді це абсолютно різні чернечі поселення. Монастирі бувають чоловічі та жіночі. Ці релігійні громади мають свій статут, уклад та правила, єдиний комплекс богослужбових та житлових приміщень.

Лавра – це різновид монастиря, але з більш великою територією та великою кількістю ченців, зі своєю особливою та давньою історією, а також безпосереднім підпорядкуванням патріарху. Лавра може бути лише чоловічою.

Офіційний статус лаври мають небагато монастирів. Найвідоміша розташована в Палестині – лавра Сави Освяченого, заснована 484 року на території Західного берега річки Йордан. У Благовіщенському соборі лаври Сави Освяченого зберігаються мощі Святого Сави. За давньою традицією чернечого статуту в цю лавру заборонено вхід для жінок. Ще одна особливість – у монастирі досі не використовується електрика.

В Україні налічується найбільша кількість діючих лавр – три православні монастирі та два греко-католицькі.

Києво-Печерська лавра

Свято-Успенську Києво-Печерську лавру визнано однією з найдавніших та найзначніших обителів на території України. За час свого існування легендарна святиня пережила чимало історичних потрясінь – війни, пожежі, руйнування та пограбування. Статус лаври монастир отримав у 1688 році.

Історія Лаври розпочалася у 1051 році, за часів правління князя Ярослава Мудрого. На мальовничих дніпровських берегах у печері оселився монах Антоній, який прибув зі Святої гори Афон у пошуках усамітнення від мирської метушні. Згодом до нього почали приходити миряни: хтось за порадою, хтось з проханням про молитву, дехто селився поруч. Згодом над печерами почали зводити наземні споруди.

Протягом багатьох століть Києво-Печерський монастир поповнювався новими культовими спорудами, а підземні печери почали використовувати як некрополь.

Автор фото: Yuriy Perebayev © IGotoWorld.com Photo Group.

Унікальний монастирський комплекс у 1990 році був внесений ЮНЕСКО до Списку пам'яток всесвітнього значення. Щороку тисячі туристів з усього світу відвідують давню святиню Києва. Особливий інтерес викликають Ближні та Далекі печери, це справжні підземні лабіринти, унікальні у своєму роді. Тут спочивають мощі літописця Нестора, богатиря Іллі Муромця, цілителя Агапіта, чернігівського князя Святослава та багатьох інших.

На території Верхньої Києво-Печерської лаври діє музейний комплекс – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Щоб побачити лавру: відвідування заповідника (частина величезного комплексу лаври) та його музеїв платне – від 20 грн. Антонієві та Феодосієві печери відкриття з 9:00 до 16:00. Вхід у них та храми лаври вільний.

Почаївська лавра

Білий архітектурний ансамбль Свято-Успенської Почаївської лаври вражає своєю величчю та блиском золотих куполів. Він розкинувся на високому кам'янистому пагорбі Кременецьких гір. Це один із найбільш шанованих монастирів серед паломників.

Православна обитель пережила чимало драматичних подій, її існування оповите численними переказами та легендами. За однією з них, монастир заснували київські ченці, які рятувалися від набігів татар у 1240 році. У той час над Почаївською горою ченцям з'явилася у вогненному стовпі Богоматір, залишивши після себе відбиток стопи на камені з джерелом цілющої води. Там же ченці збудували перший дерев'яний храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.

Перші документальні згадки про святої обителі відносяться до 1527 року. Неоціненний внесок у розвиток монастиря зробила місцева поміщиця Ганна Гойська. Вона подарувала монастирю чудотворну ікону Богоматері, привезену зі Сходу у 1559 році грецьким митрополитом Неофітом. Також поміщиця пожертвувала кошти на будівництво Почаївської церкви та келій для ченців. У 1833 році монастир набув статусу лаври.

Джерело фото: pochaev.org.ua.

До основних святинь Почаївської лаври відносяться: мощі преподобного Іова та Амфілохія Почаївського; слід стопи Богоматері з цілющим джерелом; чудотворна ікона Матері Божої.

Щоб побачити лавру: Почаївська лавра розташована у місті Почаїв, за 70 км від Тернополя. Сюди постійно організовують паломницькі тури. На території є готель та кімнати для паломників. Вартість нічлігу – від 40 грн за ніч.

Святогірська лавра

На мальовничих схилах річки Сіверський Донець розташувалася Свято-Успенська Святогірська лавра, одна з найголовніших святинь сходу України.Свята обитель, відроджена після десятиліть радянського атеїзму, знову підноситься в оточенні національного парку «Святі гори».

Перші документальні згадки про Святі гори датуються 1526 роком. Але багато істориків сходяться на думці, що монастир з'явився на схилах крейдяних гір ще до хрещення Київської Русі. Не виключено, що першими поселенцями були ченці з Візантії, які рятувалися від гонінь за поклоніння святим іконам. Про те, що в цих місцях були християнські поселення, також свідчить Іпатіївський літопис. 1111 року місцеві християни зустрічали тут князя Володимира Мономаха. Протягом багатьох століть монастирські печери були притулком для багатьох благочестивих ченців під час гонінь.

Святогірський монастир спіткала одночасно як щаслива, так і сумна доля. Найгірші роки для обителі припали на радянський період – вона була пограбована, опоганена та зруйнована.

Джерело фото: svlavra.church.ua, автор - Михайло Полтавський.

Відродження монастиря почалося 1992 року, коли священикам повернули соборний храм Успіння Божої Матері. Нині у монастирському комплексі відновлено церкви, будинок настоятеля, келії, кузня, майстерні, вітальні.

Священний Синод Української православної церкви 9 березня 2004 року надав Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус лаври, врахувавши давність святині та її історичну роль у становленні християнства. Це наймолодша лавра з дуже давньою історією.

Щоб побачити лавру: зараз на території Донецької області проходять військові дії Ми не рекомендуємо відвідування лаври.

Свято-Успенська Унівська лавра

Унівський монастир Успіння Пресвятої Богородиці зі статусом лаври є центральною обителью ченців-студитів, одного з орденів УГКЦ. Орден студитів був заснований наприкінці 8 століття Теодором Студітом з Константинополя, він був автором Студійського статуту для ченців, що діє дотепер.

Унівський монастир-фортеця розташований на околиці села Унів, в оточенні лісистих гір. Перші згадки про монастир відносяться до 1395, вже тоді він згадувався як відомий духовний центр Галичини.

Джерело фото: ua.vlasenko.net, автор - Petro Vlasenko.

Історія монастиря тісно пов'язана з родом Шептицьких. За часів Австрійської імперії Уневський монастир було закрито. Ініціатором відродження чернечого життя в Унівському монастирі був митрополит Андрій Шептицький, 1898 року обитель набула статусу лаври, тут знову оселилися ченці Студійського статуту.

За радянських часів монастир використовували як табір для католицького духовенства, далі організували притулок для душевнохворих людей.

1991 року влада повернула Уневський монастир ченцям-студитам.

Двічі на рік Унівська лавра збирає тисячі прочан, це відбувається під час вшанування чудотворної ікони Унівської Богородиці на третю неділю травня, а також 28 серпня – на свято Успіння.

При монастирі відкрито музей, у галереї біля входу представлена ​​колекція старовинних розп'яття.

Щоб побачити лавру: до Унева курсує транспорт зі Львова Місце відправлення: вулиця Личаківська, 150. Час відправлення: 7:30, 10:50, 14:25, 17:50, 20:30.

Свято-Іванівська лавра

Лавра Святого Іоанна Хрестителя Студійського статуту УГКЦ – рідко згадувана та несправедливо забута обитель, хоча знаходиться майже у самому центрі Львова.

Заснований монастир був у 1927 році Митрополитом Андрієм Шептицьким, він є повноцінною другою лаврою УГКЦ із відповідною грамотою митрополита, статусу якої ніхто й ніколи не скасовував.

Розташовується лавра на території Музею народної архітектури та побуту з народною назвою «Шевченківський гай».

Центральний храм Лаври – дерев'яна церква Премудрості Божої, яка привезена до Львова 1930 року з карпатського села Кривко, що на Турківщині. Церква Святого Миколая 1763 року була сильно пошкоджена під час Першої світової війни, тому сільська громада збудувала собі новий храм, а старий був проданий Лаврі. 7 липня 1931 року церкву освятили вдруге на честь Святої Софії – Премудрості Божої.

Свято-Іванівська лавра проіснувала до 1946 року, її спіткала сумна доля багатьох монастирів на Галичині. Щоб урятувати від знищення Лавру з унікальними сакральними пам'ятниками, було ухвалено рішення створити музей.

Автор фото: © IGotoWorld.com Photo Group.

1990 року ченці-студити за згодою дирекції музею почали проводити богослужіння в церкві Премудрості Божої. Пізніше, погодивши формальності, ченці офіційно оселилися на території музею, зайнявши помешкання колишньої чернечої пральні.

Щоб побачити лавру: необхідно відвідати скансен «Шевченківський гай» у Львові Вам підійде трамвай №2, 7 чи 10. З центру їхати лише кілька зупинок. Вхід на територію музею коштує 30 грн.

Протягом багатьох століть лаври на території України відігравали величезну роль як у духовному, так і в політичному житті. Вони були центрами християнської культури: тут жили та працювали відомі літописці, вчені, художники, книговидавці. Це унікальні пам'ятки всього православного людства, які в наших силах зберегти їх у первозданній красі для наступних поколінь.