Яка порода свиней найкраща для свиноматки?

Щоб отримати гарне з точки зору відгодівельних якостей потомство, кнурів породи ландрас успішно спаровують зі свиноматками. Свиноматки демонструють високу плодючість, приносячи у посліді 11-12 поросят, і молочність до 80 кг.

Яка порода Рижих свиней?

Свині породи дюрок червоної масті зустрічаються з відтінками світло-червоного, рудого і коричневого кольору. Тварини міцної конституції, великих розмірів, високі. Тулуб середньої довжини, глибокий, компактний і широкий.

Яка порода свиней сальна порода?

М'ясо-сальні породи вирощують щоб отримати смачне м'ясо та сало, які полюбляють українці. Серед усіх груп породи свиней, саме м'ясо-сальна група є найбільшою та налічує породи: Велика біла, Українська степова біла, Українська степова ряба тощо. Кеш

ТОП-6 найбільш незвичних порід свиней

Ви і досі вважаєте, що свиня – це брудна, ні на що не здатна роха, яку чекає ніж колія на Різдво? В день VIII міжнародного конгресу "Прибуткове свинарство" ми вирішили розвіяти цей міф. Адже за красою та інтелектом, як стверджують учені, цим тваринам немає рівних. Які вони, найнезвичніші свині світу?

Найбільша свиня

Серед гігантських порід домашніх свиней є свої чемпіони, які виросли до неймовірних розмірів – їх пам’ятають і навіть увіковічнюють. Всьому світу відомий хряк-рекордсмен по імені Великий Білл. Він був сумішшю польської та китайської порід і проживав в Америці в штаті Техас. Вага гіганта сягала 1,153 кг, а довжина становила 2,74 см. Висота Білла в холці дорівнювала 1,52 см. Цей кнур помер в 1933-му році, і з нього навіть опудало.

Величезний боров, який увійшов в історію вже після Великого Білла, проте не перевершив його, це Хряк Чунь-Чунь з Китаю. Він важив «всього» дев'ятсот кілограм, а його довжина дорівнювала 2,5 м. Тварина прожила лише чотири роки. Сьогодні її опудало - один з найцінніших експонатів Музею сільського господарства Китаю.

Найменша порода свиней у світі - Міні-майяліно (підвид міні-пігів) була виведена італійцем Стефаніо Моріньї. У дитинстві ці крихітки важать близько 400-500 г, а дорослі майяліно сягають всього 10 кг. Це селекційна порода, до того ж її представниця занесена в Книгу Рекордів Гінессу як найкрихітніша свиня у світі. Зріст цих малят не перевищує 30 см. Майяліно відрізняються м'яким, хоча і пустотливим характером, дуже грайливі і рухливі. Абсолютно не перебірливі у їжі і тим не менше, у Великобританії навіть існує спеціальний закон, згідно з яким домашніх свиней заборонено годувати харчовими відходами. І це не дивно, бо любов до цих маленьких звіряток надзвичайна – у Європі міні-піги входять до п'ятірки найпопулярніших домашніх улюбленців для утримання в квартирі. Ось тільки знайти і купити свинок Міні-майяліно дуже складно, вартість однієї особи може сягати до 8 тис. євро.

Порода свиней Мейшан (Meishan) походить з Китаю і названа на честь провінції Мейшан. Ця порода вважається найдавнішою з усіх порід домашніх свиней, що збереглися до сьогодні. Історія породи налічує понад 400 років. Свині породи Мейшан - це багатоплідний різновид давньої китайської породи Тайху. Мейшан відрізняється від інших різновидів виключно суцільним чорним забарвленням, найдовшими вухами, укороченою головою і великими розмірам.

Забарвлення свиней темне, шкіра зморшкувата, покрита тонкою темною щетиною. Висота тулуба свиноматок сягає 57-62 см. Свині породи Мейшан - одні з найбільш плідних в світі. У рік вони дають по два опороси, кожен з яких приносить по 15-16 поросят. Рекордна свиноматка в середньому приносила 22 поросяти, а одного разу навіть народила цілих 40 поросят. До 2,5-3 місяців поросята досягають статевої зрілості і на 240 день поросята досягають маси 170-175 кг.

Свині породи Мейшан дуже повільно ростуть, але дуже швидко жиріють. Товщина сала дуже велика і досягає 2,5-3,5 сантиметрів. У китайців м'ясо не дуже в ціні, а ось субпродукти і сало в ціні, шкіра взагалі - делікатес.

Найяскравішою особливістю породи свиней Мейшан, є зморшкувата морда з коротким рилом - так би мовити, «фірмова» ознака цієї породи. На великому черепі відразу кидаються в очі великі обвислі або відстовбурчені вуха довжиною від 30 см і більше.

Цікаво, що саме вуха вказують на хорошу адаптованість до субтропічного клімату, тому що вуха сприяють хорошій тепловіддачі у тварини. Незважаючи на китайське походження, вони утримуються в середньоєвропейських і, перш за все, в західноєвропейських і південно-європейських регіонах, щоправда, тільки у якості мешканців зоопарків і агрокуточків.

На превеликий жаль, на сьогоднішній день свині породи Мейшан стають досить рідкісними – занадто дороге задоволення прогодувати таку тушу. Щоправда, дрібні китайські фермери ще тримають цю породу, тому що, як і раніше, поряд з високою плодючістю попитом користуються їх стійкість до негативних факторів, довгожительство, невибагливість, найкращі материнські якості і низька схильність до хвороб. Китайські фермери, зітхаючи, пояснюють – традиції є традиції, без них нікуди.

Найрозумніша

Найрозуміша свиня світу упорається зі складною головоломкою менше, ніж за хвилину, і вщент розбиває міф про хряків, які не мають ані крихти розуму. Вчені давно виявили, що свині легко піддаються дресурі, розуміють людську мову, і навіть здатні до спічуття.

Але рекордсменкою, що по праву носить титул найрозумнішої, стала свиня на ім`я Моріц, на відео цікаво спостерігати, як вона за допомогою свого рота складає пазли, причому витрачає на це максимум 52 секунди. Тож не дарма саме це відео уже за перші 2 тижні набрало у мережі YouTube понад 12 тис. переглядів. Що ж, будемо сподіватись, що така популярність не зашкодила цій рожевій панянці.

Найволохатіша

Фантазія людей не знає кордонів. Яскравий приклад цьому - виведена у 19 столітті за допомогою селекції свиня з густим волосяним покривом, який утворює завитки на зразок каракуля. Шерстиста свиня породи Мангалиця завжди привертає до себе увагу поціновувачів свинячої «краси».

Волосяний покрив дозволяє їй легко переносити сильні зимові морози, а влітку рятує від комах. Здалеку стадо волохатих свиней легко можна сплутати зі стадом овець. За це вони навіть отримали ще одну назву «овечі свині». Мангалиць поділяють на 4 типи: чорну, червону, білу і змішану.

Угорська мангалиця вирізняється спокійним характером, більш м'яким і довгим кучерявим хутром, а також жирним м'ясом. Ця порода досить легка в утриманні: свині не вимагають теплого приміщення, їм не потрібно робити щеплення і вони харчуються практично будь-який рослинною їжею (овочами, фруктами і травою).

Самка мангалиці приносить велику кількість поросят: в перший опорос - 4-5 поросят, в наступні рази їх кількість збільшується. Дозрівають поросята вже у віці 7-8 місяців. М'ясо волохатих свинок вважається делікатесом. Навіть краса і малочисельність не рятує цих свинок від кухонного ножа. Але завдяки цьому вони ще й існують. Доки є попит, буде пропозиція.

Найбільш незвична

Вірте чи ні, але на Тайвані народились перші у світі поросята.. зеленого кольору. І це зовсім не першоквітневий жарт, і не вигадка божевільного наукового фантаста. Три зелених поросятка чоловічої статі з'явилися на світ в кінці минулого року завдяки зусиллям учених з Національного університету Тайваню.

Ембріони, в які були введені флуоресцентний зелений протеїн (його запозичили у медуз), були вживлені восьми свиноматкам, але тільки чотири з них завагітніли, і лише три вагітності завершилися успішними пологами. Поросята мають зеленуватий відтінок навіть при звичайному денному світлі, а в ультрафіолетових променях виглядають і зовсім яскраво-зеленими. Повідомляючи про народження унікальних тварин, учені зазначили, що вони допомагатимуть у дослідженні стовбурових клітин та попередженні смертельних хвороб людства. Завдяки флуоресценції візуально, не вдаючись до біопсії або інших складних процедур, можна буде спостерігати розвиток тканин при пересадці стовбурових клітин.

Слід зазначити, що тайванські поросята - не перші жертви наукових експериментів, що володіють подібними властивостями. Флуоресцентний зелений протеїн (GFP) вже використовувався для виведення зелених мишей, рибок, малярійних комарів і кроликів.

Найплавучіша

А ви знали, що свині не лише вміють борсатись у багнюці, а й плавати? Не вірите? Якщо хочете переконатись у цьому на власні очі, то вам слід завітати на острів Біг Мейджор Кей (Big Major Cay), що на Багамах. Цей шматочок суші в океані схожий на справжній рай для свиней, - вони весь день ніжаться серед білосніжних пісків, а коли голод дає про себе знати, йдуть добувати їжу у вельми оригінальний спосіб. Побачивши туристів, свині сміливо кидаються у воду і пливуть до яхт, сподіваючись за «красиві очі» отримати що-небудь смачненьке. Свині тут дійсно гарні, різних забарвлень і, до того ж, часте перебування у воді робить їх дуже чистими. Не одне покоління свинок виросло в таких умовах, тож поросята з малолітства привчені до води, з часом стають відмінними плавцями. Тільки подивіться на це тропічне диво!

Характерні особливості породи свиней Дюрок

Свині породи Дюрок набувають все більшої популярності в зв'язку з тим, що люди бажають їсти м'ясо, в якому вміст жиру помірний настільки, щоб надати м'ясу бажану ніжність. Саме таке м'ясо можна отримати від поросят породи Дюрок, про яку ми розповімо в цій статті.

Історія появи породи Дюрок

Дюрок — одна з найбільш популярних і відомих в різних куточках світу порід свиней.

За однією з версій, коли Христофор Колумб відкрив Америку, на кораблі в якості провіанту були присутні свині, які в кінцевому результаті стали родоначальниками породи Дюрок. За іншою версією, для схрещування застосували свиней гвінейських і беркширськую порід і таким чином вивели поросят Дюрок.

Селекційною роботою поселенці зайнялися не відразу, перші білі жителі Америки приділяли мало уваги звичним способам ведення сільського господарства. Але вже в 1883 році породу Дюрок офіційно зареєстрували, виділивши при цьому в описі основні ознаки породі. Серед них руда масть і звисають вперед вуха, а також надзвичайна витривалість і низький вміст жиру в м'ясі.

Назва Дюрок походить від скорочення словосполучення, яке перекладається як «Джерсійський свині». Зараз ця порода часто застосовується для отримання гібридів та інших порід поросят. Якщо ви поцікавитеся, які є породи свиней і ознайомитеся з їх родоводу, будете здивовані, як часто Дюрок застосовується для виведення кросів і отримання гібридів.

Навіть породи свиней, фото яких не демонструє звичного рудого окрасу, часто мають в родоводу поросят Дюрок.

Характеристика породи Дюрок і повсякденний догляд

Як ми вже відзначали, поросята Дюрок мають руде забарвлення. Відтінок масті може коливатися від золотистого до насичено-коричневого, іноді з підпалинами, але білих плям у чистопородних поросят цієї породи не повинно бути.

Тулуб подовжений, свиня Дюрок досить висока і довгонога, з яскраво вираженими окостами. У конституції тіла свиней і кнурів відносно невеликі — довжина тіла дорослих особин обох статей близько 180 см, вага самок в півтора року — 300 кг, вага самців — до 360 кг. Кнури у віці досягають ваги до 400 кг.

Відмінною особливістю свиней є досить тонкий шар підшкірного сала — 1,5-2 см. Для породи характерно формування в м'ясі прожилок жиру, які роблять м'ясо «мармуровим».

Свині Дюрок відрізняються рекордним добовим приростом: в період відгодівлі молодняк показав добовий приріст 1016 грамів! Для порівняння — середній показник по восьми продуктивним м'ясним породам під час експерименту склав 916 грамів.

Шестимісячні поросята досягають 100 кг ваги. Вихід м'яса в туші — 58-70%.

Порода не відрізняється високою плодючістю: самка приносить, як правило, до 9-11 великих поросят. Зате свині Дюрок відрізняються прекрасними материнськими інстинктами, вони забезпечують трепетний догляд своєму потомству, завдяки чому більшість поросят виживають.

Потрібно відзначити, що при всій своїй витривалості тварини цієї породи мають деякі слабкості:

1. Уразливість перед протягами, які можуть спровокувати появу хронічних захворювань, наприклад, риніту, кон'юнктивіту; респіраторних захворювань;
2. Болісно переносять поросята і перебування в забрудненому свинарнику, тому чистка приміщення, а також поїлок повинна бути щоденною.

З квітня і до перших заморозків свиней Дюрок бажано містити на вигулі — регулярні фізичні навантаження показані свинкам навіть в період відгодівлі, активність позитивно впливає на формування «мармурового» м'яса. Досить спорудити загін з навісом на випадок негоди — і свині зможуть перебувати в ньому все літо і початок осені. Взимку свинки повинні міститися в утепленому і сухому свинарнику.

Для швидкого зростання важливо різноманітне харчування, яке можна отримати з повнораціонного комбікорми. Такий корм забезпечить хорошу конверсію корму, високі середньодобові прирости і відмінні смакові якості.

Щоб отримати якісну не надто жирну свинину, потрібно пропонувати поросятам білкову їжу і обмежувати продукти з високим вмістом вуглеводів.

• Зміст свиней Дюрок не є складним, якщо дотримуватися простих правил:
• Не рідше 3 разів на рік тварин повинен оглядати ветеринар;
• Обов'язковими є вакцинація і ревакцинація від чумки і рожі;
• У теплу пору року тварини повинні мати доступ до вигулу;
• Рух допомагає збільшувати м'язову масу;
• Чистота запорука здоров'я.

М'ясо цієї свині змінює смак в залежності від особливостей харчування. Наприклад, гурмани відзначають, що у свиней, яких годували рибної кістковим борошном або рибою, м'ясо має рибний присмак. Це потрібно враховувати і коригувати меню поросят перед забоєм.

Влітку свинок годують 2 рази, а взимку варто пропонувати поросятам їжу три рази на день, щоб компенсувати втрати тепла.

Обов'язковою має бути вільний доступ до питної води. Стандартні норми добової витрати води:

• Поросята — 5 л на голову;
• Дорослі свині - 15 л;
• Супоросні і годують свиноматки — до 25 л.

Чому обирають породи Дюрок: плюси і мінуси

• Спокійний доброзичливу вдачу;
• Швидкий набір ваги;
• Сильні материнські інстинкти самок;
• Висока якість м'яса з помірним вмістом жиру;
• Витривалість.

Мінусами породи є вразливість перед інфекціями. Ця свиня була виведена в ті часи, коли щільне розміщення поросят в свинокомплексах практикувалося рідко, а вигул поросят був нормою. Тому для розвитку свинки потрібна чистота і відсутність протягів, так як високої стійкості до інфекційних захворювань у таких тварин немає. А ось до холоду свинки адаптуються досить добре.

Відсутність вигулу може привести до того, що на свині в такому випадку утворюється велика кількість сала, а м'язова маса буде атрофуватися, а результаті м'яса буде мало і його якість буде далеко від очікуваного «мармурового» стейка.

Ще одним великим мінусом вважають невелику кількість поросят в посліді — трапляється, що приплід складається всього з 7-8 поросят. Та й кількість молока у свині породи Дюрок розраховане на невеликій приплід, якщо народилося 10-11 поросят, молокопродуктами їх потрібно підгодовувати з перших днів життя. Правда, завдяки акуратності і делікатності матері виживають до 93% від приплоду.

Нарешті, порода не дуже поширена, тому іноді виникають проблеми з тим, щоб швидко знайти нерідного кнура. Якщо це зробити не виходить, самку або запліднюють штучно, або спаривают з іншими породами, отримуючи в першому поколінні непогані гібриди.

Специфіка розведення поросят

Племінних кнурів і свиноматок необхідно утримувати в окремому приміщенні. Для самки потрібно спорудити загончик розміром не менше 5 метрів.

Злучку варто проводити, якщо самка досягла віку 10-11 місяців.

Ознаки охоти у самки стандартні — втрата інтересу до їжі і воді, почервоніння зовнішніх статевих органів, виділення, рефлекс нерухомості — при натисканні на спину свиня завмирає. Полювання триває 48 годин. У першу добу злучку не виробляють. На другий день свинку повинні покрити з інтервалом 12 год два різних кабана — це поліпшить якість і кількість приплоду.

Виношування приплоду триває 110 днів, після чого настає день опоросу. Перед опоросом у свині набухають соски, відбувається видиме збільшення статевих органів. Це означає, що свинка потребує спокою і додаткової уваги, необхідно припинити вигул і очікувати потомства.

До цього моменту слід підготуватися. Наприклад, температура в свинарнику повинна становити не менше 25 ° С, підстилка повинна бути свіжою і чистою.

Опорос триває від 1,5 до 6 годин.

Після опоросу свинку слід обмити теплою водою, а у поросят обов'язково витерти вологою ганчіркою мордочку від слизу.

Розведення тварин передбачає контроль за харчуванням дітей. Якщо вони погано ростуть, швидше за все, молока не вистачає і треба весь приплід догодовувати з пляшечки. Правда, період такого годування недовгий, поросята починають швидко є різні види соковитих кормів.

Вибираючи порося цієї породи для вирощування зверніть увагу на такі характеристики:

• довгий тулуб;
• товстенькі ніжки з масивними копитами;
• велика грудна клітка, плечі, таз;
• подовжена мордочка.

Добре, якщо поросята мають жвавим характером і рухливістю. Маленькі свині норовлять вискочити із загороди, але цей період досить швидко проходить — для представників породи характерна статечність і спокійна поведінка.

Актуальність і продуктивність породи свиней Дюрок

Скоростиглі породи свиней залучають тваринників вже давно. В цьому аспекті порода Дюрок актуальна для господарств, в яких виводяться нові породи свиней. Але і в якості м'ясних тварин свинки також затребувані, адже зараз все більше людей стежать за своєю вагою і намагаються вживати м'ясо з низьким вмістом жиру. Тому свинину від поросят Дюрок значно краще купують.