Як бджоли збирають пилок?

Коли бджоли збирають нектар з рослин заради харчування, вони попутно запилюють їх, а частина пилку прикріплюється до волосся їх тіла. Вони цей пилок дбайливо несуть на собі до вулика, де, завдяки пристроям для збору пилку, встановленим пасічниками, вони його роняють до спеціальної ємності для збору.

Що бджоли роблять з пилком?

Перга́ — квітковий пилок рослин, який збирають медоносні бджоли, змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом. Перга — важливий корм для бджіл; містить білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, ферменти, гормони.

Коли бджоли збирають пилок?

Бджолиний пилок (обніжжя) бджоли збирають на квітках рослин з пиляків тичинок у період їх масового цвітіння - з квітня по вересень. При цьому бджоли формують його у спеціальні мішечки на своїх ніжках у вигляді грудочок.

Бджільництво. Рослини, з яких бджоли збирають пилок

Бджолине обніжжя: цікаві факти

З попередньої статті “Бджолине обніжжя: корисні властивості та використання.” ми довідались для чого ж все-таки потрібен бджолиний пилок, а тепер пропонуємо знову здійснити невелику подорож у світ бджільництва та дізнатись цікаві факти про цей дивовижний продукт.

Бджолиний пилок – це пилок з квітів та рослин, який збирають і обробляють своїми ферментами бджоли.

Квітковий пилок є своєрідним матеріалом, з якого отримують бджолине обніжжя. До того ж бджоли збирають пилок усвідомлено. На лапках, які знаходяться позаду, у них формується декілька кульок з квіткового пилку, вони транспортують їх у вулик, сподіваючись, що він буде їх їжею.

До складу бджолиного обніжжя входять:

• протеїни (білки), за складом дуже близькі до білків сироватки крові – 11 – 35% (тому пилок сприймається організмом як високоякісний продукт)
• вуглеводи (глюкоза, сахароза, фруктоза) – 20 – 39%
• ліпіди (жири та жироподібні речовини) – 1 – 20%
• макроелементи (K, Ca, P, Fe, Mg)
• мікроелементи (Mn, Cr, Zn, I)
• вітаміни: каротиноїди (провітамін А), С, D, Е, групи B, P, PP, K
• всі незамінні амінокислоти
• фітогормони, вода – 3 – 4%

Цікаві факти:

• Для того щоб зібрати пилок, бджоли запускають лапки у квітковий бутон, через що його ще називають «обніжжям».
• Маса бджолиної личинки збільшується в рази завдяки пилку лише за декілька днів: зміцнюються та розкриваються крильця, а також починають формуватися робочі залози.
• Бджоли, які тільки з’явились на світ, харчуються пилком, тому що в їх тілі ще мало азоту, а вони вкрай потребують білок та вітаміни.
• Лише 30% бджолиної сім’ї щодня працюють над збором пилку.
• Такі рослини як мак, шипшина, кукурудза дозволяють бджолам збирати лише пилок.
• Бджоли вибирають пилок, у складі якого міститься достатня кількість сахарози.
• Приблизно 50 кг пилку запасає бджолина родина протягом літа.
• За один день бджола робить більш ніж 50 вильотів та збирає пилок приблизно з 600 квіток.
• Щоб зібрати 1 кг пилку бджолі необхідно вилетіти 50 тисяч разів.
• У 30 грамах пилку міститься добова потреба людини в амінокислотах.
• В пилку міститься цинк, тому він позитивно впливає на стан шкіри, нігтів та волосся.
• Бджолиний пилок також використовують у косметології. Він сприяє будуванню нових здорових клітин та тканин тіла.

Сподіваємося, що інформація була цікавою і корисною. І ви обов’язково спробуєте такий дивовижний продукт бджільництва, як пилок. А «Пасіка Олекси» з радістю вам допоможе смакувати з користю.

Нектар (ботаніка)

Некта́р — сік, який виділяють нектарники рослин. Являє собою водний розчин цукрів, переважно фруктози та глюкози. Нектар приваблює тварин для запилення (здебільшого комах), тому відіграє ключову роль у розмноженні рослин. Його склад та інтенсивність секреції є відмінним у різних видів, у різний час доби та залежно від погодних умов. З нектару бджоли виробляють мед, який утворюється шляхом загущення нектару (випаровування значної частини води), розкладання сахарози на прості цукри та консервування отриманої речовини невеликою кількістю мурашиної кислоти.

Зміст

Хімічний склад і фізичні властивості [ ред. | ред. код ]

Нектар має змінний склад та властивості. Постійним складником є вуглеводи — глюкоза, фруктоза та сахароза. Остання переважає в нектарі гіркокаштана та робінії, а нектар гречки, наприклад, містить лише прості вуглеводи. Вміст цукру коливається у різних видів приблизно від 5% в рябчика імператорського до близько 70% у гіркокаштана та 76% у материнки. Від вмісту цукру залежить густина нектару. Нектар також містить невелику кількість мінеральних солей (особливо калію) ефірні олії, кислоти, основи, барвники та амінокислоти. Нектар не має аромату.

Нектар може містити деякі речовини, отруйні для бджіл і людей. Нектар дурману індіанського та мед з нього містять скополамін. Отруйний також нектар рододендрона жовтого та борця. Деякі зі складників нектару, як шкідливі, так і цілющі, зникають при дозріванні меду.

Формування [ ред. | ред. код ]

Нектар утворюється в залозах рослин, які називають нектарниками. Він витікає з нектарників внаслідок дифузії або через клітинну стінку. Якщо нектарники покриті покривною тканиною, то нектар витікає через продихи, канали або тріщини у ній.

Різні рослини утворюють різну кількість нектару. Одна квітка ваточника сирійського виробляє на день нектару в кількості 5,3 мг, липи — 2,3 мг. Молоді квіти зазвичай не мають нектару, він утворюється під час цвітіння. Утворення нектару залежить від пори дня (як правило, воно найвище по обіді) і температури повітря (більшість рослин для виробництва нектару вимагає температури вище 10-12 °C). Як правило, кількість нектару зменшується під час посухи.

Значення [ ред. | ред. код ]

Нектар відіграє ключову роль в створенні симбіозу між різними групами тварин-запилювачів та квітами. Не тільки комахи, але і птахи, кажани та деякі сумчасті ссавці споживають нектар та у багатьох випадках узалежнюються від нього. У свою чергу, відвідуючи квіти, вони переносять пилок, тим самим мимоволі їх запилюють.

Особливе місце серед комах, що збирають нектар, займають бджоли. Вони нагромаджують та зберігають нектар, обробляють його своєю слиною, створюючи тим самим мед в процесі дозрівання суміші. Мед є надзвичайно поживним продуктом харчування, тому його часто крадуть у бджіл інші тварини. Мед також має високу харчову цінність для людини. Задля підвищення виробництва меду розвивається галузь сільського господарства бджільництво. Для потреб бджільництва відбувається розповсюдження медоносних рослин. Серед цих рослин нектароносні види характеризується високим виробництвом нектару і високим вмістом цукру у ньому.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин / М.І.Стеблянко, К.Д.Гончарова, Н.Г.Закорко. — Київ : Вища школа, 1995. — 384 с. — ISBN 5-11-004290-X.
• Ботаніка:Підручник для студ. вуз / І.М.Григора, С.І.Шабарова, І.М.Алейніков. — Київ : Фітосоціоцентр, 2004. — 476 с. — ISBN 966-7459-92-6.
• Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології: посібник / Ю.О.Войтюк, Л.Ф.Кучерява, В.А.Баданіна, О.В.Брайон. — Київ : Фітосоціоцентр, 1998. — 216 с. — ISBN 966-7459-03-7.