Хто здійснює контроль якості продукції?

У залежності від виконавців контролю: Самоконтроль здійснює безпосередньо робітник, що виробляє певну продукцію. Інспекційний контроль передбачає його здійснення робітниками відділу технічного контролю підприємства (ВТК). В особливих випадках інспекційний контроль здійснюється представниками замовника.

Що таке контроль якості продукції?

Контроль якості продукції — встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної ...

Хто здійснює контроль якості продукції та послуг?

Але контроль якості готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва здійснює відділ технічного контролю (ВТК), хоча відповідальність за якість не знімається з виконавців і керівників виробничих підрозділів (цехів і ділянок).

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ, … Під контролем якості розуміють перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

Розглянемо взаємопов'язані питання, що складають історичну посл і довність розвитку управління якістю продукції в Україні:

• • контроль якості продукції;
• • оцінка якості продукції;
• • управління якістю продукції (УЯП);
• • етапи системного підходу в УЯП;
• • взаємозв'язок безпосереднього УЯП з факторами, що його забезпечують (роль держави, державна система стандартизації, гармонізації з міжнародними стандартами тощо).

Технічний контроль якості є основою будь-якого способу управління якості як в Україні, так і за кордоном.

Технічний контроль – це перевірка відповідності об'єкта контролю встановленим технічним вимогам.

Організація контролю якості – це система технічних та адміністративних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва продукції, яка б повністю відповідала вимогам нормативних документів.

Під контролем якості розуміють перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам.

Суть контролю полягає в одержанні інформації про стан об'єкта контролю і порівнянні одержаних результатів зі встановленими вимогами, зафіксованими у кресленнях, стандартах, договорах на поставку, документах.

Основні терміни і визначення встановлено у ДСТУ 3230-95 "Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення".

Контроль – діяльність, яка складається з вимірювань, експертизи, випробувань чи оцінювання однієї або декількох характеристик з метою калібрування об'єкта і порівняння одержаних результатів з установленими вимогами для визначення того, чи досягнуто відповідність для кожної з цих характеристик.

Рис. 6.1. Класифікація видів технічного контролю

Контроль якості на підприємстві здійснюють виробники продукції та виробничі майстри; робітники відділу технічного контролю (ВТК) (рис. 6.2), робочі, переведені на самоконтроль, представники замовника на підприємстві (якщо це зазначено у контракті на поставку).

Рис. 6.2. Структурні підрозділи ВТК

Складність проблеми якості вимагає комплексного підходу до організації служби якості підприємства, в якій доцільно об'єднати не лише підрозділи, що здійснюють контроль якості, а й підрозділи з організації всієї роботи в галузі.

Планування якості – діяльність, яка встановлює цілі та вимоги до якості, до застосування елементів системи якості.

Планування якості охоплює:

• а) планування якості продукції: ідентифікація, класифікація й оцінювання характеристик якості, а також установлення цілей, вимог до якості та штрафних санкцій;
• б) планування управлінської і виконавчої діяльності: підготування до застосування системи якості, у тому числі організаційна діяльність і складання календарного графіка;
• в) підготування програми якості та вироблення заходів щодо поліпшення якості.

Крім того, потрібно займатися підготовкою контролю і застосуванням контрольних засобів. При цьому слід розробляти методи управління якістю як у власному виробництві, так і у постачальників.

Необхідно вести аналітичну роботу – обробку й аналіз даних щодо якості і витрат на її забезпечення.

До системи контролю якості на великих фірмах входять підрозділи випробувань на надійність, контролю матеріалів, перевірки макетів, дослідних зразків продукції.

Невід'ємною частиною роботи з контролю якості є контроль куплених виробів, вхідний контроль на всіх ділянках і технологічних переходах у виробництві, операційний і кінцевий (фінішний) контроль готової продукції.

До функцій контролю безпосередньо належить метрологічне забезпечення виробництва, яке дає змогу здійснювати розробку, перевірку і правильну експлуатацію засобів вимірювань, електричних, комп'ютерних пристроїв і контроль їх стану.

Звісно, не кожне підприємство здатне утримувати повністю розвинену службу якості. Малі та середні підприємства, як правило, звертаються до послуг спеціалізованих консультаційних, інжинірингових фірм, обмежуючись, у кращому випадку, наявністю одного інженера з якості.

Управління якістю продукції може забезпечуватися двома методами: шляхом розбракування виробів і шляхом підвищення технологічної точності. Здавна методи контролю зводилися, зазвичай, до аналізу браку шляхом суцільної перевірки виробів на виході.

При масовому виробництві такий контроль дуже дорогий: контрольний апарат повинен у 5-6 разів перевищувати кількість робочих, і навіть при цьому немає повної гарантії від браку.

Тому від суцільного контролю переходять до вибіркового з використанням статистичних методів обробки результатів. Але такий контроль ефективний тільки тоді, коли технологічні процеси, перебуваючи в налагодженому стані, володіють точністю і стабільністю, достатньою для "автоматичної" гарантії виготовлення бездефектної продукції. Звідси виникає потреба у стабілізуванні виробництва. Найбільш надійним способом стабілізації виробництва є створення системи якості, а потім її сертифікація. З цією метою прийнято ДСТУ 3514-97 "Статистичні методи контролю та регулювання. Терміни та визначення".

• – Контрольована партія продукції. Сукупність одиниць продукції одного найменування, типономіналу чи типорозміру та виконання, вироблена протягом визначеного проміжку часу в одних і тих самих умовах і одночасно пред'явлена для контролю. Вироблена продукція може бути в процесі виготовлення, добування, ремонту, зберігання, транспортування, експлуатації.
• – Контроль за кількісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого визначають значення її параметра, а наступне рішення про контрольовану сукупність чи процес приймають залежно від порівняння їх з контрольним нормативом.
• – Контроль за якісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого кожну перевірену одиницю її зараховують до певної групи, а подальше рішення щодо контрольованої сукупності чи процесу приймають залежно від співвідношення кількості її одиниць, що опинилися у різних групах.
• – Стабільність технологічного процесу. Властивість технологічного процесу, яка обумовлює сталість розподілу ймовірностей його контрольованих параметрів протягом певного проміжку часу без втручання ззовні.
• – Статистичне регулювання технологічного процесу. Коригування значень параметрів технологічного процесу за результатами вибіркового контролю контрольованих параметрів, здійснюване для технологічного забезпечення належного рівня якості продукції.
• – Статистичний приймальний контроль якості продукції. Вибірковий контроль якості продукції, що грунтується на застосуванні методів математичної статистики для перевірки відповідності якості продукції встановленим вимогам і прийняття рішення.
• – План контролю. Сукупність вимог і правил, яких слід дотримуватись, обираючи рішення про прийняття партії продукції. Сукупність вимог і правил – обсяг контрольованої партії, рівень і вид контролю, тип плану вибіркового контролю, обсяг вибірки, контрольні нормативи, вирішальні правила тощо.
• – Схема статистичного приймального контролю. Повний комплект планів вибіркового контролю, поєднаний із сукупністю правил застосування цих планів.
• – Обмежений контроль. Статистичний приймальний контроль, який слід припинити в момент, коли встановлено, що обсяг отриманої інформації достатній для прийняття рішення щодо партії продукції.
• – Рівень контролю. Характеристика плану контролю, яка пов'язує обсяг вибірки з обсягом партії продукції.

Основні галузі застосування статистичних методів УЯП надано на рис. 6.3

Статистичне регулювання процесів забезпечує систематичний підхід до оптимізації процесів і допомагає:

• • позбавитися від браку (втрат);
• • виявити проблемні ділянки;
• • позбавитися від суб'єктивності при прийнятті рішень;
• • зменшити мінливість (непостійність, нестійкість) процесу;
• • досягти зазначеної мети;
• • визначити момент досягнення досконалості.

Рис. 6.3. Галузі застосування статистичних методів управління якістю продукції

Основні галузі, які вимагають використання статистичних методів, наведено на рис. 6.4.

Рис. 6.4. Основні етапи управління якістю продукції, які потребують застосування статистичних методів

Причини змін якості носять різний характер:

Випадкові зміни – це сума численних "випадкових причин", вплив кожної з яких незначний, до того ж окрему причину для будь-якої великої складової сукупних змін встановити неможливо.

Виробництву і контролю завжди притаманна стабільна "система випадкових причин".

Невипадкові зміни – це зміни (коливання) внаслідок "невипадкових причин" (причин систематичних похибок), які характеризують відмінності між працівником, машинами, матеріалами, методами, у кожному факторі в часі. За наявності "невипадкових причин" зміни в даних не йдуть за очікуваними схемами, і вважається, що процес "некерований".