Як розмножуються Зелені водорості?

Всередині клітини підвішене ядро, від якого відходять цитоплазматичні тяжі. Хлоропласти спіралеподібні. Прозора частина – це вакуоля з клітинним соком. Водорість може розмножуватися нестатево (частинами ниток, спорами) або статево (гаметами). Кеш

Як розмножуються водорості при сприятливих умовах?

Хламідомонада може розмножуватися нестатево і статево. Нестатеве розмноження (1) здійснюється за допомогою дводжгутикових спор за сприятливих умов. Вони утворюються всередині материнської клітини (їх утворюється 4 або 8). Згодом спори залишають оболонку материнської клітини та виходять у воду.

Як розмножуються червоні водорості?

Червоні водорості розмножуються нестатевим та статевим шляхами. Нестатеве розмноження відбувається вегетативно (поділом клітини навпіл, фрагментацією багатоклітинних таломів та додатковими «пагонами», які можуть відростати від сланких ниток або підошви) та за допомогою спор.

25.2: Зелені водорості - попередники наземних рослин Розмноження зелених водоростей Зелені водорості розмножуються як безстатевим шляхом, фрагментацією або розгоном спор, так і статевим шляхом, виробляючи гамети, які зливаються під час ...

Зелені водорості

Ця стаття про парафілетичну групу, класично відому як зелені водорості. Див. інші значення у статті Chlorophyta.

Зелені водорості — парафілетична група Зелених рослин, що, як і інші водорості, переважно живуть у водних навколишніх середовищах. Існують дві головні лінії походження зелених рослин. Одна (Chlorophyta) складається з більшості організмів, класично відомих як «зелені водорості» — представлена здебільш мікроскопічними прісноводими формами і великими морськими водоростями. Інша лінія походження, окрім сухопутних рослин, містить декілька груп «зелених морських водоростей», які ближчі до сухопутних рослин.

Дивитесь окремі групи для деталей:

Література [ ред. | ред. код ]

Хламідомонада

Хламідомонада (Chlamydomonas) — рід мікроскопічних одноклітинних зелених водоростей грушоподібної або овальної форми, нараховує понад 500 видів.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Поверхня клітини вкрита прозорою оболонкою, що містить гідроксипролін, та яка зазвичай щільно прилягає до протопласту. Має змішаний спосіб живлення. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — папіла (носик), від якого відходять два джгутики, що забезпечують рух. Носик може мати різну форму, що є систематичною ознакою на рівні виду. Всю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом. В нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються запасні поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю, добре помітними неозброєним оком, чи при цитохімічному забарвленні розчином Люґоля. Також хлоропласт може бути і зірчастим, з багатьма піреноїдами. Також клітина містить стигму, що може займати переднє (у верхньому кінці хлоропласта), середнє та заднє положення, або бути відсутньою взагалі. У вирізці хлоропласта розташоване ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві скоротливі вакуолі, іноді їх може бути багато, тоді вони розкидані по протопласту. Неотипом роду є вид Chlamydomonas reinhardtii, власне рід було окремо виділено Еренберґом (Ehrenberg) 1833 року.

Розмноження [ ред. | ред. код ]

Хламідомонади розмножуються безстатевим та статевим шляхом. При безстатевому розмноженні клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на 4 (рідше 8) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по 2 джгутики, оболонка материнської клітини руйнується і зооспори виходять у воду. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Вже через добу дочірні клітини знов діляться.

Статевий процес — оогамний, ізогамний або гетерогамний. При ізогамному статевому процесі в материнській клітині утворюються гамети. Вони подібні до зооспор, однак кількість значно більша — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з'єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. Через який час зигота виходить з оболонки і ділиться мейотично з утворенням 4 гаплоїдних зооспор. За несприятливих умов клітина втрачає джгутики та переходить до нерухомого способу існування, у деяких видів цей процес супроводжується ослизненням оболонки. Такий спосіб існування може тривати досить довго.

Поширення у природі [ ред. | ред. код ]

Хламідомонади живуть у невеликих, евтрофованих водоймах, що добре прогріваються (калюжі, стічні канави). У таких водоймах вони швидко розмножуються та викликають «цвітіння» води. Оскільки при живленні клітини хламідомонад поглинають розчинені органічні речовини, вони тим самим сприяють процесу очищення забрудненої води (самоочищенню). Також розвиваються у ґрунтах та морських водоймах.

Червоний сніг [ ред. | ред. код ]

Виникненню явища, названого «червоним снігом», найчастіше сприяє хламідомонада сніжна (Chlamydomonas nivalis) [1] , клітини якої густо заповнені червоним пігментом. Більшу частину часу вона перебуває у стані спокою, але при відтаванні снігу водорість починає дуже швидко розмножуватися. Молода водорість якийсь час залишається зеленою і тільки згодом набуває кров'яно-червоного або темно-малинового кольору. Цікаво, що сніг, пофарбований цими водоростями, набуває специфічного смаку, що нагадує кавуновий. [2]

Застосування людиною [ ред. | ред. код ]

Види роду широко використовувані людиною у різних дослідженнях. Наприклад, Chlamydomonas reinhardtii та Chlamydomonas moewusii є модельними об'єктами у сфері генетичних, фізіологічних, біохімічних, молекулярних досліджень, мутантні штами цих та інших видів роду розглядаються, як об'єкти для промислової культивації у фітотехнології.

Разом з амебою, інфузорією туфелькою, хламідамонаду широко використовують у шкільній програмі як приклад одноклітинного мікроорганізму [3] [4] .

Література [ ред. | ред. код ]

• Костіков І. Ю., Джаган В. В. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби. — К.: Арістей, 2006.
• Топачевський А. В., Масюк Н. П. Прісноводні водорості Української РСР, під ред. Макаревич М. Ф., — К.: Вища школа, 1984.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑В Антарктиді почервонів сніг. Українські полярники з'ясували, чому. BBC News Україна (укр.) . Процитовано 9 серпня 2022 .
2. ↑Как появляется красный снег. METEOPROG (рос.) . Процитовано 9 серпня 2022 .
3. ↑Біологія Остапченко, Балан Матяш підручник для 6 класу. Шкільні підручники онлайн (укр.) . Процитовано 9 серпня 2022 .
4. ↑Хламідомонада — урок. Біологія, 6 клас.. miyklas.com.ua (укр.) . Процитовано 9 серпня 2022 .