Що можна поливати сечовиною?

У період росту пагонів смородини й аґрусу ґрунт під кущами поливають розчином 10 г сечовини в 10 л води. Дуже корисна сечовина для томатів, огірків і капусти, причому концентрація поживного розчину має бути такою ж, як і для дерев, при витраті 1 л на кожну рослину.

Що краще карбамід чи селітра?

Азот з аміачної селітри засвоюється рослинами набагато швидше, ніж з карбаміду. Але при цьому, карбамід хоч і довше засвоюється, але діє на культури набагато довше. Через те, що в селітрі азот знаходиться відразу в двох формах – нітратній і аміачній, дія азоту на рослини виявляється більш ефективною.

Для чого використовують карбамід?

На практиці його використовують для удобрення будь-яких грунтів як у ролі періодичного Припосівного підживлення, так і для регулярного застосування з метою стабілізації вегетації, підвищення відсотка білка в зернових культурах, а також збільшення врожайності в цілому.

Сечовина карбамід

Найбільш концентроване серед твердих азотних добрив, ввесь азот знаходиться в амідній формі, водорозчинне, повільнодіюче, безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією.

Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах як в основне внесення, так і для підживлення.
У системі удобрення ярих зернових культур вносять під передпосівну культивацію.

Більш ефективно карбамід слідує використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом.У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше - в нітратну. Процеси амоніфікації та нітрифікації відбуваються повільно, за температур + 20°С і більше, тому азот з карбаміду більш рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації — пролонгована дія добрив. Амідний азот не вимивається з ґрунту, його втрати - зовсім мінімальні.

Підживлення розчином карбаміду рекомендується проводити при температурі повітря не більше + 20°С та не менше + 10. 12°С, у вечірні години або (за хмарної погоди) вдень, що забезпечує підвищення коефіцієнта використання азоту з добрива. Листкове підживлення особливо ефективне на здорових рослинах, що добре забезпечені іншими елементами живлення.
Карбамід є кращим азотним добривом для позакореневого підживлення, так як (за правильного внесення) амідний азот на 90-95% засвоюється листковою поверхнею рослин, і (що важливо) за дуже короткий проміжок часу.

Листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестицидами та мікродобривами, що поліпшує дію хімічних засобів і знижує вплив стрес-факторів, які викликані ними. Об'єм робочого розчину при цьому повинен бути не менше 200-250 літрів на 1 гектар.

За високої концентрації водний розчин карбаміду може спричинити опіки. Молоді рослини більш стійкі до них, а також краще використовують азот. Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення 5-15 %, в залежності від культури та фази розвитку. Для зернових культур — до 15 кг/га (у фізичній вазі).